Постанова

від 08.02.2024 по справі 922/3497/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3497/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Миколайовича (вх.№2473 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А., повний текст складено 06.11.2023) у справі №922/3497/23

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Миколайовича, м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Миколайовича 624 305,19 грн безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,2552 га, що розташована в м. Харків, пров. Вишневий, 1 з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/3497/23 позов задоволено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в 2023 році, - визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 загальною площею 0,2552 га по пров. Вишневому, 1 у м. Харкові за попередні роки з урахуванням коефіцієнту індексації становить: у 2020 році - 7 464 789 грн, у 2021 році - 7 464 789 грн, у 2022 році - 8 211 268 грн. Судом перевірено розрахунок неотриманої позивачем орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, за яким розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати ФО-П Бондаренко Андрій Миколайович складає: у 2020 році - 273 708,93 грн; у 2021 році - 298 591,56 грн; у 2022 - 52 004,70 грн. Загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 624 305,19 грн. Отже, судом встановлено, що у даній справі позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець Бондаренко Андрій Миколайович з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі № 922/3497/23, яким задоволені позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Миколайовича 624 305,19 грн безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,2552 га, що розташована в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Харківській міській раді у задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що Бондаренко Андрій Миколайович є фізичною особою, а тому обов`язок щодо сплати орендної плати у нього відсутній взагалі. Нерухоме майно - нежитлові будівлі належать Бондаренко Андрію Миколайовичу на праві власності саме як фізичній особі, і придбавалися дані об`єкти нерухомості (нежитлові приміщення) ним як фізичною особою не для використання у підприємницькій діяльності. Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності, суд першої інстанції мав встановити саме факт використання відповідачем земельної ділянки з метою реалізації господарської діяльності. Але дані обставини судом першої інстанції встановлені не були.

Звертає увагу, що докази використання відповідачем нежитлових будівель та земельних ділянок у господарській діяльності у матеріалах справи відсутні. Вважає, що суд першої інстанції в порушення вищенаведених норм законодавства належним чином не з`ясував обставини справи та не належним чином дослідив докази, залишив поза уваги те, що спірні правовідносини з позивачем стосовно фактичного використання відповідачем земельної ділянки без оформлення належним чином такого використання не мають взагалі ознак господарських.

Посилається на те, що Бондаренко А.М. не був присутній на судовому засіданні, жодного судового виклику не отримував, про наявність справи та вже про прийняте судом рішення дізнався з програми Дія. При тому, що за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_2 відповідач знаходиться, всю поштову кореспонденцію отримує. При таких обставинах, відповідач був позбавлений права надати свої пояснення та докази, які є важливими для правильного встановлення всіх обставин справи.

25.12.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№16052), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що відповідач з 16.11.2001 має статус фізичної особи-підприємця. Враховуючи цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 та те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, Харківська міська рада і звернулась з даним позовом саме до Господарського суду Харківської області.

06.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№1862), в якому останній просить розгляд справи перенести на іншу дату у зв`язку з зайнятістю представника Бондаренка А.М. - адвоката Межової К.П. в іншій справі №589/5699/23.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Проти відкладення розгляду справи заперечував.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи зазначає наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Частиною 1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Миколайовича (вх.№2473 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/3497/23 було відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2023. Ухвалою доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

Враховуючи законодавчо обмежені строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, те, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, до клопотання не надано доказів на підтвердження обставин наведених у ньому, та відповідачем не зазначено обґрунтованих підстав неможливості розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні за відсутності його представника, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2023 № 331854655 право власності на нежитлові будівлі літ. "E-1" загальною площею 287,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 369,0 кв.м., літ. "З-2" загальною площею 87,1 кв.м, літ. "И-1" загальною площею 238,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано з 27.09.2018 за Бондаренком Андрієм Миколайовичем на підставі договору дарування від 27.09.2018 № 525.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.06.2014 № HB-6301128572014 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 складає 0,2552 га, дата державної земельної ділянки 29.08.2005. Земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничих будівель.

Відповідно до iнформацiї з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2023 № 331852037 право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 площею 0,2552 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 23.02.2015 зареєстровано за Харківською міською радою (номер запису про право власності 8868396 від 23.02.2015).

Зі змісту листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.03.2023 № 3660/5/20-40-24-05-07 вбачається, що Бондаренко А.М. не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати за використання земельної ділянки за кадастровим номером 6310136900:02:005:0029, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

10.05.2023 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. у порядку ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено, що з 27.09.2018 по теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 використовується ФО-П Бондаренком Андрієм Миколайовичем без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 площею 0,2552 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 використовується ФО-П Бондаренком Андрієм Миколайовичем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: лiт. "Е-1", літ. "Ж-1", літ. " 3-2", літ. "И-1", про що складено акт обстеження земельної ділянки від 10.05.2023.

Позивач зазначає, що ФО-П Бондаренко А.М. у період з 27.09.2018 по 28.02.2022 не сплачував плату за користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 624 305,19 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Тобто, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (стаття 24 ЦК України).

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Статтею 26 ЦК України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Приписами статті 50 ЦК України визначено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина дев`ята статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

З аналізу наведених вище норм матеріального права слід дійти висновку, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Отже, наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/10132/17, від 27.11.2019 у справі №340/385/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 904/1908/19.

Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини між сторонами виникли щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. При цьому, позивач вважає, що земельна ділянка використовується Бондаренком А.М. як фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Бондаренко Андрій Миколайович зареєстрований як ФОП із 16.11.2001, дата запису 27.12.2006. Відомостей про припинення ним підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом немає. Основним видом діяльності є код КВЕД 93.13 - діяльність фітнес-центів.

У цій справі позовні вимоги стосуються використання відповідачем земельної ділянки без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Позивач вказує, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець та використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель лiт. "Е-1", літ. "Ж-1", літ. " 3-2", літ. "И-1", тобто у своїй підприємницькій діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі статтями 173, 179 цього ж Кодексу господарським зобов`язанням визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Водночас наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими. Так, неодмінними ознаками господарської діяльності є сфера суспільного виробництва з метою задоволення не власних потреб виробника, а інших осіб, поєднання приватного інтересу, наприклад, в одержанні прибутку та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів. Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності, необхідно встановити використання відповідачем земельних ділянок з метою реалізації господарської компетенції, здійснення прав та обов`язків у сфері суспільного виробництва (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17).

Як зазначалось вище, Бондаренко А.М. , як фізична особа, є власником нежитлових будівель: літ. "E-1" загальною площею 287,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 369,0 кв.м., літ. "З-2" загальною площею 87,1 кв.м, літ. "И-1" загальною площею 238,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27.09.2018 № 525. Разом з тим, Бондаренко А.М. зареєстрований як ФОП із 16.11.2001, дата запису 27.12.2006.

В якості доказу використання відповідачем земельної ділянки під нежитловими будівлями у господарській діяльності, позивач посилається на акт обстеження земельної ділянки від 10.05.2023, яким встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:02:005:0029 площею 0,2552 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , використовується ФО-П Бондаренком Андрієм Миколайовичем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: лiт. "Е-1", літ. "Ж-1", літ. " 3-2", літ. "И-1".

Разом з тим вказаний акт, не містить опису послуг, що надаються та виду економічної діяльності, яка відбувається на вказаній земельній ділянці. При тому, що основним видом діяльності підприємця, згідно витягу з Єдиного державного реєстру є код КВЕД 93.13 - діяльність фітнес-центрів.

Тобто, самого факту виявлення використання земельної ділянки Бондаренком А.М., без встановлення обставин використання будівель та земельної ділянки в господарській діяльності недостатньо для доведення використання земельної ділянки відповідачем в якості фізичної особи-підприємця.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів використання відповідачем нежитлових будівель та земельної ділянки під нею у господарській діяльності.

За вказаних обставин суд апеляційний інстанції погоджується з твердженням апелянта про те, що спірні правовідносини з позивачем стосовно фактичного використання відповідачем земельної ділянки без оформлення належним чином такого використання не мають ознак господарських.

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 ЗК України (ч. 3 ст. 124 цього Кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

За змістом вказаних приписів, а також статей 120 і 125 ЗК України отримання у користування (оренду) земельної ділянки комунальної власності та вчинення дій, спрямованих на виготовлення документації із землеустрою, не залежать від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах з користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03.10.2018 у справі № 904/1182/17, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17).

За вказаних обставин суд апеляційний інстанції вважає, що цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Щодо посилання скаржника про те, що Бондаренко А.М. не був присутній у судовому засіданні, жодного судового виклику не отримував, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (частина 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22, від 28.11.2023 у cправі № 910/3140/19).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3497/23, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

Тобто, судові засідання у даній справі не проводилися, а розгляд справи здійснювався судом першої інстанції без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив адресу відповідача: вул.Лесі Українки, буд.14, м.Харків, 61068. Така ж адреса вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.02.2023.

При цьому, відповідач в апеляційній скарзі зазначає свою адресу: 61068, м.Харків, вул.Лесі Українки, буд.4 та вказує, що за зареєстрованою адресою: 61068, м.Харків, вул.Лесі Українки, буд.4 відповідач знаходиться, всю поштову кореспонденцію отримує. У заяві про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№30423 від 07.11.2023) представник відповідача вказує адресу Бондаренко А.М.: вул.Лесі Українки, буд.14, м.Харків.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст.10 вказаного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За таких обставин, місцезнаходженням та офіційною адресою відповідача є: вул.Лесі Українки, буд.14, м.Харків, 61068.

Будь-яких інших адрес відповідача матеріали справи не містять і апелянтом не доведено іншого.

Процесуальні документи судом першої інстанції, зокрема відповідачу надсилалися на адресу: вул.Лесі Українки, буд.14, м.Харків, 61068 (повідомлену позивачем).

Зокрема, на зазначену адресу суд першої інстанції направляв ухвалу від 09.08.2023 про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, відповідно до довідки Господарського суду Харківської області про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді ("Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 09.08.2023) було надіслано одержувачу фізичній особі-підприємцю Бондаренко А.М. на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.02.2023) та доставлено до електронної скриньки 10.10.2023.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, в зв`язку з чим твердження апелянта про неналежне повідомлення його про наявність справи є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.2 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст.275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Оскільки Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/3497/23 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.231, 269, 270, п.4 ч.1 статті 275, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Миколайовича задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/3497/23 скасувати. Провадження у справі №922/3497/23 закрити.

3. Роз`яснити Харківській міській раді, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

4. Роз`яснити Харківській міській раді про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до Східного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи №922/3497/23 за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.02.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова