Рішення

від 01.02.2024 по справі 348/762/23

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/762/23

01 лютого 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника позивача, адвоката - Голуба Г.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Переріслянської сільськоїради Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2023 року адвокат Голуб Г.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Переріслянської сільськоїради Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.06.2008р., актовий запис № 5.

До своєї смерті спадкодавиця 14.02.2000 р. посвідчила заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Волосівської с/ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Вказує, що про наявність такого заповіту позивач дізнався тільки в січні місяці 2023 року від свого дядька. Дізнавшись про наявність заповіту, але перебуваючи на той час за межами України, позивач 14.03.2023 р. звернувся до приватного нотаріуса в м.Івано-Франківськ для оформлення, реєстрації та посвідчення заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Приватний нотаріус повідомив йому, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, однак відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно за заповітом у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, а саме пропуском піврічного строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та рекомендував звернутися до суду з заявою про поновлення строку для прийняття спадщини.

Зазначає, що момент смерті ОСОБА_2 з нею за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ніхто не проживав, не був зареєстрований та спадщину не приймав, інших заповітів не складав та не посвідчував, що підтверджується довідкою Переріслянської с/ради № 15 від 16.03.2023року.

Відповідно, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.

Однак, у встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність такого заповіту.

Стверджує, що встановлений ст.1270 ЦК України строк на прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, а саме через необізнаність спадкоємця про існування заповіту. (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019р. від по справі №565/1145/17).

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З підстав, наведених в позові просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, натомість представник позивача - ОСОБА_3 на адресу суду направив заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги вони підтримують та просять їх задоволити.

Представник відповідача до суду також не прибув, в свою чергу з Переріслянської с/ради за підписом сільського голови надійшла заява про розгляд даної справи у відсутність відповідача. Позовні вимоги ОСОБА_1 с/рада визнає.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно померла бабуся позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 10.06.2008р., актовий запис № 5 (а.с.8).

Також судом з`ясовано, що при житті, а саме 14.02.2000 р. вона склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Волосівської с/ради Надвірнянського району Івано-Франківської області - Ерстенюком В.І. та був зареєстрований в реєстрі за № 1, що підтверджується також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 18369199, виданим 03.02.2009 р. (а.с.9).

Як вбачаєтьсяіз зміступозовної заяви,про наявність такого заповіту позивачу не було відомо аж до січня місяця 2023 року, а саме до моменту коли з його дядьком (рідним братом батька позивача) зв`язалися працівники с/ради та запитали коли вони збираються щось нарешті робити з майном померлої і повідомили, що спадкодавиця ще 14.02.2000 р. залишила заповіт на ім`я позивача.

В позові також акцентовано, що дізнавшись від дядька про даний заповіт, але на той час перебуваючи за межами України, позивач тільки 14.03.2023 р. звернувся до приватного нотаріуса в м.Івано-Франківськ з метою оформлення, реєстрації та посвідчення заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

А приватний нотаріус в свою чергу, перевіривши спадковий реєстр, засвідчив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, проте, відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно за заповітом, яке належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, а саме пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом згідно ст.1270 ЦК України. За наслідком чого рекомендував звернутися до суду з заявою про поновлення строку для прийняття спадщини.

З приводу наведеного суд констатує:

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статя 1218 ЦК України).

Згідно ст.1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Як перевірено судом, до матеріалів позовноїзаяви представникомпозивача долучено:копію закордонногопаспорта позивача(а.с.7),копію свідоцтвапро смерть ОСОБА_2 (а.с.8),копію заповіту ОСОБА_2 (а.с.9),витяг прореєстрацію вСпадковому реєстрізаповіту (а.с.10),довідку Переріслянськоїс/радивід 16.03.2023року за№15про те,що з ОСОБА_2 ,яка намомент смертіпроживала табула зареєстрована вбудинку АДРЕСА_2 ніхто не проживав та не був зареєстрований та що заповіт від її імені посвідчувався секретарем Волосівської с/ради ОСОБА_4 14.02.2000 року і зареєстрований в реєстрі за №1 (а.с.11), копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.04.2004 року (а.с.12), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.04.2004 року (а.с.13) та копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 років УПА (а.с.14-17).

Крім того, 22.09.2023 року представником позивача надіслано суду копію витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74064094 від 22.09.2023 року на підтвердження факту відсутності заведених спадкових справ після смерті ОСОБА_2 (а.с.39).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а також відповідь нотаріуса (лист чи постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з пропуском встановленого ст.1270 ЦК України строку для подачі заяви про прийняття спадщини).

Це дає підстави суду вважати, що позивач із заявою в нотаріальну контору, як того вимагає ст.1269 ЦК України не звертався, тому посилання представника позивача, адвоката Голуба Г.С. в позовній заяві на такий факт є, на переконання суду, голослівним.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст.15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Ч.1 ст.16 ЦК України також встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту ч.ч.1, 2 ст.80 зазначеного Кодексу вбачається, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Також ст.12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того,правила частинитретьої ст.1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви, не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

У ч.3ст.12та ч.1ст.81ЦПК Українипередбачено,що кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених законом.

Враховуючи наведені вище норми цивільного та цивільно-процесуального законодавства, зі змісту наданих представником позивача доказів суд не вбачає, що права, свободи чи інтереси позивача ОСОБА_1 в даному випадку порушені, невизнані або оспорювані та потребують захисту в судовому порядку, а тому в задоволенні його позову слід відмовити.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.15,16,1216,1218,1220,1268-1270,1272ЦК України,ст.ст.7, 10,12, 76, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Переріслянської сільськоїради Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення

складено 09.02.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.