Постанова

від 06.02.2024 по справі 493/1397/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1587/24

Справа № 493/1397/22

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О.М.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді - Назарова М.В., Коновалова В.А.

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 27 квітня 2023 року, ухвалене у складі судді Ільніцької О.М., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви та рух провадження

21.10.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей (а.с.1-7).

В обґрунтування зазначали, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька дітей - ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання, ОСОБА_2 не доглядала за дітьми, не створювала належних умов для їх проживання, розвитку, належного харчування, натомість запрошувала додому чоловіків, з якими вживала спиртні напої, влаштовувала гучні гуляння, залишала дітей без догляду. Вказані порушення були зафіксовані представниками старостинського округу Балтської міської ради, відповідачка неодноразово попереджалася про необхідність змінити поведінку, питання про невиконання нею батьківських обов`язків розглядалося на засіданні опікунської ради, однак належних висновків вона не зробила. Відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.178 ч.1, 175-1 ч.1, 184 ч.1, 180 КУпАП. Наказом служби у справах дітей Балтської міської ради малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяті на облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, та влаштовані в сім`ю позивачки, яка є їхньою бабусею. Позивачка створила всі належні умови для проживання та розвитку дітей, натомість відповідач не цікавиться дітьми, не приймає участі у їхньому утриманні та вихованні, веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, кошти, отримані від держави у зв`язку із загибеллю чоловіка і батька дітей, витрачає нераціонально, а саме, купує транспорт співмешканцеві, алкогольні напої. Не дивлячись на те, що відповідачка зобов`язувалася виправити свою поведінку, її ставлення до дітей не змінилося. Тому позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з неї аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття дітьми.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Призначено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 21.10.2022р. до досягнення повноліття старшого сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Арешт, накладений ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 03.11.2022р. на грошові кошти, залишити в силі до набрання рішенням суду законної сили.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що оцінюючи надані відповідачкою докази, суд враховував, що вона почала вчиняти дії щодо створення умов для проживання дітей тільки в лютому-березні 2023 року, житло, в якому вона проживає на даний час, перебуває в оренді, тоді як вона зареєстрована в іншому населеному пункті, отже неможливо зробити висновок, що будинок, розташований в АДРЕСА_1 , є постійним місцем проживання відповідачки. Надані довідка та характеристика з місця роботи та проживання не є беззаперечними доказами зміни поведінки відповідачки та її ставлення до дітей, також суд звертає увагу, що позитивна характеристика видана за місцем роботи 16.02.2023 року та в ній зазначено, що ОСОБА_2 працює з 14.02.2023 року, тобто протягом всього 2-х днів; в характеристиці за місцем проживання вказано, що вона проживає в будинку по АДРЕСА_1 з середини січня 2023 року, коли видана характеристика, не зазначено, однак копію цієї характеристики ОСОБА_2 засвідчила своїм підписом 16.02.2023 року, що також складає незначний проміжок часу. Наданий договір оренди міні-пекарні також не є доказом виправлення поведінки відповідачки, так як не свідчить про зміну її ставлення до дітей, крім того відсутні докази того, що внаслідок укладення такого договору відповідачка покращує матеріальний добробут своїх дітей, зокрема відсутні докази здійснення нею підприємницької діяльності на цій міні-пекарні, відповідач не є суб`єктом підприємницької діяльності, отже невідомо, для якої саме мети був укладений такий договір. Також неналежним доказом є надана відповідачем довіреність від іншої особи на представництво її інтересів при оформленні спадщини, так як вона не підтверджує та не спростовує будь-які обставини, що підлягають доказуванню у справі. Неспроможними є посилання відповідача на ту обставину, що позивачка не дозволяє їй спілкуватися з дітьми, так як вона не надала будь-яких доказів цього, натомість допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона як староста старостинського округу міської ради, неодноразово радила відповідачці відвідувати її дітей, пропонуючи при цьому свою допомогу в разі заперечень з боку позивачки, але відповідач за такою допомогою не зверталася. Єдине повідомлення від неї на лінію 102 з приводу перешкод з боку позивачки у спілкуванні з дітьми надійшло тільки 16 лютого 2023 року, однак будь-яких доказів щодо наслідків розгляду такого повідомлення, зокрема підтвердження повідомленого факту, нею не надано. Заперечення відповідачкою проти позову про позбавлення її батьківських прав не свідчить про її інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку. Таким чином, оцінюючи всі докази в сукупності, а також враховуючи вік малолітніх дітей, дотримуючись балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, з метою забезпечення розвитку дітей у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав. Разом з тим суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням, представник відповідача звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що 18.03.2022 року на війні загинув чоловік відповідачки, ОСОБА_5 , через що у неї виникли складні життеві обставини. З матір`ю покійного чоловіка, позивачкою, в неї складні відношення. Зазначала, що твердження позивачки щодо бажання покійного чоловіка розлучитися - не відповідають дійсності, оскільки вони кохали один одного, бажали піклуватися та виховувати своїх дітей разом. Після смерті чоловіка в квітні 2022 року позивачка, допомагала відповідачці із дітьми. Така поведінка з боку позивачки, на думку відповідачки, здавалась їй дивною, але вона не заперечувала, оскільки вона бабуся, їй теж боліла втрата сина, а онуки це родинний зв?язок. Спочатку вона приходила доглядати дітей поки позивачка була на роботі, потім брала до себе дітей на пару годин, потім на день, на ніч, а згодом не віддала їх відповідачці взагалі, сказавши що їм у неї буде краще. Під час «так званої підтримки свекрухи» в житті відповідачки з?явились нові друзі з осередку позивачки, серед яких була ОСОБА_7 , яка нібито підтримувала її, а потім свідчила в суді проти неї, виставляючи її в негативному світлі. Зі свідком ОСОБА_7 раніше відповідачка не спілкувалась, також вона підтримувала приятельські відносини з позивачкою. З квітня 2022 року остання стала приймати активну участь у моєму житті. Вона організовувала «посиденьки», а після них з?являлася Комісія органу опіки та піклування та складала акти обстеження № 4 від 25.04.2022 року, № 6 від 06.06.2022 року, № 7 від 08.08.2022 року або викликалась поліція. Під час викликів поліції, за «якихось дивних обставин», щоразу з?являвся поліцейський Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , який теж приятелював з позивачкою. Він наполегливо рекомендував відповідчці не з?являтися до свекрухи, до дітей, в іншому випадку буде не тільки адміністративна відповідальність, а й кримінальна. Відповідачка намагалась забрати дітей додому, але чоловік позивачки, погрожуючи відповідічці фізично, щоразу не допускав до дітей. Через декілька місяців, 13 вересня 2022 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Балтської міської ради Одеської області (далі - Комісії під час розгляду питання неналежного виконання батьківських обов?язків та можливого позбавлення батьківських прав стосовно відповідачки, вона остаточно зрозуміла, що втрачаю найдорожче - дітей. 3 рішенням Комісії не згодна була під час засідання Комісії (про це зазначено у висновку), не згодна і наразі. На засіданні Комісії відповідачка зобов?язалась виконати їх рекомендації та вимоги, покращити своє матеріально-побутове становище, виконати всі необхідні умови для виховання, розвитку та зростання своїх дітей, почати брати більш активну участь у житті своїх дітей та зробила це. Після засідання Комісії, відповідачка знов поїхала до свекрухи, поспілкуватися, однак до дітей її не допустили, розмовляти відмовились, побачити дітей та її навіть не намагались слухати. Відчуття коли у тебе забирають останнє, повернуло її до життя. Реальність змусила боротися за право бути разом з дітьми. Вважала, що нові подружки не випадково з?явились у моєму житті. Отже, неприязнь свекрухи по відношенню до відповідачки яка була з першого дня нашого знайомства, нікуди не поділась. Позивачка не підтримала відповідачку, не допомогла вийти зі скрутного становища, натомість її єдиною ціллю було позбавити її батьківських прав.

Позиція інших сторін

Не погодившись з доводами апеляційної скарги представник позивача звернувся з відзивом на апеляційну скаргу.

В обґрунтування якого зазначав, що вимоги та доводи апеляційної скарги суперечать вимогам чинного законодавства, доводи відзиву фактично процитовані з позиції суду першої інстанції висловленому у оскаржуваному рішенні, відповідно до яких просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Явка в судове засідання

Сторони та їх представники повідомлені належним чином, про час місце та дату судового засідання, про те в судове засідання представник третьої особи не з`явились, що не заважає розгляду апляційної скарги у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки та відповідачку, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши обставини справи та мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого Балтським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області 28.02.2018, та серії НОМЕР_2 , виданого Балтським районним відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) 22.04.2020 (а.с.14, 15).

Батько дітей - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 31.03.2022 Балтським відділом ДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). (а.с.13).

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , отже бабусею малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , виданого відділом РАЦС Бобровицького райвиконкому 14.04.95., та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого відділом РАЦС Балтського РУЮ Одеської області 11.01.2012 (а.с.10, 12).

Згідно акту обстеження №4 від 25.04.2022 встановлено, що сім`я ОСОБА_2 займає будинок загальною площею 42,2 м2, розташований в АДРЕСА_2 . В будинку дві кімнати, в кімнатах не прибрано, діти забезпечені іграшками та одягом. Продуктів харчування, необхідних для нормального розвитку дітей, не виявлено. На момент перевірки діти знаходяться в бабусі, де мати їх часто залишає. У будинку виявлено спиртні напої. Під час бесіди з ОСОБА_2 було встановлено, що вона палить, зловживає спиртними напоями та неналежним чином здійснює свої материнські обов`язки. (а.с.16)

З протоколу №2 засідання опікунської ради Сіненського старостату від 03.06.2022 вбачається, що було розглянуте питання про невиконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно акту обстеження №6 від 06.06.2022 встановлено, що будинок, який займає сім`я ОСОБА_2 , знаходиться в незадовільному стані: в кімнатах не прибрано, брудна підлога, на деяких ліжках відсутня постільна білизна, також був присутній запах алкоголю. Запасу продуктів, необхідних для нормального розвитку дітей, на момент обстеження в будинку не виявлено. В будинку виявлені спиртні напої. У зв`язку з цим діти почали проживати в бабусі. Комісія дійшла висновку, що відсутні житлові та санітарно-гігієнічні умови для проживання неповнолітніх дітей. (а.с.18)

З протоколу №3 засідання опікунської ради Сіненського старостату від 05.08.2022 вбачається, що було розглянуте питання про невиконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_2 , під час якого встановлено, що на засіданні служби у справах дітей Балтської міської ради, яке відбулося 15 червня 2022 року, ОСОБА_2 обіцяла виправитися, не вживати спиртні напої, змінити свою поведінку та приймати участь у житті та розвитку своїх малолітніх дітей. Від того часу нічого не змінилося, дітей вона не відвідувала майже 2 місяці, постійно надходять скарги від сусідів на гучну музику, шумні гулянки, крики, до будинку постійно приїжджають гостювати невідомі люди, до будинку неодноразово викликалася поліція. ОСОБА_2 та її співмешканець часто знаходяться в нетверезому стані. Було прийнято рішення відвідати ОСОБА_2 з метою проведення виховної бесіди з приводу невиконання нею батьківських обов`язків та обстежити житлово-побутові умови (а.с.19).

Згідно акту обстеження №7 від 08.08.2022 встановлено, що в будинку, який займає сім`я ОСОБА_2 , не прибрано, на ліжку відсутня постільна білизна, в будинку є сторонній специфічний запах. В будинку потрібен косметичний ремонт. Продуктів харчування, необхідних для нормального розвитку дітей, не виявлено. Мати безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, у зв`язку з цим діти вже майже три місяці проживають разом з бабусею. Мати жодного разу не відвідала синів. Неодноразово надходили скарги від сусідів та були звернення до поліції. Під час бесіди з ОСОБА_2 було виявлено, що вона палить, зловживає спиртними напоями та неналежним чином здійснює свої материнські обов`язки. Житлово-побутові умови незадовільні. (а.с.20).

Як вбачається з характеристики старостинського округу №1 Балтської міської ради ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Не приймає участі в житті та розвитку своїх малолітніх дітей, не цікавиться їх здоров`ям. Кошти, отримані з військової частини після смерті чоловіка ОСОБА_5 , використовує не за призначенням (влаштовує постійні гулянки зі своїм співмешканцем). Від сусідів надходять скарги на непристойну поведінку, особливо, в нічний час. На зауваження не реагує, а якщо реагує, то з агресією. (а.с.21).

Наказом начальника служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області №23 від 08.09.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяті на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування (а.с.22).

Наказом начальника служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області №24 від 08.09.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовані в сім`ю рідної бабусі ОСОБА_1 (а.с.23).

Згідно акту обстеження умов проживання від 08.09.2022 діти проживають в сім`ї бабусі з травня 2022 року, для них створені умови. Мати не виконує свої батьківські обов`язки, не забирає дітей (а.с.24).

З довідки №69 від 10.10.2022 та характеристики дошкільного відділення Сінненської гімназії Балтської міської ради №70 від 10.10.2022 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 систематично відвідують дошкільне відділення гімназії, проживають з бабусею ОСОБА_1 , яка ними опікується, приводить до дитячого садка та забирає їх. Мати з 01.09.2022 в дошкільному закладі не була ні разу, дітьми не цікавилася, на зв`язок з вихователями не виходить (а.с.25, 27).

Згідно характеристики старостинського округу від 11.10.2022 №114 ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_9 за місцем проживання характеризуються позитивно (а.с.26).

Відповідно до повідомлення відділення поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №8106 від 30.09.2022 ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, а саме: 23.05.2022 - за ст..178 ч.1 КУпАП (розпиття алкогольних напоїв); 23.05.2022 - за ст..175-1 ч.1 КУпАП (паління тютюнових виробів); 25.05.2022 - за ст..184 ч.1 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків по догляду за дітьми); 10.06.2022 - за ст..184 ч.1 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків по догляду за дітьми); 16.06.2022 - за ст..180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп`яніння). До кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не притягувалась (а.с.28).

