Рішення

від 09.02.2024 по справі 911/1059/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/1059/23

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/1059/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 50)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, буд. 16г, оф. 209)

про стягнення 93980,19 грн

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» (далі відповідач) про стягнення 93980,19 грн боргу, з яких 62260,00 грн попередньої оплати (авансу) та 31720,19 грн пені, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 27.09.2021 №27/09 щодо виконання робіт у строк, встановлений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2023 відкрито провадження у справі №911/1059/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

До Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував частково. Так, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги у розмірі 35612,32 грн. Щодо решти позовних вимог, зокрема, щодо основного боргу у розмірі 26647,68 грн відповідач зазначає, що ним були виконані роботи з монтажу дверей, посилаючись на рахунок на оплату по замовленню №11041 від 16.11.2021, видаткову накладну від №27 від 02.02.2022 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 02.01.2021 по 30.03.2023. Також відповідач зазначає, що подальша відмова замовника (позивача) від договору унеможливила завершення виконання робіт, за які відповідач отримав передоплату, яку відповідач готовий повернути позивачу. Відповідач зазначає, що оскільки роботи за договором було виконано частково, то відповідач не згоден із заявленою позивачем до стягнення сумою основного боргу та неустойки.

Крім того, у відзиві на позовну заяву міститься клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом та повідомленням сторін.

До Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, мотивуючи тим, що відповідачем не доведено та взагалі не підтверджено будь-якими доказами обставини, на які він посилається. Позивач стверджує, шо відповідач взагалі не виконав обумовлені договором роботи. Позивач зазначає, що він повідомив відповідача про відмову від договору та необхідність повернення сплачених коштів. Щодо решти доводів відповідача позивач вважає, що вони взагалі не стосуються предмету спору та тих обставин, що склались між сторонами у процесі виконання договору підряду від 27.09.2021 №27/09.

Відповідач своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив до суду не надіслав.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням та викликом сторін суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що у даній справі предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням та викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» (далі підрядник) укладено договір підряду від 27.09.2021 №27/09 (далі договір), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених договором, відповідно до вимог чинного законодавства підрядник зобов`язується власними або залученими силами виконати роботи з виготовлення та монтажу: дверей протипожежних 2400х2060; дверей протипожежних 2480х1600; дверей протипожежних 2100х0800; дверей протипожежних 2100х0600 (далі роботи) за адресою вул. Підбірна, б.20А (далі об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору назва, перелік, основні характеристики робіт та матеріалів, обладнання, конструкцій, що будуть використовуватися при виконанні робіт, визначені у кошторисі (додаток №1 до договору), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 договору загальна ціна договору є договірною, визначається на підставі специфікації (додаток №1 до договору) та становить 62260,00 грн (шістдесят дві тисячі двісті шістдесят гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%) 10376,67 грн. Ціна договору включає в себе вартість робіт та матеріалів і обладнання, які будуть використовуватись при виконанні робіт. Ціна договору тверда.

Згідно з п.2.2 договору замовник оплачує виконані роботи таким чином: 37500,00 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) (з урахуванням ПДВ) замовник сплачує як авансовий платіж на підставі виставленого підрядником рахунку; остаточний розрахунок за фактично виконані підрядником та прийняті замовником роботи замовник здійснює протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт сторонами.

Згідно з п.4.1.6 підрядник зобов`язаний передавати замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт у порядку та на умовах, визначених договором.

Підрядник має право розпочати виконання робіт після отримання від замовника авансового платежу (п.4.2.1 договору).

Відповідно до п.4.2.2 договору підрядним має право вимагати від замовника сплати належно виконаних та прийнятих замовником робіт у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п.4.3.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати належно виконані та прийняті замовником роботи у порядку та на умовах, визначених договором.

Термін виконання робіт - до 30.10.2021 року (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору датою закінчення виконання робіт за договором вважається дата прийняття виконаних робіт замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт .

Виконані роботи підрядник передає, а замовник приймає шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках готує, підписує, скріплює печаткою і передає замовнику підрядником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту завершення виконання всього об`єму робіт. До кожного акта приймання-передачі виконаних робіт підрядник зобов`язаний долучати комплект виконавчої документації відносно робіт, передбачених таким актом приймання-передачі виконаних робіт, а також довідку про вартість будівельних робіт за формою КБ-3 (п.6.1 договору).

Відповідно до п.8.2 договору за порушення строків виконання робіт підрядник зобов`язаний сплатити замовнику неустойку в розмірі 0,3% від вартості невиконаних робіт, за кожний календарний день прострочення виконання робіт.

