Рішення

від 09.02.2024 по справі 905/1615/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.2024 Справа №905/1615/23

Господарський суд Донецької області, у складі судді Левшиної Я.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 56075,89грн, з яких 37815,84грн основний борг, 5295,20грн пеня, 1914,37грн 3% річних, 11050,48грн інфляційні втрати

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 56075,89грн, з яких 37815,84грн основний борг, 5295,20грн пеня, 1914,37грн 3% річних, 11050,48грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як постачальник «останньої надії» здійснював постачання природного газу відповідачу, якого було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 37815,84грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175 216, 218 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії: Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», актів приймання передачі природного газу, рахунків на оплату (природний газ), коригуючого акту, листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-23-15245 від 26.10.2023, листа АТ «Державний ощадний банк України» №16/2-09/71630/2023 від 24.10.2023, інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (Форма №10).

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1615/23 визначено суддю Левшину Я.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1615/23. Постановлено справу №905/1615/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адресою Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області значиться: 87534, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 3.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України за №453/37789 від 25 квітня 2022 року (зі змінами).

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією вбачається, що вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Відповідач повідомлявся про відкрите судове провадження у справі №905/1615/23 шляхом направлення копії ухвали суду від 13.12.2023 до електронного кабінету через підсистему «Електронний суд».

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, ухвала є судовим рішенням.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З огляду на викладені обставини, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.12.2023 у справі №905/1615/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Постачальник останньої надії визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015 та № 1236 від 9 грудня 2020 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 по 09 грудня 2021 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі правила), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30 вересня 2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник останньої надії зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі постачальник) та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі споживач) було укладено договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

За приписами п. 4.4 договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як зазначає позивач, зобов`язання щодо поставки природного газу виконані належним чином, а саме поставлено відповідачу протягом у період 01.11.2021 по 09.12.2021 природний газ на загальну суму 37815,84грн.

В свою чергу, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 37815,84грн.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо сплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 56075,89грн, з яких основний борг в сумі 37815,84грн, пеня в сумі 5295,20грн, 3% річних в сумі 1914,37грн та інфляційні втрати в сумі 11050,48грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником останньої надії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку.

Цією ж Постановою на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується за даними позивача гранична ціна 16,8 грн. за 1 куб. метр.

3 1 грудня 2021 ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25 жовтня 2021.

Господарським судом встановлено, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії підтверджується листом оператора ГТС №ТОВВИХ-23-15245 від 26.10.2023 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000148T5T00Z; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма №10).

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS000148T5T00Z.

Згідно з листом ТОВ Оператор газотранспортної системи України щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000148T5T00Z підтверджено, що у період з 01.11.2021 по 09.12.2021 відповідач був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України.

Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS000148T5T00Z, внесені в алокацію вказаного постачальника останньої надії та становлять: з 01.11.2021 по 30.11.2021 647,55 м3; з 01.12.2021 по 09.12.2021 595,97 м3.

Також судом встановлено, що позивачем, як постачальником останньої надії природного газу було поставлено відповідачу природний газ за період з 01.11.2021 по 09.12.2021 в об`ємі 1,24352 тис. куб. м на загальну суму 37815,84грн, зокрема: за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 поставлено природний газ в об`ємі 0,64755 тис. м куб. на суму 10878,84грн та за період з 01.12.2021 по 09.12.2021 поставлено природний газ в об`ємі 0,59597 тис. м куб. на суму 26937,00грн, що підтверджується копією акту приймання-передачі природного газу за листопад 2021 №18690 від 30.11.2021, коригуючим актом №24762 від 30.11.2021, рахунком на оплату (природний газ) №31792 за розрахунковий період 01.11.2021-30.11.2021; актом приймання передачі природного газу №30904 за грудень 2021, а також листом оператора ГТС №ТОВВИХ-23-15245 від 26.10.2023.

Проте, у встановлений договором строк, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 37815,84грн. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 37815,84грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5295,20грн суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 4.5. договору постачання природного газу постачальником останньої надії у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу постачальником останньої надії встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 5295,20грн за період з 01.01.2022 по 31.06.2022 за зобов`язанням листопада 2021 на суму боргу 10878,84грн та за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 за зобов`язанням грудня 2021 на суму боргу 26937,00грн, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5295,20грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1914,37грн та інфляційні втрати в сумі 11050,48грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних в розмірі 1914,37грн за період з 01.01.2022 по 31.09.2022 за зобов`язанням листопада 2021 на суму боргу 10878,84грн та за період з 01.01.2022 по 31.09.2022 за зобов`язанням грудня 2021 на суму боргу 26937,00грн, та розрахунок інфляційних втрат в розмірі 11050,48грн за період з 01.01.2022 по 31.09.2022 за зобов`язанням листопада 2021 на суму боргу 10878,84грн та за період з 01.02.2022 по 30.09.2022 за зобов`язанням грудня 2021 на суму боргу 26937,00грн, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1914,37грн та інфляційних втрат у сумі 11050,48грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 56075,89грн, з яких 37815,84грн основний борг, 5295,20грн пеня, 1914,37грн 3% річних, 11050,48грн інфляційні втрати - задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область (87534, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 3, ідентифікаційний код 40317209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ (04116, м.Київ, вул, Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 37815,84грн основний борг, 5295,20грн пеню, 1914,37грн 3% річних, 11050,48грн інфляційні втрати, а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2147,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 09.02.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Я.О. Левшина