Ухвала

від 06.02.2024 по справі 195/1424/23

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1424/23

Провадження 2/195/21/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2024 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович І.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Балкового Р.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області на розгляді знаходиться позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Так, 05.02.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 з проханням перенести слухання справи до отримання висновку від слідчого комітету Полтавської області. Також заявником надана копія довіреності від 26.10.2023 року.

В підготовче судове засідання з`явилися відповідачка, її представник адвокат Балковий Р.А., громадянин ОСОБА_3 та громадянка ОСОБА_4 .

Громадянин ОСОБА_3 заявив клопотання про допуск його в якості представника позивача та надав суду оригінал довіреності від 26.10.2023 року, якою громадянин ОСОБА_2 уповноважує громадянина ОСОБА_3 представляти його інтереси з усіма необхідними повноваженнями та правами у будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкування, а також незалежно від форми їх власності, а також будь-яких судових та правоохоронних органів України. Також громадянин ОСОБА_3 суду пояснив, що не є фахівцем в галузі права, однак позивач його син.

Крім того, в судовому засіданні громадянка ОСОБА_4 такж заявила клопотання про допуск її в якості представника позивача, т.я. вона вже тривалий час знає родину позивача, бажає представляти інтереси позивача та надала суду оригінал довіреності від 26.10.2023 року, якою громадянин ОСОБА_2 уповноважує громадянку ОСОБА_4 представляти його інтереси з усіма необхідними повноваженнями та правами у будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкування, а також незалежно від форми їх власності, а також будь-яких судових та правоохоронних органів України. Громадянкою ОСОБА_4 було надано оригінал диплому з відзнакою серії НОМЕР_1 , згідно якого вона у 1980 році поступила до Калінінградського державного університету та у 1985 році закінчила повний курс даного університету за спеціальністю правознавство та присвоєнням кваліфікації юриста. Також громадянка ОСОБА_4 пояснила суду, що не є адвокатом України, однак дуже добре знає законодавство України, має досвід роботи в галузі права, т.я. деякий час працювала в прокуратурі України.

Представник відповідача заперечував відносно задоволення заявлених клопотань - про допуск до участі у справі даних осіб в якості представників позивача, т.я. вони не є адвокатами. Крім того, відносно громадянки ОСОБА_4 він просить суд звернути увагу на те, що дана справа не відноситься до малозначних справ.

Відповідачка підтримала думку свого представника.

Суд, заслухав клопотання громадянина ОСОБА_3 , клопотання громадянки ОСОБА_4 , думку представника відповідача, думку відповідача, вивчивши та дослідивши докази, приходить наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч.1, 2ст.60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.2ст.62ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Так, у сучасному законодавстві України поняття «малозначні спори» вперше з`явилося уКонституції України з прийняттям у 2016 році ЗУ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Так, ст.131-2, яка гарантує надання професійної правничої допомоги адвокатурою,передбачає, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів,у малозначнихспорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. ЦПК України не містить визначення поняття «малозначні справи». І тут слід частково визнати, що «Використаний термін «малозначні» доволі специфічний, оскільки значення справи для заявника не залежить від його ціни або складності розгляду і навряд чи варто ділити справи на значні та малозначні». Адже для кожної людини справи, що її стосуютьсязначні. Однак, з набранням чинності новим ЦПК «малозначні справи» є правовою категорією, яка підлягатиме застосуванню за правовими критеріями.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 нового ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Частина 1 ст.274 ЦПК України визначає, щоу порядку спрощеногопозовного провадження розглядаються: 1) малозначні справи; і 2) справи, що виникають з трудових відносин, а згідно ч.2 цієї статтіможе бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду,за винятком справ,зазначених у ч.4 цієї статті, а ч.3 ст.274 ЦПК України суду надано повноваження для того, щоб вирішити, чи розглядати справу у порядку спрощеного провадження, адже встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи у порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, при вирішенні питання щодо малозначності справи суд враховує низку критеріїв: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Так, ст.277 ЦПК України визначено, що «питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі…за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача».

Водночас, ч.4 ст.274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадженняне можуть бути розглянуті справи у спорах:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;2) щодо спадкування;3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Так, судом встановлено, що, хоча предметом даного, вищевказаного позову і є відшкодування майнової шкоди,але зі спадкоємця.Крім того, до позову надана копія претензії кредитора до спадкоємців з вимогою про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок злочину в розмірі 442 320 грн в порядку ст.ст.1216, 1218, 1219, 1281, 1282, 1296, 1297 ЦПК України.

Таким чином, вбачається спір між кредитором та спадкоємцем, тобто, маємо фактичний спір про права сторін, що стосуються спадкового майна, а тому, на думку суду, справа за цією підставою має статус і категорію«справа у спорі щодо спадкування»,оскільки спадкоємець є боржником перед позивачем, а тому має місце спір стосовнозобов`язальних правовідносин, а спір, що виник між спадкоємцем та кредитором вирішуютьсяу порядку положень ст.1282 ЦКУкраїни, як зазначено упостанові ВС у справі №640/6274/16-ц від 18.09.2019, який вказав, що при вирішенні цієї категорії справ суди мають встановити: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені у ч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків кредитор позбавляється права вимоги;коло спадкоємців, які прийняли спадщину;дійсний розмір вимог кредитора(перевірити розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця. Також, Верховний Суд вказав, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість має спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Як зазначено вище, ч.4 ст.274 ЦПК України регламентовано, що у порядку спрощеного позовного провадженняне можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування, а ст.131-2 Конституції України, захищаючи права особи, регламентує, щовиключноадвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення, винятки щодо представництва в суді допускаються лише у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів,у малозначнихспорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Тому, оскільки, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування, і дане провадження розглядається не у спрощеному позовному порядку, до того ж стосується спору щодо спадкування боргу, а тому суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст.131-2 Конституції України, захищати права позивачаздійснювати представництво його особи у суді, у даному випадку,має виключно адвокат, а тому суд не має повноважень для дозволу представнику сторони, який не є адвокатом, у судових засіданнях в статусі представника учасника судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання громадянина ОСОБА_3 та громадянки ОСОБА_4 про допуск їх в якості представника позивача ОСОБА_2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.15,19,60,62,197,198,274 ЦПК України, ст. 131-2 Конституції України, суд

У Х В А Л И В:

відмовити у задоволені клопотання громадянці ОСОБА_4 про допуск її до участі в якості представника позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Відмовити у задоволені клопотання громадянину ОСОБА_3 про допуск його до участі в якості представника позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Повний текст ухвали виготовлено судом 09.02.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.261 ЦПК України, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Л.В. Колодіна

06.02.2024