Вирок

від 07.02.2024 по справі 404/358/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/358/24

Номер провадження 1-кп/404/15/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду об`єднане кримінальне провадження № 12018120020006228 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Інгуло Кам`янка Новгородківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

05.11.2003 року вироком Апеляційного суду Кіровоградської області за ч.4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі с конфіскацією майна;

15.07.2016 року вироком Первомайського міського суду Миколаївської області за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

19.03.2018 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

17.07.2018 року ОСОБА_3 близько 13 год. 00 хв., більш точного часу слідством не встановлено, перебував за адресою по вул. Попова біля будинку №9 корпус №2 в м. Кропивницький. В цей час у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельнопровідникового обладнання, що належить ТОВ «ІСП ШТОРМ».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно та цілеспрямовано, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи та самозбагачення, шляхом вільного доступу, таємно, зайшов до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , де за допомогою плоскогубців і ножиць здійснив демонтаж кабелю КПП ВП (100) 2?2?0,50 загальною довжиною 120 метрів, вартістю 598, 80 грн. Викрадені речі ОСОБА_3 склав до сумки, яку мав при собі та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з викраденим майном зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 завдав ТОВ «ІСП ШТОРМ» матеріальної шкоди на суму 598,80 грн.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто у вчиненні кримінального, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, показав про обставини вчинення кримінального правпорушення, згідно з якими він за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, вчинив крадіжку кабелю. Повністю визнає вартість, кількість викраденого, кваліфікацію його дій, зазначає, що розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_6 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до ст.ст.50,65 КК Українивраховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК Україниє умисними закінченими не тяжкими злочином, особу винного, який осудний, одружений, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий.

До визначених ч.1ст.66 КК Україниобставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, повне визнання вини.

Визначених ч.1ст.67КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений не тяжкий злочин, характеризується позитивно, учасник бойових дій, повністю визнав вину у вчиненому правопорушенні та висловив каяття з приводу вчиненого, офіційно не працює, одружений, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_6 у разі призначення йому за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі у межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Беручи до уваги те, що вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19.03.2018 року ОСОБА_3 засуджено до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і він вчинив новий злочин протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.78 КК України призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України.

Так як судом призначається покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, враховуючи встановлені раніше обставини, які визначені ст.178 КПК України та ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання суду запобігання спробам вчинення інших кримінальних правопорушень та переховування від суду неможливе у разі застосування до вказаного обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Тому до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19.03.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання 12.01.2024 року.

До набрання вироком законної сили обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 572 грн.

Речові докази: кабель, плоскогубці залишити потерпілим.

Відповідно дост.532 КПК Українивирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст.395,396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК Україниможе бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зіст.376 КПК Україникопія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Кіровському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1