Рішення

від 09.02.2024 по справі 154/3941/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3941/23

2/154/137/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради про скасування дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради (далі - ВПФК) про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Свої позовні вимоги, уточнені під час розгляду справи у суді, обґрунтувала тим, що працює на посаді викладача зазначеного навчального закладу. 19 червня 2023 року наказом № 116-к ТВО директора ВПФК на неї було накладене дисциплінарне стягнення у формі оголошеної їй догани за порушення трудової дисципліни. Підставами для його накладення були Акт службового розслідування від 15.06.2023 року №4, скарги здобувачів освіти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скарги батьків студентів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , колективна скарга студентів 2В групи.

Вважає наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності незаконним, оскільки уповноваженими особами ВПФК було порушено визначену Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) процедуру притягнення її до дисциплінарної відповідальності, яка виразилась у пропуску строків для застосування дисциплінарного стягнення; також у наказі не було конкретизовано, за яке саме порушення Положення про організацію навчального процесу у навчальному закладі її було притягнуто до відповідальності. Зауважила, що відповідач при накладенні дисциплінарного стягнення не врахував ступінь тяжкості проступку, відсутність бідь-яких негативних наслідків для коледжу, не взяв до уваги доводи позивача та не відібрав письмових пояснень. Просила наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності скасувати, стягнути з відповідача судові витрати по справі та відшкодувати спричинену їй матеріальну шкоду, що становить 160000 грн, зокрема: 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 2000 грн. витрат, пов`язаних із залученням свідків, 1000 грн. витрат, пов`язаних із витребуванням і забезпеченням доказів, а решту як недоплату за неотримане повне навантаження у 2022 році, за зниження навантаження до закінчення 2023-2024 навчального року, невиплачені премії та винагороди, визначені для всіх освітян заклалу, як моральну шкоду, заподіяну закладом за приниження та підрив професійної честі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги, просила суд їх задовольнити. Пояснила, що вона не порушувала ні Положення про організацію освітньго процесу у ВПФК, ні Посадової інструкції, ні Положення про оцінювання під час дистанційного навчання, усі навчальні матеріали з Методики навчання математики, які вимагалися членами адміністрації навчального закладу, вона подала атестаційній комісії ще у березні 2023 року. Зауважила, що виставила окремим студентам «не атестовано» справедливо, тому що ті не виходили на зв`язок і не вмикали відеокамеру для синхронної роботи під час дистанційного навчання. Вважає, що трудової дисципліни вона не порушувала та просила скасувати наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, як незаконний. Також послалась на ст. 148 КЗпП, згідно якої дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше одного місяця з дня його виявлення. Оскільки Розпорядженням від 02.09.2022 року №2 їй було вказано на те, що слід надати доступ до своїх класів на платформі Google Classroom, то за це вона не може бути покарана, як за порушення трудової дисципліни, оскільки з цього часу минуло понад один місяць, а, отже, строки накладення дисциплінарного стягнення, на її думку, минули.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, просили у задоволенні позову відмовити повністю, як безпідставному. Ними було зауважено, що позивачка не перевіряла студентських робіт під час дистанційного навчання, відповідно не виставляла за них оцінок, а в кінці семестру виставила окремим студентам «не атестовано». Також вона необ`єктивно оцінювала студентів, стосовно чого надходили скарги та заяви студентів та їх батьків. Таким чином, вважають, що позивачка ОСОБА_1 порушила Посадову інструкцію викладача та Положення про оцінювання під час дистанційного навчання, що призвело до до необ`єктивного виставлення їм семестрових оцінок. Також представник відповідача ОСОБА_2 вказав, що у квітні 2023 року відбулося засідання атестаційної комісії, на якому було вирішено перенесести атестацію ОСОБА_1 та було зобов`язано її виконати ряд вимог, а саме до 15.04.2023 року виконати розпорядження від 02.09.2022 року №2 щодо надання доступу до своїх класів на платформі Google Classroom відповідальному члену адміністрації; представити на затвердження комплекс навчально-методичного забезпечення викладання дисципліни «Методика навчання математики»; розмітити свій комплекс навчально-методичного забезпечення викладання дисципліни «Методика навчання математики» в електронній бібліотеці коледжу. Цього позивачкою виконано не було. Також представник відповідача ОСОБА_2 наголосив, що ОСОБА_1 було порушено п.п. 3,15,19,20,27 Посадової інструкції викладача. Порушення, передбачені пунктами 19,20,27 цієї Інструкції, не усунуті і до цього часу. Вважає дії відповідача щодо відібрання пояснення у ОСОБА_1 з цього приводу, проведення службового розслідування та за його результатами винесення наказу № 116-к Про оголошення догани ОСОБА_1 правомірними.

Ухвалою судді від 03.10.2023 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного провадження.

ТВО директора Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради Юринцем О.О. до початку розгляду справи по суті подано відзив на позовну заяву, за змістом якого, він повністю заперечив позовні вимоги, зазначив про те, що дисциплінарне стягнення у формі догани до викладача ОСОБА_1 застосовано через порушення Посадової інструкції викладача, що проявилось у наступному:

-відмова від перевірки та оцінювання робіт різного виду, виконаних студентами самостійно, що є порушенням п.п.11,14,15 Інструкції;

-необ`єктивне оцінювання здобувачів освіти, що абзацом 8 п.4 ст. 42 Закону України «Про освіту» трактується як порушення академічної доброчесності, а дотримання академічної доброчесності є обов`язком для кожного педагічного працівника, що визначено пп.4 п.1 ст.62 Закону України «Про фахову передвищу освіту», абзацу 5 п.2 ст. 54 Закону України «Про освіту»;

-відсутність комунікації викладача з керівником студентської групи 2В з питань дистанційного навчання здобувачів освіти, що є порушенням ряду документів, які регулюють організацію освітнього процесу в Коледжі, а саме п.1.7, 1.8, 2.8 Положення про оцінювання під час дистанційного навчання, затвердженого наказом від 24.02.2023 року № 62, п.28 Положення про організацію освітнього процесу у коледжі у період воєнного стану, затвердженого рішенням педагогічної ради від 30.08.2022 року.

Після цього дирекція отримала письмові пояснення позивачки, з яких слідує, що усі перелічені порушення вона допустила свідомо. Було проведено службове розслідування, складено Акт службового розслідування та накладено на позивачку дисциплінарне стягнення. Також у відзиві зазначено, що дисциплінарне стягнення було застосовано не пізніше місячного терміну після виявлення проступку позивачки.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, точно додержуватись трудової дисципліни.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері використання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні винні дії та понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Під вчиненням дисциплінарного проступку розуміється невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ст. 147-1 КЗпП України).

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).

Як передбачено статтею 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 150 КЗпП).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 359/4316/17 від 24.07.2019 зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення. Разом з цим необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення трудової дисципліни як вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 331/2395/20 від 13.05.2022 при вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника. У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При цьому Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що оскільки оспорюваний наказ не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення останньою положень посадової інструкції, тому не можна дійти однозначних висновків про доведення вини особи у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, зокрема: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати у формі умислу або необережності. Незалежно від форми вини обов`язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Поважними причинами, що виключають вину працівника, можуть бути життєві обставини. Інша річ, що не всі життєві обставини можуть визнаватися роботодавцем поважними причинами. Тоді в разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника встановлює орган, що розглядає спір.

Працівника не можна визнати винуватим, якщо він неналежно виконує свою роботу внаслідок недостатньої кваліфікації, захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. Наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена листком непрацездатності, оскільки закон не зобов`язує працівника у разі захворювання звертатися до офіційної медицини. Одначе відсутність листка непрацездатності позбавить права працівника на одержання ним допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Трудові обов`язки працівника можуть визначатися законодавством, колективним, трудовим договором, іншими локальними та індивідуальними актами, в т.ч. у посадових інструкціях, документах, які визначають порядок виконаної роботи.

Оскільки дані правовідносини є пов`язаними із порушенням трудової дисципліни працівником (проступком), діє принцип застосування презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов`язків. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов`язків. Порушення трудової дисципліни вважається таким за умови, що воно сталося в робочий час.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести перевірку та зібрати достатньо доказів, які б свідчили про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Догана оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. У наказі зазначаються посилання на відповідний документ, який порушив працівник, зокрема, - пункт, розділ, статтю відповідного акту, інструкції.

Предметом спору в даній цивільній справі є правомірність притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а відповідно й видачі ТВО директора Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради Савельєва Миколи наказу № 116-к від 19.06.2023 року.

Наказом ТВО директора директора Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради № 116-к від 19.06.2023 року на позивача було накладене дисциплінарне стягнення у формі оголошення догани.

З даного наказу вбачається, що у зв`язку із порушенням трудової дисципліни, а саме п.4.2 Правил внутрішнього розпорядку Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю. Кримського Волинської обласної ради; п.п. 3,15,19,20,27 роділу ІІ Посадової інструкції викладача коледжу, позивачу ОСОБА_1 винесено дисциплінарне стягнення оголошено догану. Підстави для винесення дисциплінарного стягнення стали акт службового розслідування від 15.06.2023 року №4; скарги здобувачів освіти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; скарги батьків студентів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; колективна скарга студентів 2В курсу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.06.2023 року до дирекції ВПФК надійшли доповідні записки здобувачів освіти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які скаржилися на непослідовність дій позивачки, нелогічність виставлення відмітки «не атесовано» замість семестрової оцінки, незавжаючи на виконання студентами усіх поставлених завдань, а також невідповідності вимог викладачки особливостям організації «асинхронного навчання», що містяться в Положенні про організацію освітнього процесу в коледжі у період воєнного стану, Положенні про оцінювання під час дистанційного навчання.

Для з`ясування достовірності зауважень здобувачів освіти щодо роботи позивкачки наказом директора ВПФК від 07.06.2023 року № 109-к було утворено комісію для проведення службового розслідування.

Зі змістом наказу від 07.06.2023 року № 109-к «Про проведення службового розслідування» позивачка ОСОБА_1 була ознайомлена юрисконсультом ОСОБА_8 08.06.2023 року, що стверджується підписом позивачки у наказі.

Відповідно до цього наказу у період з 07 по 14 червня 2023 року було проведено службове розслідування.

Позивачка надала письмові пояснення, які зареєстровані у журналі вхідної кореспонденції за № 17 від 07.06.2023 року, у яких зазначила, в неї погіршився стан здоров`я та виникали труднощі з технічними засобами та інтернетом.

Комісія для проведення службового розслідування встановила, що позивачка проігнорувала розпорядження директора від 02.09.2022 року №2 та не надала доступу до класів організації дистанційного навчання на платформі Google Classroom членам адміністрації коледжу, чим порушила п 20 і 27 розділу ІІ Посадової інструкції викладача. Як вбачається з доповідної записки ОСОБА_9 , голови циклової комсії викладачів професійногої цифрової та матерматичної освіти, позивачка була проінформована про необхідність надати доступ до класів організації дистанційного навчання на платформі Google Classroom, однак не надала його і до цього часу та наполягає на своїй правоті.

Окрім цього, комісією для проведення службового розслідування встановлено ряд порушень позивачкою Положення про оцінювання під час дистанційного навчання, а саме необ`єктивність оцінювання здобувачів освіти, недотримання етичних норм поведінки, прояви неповаги до здобувачів освіти. Також позивачка не надала студентам доступу до навчально-методичних матеріалів курсу «Методика навчання математики».

14.06.2023 року на чергове засідання комісії зі службового розслідування було запрошено позивачку. Спілкування з нею проходило за змістом попередньо підготованого опитувального листа, який було заповнено з її слів та підписано нею. Позивачка підтвердила, що свідомо не надавала доступу до ресурсів Google Classroom дирекції коледжу, бо не може бути під постійним наглядом. Також позивачка підтвердила, що відмовила представникам адміністрації у доступі на її заняття, що не перевіряла і не оцінювала робіт студентів ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , бо ті не виходили на візуальний контакт. Також позивачка ствердила, що протягом семестру не спілкувалася з керівником 2В групи стосовно успішності здобувачів освіти цієї групи. Отже, вину позивачки у вчиненні протиправного винного діяння доведено повністю.

За результатами службового розслідування 15.06.2023 року було складено Акт службового розслідування, у якому комісія рекомендувала ТВО директора коледжу Миколі Савельєву у зв`язку з порушенням трудової дисципліни, пункту п.4.2 Правил внутрішнього розпорядку Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю. Кримського Волинської обласної ради; п.п. 3,15,19,20,27 роділу ІІ Посадової інструкції викладача коледжу застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

19.06.2023 року наказом ТВО директора Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради № 116-к на позивача ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення у формі оголошення догани. З даним наказом позивачку ОСОБА_1 було ознайомлено цього ж дня 19.06.2023 року, про з вона засвідчила власним підписом.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, суд вважає, що позивачем не доведено того факту, що дисциплінарне стягнення на неї було накладено неправомірно або ж з пропуском строків накладення такого стягнення.

Суд вважає, що відповідачем було повністю дотримано процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відразу ж після надходження 07.06.2023 року скарг від здобувачів освіти та їх батьків цього ж дня було створено комісію для проведення службового розслідування. За наслідками службового розслідування 15.06.2023 року було складено Акт службового розслідування та видано Наказ № 116-к про оголошення догани ОСОБА_1 . Що стосується інших порушень, які виявлені під час атестаційної комісії в квітні 2023 року щодо надання доступу до своїх класів на платформі Google Classroom відповідальному члену адміністрації; представити на затвердження комплекс навчально-методичного забезпечення викладання дисципліни «Методика навчання математики»; розмітити свій комплекс навчально-методичного забезпечення викладання дисципліни «Методика навчання математики» в електронній бібліотеці коледжу, то вони намомент винесеня оспорюваного наказу виконані не були, а тому, на думку суду, є триваючими. Отже, дисциплінарне стягнення було накладено у строки, передбачені ст. 148 КЗпП України.

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що відповідач на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з`ясував усі обставини, які призвели до порушення нею трудової дисципліни, провів належну перевірку та зібрав достатньо доказів, які свідчать про факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та її вину у його вчиненні.

У зв`язку із наведеним суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради про скасування дисциплінарного стягнення слід відмовити повністю.

Керуючись ст.55Конституції України,ст.ст.5,16ЦК України,ст. ст.139, 141, 147-150 КЗпП ст.ст.4, 5, 12, 77, 78, 81, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради (кодЄДРПОУ 02125941,вул.Устилузька,42,м.Володимир Волинськоїобласті) про скасування дисциплінарного стягнення відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2024 року.

Головуюча Ірина КУСІК