Згідно з п.8.5 договору відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України сторони домовились, що для стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) встановлюється позовна давність тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п.11.2 договору замовник має право в односторонньому порядку припинити договір у наступних випадках:

11.2.1 за ініціативою замовника у разі грубого порушення підрядником умов договору, за умови письмового попередження підрядника за 5 (п`ять) календарних днів і попередньої оплати йому вартості прийнятих робіт;

11.2.2 у інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На виконання умов даного договору позивач здійснив відповідачу попередню оплату в розмірі 62260,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2021 №3315. Засвідчена копія вказаного платіжного доручення наявна в матеріалах справи.

Отже, позивачем було здійснено попередню оплату на виконання зазначеного договору в розмірі повної ціни договору.

У зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання взятих на себе зобов`язань з виготовлення та монтажу дверей у строки, обумовлені сторонами в договорі, позивач звернувся до відповідача з повідомленням від 06.03.2023 про відмову від договору підряду №27/09 від 27.09.2021, в якому позивач повідомив відповідача, що з огляду на те, що підрядник не виконав свої зобов`язання за вказаним договором, позивач відмовляється від договору підряду від 27.09.2021 №27/09. У вказаному повідомленні позивач вимагав повернення сплачених за вказаним договором коштів у розмірі 62260,00 грн протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відповідачем даного повідомлення. Вказане повідомлення направлено на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення від 06.03.2023 №0813100754496, фіскальним чеком «Укрпошта» від 06.03.2023, накладною «Укрпошта» від 06.03.2023 №0813100754496 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0813100754496.

Зазначене повідомлення від 06.03.2023 про відмову від договору підряду №27/09 від 27.09.2021 отримано відповідачем 20.03.2023.

Проте, відповідач зазначене повідомлення залишив без відповіді, заперечень щодо розірвання договору позивачу не надав, суму попередньої оплати здійснену позивачем не повернув.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частино 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України).

Таким чином, є підстави для висновку про те, що договір підряду від 27.09.2021 №27/09, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс», є розірваним з 20.03.2023 відповідно до ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, суму попередньої плати позивачу не повернув та також те, що договір підряду від 27.09.2021 №27/09 був розірваний у зв`язку з його невиконанням відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України про стягнення з відповідача суми попередньої оплати, яку відповідач утримує без достатньої на те правової підстави.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для стягнення з підрядника грошових коштів у розмірі 62260,00 грн, сплачених на виконання умов договору підряду від 27.09.2021 №27/09 в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, суд, здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин, зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Отже, відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі №916/2368/18.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №910/17235/20.

Враховуючи наслідки розірвання договору підряду та той факт, що підстава, на якій відповідач отримав попередню оплату (аванс) відпала, суд дійшов висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» обов`язку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» суму грошових коштів, сплачену позивачем за договором від 27.09.2021 №27/09.

Твердження відповідача на те, що він виконав за договором частину робіт, а саме на суму 26647,68 грн (відповідач при цьому посилається на рахунок на оплату по замовленню №11041 від 16.11.2021, видаткову накладну від №27 від 02.02.2022 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 02.01.2021 по 30.03.2023), не може бути враховано судом, оскільки відповідачем при цьому не надано суду жодного доказу на підтвердження обставини часткового виконання робіт на суму 26647,68 грн, а позивач вказану обставину заперечує.

Суд зазначає, що передбачений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства надає сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору. Цей принцип передбачає активну роль сторін як заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції.

Відповідно до ч.3 та 4 ст.13 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження обставини часткового виконання робіт на суму 26647,68 грн за договором, а позивач вказану обставину не визнає, то вказані доводи відповідача судом відхиляються.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 27.09.2021 №27/09 (за період дії договору) позивачем заявлено до стягнення з відповідача також 31720,19 грн неустойки за загальний період прострочки з 31.10.2021 по 19.03.2023 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст.610, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Як вказував Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №909/51/19, ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору. Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у ст.6 та 627 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В п.8.2 договору позивач та відповідач добровільно визначили, що за порушення строків виконання робіт підрядник зобов`язаний сплатити замовнику неустойку в розмірі 0,3% від вартості невиконаних робіт, за кожний календарний день прострочення виконання робіт.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому позивачем у цій справі неустойка в сумі 31720,19 грн заявлена за періоди прострочення з 31.10.2021 по 19.03.2023, тобто під час дії карантину, запровадженого з 12.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями).

Здійснений позивачем розрахунок неустойки відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 62260,00 грн попередньої оплати як безпідставно збережених коштів та 31720,19 грн неустойки за невиконання відповідачем своїх зобов`язань у період дії договору є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» про стягнення 62260,00 грн попередньої оплати (авансу) та 31720,19 грн неустойки задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Будсервіс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, буд. 16г, оф. 209, ідентифікаційний код 42818329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс» (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 50, ідентифікаційний код 30187763) 62260 (шістдесят дві тисячі двісті шістдесят) грн 00 коп. попередньої оплати, 31720 (тридцять одну тисячу сімсот двадцять) грн 19 коп. неустойки та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Київської області може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2024.

Суддя О.О. Третьякова