Рішення

від 08.02.2024 по справі 753/12345/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 753/12345/23

провадження № 2/753/1259/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Власенко Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Наталії Петрівни про визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором, договором іпотеки, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження та реєтру іпотек, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2023 року звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. про визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором, договором іпотеки, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження та реєтру іпотек.

Позов мотивовано тим, що 13 березня 2008 року між нею ( ОСОБА_1 ) та кредитною спілкою «Перший кредитний альянс», код ЄДРПОУ - 21721057, був укладений кредитний договір № 404-02 на суму 59 050 грн. 00 коп. під 29% річних. Для забезпечення виконання основного зобов`язання між цими сторонами був укладений договір іпотеки № 950 від 13 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Кучеренко Н.П., предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2004 року. Відомості про обтяження квартири внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис № 17404738 від 13.03.20008 року. Строк виконання зобов`язання за кредитним договором від 13 березня 2008 року мав закінчитися 12.03.2020 року, але наприкінці 2008 року кредитна спілка «Перший кредитний альянс» зникла з місця, за яким знаходитьсь (вул.Саксаганського у м.Києві). Як з`ясувалось згодом, вказана кредитна спілка збанкрутувала й щодо неї почалась ліквідаційна процедура.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.05.2009 року порушено провадження у справі № 43/201 про банкрутство, а ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.05.2019 року по цій справі кредитну спілку «Перший кредитний альянс», код ЄДРПОУ - 21721057, ліквідовано як юридичну особу у зв`язку із банкрутством, про що є у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб тощо запис 1 074 117 0010 001119 від 30.09.2019 року.

Приватний нотаріус Кучеренко Н.П., яка посвідчувала договір іпотеки № 950 від 13.03.2008 року, і накладала заборону на відчудження об`єкту іпотеки (квартири), відмовляється знімати таку заборону, наполягаючи на пред`явленні доказів виконання зобов`язання.

Кредитна спілка Перший кредитний альянс» збанкрутувала до того моменту, як вона мала зобов`язання, а відтак і, відповідно, ніяких доказів нотаріусу пред`явити не може.

Із посиланням на ст.609, ч.4 ст.91, ч.5 ст. 104 ЦК України, яка передбачає припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, просить визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором № 404-02 від 13.03.2008 року, визнати договір іпотеки № 950 від 13.03.2008 року таким, що припинений, виключити є Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи щодо майна відчудження нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 6778093, 13.03.2008), а також запис про обтяження під номером 17404738 внесений 13.03.2008 року, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її подставник ОСОБА_2 , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 04.02.2023 року (а.с.48), позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили їх задовольнити. Вказала про те, що до вона до відповідача із заявою про зняття заборон на відчудження із нерухомого майна не зверталась, рішення нотаріусом про відмову у її зверненні немає, проте, на її думку, ліквадіція юридичної особи є підставою для припинення її зобов`язаннями перед кредитною спілкою та зняття заборон на відчудження майна.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П.в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Відповідачем подано відзив на позов від 03.10.2023 року, у якому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні за необґрунтованості та недоведеності вимог. Вказала про те, що ані позивач, ні її представник ніколи не звертались до неї, як нотаріуса, з приводу зняття заборони на відчудження майна, жодних документів, які слугували підставою для вчинення нотаріальної дії, не подавали. Й за відсутності доведеного порушеного права позивача саме цим відповідачем, просить відмовити у позові.

Відповідь на відзив позивачем не поданий.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності відповідача, за погодженням позивача.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи відбувся у порядку загального позовного провадження із проведеним підготовчим судовим засіданням.

Висдухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши відзив відповідача, їх доводти та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-прівовнй акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що 13 березня 2008 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Перший кредитний альянс», код ЄДРПОУ - 21721057, був укладений кредитний договір № 404-02, а також Додатковий договір № 1 до такого договору, що складає його невід`ємну частину, на суму 59 050 грн. 00 коп., строком на 2 календарні роки, зі сплатою 29%річних, а відповідно до Додаткового договору № 1, 35% річних (а.с.6-8, 9, 10).

