Рішення

від 01.02.2024 по справі 558/516/23

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/516/23

номер провадження 2/558/17/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 лютого 2024 року с-ще Демидівка

Дубенського району

Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі:

судді одноособово Олексюк А. О.,

секретар судового засідання Хом`як О. О.,

з участю:

прокурора Косогової Т. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом керівника Дубенськоїокружної прокуратури,в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Рівненськійобласті, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах,

У С Т А Н О В И В :

Керівник Дубенської окружної прокуратури Громова-Логвинчук О. Є. звернулась до суду з позовною заявою, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області, до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах та стягнення судових витрат по справі.

В обгрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначала про те, що ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.02.2022, зареєстрованого в реєстрі за № 77, успадкував земельну ділянку площею 0,1186 га, кадастровий номер 5621485512:01:000:0138, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, рілля, що розташована на території с. Хрінники, Дубенського району, Рівненської області.

У подальшому, на підставі вказаного свідоцтва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , країна громадянства: рф, 18.02.2022 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку (реєстраційний номер: 2585820056040).

Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 11.08.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обліками в Управлінні не значиться, інформація про звернення запитуваного з клопотанням щодо отримання дозволу на імміграцію, документування посвідкою на постійне/тимчасове проживання, набуття громадянства України, документування паспортом громадянина України /паспортом громадянина України для виїзду за кордон/ в УДМС відсутня.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірну земельну ділянку, зареєстровано за ОСОБА_1 громадянином рф, адреса: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, у лютому 2022 року набув право власності на земельну ділянку сільськогоподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужив (кінцеві строки сплинули 18.02.2023), у зв`язку з чим, право власності на земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду та продажу на земельних торгах.

Пребування у приватній власності ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки суперечить ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України (далі ЗК України) у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Разом з тим, невиконання іноземними особами та особами без громадянства вказаного обов`язку у відповідності до п. е ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 143, ч. 2 ст. 145 ЗК України є підставою для примусового припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

З вище викладених підстав, керівник Дубенської окружної прокуратури Громова-Логвинчук О. Є. в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області змушена звернутись до суду за захистом порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року відкрито провадження у цивільній справі № 558/516/23 за позовною заявою керівника Дубенськоїокружної прокуратури,в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Рівненськійобласті, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах та призначено підготовче засідання.

20 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 558/516/23, справу призначено до розгляду по суті. Витребувано докази по справі.

Під часрозгляду справив судіпрокурор КосоговаТ.С. підтрималапозовні вимоги, з підстав вказаних у позовній заяві, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином іноземної держави, отримав земельну ділянку у спадок, проте протягом року і по даний час самостійно її не відчужив, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 81 ЗК України, що є підставою для конфіскації земельної ділянки на користь держави.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити. /а. с. 48-49/.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі чи відкладення судового засідання на адресу суду не направив, хоча неодноразово належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи в суді. (а. с. 46, 58, 69, 73).

Відповідач ОСОБА_1 всудове засіданняповторно нез`явився,хоча прочас тамісце йогопроведення бувповідомленим увстановленому закономпорядку шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. /а. с. 45, 57, 65, 68, 72/. Причини неявкив судовізасідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник А.Б. 18 лютого 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 77, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що проживає АДРЕСА_1 набув право на спадщину, на яку видано свідоцтво та складається з земельної ділянки загальною площею 0,1186 га, кадастровий номер 5621485512:01:000:0138, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, рілля, що розташована в с. Хрінники, Дубенського району, Рівненської області (а.с. 16).

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно доінформації №349424354від 06жовтня 2023 рокуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна,на підставівказаного свідоцтва,власником земельноїділянки ізкадастровим номером5621485512:01:000:0138, реєстраційнийномер об`єкта2585820056040, зареєстрований ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с. 14 -15).

В судовому засідання досліджено матеріали спадкової справи № 26/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З досліджених матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_1 , гр. Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 . В матеріалах спадкової справи наявна довіреність від імені ОСОБА_1 на представництво та захист його інтересів, в тому числі і оформленні спадкових справ. Довіреність видана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Термін дії довіреності один рік. /а. с. 75-100/.

Положення статтей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону.Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, у лютому 2022 року набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Проте, в порушення вимог національного законодавства України, зокрема ч. 4 ст. 81 ЗК України, протягом року добровільно її не відчужив (кінцевий строк сплив 18 лютого 2023 року).

Під час розгляду справи в суді досліджено повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреностей) № 50881239 від 12.09.2023, з якої вбачається, що за вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі довіреностей знайдено: запис 1: довіреність від імені ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , опис: представництво інтересів в організаціях, установах. Дата посвідчення:16.10.2009, номер у реєстрі нотаріальних дій: 1416. Строк довіреності:16.10.2014 року. Запис 2: довіреність від імені ОСОБА_1 , представники: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , представництво інтересів в органах БТІ, дата посвідчення 21.09.2015, строк довіреності 21.09.2015. Запис 3: довіреність, строк 02.04.2021, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_6 , довіреністіь від імені ОСОБА_1 , гр. Російської Федерації, представник: ОСОБА_3 , довіреність надано на управління та розпорядження належним ОСОБА_1 нерухомим майном.

Таким чином станом на день розгляду справи в суді діючих довіреностей від імені ОСОБА_1 , гр. Російської Федерації на представницовто його інетересів в Україні не має.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземцем, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства добровільно не відчужив її (кінцевий строк сплив 18 лютого 2023 року), позов керівника Дубенської окружної прокуратури Громової-Логвинчук О.Є. підлягає до задоволення, а право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1186 га, кадастровий номер 5621485512:01:000:0138, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Хрінники Демидівського району Рівненської області, реєстраційний номер 2585820056040, підлягає припиненню шляхом її конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, та продажу на земельних торгах.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2684,00 гривень.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на положення ст.ст.13, 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 140, 145 ЗК України, ст.ст. 373, 374, 346 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 38, 39 Закону України «Про міжнародне приватне право»,ст. ст. 346, 354, 373, 374, 378 ЦК України, ст. ст. 80, 81, 140, 145, 153 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити позовнузаяву керівникаДубенської окружноїпрокуратури (код 02910077,адреса місцезнаходження:Рівненська область,м.Дубно,вул.Івана Франка,10),в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Рівненськійобласті (кодЄДРПОУ 39768252,адреса місцезнаходження:м.Рівне,вул.С.Петлюри,37), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Демидівська селищна рада Дубенського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04386321, адреса місцезнаходження: Рівненська область, Дубенський район, сел. Демидівка, вул. Миру, 19) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах.

Припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , громадянину Російської Федерації, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), право власності на земельну ділянку площею 0,1186 га, кадастровий номер 5621485512:01:000:0138, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, рілля, що розташована на території с. Хрінники, Дубенського району Рівненської області, реєстраційний номер 2585820056040, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Алла ОЛЕКСЮК

Повний текст рішення складено 08 лютого 2024 року.