Рішення

від 01.02.2024 по справі 917/1731/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2024 Справа № 917/1731/23

за позовною заявою Іноземного підприємства «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 146, ідентифікаційний код 32855322, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» (місцезнаходження: 36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Небесної Сотні, будинок 13, каб. 500, ідентифікаційний код 33835003, ел. пошта office@cinemaciti.ua)

про стягнення 714652.37 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О

Представники сторін: згідно протоколу

Іноземне підприємство «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» про стягнення 714652.37 грн. заборгованості, у тому числі: 3% річних у розмірі 87 011,98 грн. за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги по Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.06.2020 за період з 23.11.2021 року по 12.06.2023 року включно; пеня згідно п.4.2 Договору за прострочення строку повернення поворотної фінансової допомоги, передбаченого п. 3.1 Договору, в розмірі 7 826,47 грн. за прострочення повернення поворотної фінансової допомоги за період з 23.11.2021 року по 01.12.2021 року включно; сума інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 619 813,92 грн. за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 23.11.2021 року по 12.06.2023 року.

Ухвалою від 21.09.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 19.10.23.

04.10.23 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

19.10.23 від позивача надійшло клопотання, в якому він просить продовжити ІП «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» процесуальний строк для подання до Господарського суду Полтавської області відповіді на відзив ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» до 23.10.2023, відкласти призначене призначене на 19.10.2023 о 09:30 підготовче засідання у справі № 917/1731/23 на іншу дату.

Ухвалою від 19.10.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 09.11.2023 р., продовжити ІП «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» процесуальний строк для подання до Господарського суду Полтавської області відповіді на відзив ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» до 23.10.2023 включно, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

24.10.23 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Також, 24.10.23 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він зважаючи на висловлену Відповідачем позицію у відзиві на позов, зменшив розмір позовних вимог у справі, які після перерахунку, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання становлять суму у розмірі 95 801,18 грн., яка складається з наступних сум: 14 271,81 грн. - 3% річних за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 23.11.2021 по 23.02.2022 включно; 81 529,37 грн. - інфляційних втрат за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 01.11.2021 по 23.02.2022.

Суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог. Після зменшення розміру позовних вимог, актуальний розмір позовних вимог Позивача до Відповідача за прострочене виконання грошового зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 02/06/20 від 02.06.2020 є 95 801,18 грн., у тому числі: 14 271,81 грн. - 3% річних за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 23.11.2021 по 23.02.2022 включно; 81 529,37 грн. - інфляційних втрат за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 01.11.2021 по 23.02.2022.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 09.11.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 09.11.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Розгляд справи по суті відкладався, зокрема, ухвалою від 09.01.2023р. суд постановив відкласти розгляд справи на 01.02.2024.

01.02.24 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та задовольнити вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Позивач явку представників в судове засідання 01.02.24 не забезпечив.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення по суті заперечень.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.02.24р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.06.2020 року між Іноземним підприємством «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» (надалі - Позивач або Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» (надалі - Відповідач або Сторона 2) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №02/06/20.

У відповідності до п. 1.1 Договору, Сторона 1 (Позивач) надає Стороні 2 (Відповідач) поворотну фінансову допомогу, а Сторона 2 зобов`язується повернути надані Стороною 1 грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору, поворотна фінансова допомога надається Стороною 1 в національній валюті України у сумі 2 000 000,00 (Два мільйони) гривень.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, поворотна фінансова допомога на вимогу Сторони 2 може надаватись частинами.

Згідно з п. 2.3. Договору, поворотна фінансова допомога надається за вимогою Сторони 2 шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок Сторони 2. При цьому вимога про надання поворотної фінансової допомоги може бути виражена Стороною 2 будь-яким чином та в будь-якій формі, що є прийнятною для обох Сторін (письмово, факсом, електронною поштою, усно тощо).

Відповідно до п. 3.1. Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше « 01» червня 2021 р. у розмірі фактично отриманої суми.

Згідно з п. 3.2. Договору, Сторона 2 має право повертати фінансову допомогу частинами, а також має право повернути її достроково.

Відповідно до 3.3. Договору, повернення грошових коштів проводиться шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок Сторони 1, до каси або іншим способом, узгодженим Сторонами.

Згідно з п. 4.2 Договору, за порушення Стороною 2 строку повернення поворотної фінансової допомоги, за відповідною письмовою вимогою Сторони 1, Сторона 2 зобов`язана сплатити Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми поворотної фінансової допомоги, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 8.1. Договору, цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Іноземне підприємство «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» про стягнення 2 079 713,07 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 02/06/20 від 02.06.2020 р., в тому числі: сума заборгованості по поверненню поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 867 100,00 грн. за Договором; 3% річних у розмірі 26 855,55 грн. станом на 22.11.2021р.; пеня згідно п.4.2 Договору за прострочення строку повернення поворотної фінансової допомоги, передбаченого п. 3.1 Договору, в розмірі 144 457,27 грн. станом на 22.11.2021 р.; сума інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 41 300,25 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 позов задоволено повністю.

Вище зазначеним рішенням суду встановлено, що:

- з огляду на положення п.3.1.Договору строк виконання відповідачем зобов"язання по поверненню отриманої поворотної фінансової допомоги є таким, що настав не пізніше 01.06.2021 р.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 867 100,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

- У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення фінансової допомоги, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 144 457,27 грн за період з 02.06.2021 по 22.11.2021.

Матеріалами справи встановлено, що строк виконання зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги є таким, що настав 01.06.2021 р., відповідно прострочення платежу починається з 02.06.2021.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним, тому приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 144 457,27грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

- Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення заборгованості за період прострочення з 02.06.2021 року по 22.11.2021 року включно, що становить 41 300,25 грн., а також 3% річних від прострочених сум за період з 02.06.2021 року по 22.11.2021 року включно, що складає суму у розмірі 26 855,55 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 26 855,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 41 300,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

10.11.2022р. Постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 917/1830/21 (копія додається) рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 91/1830/21 залишено без змін.

22.12.2022р. у справі № 917/1830/21, був виданий наказ Господарського суду Полтавської області, на виконання Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 р. та Постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 р., які набрали законної сили 10.11.2022 р.

24.01.2023р. за наказом від 22.12.2022 р. у справі № 917/1830/21 було відкрито виконавче провадження № 70844297 та розпочато примусове виконання.

12.06.2023р. грошові зобов`язання ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР», які випливають із Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 91/1830/21 на підставі якого було видано наказ №917/1830/21 від 22 грудня 2022 р., було виконано, що підтверджується паперовою копією електронного доказу платіжної інструкції № 981 від 12.06.2023, випискою про зарахування цих коштів на рахунок Позивача, а також копією Договору про виконання зобов`язань третьою особою, укладеного 09.06.2023 між ІП «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП», ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» та ТОВ «КОНКОРД КІНО».

Позивач вказує, що між Позивачем та Відповідачем не укладалися жодні додаткові угоди та/або будь-які інші документи, якими би були перенесені строки повернення наданої Позивачем Відповідачу поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 867 100,00 грн.

У справі, що розглядається (917/1731/23), позивач просить стягнути з відповідача 14 271,81 грн. - 3% річних за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 23.11.2021 по 23.02.2022 включно; 81 529,37 грн. - інфляційних втрат за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 01.11.2021 по 23.02.2022 (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач у відзиві та поясненнях на заяву про зменшення позовних вимог вказує на недотримання позивачем обов"язку щодо досудового врегулювання спору та неправильність здійсненого позивачем розрахунку в частині інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із матеріалів справи у відповідача на підставі договору виник обов`язок зі сплати основної заборгованості у розмірі 1 867 100,00 грн.

Як встановлено судом вище, Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 917/1830/21, яке набрало законної сили 10.11.2022 р., позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» (місцезнаходження: 36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд.60А, ідентифікаційний код 33835003) на користь Іноземного підприємства «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 146, ідентифікаційний код 32855322) суму заборгованості по поверненню поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 867 100,00 грн.; 3% річних у розмірі 26 855,55 грн.; пеню в розмірі 144 457,27 грн.; суму інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 41 300,25 грн. та 31 195,70 грн. витрат з оплати судового збору.

3% річних та сума інфляційного збільшення заборгованості, які стягнуті Рішенням Господарського суду Полтавської області 30.06.2022 у справі № 917/1830/21, нараховані за період прострочення з 02.06.2021 року по 22.11.2021 року включно.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.

Отже, факти встановлені рішенням суду у справі № 917/1830/21 щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язання з оплати та встановлені обставини прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з 02.06.2021 року по 22.11.2021 повторного доведення не потребують.

При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення, тобто, по день сплати боржником коштів, оскільки в такому випадку зобов`язання відповідно до ст.599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.

Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 10 квітня 2018 року по справі №914/1033/17, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18.

При цьому, суд зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Отже, за змістом ст.ст.598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як встановлено судом вище, 12.06.2023р. грошові зобов`язання ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР», які випливають із Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 917/1830/21 на підставі якого було видано наказ №917/1830/21 від 22 грудня 2022 р., було виконано, що підтверджується паперовою копією електронного доказу платіжної інструкції № 981 від 12.06.2023, випискою про зарахування цих коштів на рахунок Позивача, а також копією Договору про виконання зобов`язань третьою особою, укладеного 09.06.2023 між ІП «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП», ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» та ТОВ «КОНКОРД КІНО».

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності порушення відповідачем грошового зобов`язання за період з 23.11.2021 (оскільки 3% річних та сума інфляційного збільшення заборгованості, які стягнуті Рішенням Господарського суду Полтавської області 30.06.2022 у справі № 917/1830/21, нараховані за період прострочення з 02.06.2021 року по 22.11.2021 року включно) по 23.02.2022 (кінцева дата нарахувань визначена в заяві про зменшення позовних вимог) та наявності правових підстав для застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України.

Суд враховує, що у справі, що розглядається (917/1731/23), позивач просить стягнути з відповідача 14 271,81 грн. - 3% річних за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 23.11.2021 по 23.02.2022 включно; 81 529,37 грн. - інфляційних втрат за період прострочення повернення поворотної фінансової допомоги з 01.11.2021 по 23.02.2022 (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних не перевищують обраховані судом та є обгрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат суд враховую наступне.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо його необгрунтованості частково, оскільки позивач нараховує інфляційні втрати за період з 01.11.2021, тоді як обґрунтованим для нарахування інфляційних втрат в даному випадку є період з грудня 2021 по лютий 2022 (з викладених вище судом підстав та з врахуванням того, що сума інфляційного збільшення заборгованості, яка стягнута Рішенням Господарського суду Полтавської області 30.06.2022 у справі № 917/1830/21, нарахована за період прострочення по 22.11.2021 року включно).

За таких обставин суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 66 064,06 грн.

Щодо заперечень відповідача на недотримання ІП «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» обов`язку щодо досудового врегулювання спору (претензій) або щодо заявлення яких-небудь вимог щодо сплати штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд погоджується з твердження позивача, що вони не відповідають законодавству, а тому дані заперечення є необгрунтованими та незаконними.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме про стягнення з відповідача 14 271,81 грн. 3% річних та 66 064,06 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позову сплатив судовий збір у сумі 10 719,80 грн. (714 652,37 грн.*1,5%), що підтверджується платіжною інструкцією № 102 від 14.09.2023

Разом з тим, при розгляді справи позивач зменшив розмір позовних вимог. Суд розглянув вимоги про стягнення 95 801,18 грн. Тобто, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж визначено законом, оскільки за розгляд вимоги про стягнення 95 801,18 грн. позивач мав сплатити 2684,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Отже, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що зайво сплачена сума судового збору може бути повернута в порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір» за відповідним клопотанням на підставі ухвали суду.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2250,72 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» (місцезнаходження: 36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Небесної Сотні, будинок 13, каб. 500, ідентифікаційний код 33835003) на користь Іноземного підприємства «ЮНАЙТЕД МЕДІА ГРУП» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.Жилянська, 146, ідентифікаційний код 32855322)14 271,81 грн. 3% річних та 66 064,06 грн. інфляційних втрат, а також 2250,72 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.02.24 р.

Суддя Киричук О.А.