Для забезпечення виконання основного зобов`язання між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Перший кредитний альянс», код ЄДРПОУ - 21721057, був укладений договір іпотеки від 13 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Кучеренко Н.П., предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2004 року (а.с.11-14).

Відомості про обтяження квартири внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис № 17404738 від 13.03.20008 року.

Позивач вказує, що строк виконання зобов`язання за кредитним договором від 13 березня 2008 року мав закінчитися 12.03.2020 року, й ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.05.2009 року порушено провадження у справі № 43/201 про банкрутство, а ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.05.2019 року по цій справі кредитну спілку «Перший кредитний альянс», код ЄДРПОУ - 21721057, ліквідовано, як юридичну особу, у зв`язку із банкрутством, про що є у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб тощо запис 1 074 117 0010 001119 від 30.09.2019 року.

Встановлено, що відповідно до відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо кредитної спілки «Перший кредитний альянс», код ЄДРПОУ - 21721057, державна реєстрація припинення особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, 30.09.2019, Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку із визнанням її банкрутом від 28.05.2029 року № 43/201 Господарський суд м.Києва (а.с.15-120).

Із посиланням на ст.609, ч.4 ст.91, ч.5 ст.104 ЦК України, позивач, визначивши особу відповідача - приватного нотаріуса КМНО Кучеренко Н.П., просить визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором № 404-02 від 13.03.2008 року, визнати договір іпотеки № 950 від 13.03.2008 року таким, що припинений, виключити є Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи щодо майна відчудження нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 6778093, 13.03.2008), а також запис про обтяження під номером 17404738 внесений 13.03.2008 року, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вказує на те, що позивачем невірно визначений склад відповідачів за визначеними позовними вимогами, які таким позивачем, з - поміж іншого, не доведені, адже позивач визнає й не спростовує, що визначений ним відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. жодних дій з прийняття рішень за зверненням позивача щодо зняття заборн на відчудження, не вчиняла, а відтак таким відповідачем не порушувалось право позивача, за таких підстав позов є необгрутнованим й недоведеним, адже обов`язок доказування покладається на сторін. При цьому, позивач набуває права звернення до суду лише у випадку порушеного або не визнаного права.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерсва юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, й у т.ч., кредитора про погашення позики; про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника.

Отже, з матеріалів справи та, зважаючи на спірні правовідносини, вбачається, що особа відповідача, яка бере участь у справі, має бути не лише така, й іншою, аніж та, яка зазначена позивачем.

На підставі вимог ст.51 ЦПК України суд за відсутності умов, передбачених вказаною нормою не вправі проводити заміну неналежного відповідача на належного або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Право визначення особи відповідача покладено на позивача, суд не вправі втручатися у визначення позивачем особи відповідача.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України), й, зважаючи на спірні правовідносини, склад їх учасників, у межах до підготовчого судового засідання, оскільки справа розгладається у порядку спрощеного позовного провадження, з`ясовував питання щодо належної особи відповідача, проте позивач погодив правильність визначеної ним особи відповідача.

Враховуючи той фактор, що позивачем пред"явлено позов до неналежного відповідача (не всіх відповідачів), вважаючи визначену ним особу належним відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову також й із цієї підстави.

Позов, пред"явлений позивачем до неналежного відповідача, підлягає відмові у його задоволенні.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абао оспорення (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Натомість позивач, який визнає, що визначений ним відповідач жодний дій щодо звернення до нотаріуса з приводу зняття заборони на відчудження майна, які слугували підставою для вчинення нотаріальної дії, не звертався. Й за відсутності доведеного порушеного права позивача саме цим відповідачем, підстави задоволення позову відсутні, оскільки таким позивачем порушення права вказаним відповідачем не доведено.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необгрутованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, обставини, що доводять позовні вимоги, судом не встановлені.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Завжаючи на наслідки розгляду справи, те, що позиваче звільнений від сплати судового збору при зверенні до суду, судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерсва юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст.ст. п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Наталії Петрівни про визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором, договором іпотеки, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження та реєтру іпотек, - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: