Рішення

від 30.01.2024 по справі 917/1560/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 Справа № 917/1560/23

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд- Молпродукт", 38800, Полтавська обл., Полтавський р-н, смт. Чутове, вул. Заводська, буд.9А, код ЄДРПОУ 36564953

до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819,

про скасування акта, визнання недійсними рішень,

Секретар судового засідання: Токар А.В.

Представники: згідно протоколу

Встановив:

Ухвалою від 01.09.23р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

18.09.2023р. від відповідача надійшов відзив на позов (а.с.89-185), 11.10.2023р. - відповідь на відзив (а.с.213-230, том 1), 17.10.23р. - заперечення на відзив (а.с.233-242, том 1).

Ухвалою від 05.10.2023р. підготовче засідання було відкладено на 21.11.2023р. у зв"язку з задоволенням клопотань сторін про відкладення засідання; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. У засіданні 21.11.2023р. оголошено перерву до 28.11.23р. Протокольною ухвалою від 28.11.2023р. суд закрив підготовче провадження у справі, призначив розгляд справи по суті на 18.01.2024р. Також даною протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик у судове засідання для допиту судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса" Рябухіна В.О. та експерта Назарова С.І.

При розгляді справи по суті в засіданні оголошено перерву до 30.01.2024р. У засіданні 30.01.24р. прийнято рішення, оголошено вступну та резолютивну частини, роз`яснено строк та порядок набрання ним законної сили та його оскарження.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне:

У відповідності до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 22800462, укладеного між Акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (Оператор системи, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Молпродукт" (Споживач, Позивач), Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії.

Під час проведення технічної перевірки, представниками АТ «Полтаваобленерго» об`єкта обліку електричної енергії позивача КТП-350 (комплексна трансформаторна підстанція 350) за адресою: Полтавська область, Полтавський район, смт Чутове, вул. Полтавський Шлях (стара назва - Жовтнева), 197, був складений Акт про порушення № 00005842 від 17.06.2022р. (надалі Акт).

У цьому Акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення пп.2.3.4, 5.5.5.9, 5.5.5.25, 8.2.4 ПРРЕЕ, п. 11.9.1, 11.9.2. КСР - втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, а саме: пошкоджена ізоляція на вторинних колах струму ВОЕ по фазам «А»,« В», «С(т1)». Порушення виявлено при знятті ізоляції ізоленти. У графі «Зауваження до складеного акту» представниками споживача зазначено: «Незначне пошкодження ізоляції дротів розміщених під пломбами, що були демонтовані, представниками Оператора системи. Дані дроти розміщені поза межами вільного доступу споживачу».

Також були складені акт від 17.06.2022 тимчасового збереження речового доказу, схема електроживлення споживача, акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, акт про пломбування засобів обліку електричної енергії до 1000 В, акт технічної перевірки. 14.07.2022р. відбулося засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» щодо розгляду порушення встановленого актом № 00005842 від 17.06.2022р. За результатом цього засідання комісія прийняла рішення, оформлене протоколом №00005842 від 14.07.2022р., у відповідності до якого було встановлено факт порушення ПРРЕЕ зі сторони ТОВ «Гранд-Молпродукт» та зобов`язано останнього сплатити 2 104 108,75 грн. вартості не облікованої електроенергії за період з 07.10.2021р. по 17.06.2022р.Нарахування проведено з дати попередньої перевірки, оформленої актом від 07.10.2021 технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії до 1000 В. Згідно Розрахунку, складеного відповідачем, вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, складає 2 104 108,75 грн. Протокол засідання комісії №00005842 від 14.07.2022 та рахунки №228000462 від 14.07.2022 на компенсацію вартості необлікованої електричної енергії були вручені представникам позивача 14.07.2022.

Не погодившись із вказаним рішенням та проведеними нарахуваннями обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, позивач звернувся до суду. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.12.2022р. у справі №917/774/22 було задоволено позовні вимоги ТОВ "Гранд-Молпродукт" до АТ "Полтаваобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення засідання комісії Акціонерного товариства Полтаваобленерго від 14.07.2022, оформлене протоколом № 00005842 по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ.

Постановою Східного апеляційного господарського суду рішення залишено без змін. В касаційному порядку рішення та постанова не оскаржувалися.

Проте позивач повідомляє суду, що 27.06.2023р. та 13.07.2023р. відповідачем знову було проведено засідання комісії, на яких повторно розглядався Акт про порушення №00005842 та за результатами такого розгляду прийнято рішення про донарахуваня позивачу за період з 07.10.2021р. по 16.06.2022р. вартості необлікованої електричної енергії в сумі 2 051 108.26 грн., виписано відповідний рахунок на вказану суму (арк.справи 52,53, том 1).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати незаконними та скасувати вказані рішення засідання комісії АТ «Полтаваобленерго», а також Акт про порушення споживачем ПРРЕЕ №00005842 від 17.06.2022р.

У обгрунтування позовних вимог позивач наполягає на тому, що його не було у встановлені строки і належним чином повідомлено про засідання комісії в порушення абз.5 п.8.2.6 глави 8.2 розд.VIII ПРРЕЕ; у відповідача були відсутні визначені законодавчо підстави для повторного розгляду Акту про порушення.

Відповідач, заперечуючи проти позову, акцентує увагу суду на тому, що ним дотримано приписи чинного законодавства, оскільки Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути Акт про порушення в порядку, встановленим ПРРЕЕ, в т.ч. за рішенням суду; позивач належним чином та у встановлений строк повідомлявся про засідання Комісії; на експертне дослідження речовий доказ було направлено з урахуванням висновків суду у справі №917/774/22, хоч позивач продовжує наполягати на тому, що у випадку встановлення порушень, які зафіксовані в спірному Акті, проведення експертизи не було обов`язковим; нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії проведено відповідно до п.8.4.7, п.8.4.10 ПРРЕЕ та з урахуванням п.п.3 п.8.4.2, п.п.3 п.8.4.8 ПРРЕЕ (відзив на позов - арк.справи 89, том 1).

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам при прийнятті рішення, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змістом ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Системний аналіз положень статей 175, 235, 237 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у даному випадку, в сфері електроенергетики. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Взаємовідносини зі споживачами з надання послуг з розподілу електричної енергії врегульовані Законом України Про ринок електричної енергії (далі - Закон), Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (надалі - КСР), Кодексом комерційного обліку електроенергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККО), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Статтею 77 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії врегульовані Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККО), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311.

З матеріалів справи вбачається, що17.06.2022р. за результатами проведеної перевірки позивача відповідачем було складено Акт про порушення №00005842, за результатами розгляду якого комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 14.07.2022р. . №00005842.

Дане рішення, як уже зазначено вище, було предметом дослідження судом в межах розгляду справи №917/774/22. Судом, серед іншого, було встановлено, що відповідачем не було надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли до висновку, що оскільки відповідач не надав до матеріалів справи доказів проведення експертизи, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства, та не надав відповідний висновок експерта або доказів письмової відмови споживача від проведення експертизи, рішення комісії з розгляду Акту про донарахування вартості необлікованої енергії є незаконним та підлягає скасуванню.

Згідно ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17).

Відтак, суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову в тій частині, що стосуються правомірності/неправомірності його дій при прийнятті рішення №00005842 від 14.07.2022р., в т.ч.й стосовно небхідності призначення і проведення експертного дослідження (так само як і доводи позивача стосовно цього питання), оскільки дане питання вже вирішено у судовому рішенні, що набрало законної сили.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що він мав право повторно розглядати Акт про порушення №00005842 від 17.06.2022р. (що знайшло своє відображення та оформлення у прийнятих комісією рішеннях від 27.06.2023р. та від 13.07.2023р., які оскаржуються в межах даної справи).

Так, згідно п.8.2.6 глави 8.2 розд. 8 ПРРЕЕ, комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.

У даному випадку посилання відповідача на те, що повторний перегляд Акту відбувався за рішенням суду, є необгрунтованим, оскільки судове рішення у справі №917/774/22 не містить жодних приписів про необхідність чи зобов`язання відповідача повторно розглядати Акт про порушення. Звернення споживача чи вимога Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади з цього питання також відсутні. Встановлена судом необхідність проведення експертизи для підтвердження того виду порушення, який зафіксовано в Акті, не може розцінюватися як «повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення» в розумінні п.8.2.6 Правил.

Згідно п.8.2.7 ПРРЕЕ, спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача стосовно того, що рішенням та постановою у справі №917/774/22 не було спростовано факт безоблікового споживання електроенергії, оскільки таке спростування, на думку відповідача, можливе тільки під час розгляду спору про стягнення зі споживача вартості необлікованої електроенергії. У рішенні Господарського суду Полтавської області та постанові Східного апеляційного господарського суду у даній справі чітко констатовано, що матеріалами справи не доведено факт втручання до засобу обліку електричної енергії з боку споживачем та/або інших третіх осіб, а надані відповідачем докази на підтвердження вчинення позивачем вказаних порушень були відхилені судами обох інстанцій як неналежні та недопустимиі докази, які не доводять факт втручання споживача у в роботу засобів вимірювальної техніки та пошкодження засобу вимірювання техніки. Тобто, на переконання судів обох інстанцій у справі №917/774/22 відповідачем не було надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, що стало підставою для визнання незаконним та скасування рішення засідання комісії Акціонерного товариства Полтаваобленерго від 14.07.2022, оформленого протоколом № 00005842 по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ.

Той факт, що судовими рішеннями було констатовано, що для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), мав би бути підтверджений експертизою, не наділяє відповідача правом та повноваженнями повторно переглядати Акт про порушення № 00005842 поза підставами, встановленими п. 8.2.6 глави 8.2 розд. 8 ПРРЕЕ.

Відтак, суд погоджується з позивачем у тому, що дії Відповідача, спрямовані на повторний розгляд Акту про порушення №00005842 від 17.06.2022р., суперечать приписам чинного законодавства, отже, рішення засідань комісії АТ «Полтаваобленерго», оформлені протоколами, що прийняті за результатами даних засідань, є незаконними та підлягають скасуванню.

Інші доводи сторін (в т.ч. стосовно належного/неналежного повідомлення позивача про засідання комісії з розгляду актів) почуті та досліджені судом, однак, на переконання суду, не мають визначального значення для вирішення даного спору за обставин, встановлених вище (тим більше, що позивач самостійно підтверджує, що був обізнаний про час і місце засідання комісії та направляв для участі в ній своїх представників).

В частині позовних вимог про скасування Акту про порушення №00005842 від 17.06.2022р., суд закриває провадження у справі. При цьому суд виходить з того, що способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Верховний суд неодноразово підкреслював у своїх постановах, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки, а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду. Саме така позиція викладена у постанові ВП ВС у справі 522/12901/17-ц від 06.02.2019р.

При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача з посиланням на судову практику (зокрема, постанова ВП ВС від 14.01.2020 №910/17955/17), де зазначено, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України. У даному випадку цей висновок ВП ВС слід тлумачити так, що такі позовні вимоги (про визнання недійсним рішення комісії) є узгодженими з приписами ст.20 ГК України стосовно способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання (визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів) (даною постановою ВП ВС не відступала від раніше викладених висновків ВП ВС у справі 522/12901/17-ц).

Тобто, згідно вже усталеної практики Верховного Суду, саме вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання для споживача.

Як встановлено судом, такі вимоги заявлені позивачем та підлягають задоволенню, отже, позивач в повній мірі отримав судовий захист своїх прав та законних інтересів.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2 немайнові вимоги). Згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст.129, 231-233, 238-240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення засідання комісії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 27.06.2023р., оформлене протоколом №00005842 та від 13.07.2023р., оформлене протоколом №00005842.

3. В частині скасування Акту про порушення №00005842 від 17.06.2022р. - закрити провадження у справі.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» ( 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Молпродукт" ( 38800, Полтавська обл., Полтавський р-н, смт. Чутове, вул. Заводська, буд.9А, код ЄДРПОУ 36564953) 5368,00 грн. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ГПК України.

Повне рішення складено 09.02.24р.

Суддя О.С.Мацко