Рішення

від 09.02.2024 по справі 906/1594/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1594/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТИК24"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хейдер Траст"

про стягнення 80 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.24р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хейдер Траст" (код ЄДРПОУ 44128341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТИК24" ( код ЄДРПОУ 41356191): - 80 000,00 грн. попередньої оплати; - 2 684, 00грн судового збору.

22.01.24р. через діловодну службу надійшла заява представника ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТИК24" адвоката Володимира Коваленка від 16.01.24р. (вх. г/с №01-44/250/24 від 22.01.24) про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу (надалі за текстом - Заява про винесення додаткового рішення).

У заяві про винесення додаткового рішення представник ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТИК24" адвокат Володимир Коваленко від 16.01.24р. (вх. г/с №01-44/250/24 від 22.01.24) просить суд ухвалити додаткове рішення та вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з боржника 10 000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заява про винесення додаткового рішення обґрунтована тим, що в судовому засіданні 15.01.24р. представником позивача адвокатом Коваленко В.С. була зроблена заява про те, що протягом п`яти днів будуть подані докази понесених витрат після ухвалення рішення суду.

Заяву подано з дотриманням строку встановленого у ч. 8 статті 129 Кодексу.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.24р. було призначено судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на "09" лютого 2024 року о 10:00 год.

05.02.24р. до суду повернулось рішення суду від 15.01.24р., надіслана на адресу відповідача з відміткою органу зв`язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

09.02.24р. на електронну пошту суду, з дотриманням вимог про КЕП, надійшло клопотання представника ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТИК24" адвоката Володимира Коваленка від 09.02.24р. (вх. г/с №2079/24 від 09.02.24) в якій підтримує вимоги заяви щодо розподілу судових витрат на правову допомогу та просить суд розглядати заяву без участі уповноваженого представника.

Станом на дату судового засідання відповідач ТОВ " Хейдер Траст" не скористався правом подати суду заперечення на заяву про винесення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 3 ч.1 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про винесення додаткового рішення суд ухвалює задовольнити. Мотиви суду такі.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у першій заяві по суті (для позивача - це позовна заява, для відповідача - це відзив на позовну заяву (ч.1 ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

За імперативною нормою ч. 1 ст. 124 ГПК України, позивач зобов`язаний разом з першою заявою по суті спору, а такою є позовна заява, подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Правові наслідки недотримання цієї норми визначені у ч.2 ст. 124 Кодексу: у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат (постанова ВПВС від 12.11.19р. у справі №904/4494/18).

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн. визначено у позовній заяві від 06.12.23р. (вх. Г/с Житомирської області №1723/23 від 06.12.23р.).

Витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи ( абз. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

За змістом абз.1 ч.8 ст.129 ГПК України для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначальне значення має договір про надання правничої допомоги, умови якого можуть передбачати розмір гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Велика Палата ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

30.11.23р. між ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТИК24" та адвокатом Коваленко В.С. був укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги, згідно якого клієнт доручив, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу по підготовці до суду матеріалів та забезпеченню представництва інтересів клієнта у Господарському суду Житомирської області при розгляді справи за позовом клієнта до ТОВ "Хейдер Траст" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

За Додатковою угодою №1 від 04.12.23р. сторони погодили, що за правову допомогу, надану адвокатом Коваленко В.С., клієнт сплачує винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі в сумі 15.000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч 00 коп.) (а.с. 12).

На стадії розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвокат Коваленко В.С. разом із заявою про винесення додаткового рішення (вх. г/с №01-44/250/24 від 22.01.24) подав Додаткову угоду №3 від 15.01.23р. до договору про надання правової допомоги від 30.11.23р. у якій сторони погодили, що за правову допомогу, надану адвокатом Коваленко В.С., клієнт сплачує винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі в сумі 10000,00грн (десять тисяч гривень 00 коп.).

Суд констатує, що представник позивача ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТИК24" адвокат Коваленко В.С. здійснював представництво інтересів та приймав участь в засіданнях на підставі ордеру серії АЕ №1132383 від 04.12.23р. (а.с. 14).

Як зазначено у Додатковій угоді №3 від 15.01.23р. адвокат Коваленко В.С. надав, а клієнт отримав правову допомогу, а саме:

1) консультація щодо стягнення попередньої оплати у розмірі 80 000,00 грн. за договором про надання послуг №25/10/1 від 25.10.23р. у судовому порядку, вартість - фіксовано;

2) пошук та аналіз законодавства та судової практики з приводу стягнення попередньої оплати у розмірі 80 000,00 грн. за договором про надання послуг №25/10/1 від 25.10.23р., вартість - фіксовано;

3) складання позовної заяви про стягнення попередньої оплати у розмірі 80 000,00 грн. за договором про надання послуг №25/10/1 від 25.10.23р., вартість - фіксовано;

4) подання позовної заяви про стягнення попередньої оплати у розмірі 80 000,00 грн. за договором про надання послуг №25/10/1 від 25.10.23р. до Господарського суду Житомирської області, вартість - фіксовано;

5) участь у судовому засіданні по справі №906/1594/23, яка призначена до розгляду у приміщенні Господарського суду Житомирської області на 15.12.24р., вартість - фіксовано.

Вартість послуг, вказаних у Додатковій угоді №3 від 15.01.23р., складає 10 000 грн. (десять тисяч) гривень.

Суд констатує, що сторони Договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.11.23р., а саме у Додатковій угоді №3 від 15.01.24р. погодили розмір адвокатського гонорару у сумі 10 000, 00 грн.

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (схожа правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постанові від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, у постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням наведеного, та оскільки визначенні до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності їхнього розміру, суд ухвалює задовольнити заяву представника ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТИК24" адвоката Володимира Коваленка від 16.01.24р. (вх. г/с №01-44/250/24 від 22.01.24) про винесення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "Хейдер Траст" витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТИК24" від 16.01.24р. ( вх. № г/с 01-44/250/24) про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хейдер Траст" (10020, м. Житомир, вул. Вільський Шлях, буд. 14, офіс 17, код ЄДРПОУ 44128341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТИК24" (49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 41356191): - 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 09.02.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу , 2- позивачу (через "Ел. кабінет") , 3- відповідачу (рек. з повід.) + на ел. пошту: heidertrustua@gmail.com