Рішення

від 07.02.2024 по справі 333/4141/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 07.02.2024

Справа № 333/4141/23

Провадження № 2/334/145/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді: Коломаренко К.А.,

при секретарі: Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /зареєстрованаадреса місцепроживання: АДРЕСА_1 ,адреса реєстраціїяк внутрішньо-переміщенаособа: АДРЕСА_2 / до Якиміської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області /72500, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд. 10-А/, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2023 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до Якиміської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, в якій позивач просить встановити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області.

В обґрунтування позову зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Дуброво, Кировського району, Калужської області. Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 06.04.2023 року, виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 15.01.1997 та свідоцтвом про народження батька позивача - ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 05.07.1961 року. 18 січня 2022 року ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , остання заповіла позивачу (своїй онуці) - ОСОБА_1 . Вказаний заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі за №68141666. Перебіг строку для прийняття спадщини після смерті бабусі почався 13 травня 2022 року і тривав до 13 листопада 2022 року. Проте, у вказаний законом 6-місячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач не звернулась, оскільки смерть її бабусі настала та території смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, яке є тимчасово окупованим (згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року), відтак враховуючи відсутність можливості у передбачений законом спосіб зареєструвати факт смерті в органах державної реєстрації, позивач була вимушена звертатись до суду. Складнощі в отриманні копій документів, що підтверджують факт смерті, виданих на окупованій території, постійна відсутність зв`язку та Інтернету в Мелітопольському районі Запорізької області зумовили порушення нею строків на прийняття спадщини.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30.05.2023 року справа направлена за підсудністю до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Коломаренко К.А.

Фактично матеріали справи передано на розгляд судді 20.06.2023 року.

Ухвалою суду від 23.06.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

18.09.2023 року судом надіслано до Другої Запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) додаток 10 до Положення про Спадковий реєстр для отримання витягу зі спадкового реєстру відносно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

16.10.2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі. До вказаної заяви долучено рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2023 року по справі 333/2577/23 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

20.11.2023 року від Другої Запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь на запит, згідно якої інформація про спадкові справи у спадковому реєстрі, відносно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , відсутня.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті у відритому судовому засіданні.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином і завчасно. 16.10.2023 року від позивача надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У судовезасідання відповідачЯкиміська селищнарада Мелітопольськогорайону Запорізькоїобласті явкусвого представникане забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином і завчасно. 15.09.2023 року, 31.10.2023 року та 15.01.2024 року до суду від відповідача, за підписом секретаря селищної ради Романа Селищева, надійшли на адресу суду заяви, за змістом яких просить розглянути справу без участі відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Частиною 2 статті 247ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Дуброво, Кировського району, Калужської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 06.04.2023 року, виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.13).

ОСОБА_1 єонукою ОСОБА_2 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пронародження позивачасерії НОМЕР_2 від 15.01.1997та свідоцтвомпро народженнябатька позивача- ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 05.07.1961року (а.с.8-9).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

18 січня 2022 року ОСОБА_2 було складено заповіт, зареєстрований в Спадковому реєстрі за №68141666, відповідно до якого, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , остання заповіла своїй онуці - ОСОБА_1 (а.с.14-15).

Статтею 1216ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.ст.1222 ч.1, 1223 ч.ч.2,3ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриттяспадщини.У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Враховуючи, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебіг строку для прийняття спадщини розпочався 13 травня 2022 року і тривав до 13 листопада 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила вказаної статті можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави і ці обставини визнані судом поважними.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»№ 7від 30.05.2008року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як встановлено судом, у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме - відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, проте спадкоємцем вживались заходи: отримання копій документів, що підтверджують факт смерті, виданих на тимчасово окупованій території при регулярно відсутньому зв`язку на тимчасово окупованій території, та подальше звернення до суду з позовом про встановлення факту смерті бабусі на тимчасово окупованій території України.

Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

Відповідно до ч. 2 ст.82ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Так, як було вище встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області.

Відповідно довимог НаказуМіністерства зпитань реінтеграціїтимчасово окупованихтериторій Українивід 22.12.2022року №309Про затвердженняПереліку територій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих російськоюфедерацією,до розділуII«Тимчасово окупованіросійською федерацієютериторії України»внесена Якимівськаселищна територіальнагромада Мелітопольскогорайону Запорізькоїобласті (код: UA23080310000097001, дата почату тимчасової окупації: 24.02.2022 року).

Окрім того, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України запроваджено воєнний стан, який діє з 5:30 24 лютого 2022 року та продовжено і по даний час.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати України»).

Як було встановлено судом, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2023 року встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Дуброво Кировського району Калужської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Запорізькій області, Мелітопольському районі, смт. Якимівка. Причина смерті хронічна ішемічна хвороба серця (а.с.50-51).

У зв`язку із цим, відділом державної реєстрації актів цивільного стану тільки 06 квітня 2023 року внесено відомості до актового запису про смерть ОСОБА_2 та видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про смерть (а.с.13).

Таким чином, суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини були об`єктивними та непереборними, оскільки позивач не мав реальної можливості скористатися своїм правом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах вказаного строку.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Враховуючи викладене, є підстави стверджувати, що від прийняття спадщини позивач свідомо не відмовлявся.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74070977 від 23.09.2023 року у Спадковому реєстрі за запитом щодо ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація відсутня, що свідчить про те, що інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, спадкова справа не заводилась (а.с.61).

Крім того,на думку суду, пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду у своїй постанові №681/203/17-ц від 17.10.2018р., згідно якої незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Також суд враховує, що 30.01.2024 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 20 наступного змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців".

Враховуючи наведені вище обставини справи та зважаючи на досліджені письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1217,1220,1222,1269,1272 ЦК України, ст.ст.2,4,5,7,12,76, 89, 258, 259, 263, 264, 265,268,273, 289, 352,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Якиміськоїселищної радиМелітопольського районуЗапорізької області,про встановленнядодаткового строкуна прийняттяспадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Коломаренко К. А.