Згідно висновку, затвердженого рішенням виконкому Балтської міської ради Одеської області №162 від 26.09.2022, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29, 30-33).

З копії договору оренди житла з викупом від 10.01.2023 вбачається, що ОСОБА_10 зобов`язується передати ОСОБА_2 у строкове платне володіння та користування житло, розташоване в АДРЕСА_1 , з наступним переходом права власності на нього від орендодавця до орендаря (а.с.104-111).

Відповідно до довідки та характеристики від 16.02.2023 ОСОБА_2 із 14.02.2023 працює в магазині «Техніка», де зарекомендувала себе з позитивної сторони (а.с.112-113).

З талону-повідомлення ЄО №448 від 16.02.2023 вбачається, що ОСОБА_2 повідомляла на службу 102 16.02.2023 про те, що бабуся не дає їй бачитись з дітьми (а.с.114).

Згідно характеристики (без зазначення дати її надання, але копія завірена відповідачкою 16.02.2023) ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 з середини січня 2023 року, за цей чах проявила себе з позитивного боку (а.с.115).

З договору оренди будівлі міні-пекарні, акту приймання-передачі будівлі міні-пекарні від 15.11.2022 та розписки вбачається, що ОСОБА_11 передав в оренду ОСОБА_2 будівлю міні-пекарні, розташовану в АДРЕСА_3 , у якості оплати за 10 років за будівлю ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_11 120 тисяч гривень (а.с.116-120, 121, 122).

Довіреністю від 23.10.2022 ОСОБА_12 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником з питань оформлення спадщини після смерті її матері ОСОБА_13 (а.с.123, 124, 125-126).

Згідно повідомлення служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області від 15.03.2023 за №129 та акту обстеження умов проживання за №19 за зверненням ОСОБА_2 було проведено обстеження житлово-побутових умов за адресою АДРЕСА_1 09.03.2023, під час якого встановлено, що кімната не готова для розміщення в ній двох дітей дошкільного віку (а.с.140).

З оглянутого наданого відповідачем відеозапису вбачається, що будинок, зафіксований на цьому відеозаписі, який зі слів відповідачки, вона орендує, обладнаний побутовою технікою та меблями, зокрема дитячими ліжками.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона займає посаду старости старостинського округу Балтської міської ради, до складу якого входить с.Сінне, на протязі двох років. За цей час ОСОБА_2 не приділяє належної уваги вихованню та догляду за своїми малолітніми дітьми, особливо неналежне виконання нею батьківських обов`язків стало після смерті її чоловіка ОСОБА_5 . До старостату надходили скарги від мешканців села на поведінку ОСОБА_2 . Вони комісійно неодноразово обстежували її житлово-побутові умови, під час таких обстежень було виявлено, що діти недоглянуті, не нагодовані, в будинку не прибрано, накурено, залишки спиртних напоїв після вечірок, продукти харчування для дітей відсутні. Крім того ОСОБА_2 залишала малолітніх дітей без догляду дорослих. Представниками старостату разом з працівниками поліції встановлювалося її місцезнаходження, зокрема вона перебувала в с.Оленівка, а також в с.Крижовлін в нетверезому стані в компанії чоловіків. З нею неодноразово проводилися бесіди про необхідність виправити свою поведінку, але належних результатів це не дало. Враховуючи, що була загроза життю та здоров`ю дітей, вони були влаштовані в сім`ю бабусі ОСОБА_1 , яка створила належні умови для проживання та розвитку дітей. Протягом тривалого часу ОСОБА_2 не навідувалася до дітей, не цікавилася ними, хоча вона особисто неодноразово говорила ОСОБА_2 , щоб та навідала дітей. Однак та повідомляла, що бабуся не дозволяє їй навідувати дітей. Вона пропонувала ОСОБА_2 , що в такому разі та може звернутися до неї, і вони разом підуть до дітей, та жодного разу ОСОБА_2 такого бажання не виявила. Тільки після чергового судового засідання з розгляду позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 повідомила, що має бажання забрати дітей. Однак спосіб життя, який веде остання, становитиме загрозу для життя і здоров`я дітей, враховуючи їх малолітній вік.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона перебуває на посаді спеціаліста старостинського округу. Після смерті чоловіка ОСОБА_2 до старостату стали надходити скарги мешканців села на поведінку ОСОБА_2 , а саме на гучну музику допізна в її домогосподарстві, перебування там сторонніх осіб, розпивання спиртних напоїв. В складі комісії були обстежені житлово-побутові умови ОСОБА_2 , під час таких обстежень було встановлено, що в будинку на столі були спиртні напої, стакани, для дітей їжі не було, в передобідній час діти були ще не нагодовані. Одного разу діти були вдома самі без догляду дорослих.

Свідок ОСОБА_7 прояснила, що ОСОБА_2 вживає спиртні напої, в неї часто збираються сторонні особи. Ще при житті свого чоловіка ОСОБА_2 не приділяла належної уваги догляду за дітьми, а після його смерті залишала дітей без догляду, брудними. В неї стали збиратися чоловіки, гучно лунала музика. Дітей стала брати до себе бабуся, спочатку ОСОБА_2 брала їх додому, а згодом перестала цікавитись дітьми та не приділяє їм належної уваги.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною п`ятою цієї статті Кодексу передбачено, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Положеннями п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаютьсяч питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та неналежне виховання, й у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2021 року у справі №459/3411/18 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Судова колегія вивчивши докази досліджені судом першої інстанції, які скаржниця ОСОБА_2 не заперечувала, а під час перегляду справи зазначала, що всі недоліки, щодо її батьківських прав вона виправила, та судова колегія вирішила, що оскаржуване підлягає скасуванню, адже перестали існувати ті обставини які досліджував суд першої інстанції посилаючись на наступне .

18.03.2022 року на війні загинув чоловік відповідачки, ОСОБА_5 , через що у неї виникли складні життеві обставини. З матір`ю покійного чоловіка, позивачкою, в неї складні відношення.

Твердження позивачки щодо бажання покійного чоловіка розлучитися - не доведено належними та допустими доказами.

Після смерті чоловіка в квітні 2022 року позивачка, допомагала відповідачці із дітьми, що сторонами не оскаржувалось.

Судова колегія під час судового засідання узгодила зі сторонами, що після смерті чоловіка відповідачки в житті відповідачки з?явились нові друзі з осередку позивачки, серед яких була ОСОБА_7 .. Зі свідком ОСОБА_7 раніше відповідачка не спілкувалась, також вона підтримувала приятельські відносини з позивачкою.

І не заперечуволось стороною позивача,що остання організовувала «посиденьки», а після них з?являлася Комісія органу опіки та піклування та складала акти обстеження № 4 від 25.04.2022 року, № 6 від 06.06.2022 року, № 7 від 08.08.2022 року або викликалась поліція. Під час викликів поліції, за «якихось дивних обставин», щоразу з?являвся поліцейський Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , який теж приятелював з позивачкою.

Судова колегія приймає доводи апеляційної скарги, що відповідачка 13 вересня 2022 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Балтської міської ради Одеської області (далі - Комісії під час розгляду питання неналежного виконання батьківських обов?язків та можливого позбавлення батьківських прав стосовно відповідачки, остаточно усвідомила, що може втратити своїх дітей, та після чого виходячи з нижче викладених обставин, апеляційним судом встановлено зміну образу життя ОСОБА_2 ..

На засіданні Комісії відповідачка зобов?язалась виконати їх рекомендації та вимоги, покращити своє матеріально-побутове становище, виконати всі необхідні умови для виховання, розвитку та зростання своїх дітей, почати брати більш активну участь у житті своїх дітей .

Судова колегія вважає, що дійсно у відповідачки та позивачки склались складні відносини, що впливають на виховання дітей від браку померлого сина позивачки з відповідачкою.

Рішенням Виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області № 162 затвердили Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ..

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтверджено обставини викладені в апеляційній скарзі, що у відповідачки був непростий період у житті, після смерті чоловіка, що вона залишилась сама без підтримки, з двома дітьми. Безпосередню участь позивачки у вихованні її дітей, вона сприймала, як участь бабусі, а не сторонньої людини. Іноді на вихідні у неї були дружні посиденьки, проте це було не регулярно. Більш того, посиденьки були лише коли діти знаходились у бабусі, жодного разу під час перевірок Комісії дітей вдома не було. Не заперечувала, що така поведінка була безвідповідальна, про що вона зробила висновки та почала нове життя.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не прийняв до уваги дійсні обставини на час розгляду справи. Жоден із доводів відповідача не був урахований. Фактично вони були тільки продекламовані в рішенні. Позицію відповідача в рішенні було тільки оголошено. Не вказано ніяких доводів «за» чи «проти». Відсутні будь-які посилання на норму закону, на відношення до заперечень та позиції відповідача.

Помилковим є висновок суду про те, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх самоусвідомлення, не створює умов для безпечного проживання, що її поведінка є винною та усвідомленою, що відсутнє виправлення поведінки матері. Вважала, що позивачкою не підтверджено беззаперечними доказами винна поведінка або свідоме нехтування батьківськими обов?язками, не підтверджено докази не можливість змінити поведінку апелянта у кращій бік, не підтверджена алкогольна залежність, зазначала, що не знаходиться в лікарні на обліку (додаю довідки із лікарні).

Позивачка надавала до суду акти обстеження умов проживання № 4 від 25.04.2022 року, № 6 від 06.06.2022 року, № 7 від 08.08.2022року. Однак дані докази, як в сукупності так і кожен окремо, не були належним чином оцінені судом при винесенні рішенні, а тому є упередженими тa необ?єктивними з наступних підстав.

В актах обстеження житлово-побутових умов проживання малолітніх дітей, вказано, що не дотримано житлових санітарно-гігієнічних умов для проживання неповнолітніх дітей, проте також вказано, що на момент перевірки діти знаходились у бабусі.

Аналізуючи усі вказані в рішенні суду акти, виникає сумнів щодо їх неупередженості та об`єктивності, оскільки вживання алкоголю, як відповідачкою вже зазначалось, було лише за відсутності дітей. А під час перебування дітей вдома, зазначало, шо нею дотримувались санітарно-гігієнічні умови для проживання неповнолітніх дітей та була наявна їжа для дітей відповідного віку, а зворотне позивачкою не доведено.

Орган опіки та піклування стверджував, що апелянт створювала небезпеку для життя та здоров?я дітей, однак відсутні фактичні докази такої небезпеки, не вказано в чому саме полягала така небезпека. Відсутні будь-які докази, які вказали би на небезпеку здоров?ю або життю дітей, будь-то довідка про неналежний стан здоров?я дітей із медичного закладу, тощо.

Висновок суду першої інстанції, що така поведінка має місце тривалого часу (приблизно з квітня 2022 року), а також, що відповідачка не зважає на вжиті заходи з боку опікунської ради, служби у справах дітей для виправлення своєї поведінки, не відповідає дійсності.

Також в судовому засіданні підтверджено, що з вересня 2022 року відповідачка змінила круг спілкування, припинила вживати алкогольні напої, впорядкувала та стабілізувала своє життя.

При ухваленні рішення судом першої інстанції також не взято до уваги відомості які містяться в наданих відповідачкою характеристики з місця роботи, характеристики з місця проживання на момент розгляду справи, в зв?язку із незначним проміжком часу вказаним у характеристиках (характеристики станом на теперішній час додаю).

Суд першої інтстанції помилково не взяв до уваги, що на пошуки офіційної, стабільної роботи, на пошуки житла, яке забезпечить якнайкращі умови для проживання дітей, потрібен час. На пошук у відповідачки пішло чотири місяця, але відповідачка знайшла описану вище роботу , остання знайшла комфортне житло для себе з дітьми.

Відповідачка належним чином обгрунтувала, що вона радикально змінила образ свого життя про, що надала до суду докази.

Посилання судом першої інстанції на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини у зазначеній справі стосуються інших фактичних обставин, зокрема відсутністю інтересу до дитини та реального бажання відповідача змінити поведінку. Рішення містить посилання на судову практику, якою суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращій бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Але в протиріччя вказаному, суд залишає поза увагою впорядкування, стабілізацію становища та зміну поведінки апелянта у кращій бік.

Суд першої інстанції залишив поза увагою виконання рекомендацій та вимог Комісії, адже відповідачка покращила своє матеріально-побутове становище, підготувала усі необхідні умови для виховання, розвитку та зростання дітей.

Судова колегія погоджується з доводами, що відповідачка регулярно приходила до дітей, що правда, чоловік свекрухи не завжди її до них пускає.

Сторонами не заперечувалось, що відповідачка купує харчі та залишає кошти на утримання дітей.

15.11.2022 року відповідачем укладено договір оренди будівлі міні-пекарні, строком на 10 років. Вважаю підприємницька діяльність це перспектива на майбутне, це можливість гідного заробітку для неї та дітей.

10 січня 2023 року відповідачка уклала договір оренди житла з викупом, внесла початковий внесок та регулярно сплачує необхідні орендні платежі.

З 14.02.2023 року після проходження етапу стажування, відповідачка офіційно працевлаштована, наразі вона працюю у магазині «Техніка», їй подобається робота, їй подобається бути корисною та заробляти кошти, які зазначала, що буде витрачати на своїх дітей.

Крім того, суд при винесенні рішення керується статтею 3 «Конвенції про права дитини» відповідно до якої суд має виходити з принципу максимального забезпечення інтересів дитини, її захисту і забезпечення турботи про неї.

Також суд вважає, що виховання дітей бабусею не забезпечить належного розвитку дітям, адже мати ближчою за рідсвом, а також за віковою характерезуючою, матері буде краще знайти порузуміння з дітьми.

Також встановлено та належним чином підтверджено, що діти часто бувають відсутні у садочку, та те, що вже тривалий час діти не відвідують садочок, через що вони виключені із закладу дошкільної освіти ясла-садку № 6 "Зірочка" Балтської міської ради Одеської області. 01.06.2023 року до закладу дошкільної освіти ясла-садку № 6 "Зірочка" Балтської міської ради Одеської області надано адвокатський запит, для отримання інформації щодо відвідувань дітьми садочку.

Суд першої інстанції посилався на неспроможність посилань відповідачки на обставину, що позивачка не дозволяє їй спілкуватися з дітьми та вказує на відсутність будь-яких доказів цього, однак після чергового не допуску її до дітей нею викликано поліцію 16.02.2023 року, повідомлення про виклик надано до суду. Лише на вимогу співробітника поліції, який був присутній під час зустрічі, її впустили до дітей. Діти були раді її бачити, разом з дітьми вони гарно провели час. Забрати дітей додому їй не дозволили, однак поліціант, рекомендував звернутися до Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області.

17.02.2023 року остання звернулась до Служби у справах дітей із заявою про проведення обстеження умов мого фактичного місця проживання та повернення дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , до відповідчаки. Відповіддю від 15.03.2023 року № 129 за результатами перевірки умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , містить інформацію, яка протирічить висновку зробленому Комісією.

На думку Комісії кімната не готова для розміщення в ній двох дітей дошкільного віку, хоча будинок із сучасним ремонтом. Хоча у відповіді надають перелік в будинку необхідних умов для проживання: в будинку опалення - газове, та в наявності - на твердому паливі. Харчові запаси на момент перевірки наявні в достатній кількості, чисто. В будинку наявні всі зручності: проведена вода, газ. В будинку дві спальні кімнати, кухня, два коридора і санвузол. На двох дітей виділена одна спальня кімната, не зважаючи на все, на думку Комісії вона не обладнана для проживання в ній двох дітей дошкільного віку.

Таким чином, виконавши усі рекомендації, вимоги органу опіки та піклування, змінивши поведінку у кращий бік, відповідачка знов зіштовхнулась з упередженим ставленням та відсутністю об`єктивності зі сторони Комісії. Висновок органу опіки та піклування зроблений на підставі не вірної, хибної оцінки доказів.

Встановлено, що відповідчка створила комфортні умови для дітей, кімната гарна, світла, містить два ліжка для дітей, тумбочки, комод для дитячих речей, є ігрова зона з розвиваючими та м?якими іграшками, книжки, розмальовки, олівці, фломастери та інше.

Про що подані до суду відео та фото докази (під час судового засідання представник органу опіки та піклування підтвердив відповідність наявних фото будинку, який нею обстежувався). Дані фото та відео підтверджують значне покращення матеріально-побутового становища відповідачки, сучасний ремонт будинку відповідає, усім якнайкращим та необхідним умовам для виховання, розвитку та зростання дітей. Наявні харчі та одяг для дітей, іграшки та книжки.

Судом першої інстанції помилково не досліджувалось її ставлення до дітей, та дітей до відповідачки, що є недопустимим при винесенні рішення про позбавлення батьківських прав.

Судова колегія вважає, що позбавлення батьківських прав є винятковою ситуацією, та в даній ситуації належним чином грубих порушень з боку відповідачки не встановлено та залишине поза увагою зміну поведінки апелянта у кращій бік.

Суд першої інстанції помилково не вислухав пояснення свідків: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які володіють інформацією щодо зміни поведінки, образу життя апелянта в кращий бік, бажання жити разом з дітьми, бажання піклуватися та виховувати їх, свідки мають змогу характеризувати апелянта по відношенню до роботи, алкоголю, як виливає на апелянта відсутність дітей, ставлення апелянта щодо позбавлення батьківських прав, тобто її сьогодення (їх письмові пояснення додаються).

Оскільки свідчення вищевказаних осіб є нововиявлені, судова колегія їх приймає виходчи з того, що на стадії підготовчого процесу їх не було та не могло бути, проте вони необхідні для об?єктивного, повного та всебічного розгляду справи, а причини не подання доказів в встановлений законом строк є поважними.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у правовому висновку, викладеному в постанові від 23 липня 2020 року у справі № 378/305/18 вказав, що дослідження нових доказів здійснюється, зокрема, якщо: докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції та учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які було витребувано раніше, з?явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (в призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для учасника становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для неподання доказів до суду першої інстанції в разі відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає. або якщо суд їх не дослідив унаслідок інших процесуальних порушень.

В порушення норм процесуального права суд першої інстанції в даному випадку не з?ясував у повному обсязі обставини для об?єктивного, повного та всебічного розгляду справиНе звернув уваги на наявні неприязні відносини між відповідачкою та позивачкою, які мають особистий конфлікт.

Позивачка вказує, що кошти отримані відповідачкою після смерті чоловіка використовуються не за призначенням, однак докази такого «використання не за призначенням» відсутні.

Позбавляючи батьківських прав, суд першої інстанції залишив малолітніх дітей, у яких нещодавно загинув батько без участі матері та не врахував неприязні стосунки позивачки та відповідачки які негативно вплинули на можливості особитих зустрічей матері з дітьми, обмежив їх спілкування онлайн.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (Mamchur v. Ukraine, заява N? 10383/09) ЄСПЛ зауважив, що у разі визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв?язків із сім?єю, крім випадків, коли сім?я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним пункт 100. Отже, Європейський суд вважає, що принцип забезпечення найкращих інтересів дитини у справах щодо визначення її місця проживання полягає у збереженні зв?язків дитини із сім?єю, якщо такі зв?язки забезпечують їй благополучне та безпечне середовище.

В рішенні від 23 червня 2020 року у справі «Оморефе проти Іспанії» (Omorefe v. Spain, заява N? 69339/16), у якому ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади не збалансували інтереси дитини з інтересами біологічної матері, не врахували належним чином зусилля заявниці щодо впорядкування та стабілізації свого становища. Не було жодного психологічного висновку про відсутність прихильності матері до сина, а бідність не могла бути головною причиною позбавлення матері її прав і обов?язків.

В рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine, заява N? 39948/06) зроблено висновки про виключність такого заходу, як позбавлення батьківських прав, оскільки право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на те, щоб перешкодити реалізації вказаного права, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання може здійснюватися «згідно із законом», відповідати законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції, і має бути «необхідним у демократичному суспільстві». Національні органи повинні враховувати, що розірвання сімейних зв?язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися досить переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Крім того, суд зауважив, що держава несе позитивний обов?язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз?єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертався до того, що позбавлення батьківських прав можливе лише внаслідок винних дій батьків, умисного ухилення від виконання батьківських прав. У численних рішеннях застосовано висновок, що це є «крайнім заходом» що застосовується судами. Проте осіб, бажаючих позбавити батьківських прав з матеріальних, особистісних або інших - іноді надуманих підстав - це не зупиняє. На жаль, при цьому, суть інституту «позбавлення батьківських прав», перетворюється з серйозного захисного інструменту на спосіб «наказати» іншого з батьків, адже не несе ні користі дитині, ні користі батькам.

13 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи N? 215/3495/21, підтримуючи таку практику, дослідивши питання щодо особливостей судової практики Верховного суду та ЄСПЛ щодо позбавлення батьківських прав, особистості дійшов наступного висновку, виховання в сім?ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов?язані виховувати дитину, піклуватися npo здоров`я, фізичний, духовний і моральний створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у крашу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовим висновком викладеним у Постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі N? 127/13452/18 звернено увагу, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, с крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов?язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об?єктивного з?ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов?язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов?язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов?язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Розірвання сімейних зв?язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька (матері) спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини діях батьків, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі N? 753/2025/19.

Постанова Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі N? 461/7447/17 (позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків) така ж думка у Постановах Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі N? 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі N? 306/7/20, від 29 липня 2021 року у справі N? 686/16892/20, від 17.06.2021 року у справі N? 466/9380/17.

Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі N? 631/2406/15- ц (факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить висновку, що при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері до дітей, бажання змінити свою поведінку у кращій бік, бажання піклуватися, утримувати та виховувати дітей. Скрутні життєві обставини відповідачки мали тимчасовий характер та залишились в минулому. Причини, які були підставою для тимчасового влаштування дітей в сім?ю рідної бабусі ОСОБА_1 , відпали, оскільки відповідачкою змінено ставлення до виховання дітей. Відповідачкою взято до уваги та виконано усі рекомендації та вимоги Комісії необхідні умови для виховання, розвитку та зростання своїх дітей. На момент судового перегляду справи у позивача та у судової колегії відсутні відомості про негативну поведінку відповідачки після винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що зміна ставлення відповідачки за час розгляду справи судами змінились в позитивний бік, то у судової колегії відпали сумніви про умисне ухилення від виконання батьківських обов?язків відповідачкою, за відсутністю беззаперечних доказів її винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов?язками на думку колегії суддів необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 164 СК України відсутня, а суд першої інстанції виніс поспішне судове рішення враховуючи тільки вимоги позову, не враховуючи жодних доводів відповідача поспішно ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.

Судова колегія зазначає, що невиконання нею батьківських обов?язків на даний час не досягає такого рівня, що потребує застосування такого крайнього заходу, як позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки таке невиконання не носить злісного та/або умисного характеру, що підтверджено належними та допустимими доказами зміни поведінки у кращій бік, а доказів протилежного до суду не надано .

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 27 квітня 2023 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення . Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Балтської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2023 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А. Коновалова