Рішення

від 09.02.2024 по справі 909/1102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1102/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/1102/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного заповідника "Давній Галич" про стягнення 120130,37 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Національного заповідника "Давній Галич" про стягнення 120130,37 грн, з яких: 99491,57 грн - заборгованість за спожитий природній газ за період з 01.01.2023 до 20.01.2023, 16627,36 грн - пеня за період з 01.03.2023 до 30.06.2023, 997,64 грн - три проценти річних за період з 01.03.2023 до 30.06.2023, 3013,80 грн - інфляційні втрати за період з 01.03.2023 до 30.06.2023.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу природний газ. Відповідач не оплатив вартість спожитого газу. За прострочення виконання зобов`язання на підставі п. 4.5 Типового договору позивач нарахував пеню. Відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та три проценти річних.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 для розгляду справи № 909/1102/23 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1102/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа від 11.12.2023, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача, представника позивача - адвоката Міненка В.М. та відповідача 11.12.2023 о 16:06 год.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України та було визначене постачальником "останньої надії" на ринку природного газу за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

В п. 2 постанови КМУ від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2021 №1236" (далі постанова КМУ №1102) визначено, що зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Національний заповідник "Давній Галич" (відповідач) в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 30.09.2015 №2501 затвердила Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії2 (далі - постачальник).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору визначено, що цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 1.4. договору, терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення:

- ЕІС-код - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт споживача;

- оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт споживача;

- особистий кабінет - особиста веб-сторінка споживача на веб-сайті постачальника, що містить персоніфіковані дані споживача, статистичні дані про ціни та нарахування і сплату за договором та іншу інформацію, що пов`язана з виконанням договору;

- персоніфіковані дані - персоніфіковані дані щодо споживача (прізвище, власне ім`я та по батькові, назва (для споживача, що не є побутовим), ЕІС-код, поштова адреса об`єкта споживача, ЄДРПОУ (для споживача, що не є побутовим));

- постачальник "останньої надії" (далі - постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";

- сайт постачальника (сайт) - веб-сайт постачальника в мережі Інтернет, який містить чинну редакцію договору та Правил постачання, а також загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником та споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником та іншу необхідну інформацію;

- споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Інші терміни, що не визначені в цьому договорі, мають значення, передбачені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 та Правилами постачання. Надалі за текстом цього договору постачальник та споживач, коли вживаються окремо, іменуються - сторона, коли спільно - сторони.

Згідно з пунктом 2.1. договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2. договору).

Згідно з пунктом 3.3. договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Згідно з пунктом 4.4. договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1. та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

У пункті 8.2. договору передбачено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператор газотранспортної системи, за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 відповідача автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - "Кодекс ГТС").

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

За наведеного, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується наданими позивачем доказами, а саме:

- листом ТОВ "Оператор газорозподільної системи України" від 14.07.2023 № ТОВВИХ-23-9522 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом;

- інформацією щодо закріплення споживача в Реєстрі споживачів постачальників;

- інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з 01.01.2023 по 31.01.2023;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);

- повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ(АТ "Івано-Франківськгаз"), які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

ТОВ "Оператор газорозподільної системи України" у листі від 14.07.2023 № ТОВВИХ-23-9522 надав скріншот з інформаційної платформи щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XТ0000КFC6B00N (відповідач) в Реєстрі споживачів "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B) та щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XТ0000КFC6B00N за період з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Позивач належним чином виконував свої договірні зобов`язання.

З огляду на викладену інформацію, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XТ0000КFC6B00N у зазначений період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B), становить 2 323, 80 куб.м.

За період з 01.01.2023 по 20.01.2023 позивачем передано відповідачу 2 323, 80 куб.м. природного газу на загальну суму 99491,57 грн, що підтверджується актом № 1663 приймання-передачі природного газу.

Вартість природного газу (за куб.м.), вказана в акті № 1663 приймання-передачі природного газу відповідає цінам, оприлюдненим позивачем на власному вебсайті в архіві цін "постачальника останньої надії" для непобутових споживачів: https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price

Позивач направив відповідачу рахунок на оплату природного газу №4946, де вказав, що борг за розрахунковий період з 01.01.2023 по 20.01.2023 становить 99 491,57 грн (докази направлення рахунку наявні в матеріалах справи).

Відповідач доказів оплати газу, отриманого в січні 2023 року, на суму 99 491,57 грн не надав.

За прострочення оплати за поставлений газ за період з 01.03.2023 до 30.06.2023 позивач нарахував пеню в розмірі 16627,36 грн, три проценти річних в розмірі 997,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 3013,80 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема ЗУ "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Згідно з п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Суд встановив, що між сторонами був укладений такий договір постачання газу, отже спірні правовідносини є договірними відносинами постачання природного газу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ч. 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Згідно з пунктами 1,2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу").

Положеннями статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач поставив відповідачу у січні 2023 року газ в обсязі 2 323, 80 куб. м на суму 99491,57 грн, і відповідно до п. 4.4. договору відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за цей газ до 28.02.2023.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На час прийняття рішення відповідач оплату за поставлений газ не здійснив, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже позов в частині стягнення заборгованості за спожитий природній газ в розмірі 99491,57 грн обґрунтований та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі п. 4.5 Типового договору позивач нарахував пеню в розмірі 16627,36 грн, за період з 01.03.2023 до 30.06.2023. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Приписами статей 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.6 ст.230 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.1 та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.5. типового договору, постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За наведеного, нарахування позивачем пені є правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник нарахував споживачу пеню за період з 01.03.2023 до 30.06.2023 в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, враховуючи умови п. 4.5. договору. Розрахунок позивача, який наявний в матеріалах справи, є арифметично і методологічно вірним.

При цьому суд не вбачає підстав для зменшення розміру застосованої до відповідача неустойки (штрафу та пені) згідно з положеннями ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд враховує, що відповідач повністю не виконав своє зобов`язання з оплати спожитого природного газу, не навів суду причин, з яких він допустив таке порушення своїх зобов`язань, не вживав жодних заходів для усунення таких порушень, не подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та не надав жодних доказів свого майнового стану чи існування інших виняткових обставин, які б були підставою для зменшення розміру неустойки, передбаченого договором.

За таких обставин підстав для зменшення розміру передбаченої договором пені немає.

Також, позивач, відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахував інфляційні втрати в розмірі 3013,80 грн та три проценти річних в розмірі 997,64 грн, за період з 01.03.2023 до 30.06.2023.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, то позивач правомірно нарахував інфляційні втрати в розмірі 3013,80 грн та три проценти річних в розмірі 997,64 грн.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунки зроблено арифметично і методологічно правильно.

В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позовну заяву у цій справі подано через систему "Електронний суд", тому при обрахуванні судового збору, позивач застосував коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 684,00 х 0,8), та сплатив судовий збір у розмірі 2147,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0000000085 від 09 листопада 2023р.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2147,20 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного заповідника "Давній Галич" про стягнення 120130,37 грн задовольнити.

Стягнути з Національного заповідника "Давній Галич" (77101, Івано-Франківська обл., м. Галич, вул. Івана Франка, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 20552227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 40121452) 99491 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто одну) грн 57 коп. заборгованості за спожитий природній газ, 16627 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн 36 коп. пені, 997 ( дев`ятсот дев`яносто сім) грн 64 коп. трьох процентів річних, 3013 (три тисячі тринадцять) грн 80 коп. інфляційних втрат та 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк