Ухвала

від 09.02.2024 по справі 908/3821/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/301/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.02.2024Справа № 908/3821/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Горохов Ігор Сергійович, розглянувши заяву Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) про скасування судового наказу від 08.01.2024 у справі № 908/3821/23

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магістральна 96» (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 96; ідентифікаційний код юридичної особи 40723864)

до боржника Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

про стягнення заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 5655,00 грн

установив

25.12.2023 до Господарського суду Запорізької області з заявою звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магістральна 96» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 5655,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Горохову І.С.

08.01.2024 суддею Гороховим І.С. видано судовий наказ у справі № 908/3821/23 про стягнення з боржника Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованість з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 5655,00 грн та суму судових витрат у розмірі 268,40 грн.

Як встановлено судом, судовий наказ №908/3821/23 від 08.01.2024 отримано боржником 09.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

24.01.2024 Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу від 08.01.2024 у справі №908/3821/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 заяву по справі № 908/3821/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 26.01.2024 заяву Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про скасування судового наказу від 08.01.2024 у справі №908/3821/23 повернуто заявнику, оскільки заявником до заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

29.01.2024 судовий наказ набрав законної сили, який 07.02.2024 видано стягувачу для пред`явлення до виконання.

08.02.2024 Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу від 08.01.2024 у справі №908/3821/23. Одночасно боржником подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Горохову І.С.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, а також клопотання про поновлення строку на подання заяви, суд дійшов висновку про їх задоволення з таких підстав.

Згідно із частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною першою статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2024 судом у справі №908/3821/23 видано судовий наказ про стягнення з боржника Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 5655,00 грн та суми судових витрат у розмірі 268,40 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Боржник первісно звернувся із заявою про скасування судового наказу 24.01.2024.

Частинами 3, 4, 5 ст. 157 ГПК України встановлено вимоги до заяви про скасування судового наказу у яких, зокрема визначено, що разом з заявою подаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Ухвалою суду від 26.01.2024 заяву боржника було повернуто у зв`язку з тим, що боржником не було сплачено судовий збір.

Сплативши судовий збір, 08.02.2024 боржник повторно звернувся із заявою про скасування судового наказу.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 157 ГПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

За приписами ч. 1 ст. 157 ГПК України така заява подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді судовий наказ (наказне провадження) від 08.01.2024 у справі № 908/3821/23 боржник (Територіальна громада мста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради) отримав 09.01.2024.

Таким чином граничним строком подачі заяви є 24.01.2024.

Ухвалою суду від 26.01.2024 первісну заяву Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про скасування судового наказу від 08.01.2024 у справі №908/3821/23 повернуто заявнику, оскільки заявником до заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

29.01.2024 судовий наказ набрав законної сили та 07.02.2024 видано стягувачу для пред`явлення до виконання.

Отже, 08.02.2024 боржник повторно звернувся із заявою про скасування судового наказу, тобто після спливу строку, встановленого на її подання.

До заяви боржником додано клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, боржник посилається на такі обставини. Військова агресія РФ на сьогоднішній день впливає на всі аспекти повсякденного життя та має негативні наслідки для громади. Судовий наказ боржником був отриманий 09.01.2024. За період з 09.01.2024 по 24.01.2024 (останнього дня подачі заяви про скасування судового наказу) у м. Запоріжжі у робочі дні з 08 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. було оголошено 28 повітряних тривог, загальною тривалістю близько 23 годин. Посилення атак, збільшення часу тривог все це змушує вживати заходів щодо зменшення та усунення небезпеки для людей, у тому числі під час перебування їх на роботі. Вимушене перебування в укриттях під час потенційної небезпеки, про що сповіщають повітряні тривоги, що оголошуються на сьогодні є заходом збереження життя. На своєму офіційному сайті Запорізька міська рада повідомляла, що у м. Запоріжжі спеціальна міська комісія фіксує пошкодження та руйнування будівель і споруд різних форм власності внаслідок ракетних обстрілів та складає відповідні акти. Так, комісією з обстеження пошкоджених об`єктів внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, станом на 5 січня було обстежено 1812 об`єктів, серед яких: 672 багатоповерхівки, 697 будинків приватного сектору, 443 нежитлові будівлі й споруди. Зокрема, під час ракетного обстрілу 8 січня 2024 року у Вознесенівському районі було пошкоджено 19 багатоквартирних та 15 приватних будинків. З них комісія вже обстежила 17 багатоповерхівок та 15 приватних будинків. Загалом з початку воєнних дій внаслідок ракетних ударів по місту було пошкоджено 676 та частково зруйновано 12 багатоповерхівок. У приватному сектору повністю зруйновано 14 будинків та пошкоджено 887 домоволодінь. Зазначені вище обставини свідчать про збільшення обсягів роботи працівників Запорізької міської ради та зменшення часу на їх виконання через життєву необхідність перебувати тривалий час в укриттях, що в свою чергу призвело до збільшення строку для проведення оплати судового збору. Боржник зазначає, що законодавець, визначаючи процесуальні строки, у тому числі на подання заяви про скасування судового наказу, не міг врахувати наявність вищенаведених обставин. Строк, що передбачений законом, не співвідноситься з реаліями сьогодення, про які зазначено вище. Просить врахувати поважність зазначених вище обставин та поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

З приводу заявленого клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною першою статті 3 ГПК України унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Водночас, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищезазначеного, зважаючи на всі обставин справи, беручи до уваги, що первісно боржником заяву подано в межах строку, встановленого процесуальним законодавством, на звернення з такою заявою, а повторно, після оплати судового збору, суд приходить до висновку, що у даній ситуації повернення без розгляду заяви боржника про скасування судового наказу з формальних підстав унеможливить доступ боржника до суду, а тому вважає наявними підстави для поновлення боржнику строку на звернення з заявою про скасування судового наказу.

Приписами ч. 3 ст. 158 ГПК України закріплено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, судовий наказ Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 у справі № 908/3821/23 підлягає скасуванню судом.

Керуючись ст. ст. 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

1. Клопотання Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу задовольнити. Поновити Територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради строк для подання заяви про скасування судового наказу.

2. Заяву Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (вх. №342/08-07/24 від 08.02.2024) про скасування судового наказу від 08.01.2024 у справі №908/3821/23 задовольнити.

2. Скасувати судовий наказ Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 у справі №908/3821/23 про стягнення з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магістральна 96» (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 96; ідентифікаційний код юридичної особи 40723864) заборгованості зі сплати послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 5655,00 грн (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 коп.) та про стягнення з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магістральна 96» (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 96; ідентифікаційний код юридичної особи 40723864) суми судових витрат у розмірі 268,40 грн (двісті шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Стягувач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Магістральна 96» (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 96; ідентифікаційний код юридичної особи 40723864).

Боржник: Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915).

3. Роз`яснити стягувачеві, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

4. Направити ухвалу суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 09.02.2024.

СуддяІ.С. Горохов