Рішення

від 09.02.2024 по справі 911/3679/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3679/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКомунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», м. Київ

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112», м. Бровари Київської області

про стягнення 126 459,23 грн.

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», м. Київ (далі за текстом КП «Київатошляхміст») 06.12.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача ТОВ «Мостобудівельний загін №112», м. Бровари Київської області (далі за текстом ТОВ «Мостобудівельний загін №112»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 126 459,23 грн., а саме:

94 830,16 грн. основного боргу з оплати генпослуг відповідно до пунктів 5.8, 5.9 договору надання послуг №11-59 від 29.11.2022 2% від вартості прийнятих та оплачених робіт за довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року від 15.12.2022 та від 23.12.2022;

23 642,59 грн. пені, нарахованої за сукупний період 30.12.2022-08.07.2023;

2 486,33 грн. три відсотки річних з простроченої суми, нараховані за період 30.12.2022-30.10.2023;

5 500,15 грн. інфляційне збільшення суми заборгованості за період січень 2023-жовтень 2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 29.11.2022 між КП «Києвавтошляхміст» (замовник) та ТОВ «Мостобудівельний загін №112» (виконавець) був укладений договір надання послуг №11-59 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами, засобами і способами відповідно до діючих норм і стандартів надати послуги з виконання аварійних, відновних робіт для забезпечення безпечної експлуатації конструкції шляхопроводу по вул. Дегтярівській в м. Києві.

Відповідно до п. 5.8 Договору після розрахунків за виконані роботи виконавець сплачує замовнику кошти в сумі 2% від вартості таких робіт, на покриття витрат, пов`язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією і коригуванням, прийманням виконаних робіт на об`єкті та ін.

Позивач стверджує, що прийняв та оплатив виконані роботи підрядником на загальну суму 4 741 507,77 грн., відтак відповідач, відповідно до п.5.8, 5.9 Договору мав обов`язок сплатити замовнику 2% від вказаної суми, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 94 830,16 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач також просить суд стягнути з відповідача передбачені договором пеню, а також, відповідно до ст. 625 ЦК України, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3679/23. Клопотання представника КП «Київавтошляхміст» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін судовому засіданні з викликом сторін залишено без задоволення. Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача у строк п`ятнадцять днів з дати отримання ухвали подати докази оплати 2% генпослуг (платіжні документи та/або банківські виписки та/або довідку банківської установи по контрагенту) за пунктами 5.8, 5.9 Договору надання послуг №11-59 від 29.11.2022 відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року від 15.12.2022 та від 23.12.2022.

Відповідно до ч.7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвалу від 11.12.2023 про відкриття провадження було надіслано та доставлено 11.12.2023 відповідачу ТОВ «Мостобудівельний загін» до його електронного кабінету, про що складено та долучено до матеріалів справи Довідку Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

На виконання вимог ухвали 19.12.2023 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву, до якої долучив розрахунок суми трьох відсотків річних; акти №1 від 15.12.2022 та №2 віл 23.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022; докази оплати коштів за виконані роботи за грудень 2022 року на суму 2 189 313,88 грн. (платіжна інструкція №889 від 19.12.2022) та на суму 2 552 193,89 грн. (платіжна інструкція №1064 від 29.12.2022).

02.01.2024 відповідач подав відзив №868 від 21.12.2023, в якому зазначає про повну оплату позивачу генпослуг у розмірі 2% за Договором про надання послуг №11-59 від 29.11.2022 в сумі 94 830,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2676 від 14.12.2023, копію якої долучено до матеріалів справи.

Відповідач вказує, що при поданні позову позивач заявив до стягнення 3% річних, але не додав відповідний розрахунок, що унеможливлює для відповідача надання заперечень щодо нарахування 3% річних.

Також, відповідач звертає увагу на те, що сторони у Договорі не визначили розмір неустойки, тобто не визначили конкретний відсоток; зазначає, що пеня повинна була визначатися у %, а не у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач вказує, що позивач в розрахунку за липень-серпень 2023 вказав невірний індекс інфляції, що призвело до збільшення нарахувань, та подає контррозрахунок інфляційних втрат.

02.01.2024 відповідач подав клопотання №867 від 21.12.2023 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому заперечує щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., вважає, її неспівмірною та такою, що не відповідає якості наданих юридичних послуг, а такому просить суд зменшити вказані судові витрати до 2 000,00 грн.

Крім того, у вказаному клопотанні відповідач зазначає, що ТОВ «Мостобудівельний загін №112» добровільно сплатило позивачу суму основного боргу в розмірі 94 830,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2676 від 14.12.2023.

12.01.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ТОВ «Мостобудівельний загін №112» на користь КП «Київавтошляхміст» заборгованість в розмірі 30 719,39 грн., а саме:

23 642,59 грн. пені;

2 335,30 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми;

4 741,51 грн. інфляційного збільшення суми заборгованості.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що 14.12.2023 після відкриття провадження у справі ТОВ «Мостобудівельний загін №112» сплатило суму основної заборгованості в розмірі 94 830,16 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за 14.12.2023.

Ухвалою від 16.01.2024 заяву КП «Київавтошляхміст» від 12.01.2024 про зменшення розміру позовних вимог не прийнято до розгляду та повернуто заявнику.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов КП «Київавтошляхміст» до ТОВ «Мостобудівельний загін №112» про стягнення 126 459,23 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

29.11.2022 між КП «Київавтошляхміст» (замовник) та ТОВ «Мостобудівельний загін №112» (виконавець) був укладений Договір надання послуг №11-59 (далі Договір), за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з виконання аварійних, відновних робіт для забезпечення безпечної експлуатації конструкції шляхопроводу по вул. Дегтярівській та консервації його технічного стану в м. Києві (п.1.1 Договору);

- договірна ціна за цим договором є динамічною та складає 6 511 000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 1 085 166,67 грн. та включає всі витрати виконавця пов`язані з виконанням умов цього Договору. Застосування динамічної договірної ціни не повинно призводити до збільшення ціни визначеної цим Договором (п.3.1, 3.2 Договору);

- строк надання послуг з дати підписання договору до скасування воєнного стану в України, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (за змінами), але не пізніше ніж до 31.05.2023 відповідно до Календарного плану надання послуг (п.4.1 Договору);

- підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються Виконавцем та подаються для підписання Замовнику (п. 5.5. Договору);

- після розрахунків за виконані роботи Виконавець сплачує Замовнику кошти в сумі 2% від вартості таких робіт, на покриття витрат, пов`язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією і коригуванням, прийманням виконаних робіт на об`єкті та ін. (п.5.8 Договору);

- кошти, зазначені в пункту 5.8 цього Договору, перераховуються Виконавцем на розрахунковий рахунок Замовника протягом 10 днів з моменту оплати Замовником виконаних робіт на підставі документів, визначених пунктом 5.5 цього Договору (п.5.9 Договору);

- за несвоєчасну сплату Виконавцем коштів, передбачених пунктом 5.8 цього Договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов`язань за кожний день прострочення (п.9.12 Договору);

- цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.05.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.12.1 Договору).

На виконання умов договору сторони погодили календарний план надання послуг, що є додатком №2 до Договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

30.11.2022 сторони підписали Додаткову угоду №1, в якій дійшли згоди доповнити договорів лінійним графіком виконання робіт, що є Додатком №5 Договору.

22.12.2022 сторони підписали Додаткову угоду №2, в якій виклали п.5.7 в новій редакції. Вказаний пункт був погоджений та викладений сторонами в новій редакції Додатковою угодою №3 від 26.12.2022.

12.07.2023 Додатковою угодою №4 сторони погодили викласти п. 5.7 Договору в іншій редакції.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України.

15.12.2022 виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи за Договором вартістю 2 189 313,88 грн., про що свідчить підписаний між сторонами Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року.

Як вбачається із залученого до матеріалів справи платіжного доручення №889 від 19.12.2022, замовник оплатив виконані підрядником роботи за актом №1 від 15.12.2022 в сумі 2 189 313,88 грн.

23.12.2022 виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи за Договором в сумі 2 552 193,89 грн., про що свідчить підписані між сторонами Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022.

Платіжним дорученням №1064 від 29.12.2022 вказані роботи були оплачені замовником повністю в сумі 2 552 193,89 грн.

Згідно із п. 5.8, п. 5.9 Договору, після розрахунків за виконані роботи Виконавець сплачує Замовнику кошти в сумі 2% від вартості таких робіт. Вказані кошти перераховуються Виконавцем на розрахунковий рахунок Замовника протягом 10 днів з моменту оплати Замовником виконаних робіт на підставі документів, визначених пунктом 5.5 цього Договору.

Відтак, суд, із урахуванням положень ч.3 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, встановив, що

за актом №1 від 15.12.2022, який був оплачений 19.12.2022 за платіжним дорученням №889, виконавець мав сплатити замовнику генпослуги у розмірі 43786,28 грн. (2 189 313,88*2%) до 29.12.2022, а з 30.12.2022 настало прострочення.

за актом №2 від 23.12.2022, який був оплачений 29.12.2022 за платіжним дорученням №1064, виконавець мав сплатити замовнику генпослуги у розмірі 51043,88 грн. (2552193,89*2%) до 09.01.2023, а з 10.01.2023 настало прострочення.

Відтак, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем за надані генпослуги станом на дату подання позовної заяви до суду (06.12.2023) становила 94 830,16 грн.

Разом з тим, як вбачається з долученої до матеріалів справи копії платіжної інструкції №2676 від 14.12.2023, після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну суму заборгованості у розмірі 94 830,16 грн., що позивач не заперечує.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 232, пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов`язаних з вирішенням справи по суті, зокрема щодо закриття провадження щодо частини позовних вимог. Крім того, у частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, провадження у справі у частині стягнення 94 830,16 грн. основного боргу належить закрити відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору шляхом постановлення відповідної ухвали. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 23 642,59 грн., нараховану за період 30.12.2022 08.07.2023.

Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.12 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату Виконавцем коштів, передбачених пунктом 5.8 цього Договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов`язань за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (частина 3 ст. 254 ЦК України).

Суд не може погодитись із твердженням відповідача, що пеня нарахована позивачем повинна була визначатися у %, а не у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. З цього приводу суд звертає увагу сторін на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14 відповідно до якої договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, вірно встановивши період прострочення з урахуванням положень ч.3 ст. 254 ЦК України, та не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем

Основний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.43 786,28 грн.30.12.2022 - 29.06.202310 916,5851 043,88 грн.10.01.2023 - 08.07.202312 586.16встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 23 502,74 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 2 486,33 грн., нараховані за період 30.12.2022 30.10.2023, та інфляційні втрати в сумі 5 500,15 грн., нараховані за період січень-жовтень 2023. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вірно встановивши період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем

Основний борг, грн.Період прострочення3% річних, грн.Інфляційні, грн.43 786,28 грн.30.12.2022 30.10.20231 097,66січень - жовтень 23 1 678,8451 043,88 грн.10.01.2023 30.10.20231 233,44січень жовтень 23 1 957,10суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних становить 2 331,10 грн., інфляційних втрат 3 635,94 грн., у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат має бути задоволено частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов КП «Київавтошляхміст» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Мостобудівельний загін №112» 23 502,74 грн. пені, 2 331,10 грн. процентів річних, 3 635,94 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати генпослуг, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2 684,00 грн. повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №112» (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, буд. 2, ідентифікаційний код 22202218)

на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2, ідентифікаційний код 03359018)

23 502,74 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот дві гривні сімдесят чотири копійки) пені,

2 331,10 грн. (дві тисячі триста тридцять одну гривню десять копійок) процентів річних,

3 635,94 грн. (три тисячі шістсот тридцять п`ять гривень дев`яносто чотири копійки) інфляційних втрат,

2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх