Ухвала

від 07.02.2024 по справі 945/2367/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

представника третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2024 року про арешт майна.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

- мобільний телефон IPhone 12 з сім-картками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , поміщений в сейф-пакет WAR №1119172;

- ноутбук MacBook (код пристрою 9D6325DF-5384-45CAI-B169-66DCC169-662CC8637318), жорсткий диск чорного кольору, флеш-накопичувач з програмним забезпеченням, зарядний пристрій, мишка комп`ютерна, поміщені до сейф-пакету WAR №1393774;

- принтер кольоровий Epson ET-2812, який поміщено до сейф-пакету WAR1762769;

- печатку сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), поміщена до сейф-пакету WAR №1062314;

- флеш-накопичувач Transcend об`ємом 256 GB, який поміщено до сейф-пакету WAR №1119168;

- оригінали та копії документів, виявлені у верхній шухляді офісного столу, поміщені до сейф-пакету WAR №1393779;

- копії документів ФГ «Олександра» на 78 аркушах та компакт-диск CD-R рукописним тестом « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вул. Аерофлотська», які поміщено до сейф-пакету WAR1393780;

- технічну документацію, виготовлену на замовлення ОСОБА_10 на 77 аркушах, поміщена до сейф-пакету WAR №1393781;

- картонну папку, на якій виконано рукописний текст « ОСОБА_11 отдать лично в руки» з документами, поміщена до сейф-пакету WAR1393782;

- печатки сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ), сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ), сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ), кліше підпису невстановленої особи, які поміщено до сейф-пакету WAR №1062308;

- ноутбук Thomson home (ідентифікатор пристрою C7ECB1D8-C821-4EBE-86DEAAE8E8B9CBCE), жорсткий диск MY Passport (p/n: WDB13EP0010BBK-01), зарядний пристрій, флеш-накопичувач чорного кольору, які поміщено до сейф-пакету WAR №1393775.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Зазначає, що в клопотанні прокурора про арешт тимчасово вилученого майна не обґрунтовано зв`язок між кримінальним правопорушенням та тимчасово вилученими документами (оригіналами та копіями), речами, офісною технікою, носіями інформації (жорсткі диски, флеш-накопичувачі), комп`ютерами, телефоном.

Вказує, що клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна не містить обґрунтування відповідності тимчасово вилученого майна критеріям речових доказів.

Просить звернути увагу, що вилучені оригінали та копії документів належать третім особам та отримані ОСОБА_13 від власників цих документів для надання консультацій та виконання робіт. Вважає, що вилучені під час обшуку оригінали та копії документів не можуть бути предметом кримінального правопорушення, а припущення прокурора не мають жодного підґрунтя.

Вказує, що з наведених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді висновків не зрозуміло, з якою саме метою накладається арешт,а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна. Доводи, які б вказували на сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке накладається арешт, є доказом у кримінальному провадженні, відсутні.

Також просить звернути увагу, що ч. 2 ст. 173 КПК України встановлює конкретний строк, впродовж якого слідчий суддя постановляє ухвалу саме про арешт тимчасово вилученого майна, а саме - не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Вказує, що на першій сторінці клопотання про арешт тимчасово вилученого майна міститься штамп про надходження цього клопотання до суду 20.12.2023 за вх. № 9023/23 вх. Однак, розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна відбувся 11.01.2024, тобто через 21 день після надходження цього клопотання - поза межами процесуального строку встановленого ч. 2 ст. 173 КПК України.

Враховуючи вказані обставини та приписи ч. 2 ст. 173 КПК України, вважає, що тимчасово вилучене майно під час обшуку проведеного 19.12.2023, підлягає поверненню.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023152020000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто воно має ознаки речових доказів у даному кримінальному провадженні. З метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування у даному кримінальному провадженні та збереження речових доказів, слідчий суддя вважав за необхідне вжити заходи забезпечення кримінального провадження, наклавши арешт на тимчасово вилучене майно.

Позиції провадження учасників судового.

Представник третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт майна - адвокат ОСОБА_6 , підтримала апеляційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги просила ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження і обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд встановив таке.

У провадженні СВ ВП № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріаликримінального провадження№ 42023152020000016 від 08.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні про арешт майна прокурор зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що на підставі державних актів на право приватної власності на землю II-МК№012122, II-МК№012125, II-МК№012124, до яких внесено недостовірні відомості щодо власників земельних ділянок, та технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_7 , якому було відомо про відсутність у вказаних осіб права на земельні ділянки, 21.02.2022 за онлайн заявками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , екстериторіальним шляхом здійснено формування та реєстрацію земельних ділянок площею по 5,67 га з присвоєнням кадастрових номерів 4823355700:126000:0672, 4823355700:126000:0673 та 4823355700:126000:0674. Вказане призвело до вибуття з законного користування ФГ «Незабудка» та власності Первомайської селищної ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 17,01 га.

Оперативним шляхом встановлено, що ФОП ОСОБА_7 здійснює свою діяльність спільно з сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також може бути причетна до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

19.12.2023 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді (справа №945/2367/23, №1-кс/945/450/23) за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем діяльності ОСОБА_13 , виявлено та вилучено майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Клопотання про накладення арешту на майно обґрунтовано тим, що вилучені речі є речовими доказами, можуть бути предметом кримінального правопорушення, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені речі.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимогам п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 2 статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Ці вимоги закону враховані при прийнятті слідчим суддею рішення.

На думку суду, у клопотанні прокурора міститься достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту тимчасово вилученого майна, та є достатні підстави вважати, що зазначене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, для проведення повного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження, та відповідає критеріям, передбачених ст. 98 КПК України.

Так,з матеріалівкримінального провадженнявбачається,що наявніпідстави вважати,що буловчинено кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2ст.364 КК України.

Метою арешту вказаного в клопотанні прокурора майна є забезпечення збереження речових доказів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування.

За такого, висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене майно є вмотивованими. Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності суд не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту на майно.

Всупереч доводам апелянта, слідчим суддею не допущено порушень процесуального строку на подачу клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Частина 2 ст. 173 КПК України встановлює строк, впродовж якого слідчий суддя постановляє ухвалу саме про арешт тимчасово вилученого майна, а саме - не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Однак, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна надійшло до суду 20.12.2023 за вх. № 9023/23 вх. Згідно протоколу про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 20.12.2023, клопотання розподілено для розгляду слідчому судді ОСОБА_17 , але у зв`язку із перебуванням до 09.01.2024 включно перебував на лікарняному, матеріали клопотання слідчий суддя отримав 10.01.2024, а розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна відбувся 11.01.2024. За такого, слідчим клопотання подано у передбачений законом строк 20.12.2023, та з об`єктивних причин розглянуто слідчим суддею лише 11.01.2024.

Оскаржувана ухваласлідчого суддіє законноюта обґрунтованою,а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 376, 407, 422, 424, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2024 року про арешт майна, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3