Ухвала

від 07.02.2024 по справі 922/4944/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

07 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/4944/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Дзюби Зінаїди Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Союз-Дніпро" (49000, м. Дніпро, вул. Словацького Юліуша, 14) про стягнення 75020,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Дзюба Зінаїда Миколаївна звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Союз-Дніпро", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку в сумі 75020,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

09.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява (вх. №681), з завою про залишення позову без розгляду (вх. №682), клопотанням про зупинення провадження у справі та клопотанням про передачу справи за належною підсудністю.

18.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист (вх. №1578) із зазначеннями: на клопотання про зупинення провадження, на заяву про залишення позову без розгляду та на клопотання про передачу справи за належною підсудністю.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

На обґрунтування вказаної заяви, відповідач посилається на те, що заява про усунення недоліків позивача та позовна заява про стягнення заборгованості (в новій редакції) не має особистого підпису позивача ОСОБА_1 , а лише зазначене її прізвище друкованими літерами «Дзюба», в той же час в первинному позові мається інший особистий підпис позивача ОСОБА_1 , тобто це свідчить про те, що на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2023 року про усунення недоліків, відповідні недоліки, які були встановлені судом, не були усунуті позивачем належним чином і нова редакція позову не підписана особисто позивачем, у зв`язку з чим, на переконання відповідача існують підстави для залишення позову без розгляду в порядку п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

За результатами розгляду заяви відповідача про залишення позову без розгляду, суд відмовив у її задоволенні як необґрунтованій, оскільки аргументи відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними матеріалами справи.

Судом також враховано, що постановляючи ухвалу про відкриття провадження в даній справі судом були досліджені подані позивачем документи і надано їх правову оцінку на предмет відповідності нормам процесуального закону.

Щодо клопотання відповідача про передачу справи за належною підсудністю, суд виходить з наступного.

Подане клопотання мотивоване тим, що позивач помилково обґрунтовує і вважає за можливим звернутися із позовом до Господарського суду Харківської області на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України, так як спір не стосується нерухомого майна, а позовна заява подана з приводу стягнення заборгованості на підставі ст.ст. 766, 785 ЦК України, отже, на переконання відповідача, в даному випадку справа не стосується, як це визначено у ч. 3 ст. 30 ГПК України, спору, що виникає з приводу нерухомого майна, а предметом справи є стягнення заборгованості у вигляді неустойки, а тому до такого позову повинні застосовуватися загальні правила підсудності, приймаючи до уваги те, що юридична особа відповідача зареєстрована за місцем знаходження м. Дніпро, вул. Юліуша Словацького, 14, а тому дана справа підсудна виключно Господарському суду Дніпропетровської області. Таким чином, на переконання відповідача, відповідно до ст. 31 ГПК України, справа повинна бути передана за належною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

У даному разі, предметом судового розгляду даної справи є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 75020,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.12.2021 р. у справі № 911/2390/18 виклала правовий висновок (п. 7.23 - п. 7.26) в якому вказана, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Також, близька за змістом правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09 2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07 2020 у справі № 910/10647/18

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Таким чином, у зв`язку з тим, що нерухоме майно, яке передано відповідачу в суборенду та за користування яким стягується орендна плата знаходиться в місті Харкові, то розгляд позовної заяви про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, пов`язаною з цим майном, відноситься за підсудністю до Господарського суду Харківської області, а тому підстави для задоволення клопотання відповідача про передачу справи за належною підсудністю - відсутні.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Подане клопотання мотивоване тим, що рішення по справі № 904/2013/23, на яке посилається позивач у позовній заяві, ТДВ «СК «Союз-Дніпро» було подано апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду, розгляд апеляційної скарги наразі не завершено, у зв`язку з чим, на переконання відповідача, існують підстави для зупинення провадження у даній справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до розгляду апеляційної скарги у справі № 904/2013/23 Центральним апеляційним господарським судом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

У даному разі, для вирішення даного господарського суду, суд має самостійно встановити обставини. Отже, у даному випадку відсутні такі підстави зупинення провадження у справі, як об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення пов`язаної з нею справи.

З огляду на вищевикладене, обставини, які наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у даній справі відсутні, а отже не є підставами для зупинення провадження у справі № 922/4944/23, у зв`язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання відповідача про встановлення додаткового строку для подання відзиву, яке викладено у заяві (вх. №681), суд зазначає про те, що у відповідності до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України)

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 80 ГПК України строк для подання доказів встановлюється законом.

При цьому, за приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Разом з тим, у даному разі будь-яких аргументів і обґрунтувань щодо причини неподання відповідачем відзиву у встановлений строк, подана заява відповідача (вх. №681) не містить.

Відзиву на позовну заяву із клопотанням про поновлення процесуального строку на його подання (із належним наведенням і обґрунтуванням причин пропуску встановленого строку) відповідачем надано також не було.

Враховуючи викладене, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про встановлення додаткового строку для подання відзиву.

Керуючись статтями 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.

3. У задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за належною підсудністю - відмовити.

4. У задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (07.02.2024) та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.М. Жиляєв