Рішення

від 19.12.2023 по справі 367/8707/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8707/23

Провадження №2/367/5603/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

19 грудня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцун А.О., розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Ірпеніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія управлінняактивами» провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінськогоміського судуКиївської областінадійшла позовназаява ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія управлінняактивами» провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню. ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем видано виконавчий напис № 241408 від 26 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 28 165 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 00 копійок. 16серпня 2021року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко Уляною Юріївною на підставі виконавчого напису № 241408 від 26 червня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66508384. 16 грудня 2021 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніком Сергієм Анатолійовичем в межах вказаного вище виконавчого провадження було винесено постанову про арешт коштів боржника. ОСОБА_1 вважає, що зазначений виконавчий напис є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат»,постанови КМУвід 29.06.1999№ 1172 Закону України «Про нотаріат» тапостанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не пересвідчився, в тому, що боржник був повідомлений про наявність у нього заборгованості. Крім того, зазначає, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17 грудня 2021 року № 4 на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку з неодноразовим порушення нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішенням суддів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, та набранням законної сили рішенням суддів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальних дій та неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, Наказом міністерства юстиції № 4722/5 від 30.12.2021 року анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 30 листопада 2009 року за № 7921 на ім`я ОСОБА_2 ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 241408 вчинений 26 червня 2021 року таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що 26 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., було вчинено виконавчий напис № 241408 яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» грошові кошти в розмірі 28 165 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 00 копійок. 16серпня 2021року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коваленко Уляною Юріївною на підставі виконавчого напису № 241408 від 26 червня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66508384. 16 грудня 2021 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніком Сергієм Анатолійовичем в межах вказаного вище виконавчого провадження було винесено постанову про арешт коштів боржника. Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Так, згідно ізст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Згідно пункту 1.1 вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та в Порядку вчинення нотаріальних дій. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника. В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Як видно із періоду, за який стягується заборгованість, а саме 20 червня 2021 року по 26 червня 2021 року та враховуючи, що оскаржуваний напис виданий 26 червня 2021 року, суд приходить до висновку про те, що позивач не був повідомлений належним чином про наявність такої заборгованості не менше ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису, а отже, заборгованість на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною. Згідно ізст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (три тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Стаття 137ЦПК Українидетально описує порядок відшкодування та визначення вказаних витрат, зокрема: - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша); - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга); - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя); - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта); - у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята); - обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 10/10-23 від 10 жовтня 2023 року, укладений між адвокатом Жупинським Миколою Андрійовичем та ОСОБА_1 ; акт прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору №10/10-23 від 10.10.2023 року; копію квитанції до прибуткового ордера № 27/07 від 16 жовтня 2023 року. Згідно зіст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивачу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень. Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень. В силуст. 141 ЦПК Українисудові витрати, суд покладає на відповідача. Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч.ч. 2, 3ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судових витрат суд враховує, що позов задоволено у повному обсязі, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами». Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 241408 від 26 червня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяуправління активами» грошових коштів в розмірі 28 165 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 00 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9 А, оф. 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяуправління активами»(адреса:Київська область,м. Ірпінь,вул. МихайлаСтельмаха,буд.9А,оф.203,код ЄДРПОУ:35017877)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук