Рішення

від 29.01.2024 по справі 916/3467/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3467/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Похлібної Анжели Олександрівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сегарт" (65039, Одеська обл., м. Одеса, пров.Артилерійський 2, буд. 6)

про витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача: Проніна В.М. - ордер ВН №1269753 від 04.08.2023;

від відповідача: Швець К.О. - ордер ВН №1279877 від 31.08.2023.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Фізичної особи-підприємця Похлібної Анжели Олександрівни.

10.08.2023 Фізична особа-підприємець Похлібна Анжела Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сегарт", в якій просить суд витребувати з незаконного володіння ОСББ "Сегарт" на користь позивача наступне майно: домофонне обладнання, встановлене за адресою: місто Одеса, пров. Артилерійський 2, будинок 6 під`їзд № 4, яким є: блок виклику аудіодомофону (тип БВД-342, Т; БВД-313R,); Блок управління та живлення аудіо/відеодомофону (тип БУД-302); блок комутації домофону (тип БК-100М); кнопка виходу (тип EXIT 300), замок електромагнітний (Vizit ML300/ ML400); доводчик дверний.

08.11.2023 позивач звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо витребування з незаконного володіння ОСББ "Сегарт" на користь позивача кнопки виходу (тип EXIT 300) та замку електромагнітного (Vizit ML300/ ML400).

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2023 відкрито провадження у справі №916/3467/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01.09.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.190-195), клопотання про витребування доказів та клопотання про розподіл судових витрат, в якому повідомив, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані на протязі п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

Протокольною ухвалою від 13.09.2023 судом задоволено клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, зазначених у клопотанні.

09.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.3-6).

У судовому засіданні 09.10.2023 суд, за наслідком розгляду клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, задовольнив останнє.

Протокольною ухвалою від 09.10.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

24.10.2023 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.14-20).

У судовому засіданні 08.11.2023 представник позивача надав суду заяву, у якій просив суд залишити без розгляду позовні вимоги щодо витребування з незаконного володіння ОСББ "Сегарт" на користь позивача кнопки виходу (тип EXIT 300) та замку електромагнітного (Vizit ML300/ ML400) на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України з огляду на те, що відповідні вимоги не можуть бути виконані через невід`ємність кнопки виходу та замку від будівлі будинку.

Ухвалою суду від 08.11.2023 заяву Фізичної особи-підприємця Похлібної Анжели Олександрівни про залишення без розгляду частини позовних вимог, подану у справі №916/3467/23 задоволено та залишено без розгляду позов Фізичної особи-підприємця Похлібної Анжели Олександрівни у частині витребування з незаконного володіння ОСББ "Сегарт" на користь позивача кнопки виходу (тип EXIT 300) та замку електромагнітного (Vizit ML300/ ML400).

Крім того, вказаною ухвалою судом закрито підготовче провадження у справі №916/3467/23 та призначено справу у частині витребування з незаконного володіння ОСББ "Сегарт" на користь позивача домофонного обладнання, яким є: блок виклику аудіодомофону (тип БВД-342, Т; БВД-313R,); блок управління та живлення аудіо/відеодомофону (тип БУД-302); блок комутації домофону (тип БК-100М) та доводчик дверний, до розгляду по суті в засіданні суду.

У судовому засіданні 29.01.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2024 поти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Фізичної особи-підприємця Похлібної Анжели Олександрівни.

У 2011 році між ПП "Одеса-Сервіс" та ТОВ "Домофон-Сервіс" укладено договір купівлі-продажу домофонного обладання.

За наслідком укладання 29.08.2018 між ПП "Одеса-Сервіс" та ФОП Похлібною А.О. договору купівлі-продажу домофонного обладнання №2 позивачем набуто у власність обладнання, встановлене, зокрема, за адресою: м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6, а саме: блок виклику БВД-342R (RT) -2 од., блок управління БУД-302(М) - 2 од., блок комутації БК-100М - 2 од., кнопка виходу - 2 од., замок електромагнітний -2 од., доводчик дверний - 2 од. Відповідний договір позивачем оплачено в повному обсязі.

На виконання умов означеного договору 01.09.2018 позивачу передано обладнання, про що складено акт прийому-передачі домофонного обладнання.

Відповідне обладнання позивачем придбано з метою надання послуг користування багатоквартирною домофонною мережою абонентам багатоквартирних будинків за місцем розміщення обладнання. Зі зміною власника обладнання автоматично також відбувся перехід абонентів для отримання послуг домофонного зв`язку від ТОВ "Одеса-Сервіс" до ФОП Похлібної А.О.

Після придбання відповідного обладнання позивачем за адресою: м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6 (під`їзди 3 та 4) мешканцям будинку надавались послуги домофонного зв`язку на підставі публічного договору, що також підтверджується оплатами наданих послуг.

09.03.2023 через месенджер Viber позивач отримав повідомлення від ОСББ "Сегарт" про відмову мешканців 4 під`їзду з 01.04.2023 від послуг обслуговування домофонними системами, що відповідно є підставою для повернення встановленого за адресою: м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6, під`їзд 4 домофонного обладнання.

Направлена відповідачу вимога про повернення домофонного обладання залишена ОСББ "Сегарт" без задоволення.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 387 ЦК України та заявлені до ОСББ "Сегарт", як особи, що здійснює управління багатоквартирним будинком, де встановлено спірне обладнання.

3.2. Доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сегарт".

ОСББ "Сегарт" є неналежним відповідачем у даній справі. ФОП Похлібна А.О. та ОСББ "Сегарт" не пов`язані між собою ані договірними, ані позадоговірними відносинами.

Договори про підключення до багатоквартирної домофонної системи у 2008 році укладалися ТОВ "Домофон-Сервіс" індивідуально з кожним мешканцем будинку. Будь-яких інших договорів з іншими організаціями про надання послуг з обслуговування домофонної системи мешканці 4-го під`їзду не укладали.

Відповідач не має жодного відношення до витребуваного домофонного обладнання, об`єднання не є ні його володільцем, ні зберігачем.

Доказів встановлення спірного майна у будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6 позивачем не надано. Відповідач такого майна у своєму розпорядженні не має, оскільки не є ані правонаступником попереднього управителя багатоквартирного будинку, ані стороною індивідуальних договорів, укладених із домофонною організацією на обслуговування домофонної системи.

Крім того позивачем не додано до позову належних та допустимих доказів, підтверджуючих її право власності на домофонне обладнання, вмонтоване у 4-ому під?їзді багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6.

Надані позивачем договори купівлі-продажу №2 від 09.09.2011 та №2 від 29.08.2018 жодним чином не свідчать, що майно, яке набуте позивачем, встановлено за адресою: м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що 09.09.2011 між ТОВ "Домофон-Сервіс" та ПП "Одеса-Сервіс" укладено договір купівлі-продажу №2 (т.1 а.с.17-18), предметом якого є домофонні розпорядчі абонентські мережі, перелік обладнання та дислокація яких визначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 1.2.-1.3. договору Продавець передає у власність Покупця мережі, а Покупець зобов?язується в порядку і на умовах, передбачених Договором, прийняти майно і сплатити договірну ціну за нього в порядку, передбаченому Договором. Договірна ціна майна, визначеного у п. 1.2 Договору, становить 68 561 грн.

Відповідно до п. 3.1.2. продавець зобов`язаний невідкладно (або в найкоротший термін) після підписання договору проінформувати абонентів існуючих Мереж про зміну власника Мереж та про перехід абонентів для отримання послуг домофонного зв?язку до ПП "Одеса-Сервіс".

Додаток №1 до договору купівлі-продажу від 09.09.2021 в інформації щодо дислокації розміщення домофонів містить адресу: 2-й Артилерийській пер, 6. Слід зауважити що наданий позивачем додаток №1 не містить ані підписів, ані печаток сторін договору, оскільки позивачем зроблено копію документу шляхом закриття відповідних реквізитів.

Додаток №2 до договору купівлі-продажу №2 від 09.09.2011 містить наступний перелік обладнання:

- блок виклику аудіодомофону (тип БВД-342R, T; БВД-313R, T),

- блок управління та живлення аудіо/відеодомофону (тип БУД-302; БУД-302М),

- блок комутації домофону (тип БК-100М),

- кнопка виходу (тип EXIT 300),

- замок електромагнітний (тип VIZIT-ML300/ML400),

- доводчик дверний.

У відповідності до акту прийому-передачі домофонних розпорядчих абонентських мереж від 09.09.2011 (т.1 а.с.21) сторони підтвердили передачу домофонних розпорядчих мереж відповідно до договору купівлі-продажу №2 від 09.09.2011.

29.08.2018 між ПП "Одеса-Сервіс" (Продавець) та ФОП Похлібною А.О. (Покупець) укладено договір купівлі-продажу домофонного обладнання (т.1 а.с.22-25), відповідно п.1.1. якого Продавець зобов?язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов?язується прийняти у свою власність та оплатити встановлене у багатоквартирних будинках домофонне обладнання за договірною ціною (вартістю), визначеною п. 3.1 Договору, за переліком місцезнаходження та в кількості, що наводяться в Додатках до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох Сторін та є невід?ємною частиною цього Договору.

За умовами п.2.1. договору передача обладнання у власність Покупця здійснюється Продавцем 01.09.2018 за адресами, яка визначається в Додатках до цього Договору.

Факт передачі обладнання у власність Покупцеві оформляється Сторонами шляхом підписання Акта прийому-передачі Обладнання, які підписуються обома Сторонами у момент передачі-приймання Обладнання (п.2.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору загальна вартість за цим договором визначається в розмірі 41 400,00 грн.

Додаток №1 до договору від 29.08.2018, підписаний та скріплений печатками сторін, та який відображає дислокацію адрес домофонних мереж, містить адресу: 2-й Артилерійський пров. 6, під`їзди 3 та 4 (т.1 а.с.26).

Додаток №2 до договору містить наступне найменування обладнання:

- блок виклику БВД-342R (RT) 2 шт.,

- блок управління БУД-302 (М) 2 шт.,

- блок комутації БК-100М 2 шт.,

- кнопка виходу 2 шт.,

- замок електромагнітний 2 шт.,

- доводчик дверний 2 шт.

У відповідності до акту прийому-передачі домофонних розпорядчих абонентських мереж від 01.09.2018 (т.1 а.с.28) сторони підтвердили передачу домофонного обладнання, переліченого в акті, відповідно до договору купівлі-продажу №2 від 29.06.2018.

На підтвердження проведення оплати по означеному договору позивачем надано суду платіжні доручення на суму 40 000 грн (т. 1 а.с.29-34) та акт звірки між сторонами договору який відображає сплату позивачем суми у розмірі 41 000 грн. Також позивачем надано платіжне доручення на суму 33 360 грн, яке містить інший договір у призначенні платежу.

На підтвердження надання послуг домофонного зв`язку позивач надав суду:

- укладені мешканцями будинку, розташованого за адресою: 2-й Артилерійський пров. 6, з ТОВ "Домофон-Сервіс" договори про підключення до багатоквартирної домофонної системи, які містять, зокрема, умови щодо передачі у власність замовників обладнання (абонентського аудіотерміналу та електронних ключів), своєчасного внесення оплати, можливості розірвання договору, а також щодо того, що всі додаткові угоди мають бути укладені в письмовому вигляді;

- договір №180718-01 від 09.08.2018 (т.1 а.с.45-47), укладений між ФОП Похлібною А.О. та ТОВ "Фінансова компанія "Герц"; лист ТОВ "Фінансова компанія "Герц" (т.1 а.с.49-50) щодо оплати послуг абонентів за адресою: 2-й Артилерійський пров., 6 за період вересень 2018 року березень 2023 року;

- заяви мешканців будинку про розірвання договору на обслуговування домофона за адресою: 2-й Артилерійський пров., 6 (т.1 а.с.52-76).

В березні 2023 року позивачем отримано лист відповідача (т.1 а.с.51), яким повідомлено про відмову мешканців квартир 4 під`їзду від послуг обслуговування домофону. До вказаного листа були надані листи мешканців.

Листом від 10.04.2023 позивач повідомив відповідача про необхідність повернення встановленого за адресою: 2-й Артилерійський пров., 6 та належного ФОП Похлібній А.О. обладнання (т.1 а.с.40-41).

5. Позиція суду.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Як встановлено судом, в якості правових підстав позову позивач вказує положення ст. 387 ЦК України, відповідно до яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 зазначено, що згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України та положеннями процесуального законодавства особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так на підтвердження наявності у позивача права власності на спірне майно ФОП Похлібною Анжелою Олександрівною надано суду договори купівлі-продажу між ТОВ "Домофон-Сервіс" та ПП "Одеса-Сервіс" (договір - 1), та між ПП "Одеса-Сервіс" та ФОП Похлібною А.О. (договір - 2), досліджуючи які суд зауважує про відмінність обладнання та його кількості, що наведені у додатках №2 до договорів.

Більш того матеріали справи не містять жодних доказів того, що відчужуване за наданими позивачем договорами майно було встановлено за адресою: Артилерійський провулок, 2, буд. 6.

Суд також зауважує, що позивачем заявлено вимогу про витребування у відповідача в тому числі такого обладнання, як блок виклику аудіодомофону БВД-313R, доказів набуття права власності на яке матеріали справи взагалі не містять, з огляду на відсутність такого найменування обладнання у додатку №2 до договору.

Суд зауважує, що належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів передачі відповідачу спірного майна, встановлення його за адресою: Артилерійський провулок, 2, буд. 6 та перебування такого майна на балансі (в управлінні) ОСББ.

Натомість матеріали справи свідчать про передачу мешканцям будинку у власність певного майна, означеного у додатках до укладених з ТОВ "Домофон-Сервіс" договорів. Вказані договори містять також обов`язок Виконавця здійснити монтаж домофонної системи.

Суд вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів припинення відповідних договорів з ТОВ "Домофон-Сервіс", чи зміну надавача послуг, враховуючи, що за умовами таких договорів усі додаткові угоди до договорів мали бути укладені у письмовій формі.

Надані позивачем докази на підтвердження оплати мешканцями будинку послуг домофонного зв`язку також жодним чином не підтверджують фактичне знаходження спірного майна у відповідача.

Суд також зазначає, що надані до матеріалів справи в якості доказів договори з мешканцями не можуть бути визнані належними доказами внаслідок їх складення на іноземній мові без належним чином засвідченого перекладу.

Водночас, оскільки позовні вимоги заявлені не до фізичних осіб сторін вказаних договорів, а до ОСББ «Сегарт», зазначене не впливає на висновки суду щодо відмови у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для покладення на відповідача судових витрат у вигляді судового збору відсутні.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 08 лютого 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська