Ухвала

від 30.01.2024 по справі 918/239/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/239/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберкінг" та Спеціалізованого сільськогосподарського кооперативу "Кам`яне-Случанський"

про затвердження мирової угоди

у справі № 918/239/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберкінг"

до Спеціалізованого сільськогосподарського кооперативу "Кам`яне-Случанський",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рівненська обласна державна адміністрація,

про встановлення земельного сервітуту,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Галезник О. І., представники позивача - Калініченко Н. А., відповідача - Таран О. П.)

ВСТАНОВИВ:

1. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - прокурор) і Спеціалізований сільськогосподарський кооператив "Кам`яне-Случанський" (далі - відповідач, Кооператив) звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.05.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 у справі № 918/239/23.

2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2023 розгляд касаційних скарг прокурора і Кооперативу об`єднано в одне касаційне провадження. Призначено касаційні скарги до розгляду на 19.12.2023 о 12:15 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. 22.01.2024 від Кооперативу і Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберкінг" (далі - позивач, Товариство) надійшла спільна письмова заява про затвердження мирової угоди, укладеної між Кооперативом і Товариством, до якої додано зазначену мирову угоду.

4. У судовому засіданні 23.01.2024 представники позивача і відповідача підтримали заяву про затвердження мирової угоди та просили затвердити мирову угоду в справі № 918/239/23, яка підписана уповноваженими представниками.

5. Прокурор проти задоволення заяви про затвердження мирової угоди заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що подана сторонами на затвердження мирова угода стосується земельних ділянок лісогосподарського призначення щодо яких наявні обмеження у користуванні без зміни цільового призначення.

6. Дослідивши зміст мирової угоди у справі № 918/239/23, суд касаційної інстанції вважає, що наявні підстави для відмови у її затвердженні з огляду на таке.

7. За змістом частини сьомої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони можуть примиритися шляхом укладення мирової угоди, на будь-якій стадії судового процесу.

8. Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

9. Положеннями частин першої та другої статті 192 ГПК України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

10. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (частина четверта статті 192 ГПК України).

11. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина п`ята статті 192 ГПК України).

12. Тобто, для затвердження мирової угоди суду необхідно дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушуються права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є такі умови невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, виключає закриття провадження у справі з цих підстав.

13. Як установили суди попередніх інстанцій, та вбачається з матеріалів справи, спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що позивач отримав спеціальні дозволи на геологічне вивчення бурштинових надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) від 07.06.2021 № 5222, № 5223 на земельних ділянках, які частково накладаються на земельні ділянки, які перебувають у відповідача в постійному користуванні та є землями лісогосподарського призначення.

14. Посилаючись на необхідність отримати земельних ділянок для видобутку корисних копалин, з урахуванням положень статей 402, 404 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 66, статей 98, 99, 124-1 Земельного кодексу України, позивач звернувся з цим позовом до землекористувача (відповідача) про встановлення земельного сервітуту.

15. Як убачається зі змісту наданої сторонами мирової угоди, у пункті 1.1 мирової угоди сторони погодили, що визнають наявність у позивача спеціальних дозволів на користування надрами від 07.06.2021 № 5222, № 5223 на земельних ділянках з кадастровими номерами 5625481600:02:001:0466 та 5625481600:02:002:0232, які перебувають у постійному користуванні відповідача. У пункті 1.2 мирової угоди відповідач визнав право позивача за виданими спеціальними дозволами на користування надрами.

16. У пункті 1.3 мирової угоди сторони передбачили, що відповідач надає позивачеві два окремих погодження, передбачених положеннями статті 97-1 Земельного кодексу України, на проведення геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ) на ділянці "Зонецька перша" та окремо на ділянці "Зонецька друга", для реалізації позивачем прав надрокористувача згідно з виданих йому спеціальних дозволів від 07.06.2021 № 5222, № 5223. У погодженнях зазначається умова, що воно вступає в законну силу з моменту укладення Типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр, визначеної статтею 97-1 Земельного кодексу України, на відповідну ділянку "Зонецька перша" та "Зонецька друга" та сплати збитків визначених пунктом 1.4 даної мирової угоди.

17. Пунктом 1.4 сторони, відповідно, визначили розміру збитків завданих внаслідок проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр, які позивач зобов`язується сплатити відповідачу протягом 5-ти робочих днів із дня укладення Типової угоди з власником земельних ділянок.

18. У пункті 1.5 передбачено, що після затвердження цієї мирової угоди судом, позивач зобов`язується в 10-денний строк звернутися до власника земельних ділянок з кадастровими номерами 5625481600:02:001:0466 та 5625481600:02:002:0232 з пропозицією для укладення Типової угоди, яка передбачена статтею 97-1 Земельного кодексу України. Після укладення такої Типової угоди позивач зобов`язується надати копію цієї Типової угоди відповідачу в строк 5 робочих днів з моменту отримання примірника Типової угоди за підписом власника земельних ділянок.

19. Відповідно до пункту 1.6 мирової угоди відповідач зобов`язується вчинити всі необхідні дії спрямовані на звільнення від лісових насаджень території земельних ділянок з кадастровими номерами 5625481600:02:001:0466 та 5625481600:02:002:0232, що накладаються з ділянками "Зонецька перша" та "Зонецька друга", в спосіб передбачений чинним на момент виконання такої умови законодавством, в тому числі самостійно здійснити звільнення вказаних територій від лісових насаджень та оформлення для цього відповідачем необхідних дозволів та інших документів, вчинення інших дій. Вказані у даному пункті дії відповідач зобов`язується виконувати у найкоротші терміни з урахуванням виробничих потреб та звернень позивача.

20. Як уже було зазначено вище, позивач просив встановити земельні сервітути на земельних ділянках щодо яких у нього наявні дозволи на видобуток корисних копалин (бурштину), у зв`язку із чим, звернувся з цим позовом до землекористувача.

21. Зі змісту наданої сторонами мирової угоди, вбачається, що сторони погодили визнання відповідачем наявного у позивача права на користування надрами, а також надання погодження, передбаченого приписами статті 97-1 Земельного кодексу України, на проведення геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), яке вступає в законну силу з моменту укладення Типової угоди з власником земельних ділянок.

22. Таким чином, відповідно до умов наданої сторонами мирової угоди, з метою отримання в користування спірних земельних ділянок (що є предметом цього спору) позивач повинен звернутися до власника земельних ділянок - Рівненської обласної державної адміністрації (далі - третя особа, Рівненська ОДА) з пропозицією укладення Типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр, що свідчить про те, що сторони вирішили врегулювати спір шляхом укладення Типової угоди, передбаченої статтею 97-1 Земельного кодексу України, з власником земельних ділянок, що в свою чергу залежить виключно від волевиявлення Рівненської ОДА. Отже, зміст наданої сторонами мирової угоди ставить в залежність врегулювання спору між сторонами від волевиявлення третьої особи, що не відповідає меті укладення мирової угоди, визначеної частиною першою статті 192 ГПК України, відповідно до якої врегулювання спору відбувається на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін.

23. У свою чергу, враховуючи, що мирова угода містить положення, які стосуються прав та обов`язків третьої особи (виконання пунктів 1.3, 1.5 мирової угоди залежить від волі Рівненської ОДА), враховуючи приписи пункту 1 частини п`ятої статті 192 ГПК України, не можна стверджувати про те, що надана сторонами мирова угода є виконуваною.

24. Також, зі змісту заявлених позовних вимог убачається, що позивач посилався на те, що встановлення земельних сервітутів на земельних ділянках лісогосподарського призначення з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, врегульоване приписами статті 58 Лісового кодексу України.

25. Водночас, із запропонованої сторонами мирової угоди вбачається намір позивача укласти з власником земельних ділянок Типову угоду, передбачену положеннями статті 97-1 Земельного кодексу України. Втім, як зміст наданої сторонами мирової угоди, так і матеріали справи (оскільки укладення Типової угоди не було предметом спору), не свідчить про врегулювання сторонами в такому разі питання використання спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, у зв`язку із чим не можна стверджувати про законність такої мирової угоди про що слушно наголошував прокурор в запереченнях про затвердження мирової угоди.

26. За таких обставин, подана на затвердження мирова угода не відповідає вимогам статті 192 ГПК України, а тому у задоволенні заяв сторін про затвердження мирової угоди слід відмовити.

Керуючись статтями 192, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні спільної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Амберкінг" та Спеціалізованого сільськогосподарського кооперативу "Кам`яне-Случанський" про затвердження мирової угоди у справі № 918/239/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил