Рішення

від 09.02.2024 по справі 910/12739/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2024Справа № 910/12739/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/12739/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кер-Аес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малдер ММХХ»

про стягнення 134704,91 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кер-Аес" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малдер ММХХ" (далі - відповідач) про стягнення 134704,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022, не здійснив своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 121266,72 грн, пеню у розмірі 6432,66 грн, 3% річних у розмірі 1771,39 грн та інфляційні втрати у розмірі 5234,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12739/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03058, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 44, кв. 75.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.08.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кер-Аес» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малдер ММХХ» (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №18-О (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення з характеристиками, наведеними у розділі 2 цього договору (далі - об`єкт оренди) та своєчасно сплачувати орендодавцю встановлену цим договором оренду плату, відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг.

Об`єкт оренди передається орендарю для здійснення ним господарської діяльності саме для використання об`єкту як майстерні та складу. Передання об`єкта оренди визначеного у розділі 2 даного договору в користування, яке витікає з даного договору, не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на нього (пункти 1.2 та 1.6 договору).

За умовам пункту 2.1 договору, об`єктом оренди за цим договором є нежитлові приміщення, загальною площею 402,1 кв. м., відновною вартістю 384238,70 грн, з урахуванням індексації та розташоване за адресою: 04071, м. Київ, пров. Електриків, 17, (споруда прибудова), та складається з: нежитлового приміщення загальною площею 358,5 кв. м.; нежитлового приміщення загальною площею 43,6 кв. м.; кран-балки вантажопідйомністю 3.2 т., що є частиною нежитлових приміщень.

Опис стану об`єкта оренди зазначається в акті приймання-передавання об`єкта оренди (пункт 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що об`єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем 15.08.2022 року та оформляється відповідним актом приймання-передавання (далі - акт). Орендар зобов`язується сплатити орендодавцю орендну плату та відшкодування експлуатаційних послуг за перший і останній місяці строку оренди впродовж 5 календарних днів з моменту підписання договору. Орендна плата та відшкодування експлуатаційних послуг за перший місяць строку оренди сплачується орендарем згідно пункту 5.5 договору. З моменту підписання акту починається обчислення строку оренди за цим договором, якщо інше не визначено договором та закінчується на дату спливу строку оренди. Строк оренди відповідно до умов даного договору становить 12 місяців. В акті зазначається стан об`єкта оренди на дату прийняття та стан і перелік майна, яке передається орендарю.

Повернення об`єкта оренди здійснюється в день закінчення строку дії договору, що оформляється відповідним актом повернення-приймання, який складається орендодавцем та підписується сторонами. В акті повернення-приймання об`єкта оренди зазначається стан об`єкта оренди на дату повернення та стан і перелік майна, яке повертається орендодавцю (пункти 4.1 та 4.6 договору).

У розділі 5 договору сторони визначили орендну плату, плату за комунальні та експлуатаційні послуги та порядок розрахунків.

Так, за умовами пункту 5.1 договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої за базовий місяць становить: 12063,00 грн, крім того ПДВ - 2412,60 грн, а всього 14475,60 грн, згідно з розрахунком який є невід`ємною частиною цього договору (додатком №1). Вартість відшкодування експлуатаційних послуг за базовий місяць за цим договором становить 11419,64 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 2283,93 грн, всього 13703,57 грн, згідно з розрахунком який є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1).

У додатку №1 до договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 року, сторони деталізували розрахунок орендної плати за базовий місяць та розрахунок розміру відшкодування експлуатаційних послуг за базовий місяць. Зокрема, вартість ставки орендної плати за 1 кв. м. приміщення - 30,00 грн без ПДВ, площа приміщення, що орендується (споруда-прибудова) - 402,1 кв. м., вартість місячної орендної плати з врахуванням ПДВ - 14475,60 грн, вартість відшкодування експлуатаційних послуг за 1 кв. м. приміщення 28,40 грн без ПДВ, площа приміщення, що орендується (споруда-прибудова) - 402,1 кв. м., вартість відшкодування експлуатаційних послуг за місяць з врахуванням ПДВ - 13703,57 грн.

Незалежно від того, як це визначено іншими умовами даного договору, орендар зобов`язаний сплатити орендну плату та відшкодування експлуатаційних послуг за перший та останній місяці строку оренди протягом 5 календарних днів з дня підписання сторонами даного договору (пункту 5.2 договору).

Пунктом 5.5 договору сторони погодили, що орендна плата та відшкодування експлуатаційних послуг нараховується орендодавцем і сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця. У разі, якщо 15 число поточного місяця припадає на вихідний або святковий день, орендна плата та відшкодування експлуатаційних послуг сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше першого за ним робочого дня.

Розмір орендної плати та розмір відшкодування експлуатаційних послуг за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати та розміру відшкодування експлуатаційних послуг за попередній місяць на офіційно оприлюднений індекс інфляції за попередній місяць. У разі, якщо індекс інфляції нижчий 100% коригування плати на індекс інфляції не здійснюється (пункт 5.6 договору).

За умовами пункту 5.7 договору, орендар відшкодовує орендодавцю вартість комунальних та експлуатаційних послуг за фактичний строк користування об`єктом оренди, виходячи з фактичних показників споживання орендарем комунальних та експлуатаційних послуг у відповідному календарному місяці на підставі заявлених лімітів, показників лічильників та в залежності від розміру площі об`єкта оренди, які надані орендареві у користування. Орендодавцем оформлюється факт надання комунальних та експлуатаційних послуг актом про надання послуг, який є підтвердженням наданих послуг. У разі, якщо орендар протягом 3 робочих днів з дня отримання акта про надання послуг його не підписав та не повернув орендодавцю або не надав йому в 3-денний строк мотивовані заперечення у письмовій формі, послуги вважаються наданими орендодавцем належним чином та в повному обсязі.

У разі користування об`єктом оренди протягом не повного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата та розмір відшкодування експлуатаційних послуг за дні користування розраховується пропорційно кількості днів оренди в такому місяці (пункт 5.8 договору).

Сума відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі виставлених рахунків (пункт 5.9 договору).

Пунктом 5.10 договору сторони погодили, що до комунальних та експлуатаційних послуг, що підлягають відшкодуванню, належать: до комунальних послуг належить електропостачання; до експлуатаційних послуг належить - витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування, компенсація податку на майно (у трактуванні статті 265 Податкового кодексу України), витрат на забезпечення контрольно-пропускного режиму на території.

Відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць сплачується орендарем щомісячно до 30 числа поточного місяця, на підставі виставленого орендодавцем рахунку, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (пункт 5.12 договору).

Орендодавцем оформлюється факт надання послуг з оренди актом про надання послуг з оренди, який є підтвердженням наданих послуг. Два екземпляри складаються не пізніше 10 числа наступного місяця, за тим в якому йде розрахунок. У разі, якщо орендар протягом трьох робочих днів з дня отримання акта про надання послуг з оренди його не підписав та не повернув орендарю або не надав йому в 10-ти денний строк мотивовані заперечення у письмовій формі, послуги вважаються наданими орендодавцем належним чином та в повному обсязі (пункт 5.15 договору).

Підставою для припинення нарахування орендної плати за цим договором є повернення об`єкту оренди орендарю шляхом підписання сторонами акту приймання-повертання (пункт 5.17 договору).

За умовами пункту 6.1 договору, до обов`язків орендаря належить, зокрема, використання об`єкту оренди винятково відповідно до цільового використання, обумовленого пунктом 1.2 договору, своєчасна та у повному обсязі сплата орендодавцю за оренду та відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг передбачених цим договором.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 11.1 договору).

Пунктом 14.1 договору сторони погодили, що він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.07.2023 року.

За актом приймання-передавання від 15.08.2022 року орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування приміщення загальною площею 402,1 кв. м., що розташоване за адресою: 04071, м. Київ, пров. Електриків, 17, (споруда прибудова), та складається з: нежитлове приміщення загальною площею 358,5 кв. м.; нежитлове приміщення загальною площею 43,6 кв. м.; кран-балки вантажопідйомністю 3,2 т., що є частиною нежитлових приміщень.

При цьому, у вищевказаному акті сторони відмітили, що приміщення та обладнання придатні для їх використання за призначенням. Технічний та санітарний стан приміщень задовільний.

14.03.2023 року сторони підписали угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022, за якою дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди з 14.03.2023 року. При цьому, на момент розірвання договору, заборгованість орендаря перед орендодавцем за договором зі сплати орендної плати, відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг склала 121266,72 грн.

При цьому, умовами пункту 2 угоди від 14.03.2023 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 сторони дійшли згоди, що заборгованість орендаря перед орендодавцем за договором оренди по сплаті орендної плати, відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг у розмірі 121266,72 грн підлягає погашенню в наступні строки: до 30.04.2023 року у розмірі 40423,00 грн, до 31.05.2023 року у розмірі 40423,00 грн та до 30.06.2023 року у розмірі 40420,72 грн.

Втім, відповідач свого обов`язку з оплати орендних платежів, відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території належним чином не виконав ані в строки визначені умовами договору, ані в строки визначені угодою про розірвання договору, у зв`язку з чим виник борг за оренду приміщень у розмірі 53623,24 грн та відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території у розмірі 67643,48 грн, що підтверджується підписаним між сторонами без заперечень і зауважень актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2022 року по 17.07.2023 року та стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму, а відповідно до частин 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.5 договору сторонами визначено, що орендна плата та відшкодування експлуатаційних послуг нараховується орендодавцем і сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа поточного місяця. У разі, якщо 15 число поточного місяця припадає на вихідний або святковий день, орендна плата та відшкодування експлуатаційних послуг сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше першого за ним робочого дня.

При цьому, сторони у пункті 5.12 договору погодили, що відшкодування вартості комунальних послуг за відповідний місяць сплачується орендарем щомісячно до 30 числа поточного місяця, на підставі виставленого орендодавцем рахунку, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

У той же час, умовами пункту 2 угоди від 14.03.2023 року про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 сторони зміни строк виконання грошового зобов`язання орендаря перед орендодавцем у розмірі 121266,72 грн, яке виникло на підставі договору оренди нежитлового приміщення та підлягало погашенню у строк до 30.04.2023 року - у розмірі 40423,00 грн, до 31.05.2023 року - у розмірі 40423,00 грн та до 30.06.2023 року - у розмірі 40420,72 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів, відшкодування вартості експлуатаційних платежів та спожитих комунальних послуг на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач у встановлені угодою строки орендну плату, відшкодування вартості експлуатаційних платежів та спожитих комунальних послуг в належному розмірі не здійснив, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2022 року по 17.17.2023 року, який підписаний уповноваженим представником відповідача без заперечень та зауважень і скріплений печаткою.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині сплати орендних платежів, відшкодування вартості експлуатаційних послуг та комунальних послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу зі сплати орендних платежів, відшкодування експлуатаційних платежів та комунальних послуг у загальному розмірі 121266,72 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У той же час, розглянувши позовні вимоги в частині нарахованих позивачем 3% річних у розмірі 1771,39 грн за період з 01.01.2023 року по 31.07.2023 року, інфляційних втрат у розмірі 5234,14 грн за період з грудня 2022 року по червень 2023 року та пені у розмірі 6432,66 грн за період з 01.01.2023 року по 14.03.2023 року, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог.

Так, приписи статті 509 Цивільного кодексу України наголошують, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 року, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення та зобов`язався своєчасно сплачувати оренду плату, відшкодовувати комунальні та експлуатаційні послуги, які ним виконувалися не належним чином, у зв`язку з чим виник борг у розмірі 121266,72 грн.

В подальшому, за умовами угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 року між сторонами досягнута домовленість щодо сплати відповідачем боргу у розмірі 121266,72 грн у строк до 30.04.2023 року - у розмірі 40423,00 грн, до 31.05.2023 року - у розмірі 40423,00 грн та до 30.06.2023 року - у розмірі 40420,72 грн.

Тобто, позивач погодився змінити строки виконання відповідачем боргового зобов`язання за договором оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 року шляхом укладення іншого правочину - угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 року і саме на підставі угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18-О від 15.08.2022 року у відповідача виникло нове зобов`язання щодо термінів сплати орендної плати, відшкодовування комунальних та експлуатаційних послуг.

Відтак, суд дійшов висновку, що нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, які в сукупності охоплені періодом грудень 2022 - квітень 2023, через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди є безпідставним, адже за умовами угоди про розірвання договору оренди сторони дійшли згоди про зміну строків виконання відповідачем грошового зобов`язання. За спірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем зобов`язання, яке виникло саме на підставі угоди про розірвання договору оренди в частині погашення боргу у розмірі 121266,72 грн у визначені строки є підставою для застосування штрафних санкцій та компенсаційних втрат.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 611,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 850,50 грн, в інших частинах цих позовних вимог та пені належить відмовити, оскільки вони нараховані до порушення боржником строків сплати боргу, визначених в угоді.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кер-Аес».

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 76-80, 129, 165, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кер-Аес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малдер ММХХ» про стягнення 134704,91 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малдер ММХХ» (03058, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 44, кв. 75, ідентифікаційний код 43733372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кер-Аес» (04071, м. Київ, пров. Електриків, буд. 15, ідентифікаційний код 40598297) заборгованість у розмірі 121266 (сто двадцять одна тисяча двісті шістдесят шість) грн 72 коп., 3% річних у розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 2445 (дві тисячі чотириста сорок п`ять) грн 37 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2024.

Суддя Т.В. Васильченко