Рішення

від 09.02.2024 по справі 332/1887/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1887/23

Провадження №: 2-а/332/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді: Погрібної О.М., за участю секретаря Пономаренко Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя адміністративну справу за позовом адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України,-

встановив:

До суду надійшла позовна заява адвоката Рогозіна О.В. в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 березня 2023 року о 13 годині 03 хвилин на автодорозі за адресою: М-22, км 74+810, Полтавська область, в автоматичному режимі зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався із порушенням правил дорожнього руху у зв`язку із чим, старшим дорожнім інспектором Департаменту Державного контролю на транспорті Дорошенко О.В. А.В. прийнято рішення за результатами розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 7, WAGA- WIM35, зав.№1 про те, що транспортний засіб, DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 порушив правила, дорожнього руху, та прийнято постанову серії АА №00006830 від 28.03.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Транспортний засібDAFFTXF105.460,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,належить Товариствуз обмеженоювідповідальністю «ОБЕРІГ»та знаходитьсяу користуванніТовариства зобмеженою відповідальністю«СПІВДРУЖНІСТЬ-ЛОГІСТИК»на підставідоговору орендитранспортних засобіввід 17серпня 2022року, якеповинно буловнести відомостідо Єдиногодержавного реєструтранспортних засобівщодо належногокористувача,що,на думкупозивача,свідчить проне вірневизначення суб`єктаадміністративного правопорушення.Разом ізцим,у постановіне буловраховано,що транспортнийзасіб напівпричіпAB2869XF, що зафіксований на фотографії, однак, державний номер якого не було вказано у постанові, належить ОСОБА_2 , що вбачається зі свідоцтва, та переданий в оренду до ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ-ЛОГІСТИК», тому відповідальність за транспортний засіб-напівпричіп несе інша особа.

Вважає, що обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на представника юридичної особи користувача.

Також зазначає, що постановою старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту Державного контролю на транспорті Дорошенко О.В. серії АА №00006836 від 28.03.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень. Згідно з постановою, 06 березня 2023 року о 13 годині 29 хвилин на авто дорозі за адресою Н-31, км 122+00, Полтавська область в автоматичному режимі зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 . На думку позивача, вищезазначене свідчить про те, що відповідач намагається двічі притягнути позивача до адміністративної відповідальності одне й те саме правопорушення. Притягнення позивачадо адміністративноївідповідальності заодне іте самеадміністративне правопорушеннядвічі позивача(запостановою серіїАА№ 00006830 від28.03.2023та серіїАА№ 00006836 від 28.03.2023) є порушення принципу юридичної відповідальності.

Крім того, у оскаржуваній постанові, всупереч вимогам Інструкції не міститься наступна інформація: смуга руху, категорія транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Тому сторона позивача, вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім того позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на оплату судового збору, в розмірі 536,80 гривень.

Ухвалою суду від 19.03.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.06.2023 до суду надійшов відзив, в якому відповідач, посилаючись на Закони України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» та Правила дорожнього руху, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що при винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства України.

Зазначає, що постановою про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00006830 від 28.03.2023 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132- 1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що власником транспортного DAF FТ ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Так, постановою серії АА №00006830 від 28.03.2023 зафіксовані фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт.; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3820 мм, 2-3: 6350 мм; 3-4: 1320 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 7600 кг, 2 - 13200 кг, 3 -9700 кг, 4 9850 кг, 5 10350 кг;- загальна маса - 50700 кг.

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, що складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.

Так, відповідно до постанови від 28.03.2023 серії АА № 00006830, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна:

*% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100%, де Xфакт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Xнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.

Похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Згідно формули, зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення:

- загальної маси транспортного засобу на 14.075% (5.63 тони), при дозволеній максимальному навантаженню 40 тон.

Розрахунок:

*% перевищення = ((X факт X норм ? похибка пристрою)/X норм)*100%

*% перевищення = ((50700кг 40000кг 10%*50700кг)/40000кг)*100% =14.075%

Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Також, оскаржувана постанова відповідає додатку 1 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (далі Інструкція) (далі-Інструкції №512, Інструкції) (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022).

Крім того, Інструкцією №512 затверджено форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Також, відповідно до пункту 5 Порядку №1145, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Портал Дія, у тому числі з використанням його мобільного додатка.

Отже, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, Портал Дія, у тому числі з використанням його мобільного додатка, або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1145.

Оскаржувана постанова відповідає вищевказаним вимогам, тому в задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Крім того, представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів у справу, а саме витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого одним із засновників та керівником ТОВ «Оберіг» код ЄДРПОУ 31881655, є позивач ОСОБА_1 ; іншими співвласниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з цим, 09.10.2023 від адвоката Рошияна І.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він зауважує, що WIM-систему можна поділити на 2 основних типи: такі, що працюють за низької швидкості руху транспортного засобу (до 15 км/год, LS WІM) і такі, що працюють за усталеної швидкості руху транспортного потоку (до 130 км/год, або висока швидкість, HS WiM). Системи HS WІM не затверджені законодавчою метрологією. Стандарт OIML R 134, на який посилається відповідач, є про який видано свідоцтво про метрологічну повірку, було опубліковано як міжнародний стандарт низькошвидкісних систем WІM. Просить врахувати вказані доводи під час розгляду справи.

У судове засідання позивач та його представник Рогозін О.В. не з`явились, від представника позивача адвоката Ргозіна О.В. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Крім того, через канцелярію суду представником позивача адвокатом Рошияном І.В. подано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі здійснення розгляду справи за відсутності учасників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши наявні докази, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 06 березня 2023року о23-36год за адресою:М-22,км 74+810,Полтавська область, в автоматичному режимі фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14.075% (5.63 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що 28.03.2023р. старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту Державного контролю на транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову серії АА № 00006830 від 28.03.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягачу DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ТОВ «ОБЕРІГ».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу спеціалізованого напівпричіпу, самоскиду LECITRAILER 3E19SD державний номерний знак НОМЕР_4 є ОСОБА_2 .

Так, відповідно до договору оренди транспортних засобів від 17.09.2022 та актом приймання-передачі транспортних засобів за Договором оренди транспортних засобів від 17.09.2022 року орендодавець ТОВ «ОБЕРІГ» в особі директора Зашейка О.О. передало в оренду ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ-ЛОГІСТИК» в особі генерального директора Сіденка Д.А. спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 .

23 червня 2021 року між ОСОБА_2 (наймодавцем) та ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ-ЛОГІСТИК»в особідиректора СиденкаД.А.(наймачем) укладено нотаріально посвідчений договір найму (оренди) транспортних засобів, відповідно до якого, наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове володіння за плату транспортний засіб LECITRAILER, реєстраційний номер НОМЕР_4 , терміном на три роки, з 23.06.2021 по 23.06.2024.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «СПІВДРУЖНІСТЬ-ЛОГІСТИК» код за ЄДРПОУ 40104919, директором якого є Сіденко Денис Андрійович, здійснює наступні види економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Разом з відзивом представником відповідача подані суду: Сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619-21 від 13 квітня 2021 року на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобі у русі WAGA-WIM35 (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контрою «WAGA»), дата видачі 18.06.2021, чинний до 17.06.2022; Сертифікат перевірки типу № UA.TR.113-0619-21 від 13 квітня 2021 року на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобі у русі WAGA-WIM35 (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контрою «WAGA»), дата видачі 13.04.2021, чинний до 12.04.2031; експертний висновок від 29.12.2021 № 1211, відповідно до якого Автоматичного пункту ваго-габаритного контрою «WAGA» відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків.

Згідно зі ст.73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.74КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч.2 ст.77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За приписами частини 5 статті 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР).

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР закріплено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси 40 т для двовісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом з навантаженням на одинарну вісь - 11 т, на строєні осі, якщо відстань між осями понад 1,3 до 1,4 метри - 24т. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м.

Таким чином, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 40 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові чи габаритні параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (далі Правила № 30).

Відповідно до пункту 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно зі статтею 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі Порядок № 1174).

В силу пункту 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

У пункті 2 Порядку № 1174 наведено визначення, за яким інформаційний файл це упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Пунктом 12 Порядку № 1174 передбачено, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Як вбачаєтьсяз оскаржуваноїпостанови,при проведеннівагового контролювикористовувався технічнийзасіб WIM7, WAGA-WIM35, зав. № 1, свідоцтво про повірку технічного засобу UA.TR.113-0619/04F, №21/1, строк дії до 17.06.2022.

Разом з відзивом представником відповідача подані суду: Сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619-21 від 13 квітня 2021 року на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобі у русі WAGA-WIM35 (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контрою «WAGA»), дата видачі 18.06.2021, чинний до 17.06.2022; Сертифікат перевірки типу № UA.TR.113-0619-21 від 13 квітня 2021 року на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобі у русі WAGA-WIM35 (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контрою «WAGA»), дата видачі 13.04.2021, чинний до 12.04.2031; експертний висновок від 29.12.2021 № 1211, відповідно до якого Автоматичного пункту ваго-габаритного контрою «WAGA» відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації.

Якщо строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу закінчився у період дії воєнного стану, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 07.04.2023, є чинним: на територіях, тимчасово окупованих РФ, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях; на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.

Щодо клопотання адвоката Рошияна І.В. від 09.10.2023 та доданої до клопотання публікації статті ОСОБА_4 «Ефективність застосування систем WIM на автомобільних дорогах. Світова практика», суд зауважує, що наукова публікація це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Тобто, публікація є висловленням думки конкретної особи щодо конкретної проблематики, а тому вона не може слугувати доказом при розгляді судом справи.

Таким чином, судом встановлено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі WAGA-WIM35 відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

За змістом статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (ч.2, 3 ст.132-1 КУпАП).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (ч.2, 3 ст.132-1 КУпАП).

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2 і 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до частини 3 вказаної статті КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині 1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених ст.279-7 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-3 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: 1) така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння; 2) внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; 3) особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.132-2 цього кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-3 цього кодексу, або вантажовідправника.

Ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Відповідно до пункту 4 Розділу II Порядок 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачею тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145 (надалі Порядок 1145) визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1145, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача. Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 132-1 КУпАПлише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб (позивача) або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

До того ж, відповідно Порядку №1145 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив власник транспортного засобу на підставі електронної заяви, здійснюється заявниками через:

1) електронний кабінет водія шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із накладенням електронних підписів заявників;

2) Портал Дія шляхом заповнення електронної заяви в довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, із зазначенням відомостей, передбачених додатком 1, із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія. Підпис» («Дія ID») або електронного підпису заявників та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.

Отже, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно Порядку № 1145, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1197.

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно з правилами встановленими статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 132-1 КУпАПлише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.

Також, суду не подані докази того, що керівник ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ-ЛОГІСТИК», який користувався транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, звернувся особисто до відповідача із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Суд також враховує, що у частині першій статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» зазначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

Згідно з пунктом 2.13 ПДР транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

Із урахуванням викладеного, напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача, належного позивачу. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року по справі № 761/33776/19.

Таким чином, вантажний сідловий тягач DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп LECITRAILER 3E19SD державний номерний знак НОМЕР_4 , є одним транспортним засобом, котрий приводиться в рух сідловим тягачем, тому саме сідловий тягач, як автопоїзд (транспортний состав) може вважатись великоваговим, а власник вказаного транспортного засобу, за пунктом 22.5. ПДР України та частиною другою статті 132-1 КУпАП підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00006830 від 28.03.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, що ставиться в провину ОСОБА_1 , - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу, зокрема, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Приписами п. 3 цих Правил передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п. 4 цих Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019, визначає механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.

Згідно п. 16 даного Порядку, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку).

Абзацом 3 п. 8 Порядку визначено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Згідно п. 12 Порядку, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (п. 13 Порядку).

Формула розрахунку відсотка перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами в постанові серії АА №00006830 від 28.03.2023 наступна: % перевищення = ((Хфакт Хнорм похибка пристрою)/Хнорм) * 100%, де Хфакт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Враховуючи вищевказану формулу, здійснено наступний розрахунок: % перевищення = ((50700кг 40000кг 10%*50700кг)/40000кг)*100% =14.075%.

Таким чином, розмір відсотка перевищення загальної маси транспортного засобу, що отримані в результаті даних розрахунків, відповідає зазначеним в оскаржуваній постанові.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00006830 від 28.03.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що належним користувачем транспортного засобу DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 . Місце реєстрації відповідальної особи, згідно з даними, які надійшли до Укртрансбезпеки від Єдиного державного реєстру транспортних засобів: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Історична, буд.25, кв.65.

Враховуючи вищезазначене, на момент винесення постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 28.03.2023, відомості про належного користувача транспортного засобу DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 в розумінні Порядку внесення відомостей про належного користувача, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів були відсутні, у зв`язку з чим до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП притягнуто керівника юридичної особи, за якою зареєстрований вищезазначений транспортний засіб, - ОСОБА_1 .

Враховуючи норму ч.1 ст.14-3 КУпАП, належний користувач може нести адміністративну відповідальність лише за умови внесення власником транспортного засобу відомостей про нього у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскаржувана постанова містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП, крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією.

Таким чином, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП, крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією.

Що стосується іншої інформації на яку посилається позивач, суд вважає, що така інформація не є обов`язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.

Вимоги до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності визначено саме положеннями КУпАП.

Так положення Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі Інструкція), зафіксовані в автоматичному режимі, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Посилання позивача на те, що спірними постановами його двічі притягнуто до відповідальності за одне й теж порушення є помилковими, оскільки фіксування порушень та винесення оскаржуваних постанов було здійснено на двох різних ділянках дороги, у різний часовий проміжок, позивачем завдано шкоду дорожньому покриттю за різними адресами та внаслідок дій позивача у різних місцях вчинення, а відтак зафіксовані порушення не можуть вважатися одним порушенням, що стосується обов`язку відповідача щодо об`єднання в одне провадження двох адміністративних правопорушень на підставі ст.36 КУпАП, то це стосується випадків, коли одночасно розглядаються справи про вчинення кількох проступків однією і тією самою особою, водночас в даному випадку дві постанови про адміністративні правопорушення винесені різними посадовими особами, що унеможливлює застосуванняст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Між тим, суд зазначає, що наведений в Конституції України принцип не звільняє особу від відповідальності при повторному вчиненні аналогічних за своїм змістом правопорушень.

Суд вважає за потрібне зазначити, що встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів.

Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійсненне перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.

Дії відповідача є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до того, що на виконання вимогстатті 19 Конституції України, статей 245,279-5,283 КУпАП уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи, викладені у позовній заяві, не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а тому суд вважає доведенимфакт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.132-1КУпАПта приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваної постанови.

Згідно зп.1ч.3ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 121, 246, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст ухвали постанови виготовлено 09.02.2024.

Суддя: О.М.Погрібна