Ухвала

від 08.02.2024 по справі 910/1436/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

08.02.2024Справа № 910/1436/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва

про забезпечення позову

у справі № 910/1436/24

за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛІГА"

про стягнення 739 959,47 грн,

без виклику представників сторін,

УСТАНОВИВ:

Керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛІГА" стягнення 739 959,47 грн.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення вимог Земельного кодексу України та ст. 1212 ЦК України, як фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:171:0079, площею 1,7850 га по вул. Вакуленчука, 4 у Дарницькому районі міста Києва, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки (Київської міської ради) збережно кошти в розмірі 739 959,47 грн, які мали бути сплачені за користування вказаною земельною ділянкою.

Разом з позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно - нежитлові будівлі по вул. Вакуленчука, 4 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185630980000), яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛІГА" (код ЄДРПОУ 21352559) у межах суми позову в розмірі 739 959,47 грн та судового збору в розмірі 11 099,40 грн;

- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно нежитлових будівель по вул. Вакуленчука, 4 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185630980000), яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛІГА" (код ЄДРПОУ 21352559), та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у межах суми позову в розмірі 739 959,47 грн та судового збору в розмірі 11 099,40 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що не звернення відповідача впродовж тривалого часу, а саме з квітня 2018 року (дата придбання об`єкту нерухомості по вул. Вакуленчука, 4 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185630980000)) по теперішній час, до Київської міської ради щодо укладання договору на право користування земельною ділянкою комунальної власності за вказаною адресою може свідчати про наміри відчужити зазначене нерухоме майно та ухилитися від сплати коштів, які Товариство мало б сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:171:0079, площею 1,7850 га по вул. Вакуленчука, 4 у Дарницькому районі міста Києва.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, як вбачається з поданої до суду заяви, прокурором жодними належними доказами не обґрунтовано та не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що належать ТОВ Агрофірма "ЛІГА", та забороною вчиняти дії щодо перереєстрації вказаного нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Таким чином, суд відзначає, що саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів Київської міської ради у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати прокуратури по сплаті судового збору в сумі 1514,00 грн за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Керівнику Дарницької окружної прокуратури міста Києва в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано: 08.02.2024.

Суддя А.І. Привалов