Постанова

від 01.02.2024 по справі 686/20292/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20292/23

Провадження № 22-ц/4820/235/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю позивачки, представників сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Карплюка О.І. від 06 листопада 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись з цим позовом до відповідачки, вказувала, що 17.07.2019 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. За умовами вказаного договору вона передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0800 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:02:002:0167 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Згідно п. 3 цього договору продаж вчинено за 45000 грн. Згідно звіту №12/23 «Про експертну грошову оцінку земельної ділянки» від 14.07.2023 року, який складено суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість вказаної земельної ділянки станом на 17.07.2019 року становила 711520 грн.

Позивачка зазначала, що продаж земельної ділянки відбувся на вкрай невигідних умовах, занадто низькою ціною 45000 грн., тоді як ринкова вартість земельної ділянки становила 711520 грн. На момент посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки у неї склалися вкрай важкі обставини, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її син ОСОБА_5 . На її утриманні залишився син, ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід ІІІ групи, який постійно хворіє. Їй 82 роки, хворіє та отримує мінімальну пенсію.

Стверджує, що відповідачка ОСОБА_2 , власниця суміжної земельної ділянки, скористалася її пригніченим станом, скрутним матеріальним становищем, так як знала, що їй потрібні були кошти на встановлення пам`ятників, вмовила укласти оспорюваний договір.

З цих підстав просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2019 року, який укладено між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 липня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим Ігорем Вікторовичем реєстраційний номер 1837.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити у задоволенні позову. На думку апелянтки, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 свідомо уклала договір на визначених у ньому умовах. Спірну земельну ділянку позивачка продавала не один рік, про намір її продати знали й інші сусіди, проте бажаючих придбати ділянку не було через її незручну конфігурацію та наявністю обмежень (лінії електропостачання над земельною ділянкою, тепломережа). Вартість земельної ділянки відповідає вартості аналогічних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які відчужувалися в 2019 році на території міста Хмельницького. Станом на цей час вартість земельної ділянки згідно нормативної грошової оцінки становить 3066 грн, а оціночна вартість земельної ділянки - 17509,22 грн. Позивачкою не доведено укладення договору під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах. Чоловік позивачки помер за 14 років до укладення договору, а сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - за два роки до укладення договору. Син позивачки ОСОБА_8 хворіє з 2006 року і за два роки до і після угоди він на лікуванні не перебував. Судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 подарувала сину ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 квартиру АДРЕСА_2 , а 14.02.2020 року житловий будинок по АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:02:002:0166. Крім того, при визначенні оціночної вартості земельної ділянки взято для порівнянні земельні ділянки із іншим видом використання (для будівництва та обслуговування житлового будинку, іншим місцем розташування), висновок проведено лише у 2023 році, а посилання на архівні дані не містять такої сторінки.

У відзиві ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну. Вказує, що оцінка земельної ділянки, яка визначена у звіті, є ринковою у порівнянні з нормативною грошовою оцінкою 3066 грн. та довідкою про оціночну вартість землі 17509,22 грн, на які посилається апелянт. Продаж земельної ділянки відбувся за заниженою ціною 45000 грн, тоді як ринкова вартість земельної ділянки становила 711520 грн. Причиною цього слугували вкрай важкі обставини, - смерть двох синів і потреба встановити їм пам`ятники.

В засіданні апеляційного суду представник апелянтки підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Позивачка та її представник просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:02:002:0167, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору ОСОБА_1 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_2 за 45000 грн. Згідно звіту №12/23 ФОП ОСОБА_3 станом на 17 серпня 2019 року вартість земельної ділянки становить 711520 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер чоловік позивача ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 її син ОСОБА_5 . На цей час у неї залишився син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , інвалід ІІІ групи, який постійно хворіє.

Позивачка є особою похилого віку, оскільки народилась в 1941 році. Її пенсія в 2018 році складала 1687,23 грн. щомісячно, а в 2019 році 1967,23 грн. - 2000 грн. В її сина ОСОБА_9 в 2019 році щомісячна пенсія складала в розмірі 1497 грн. - 1564 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки вчинений ОСОБА_1 під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, тому наявні підстави для визнання його недійсним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 203 ч. 3 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 233 ч. 1 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом зазначених норм матеріального права при укладенні договору купівлі-продажу волевиявлення продавця має бути спрямоване на добровільне, оплатне, без будь-яких примусів (життєвих обставин або впливу сторонніх осіб) відчуження належного йому майна на користь покупця.

Разом з тим правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Правочин, який оспорюється на підставі статті 233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Такі правочини мають дефекти волі і здійснюються за обставин, коли особа змушена вчинити правочин на вкрай невигідних для себе умовах.

Отже, визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України пов`язане із доведеністю наявності чи відсутності власного волевиявлення в особи на його вчинення на тих умовах, за яких був укладений правочин.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка в апеляційному суді, як і в суді першої інстанції, пояснила, що в 2017 році у неї померло двоє синів, і протягом двох років вона не могла назбирати кошти на встановлення пам`ятників, відповідачка була обізнана про цю ситуацію та запропонувала їй продати спірну земельну ділянку за 45000 грн., а фактично за ці кошти встановити пам`ятники. ОСОБА_1 розуміла, що ціна за земельну ділянку дуже низька, проте враховуючи свій вік і стан здоров`я, хвилювалася та переживала, що могили синів так і залишаться без встановлених пам`ятників, тому була вимушена погодитися на таку угоду.

Тому суд першої інстанції, враховуючи вік позивачки (82 роки), слабкий стан здоров`я, розмір її пенсії станом на 2019 рік (1967,23 - 2000 грн.), обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 продала земельну ділянку ОСОБА_2 під впливом тяжкої для неї обставини.

Судом також враховано, що відповідачка ОСОБА_2 , будучи обізнаною про важкі життєві обставини позивачки ОСОБА_1 , як власниці суміжної земельної ділянки, скористалася цим, і придбала у неї земельну ділянку за 45000 грн., тоді як вартість цієї земельної ділянки станом відповідно до звіту №12/23 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,080 га, розташованої по АДРЕСА_1 складає 711520 грн.

Апелянтка, посилаючись на недостовірність та недопустимість звіту №12/23 від 14.07.2023року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, всупереч ст.ст. 12, 81 ЦПК України не надала достатні докази на спростування даних цього звіту.

Отже, позивачка уклала оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки, під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних для неї умовах, її волевиявлення не відповідало внутрішній волі й не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2024 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк