Ухвала

від 07.02.2024 по справі 534/268/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/268/24

Провадження №1-кс/534/55/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року місто Горішні Плавні

Слідчий суддяКомсомольського міськогосуду Полтавськоїобласті ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника володільця майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023170520000498 від 26.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся слідчий СВ ВП№ 2Кременчуцького РУПГУНП вПолтавській області ОСОБА_5 із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно: житловий будинок та об`єкти житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2028018453220), що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:002:0717, площею 3,29 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пригарівського старостинського округу Козельщинської ОТГ, що належать ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 , з метою позбавлення права відчуження та розпорядження для відшкодування завданої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Виходячи зі змісту внесеного клопотання, у провадженні відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023170520000498 від 26.06.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 26.06.2023 року до чергової частини відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_7 , жителя АДРЕСА_3 про те, що 26.06.2023 року, близько 01 год. 30 хв. невідома особа проникла до території домоволодіння через паркан та умисно пошкодила автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом його підпалу.

Так,26.06.2023року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 пішов до території домоволодіння потерпілого ОСОБА_7 , що розташоване в АДРЕСА_3 .

Там, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом внесення джерела запалювання у вигляді відкритого полум`я за допомогою сірників, діючи умисно, з метою знищення шляхом підпалу чужого майна, ОСОБА_6 вчинив підпал автомобіля «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував на території домоволодіння по АДРЕСА_3 , чим завдав матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_7 .

Своїми умисними діями, які виразились в умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

ОСОБА_6 13.12.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме в умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

Під час досудового розслідування встановлено заподіяння вчиненим підозрюваним ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням шкоди потерпілому на загальну суму 151 760 грн 00 коп., що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/117-23/19407-АВ від 23.12.2023.

Під час досудового розслідування потерпілим у кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.

ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_4 заперечував проти вказаного клопотання, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність, наголошував, що відсутні докази того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, дійсно може бути відчужено. Для сім`ї підозрюваного це єдине житло. Крім того, враховуючи презумпцію невинуватості, такий захід забезпечення кримінального провадження є передчасним. Також звернув увагу, що наявність цивільного позову у кримінальному провадженні не є безумовною підставною для накладення арешту на майно підозрюваного. Отже, просить слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання.

З`ясувавши думку слідчого, який підтримав клопотання про арешт майна, представника власника майна, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з приєднаних до клопотання матеріалів, ОСОБА_6 13.12.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме в умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

Під час досудового розслідування встановлено заподіяння діянням ОСОБА_6 майнової шкоди потерпілому на загальну суму 151 760 грн 00 коп..

Під час досудового розслідування потерпілим у кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди у розмірі 151760,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його відчуження, пошкодження, псування, знищення.

З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач (ч.1ст. 171КПК України).

Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5ст. 132КПК України).

Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч. 3ст. 171КПК України).

Як зазначає слідчий, необхідність застосування арешту вказаного майна полягає у забезпеченні цивільного позову.

З ч. 1ст.170 КПК Українивипливає, що арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

При вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та як зазначено вст.171 КПК Українивказати - перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно зіст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на повагу до свого приватного й сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ наголошує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).Згідно з ч. 8ст. 170 КПК Українивартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Як вбачається з самої позовної заяви, ціна позову складає 151 770 грн, при цьому слідчий просить накласти арешт на житловий будинок та об`єкти житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2028018453220), що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:002:0717, площею 3, 29 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_6 являється власником: житлового будинку та об`єктів житлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2028018453220), що розташований по АДРЕСА_1 ; та власником земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:002:0717, площею 3, 29 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пригарівського старостинського округу Козельщинської ОТГ.

Будь-які докази щодо вартості майна, на яке необхідно накласти арешт, у клопотанні відсутні. Отже, неможливо встановити чи буде таке обмеження прав підозрюваного розумним та співрозмірним до завданої шкоди.

Також суд зазначає, що підозрюваний разом зі своєю сім`єю проживає у вказаному вище будинку, отже для підозрюваного накладення арешту на житловий будинок буде надмірним тягарем та порушить "справедливий баланс", зазачений у згаданому вище рішенні ЄСПЛ. Крім того, слідчий суддя погоджується з позицією представника володільця майна про те, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_6 відчужити належне йому на праві приватної власності майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є необґрунтованим, а отже не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання старшогослідчого СВВП №2Кременчуцького РУПГУНП вПолтавській області ОСОБА_5 ,погодженого прокурором, про арешт майна відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали проголошено в судовому засіданні о 10 год 35 хв 09 лютого 2024 року в залі судових засідань Комсомольського міського суду Полтавської області.