Рішення

від 07.02.2024 по справі 559/4501/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/4501/23

Провадження № 2/559/181/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лопухович Алла Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Логістика"</a>, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант Девелопмент", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції учасників.

1.1. Позивач обґрунтовує позов тим, що 08.08.2023 о 14 год. 30 хв. в м.Дубно по вул.Мостова, 44, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 , допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з т/з «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 , з 2-ох осьовим бортовим причепом «Антор-4», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.Постановою Дубенського міськрайонного суду від 01.09.2023 року у справі №559/2806/23 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 12.09.2023 року. Водій автомобіля «Mercedes-Benz 818» ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ТОВ «КМС Логістика». Це встановлено зазначеною постановою. Власником транспортного засобу «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Діамант Девелопмент». Згідно страхового полісу №213354507 транспортний засіб «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , страхувальником є ТОВ «КМС Логістика», страховиком - ПАТ «СК «Країна». Відповідно до висновку експерта матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, становить 37 441,25 грн. За проведення експертного дослідження позивачем сплачено 2868,00 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «КМС Логістика» на підставі полісу №213354507 була застрахована в ПАТ «СК «Країна», яка і виплатила позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 24 354,69 грн. Після ДТП позивачем за послуги крана-маніпулятора ФОП ОСОБА_3 було сплачено 3000 грн. Вважає, що до стягнення з ТОВ «КМС Логістика» підлягає матеріальна шкода в розмірі 18 954,56 грн., а саме: 13 086,56 грн. - різниця між дійсним матеріальним збитком та відшкодованою сумою страховою компанією, 2868,00 грн. витрат по оплаті експертизи, 3000 грн. витрат по оплаті послуг крана-маніпулятора. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінює у 100 000 грн., а також судові витрати у справі.

1.2.Відповідач ТОВ «КМС «Логістика» подав відзив, згідно якого позов не визнає та просить відмовити в його задоволені. У відзиві вказує, що відповідач не визнає розмір заявленої позивачем матеріальної шкоди, оскільки така не обґрунтована жодними доказами. Наданий позивачем висновок експерта вважає недопустимим та неналежним доказом, оскільки при його складані не дотримано вимог ст. 106 ЦПК України, а саме не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Також не підлягають стягненню з відповідача і витрати по оплаті проведення експертного дослідження. Крім того, вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та завданням йому моральної шкоди, А заявлений розмір такої є необґрунтованим та неспівмірним з наслідками для позивача, тому в частині стягнення моральної шкоди також слід відмовити. Зазначає, що судові витрати, які очікує понести відповідач, попередньо становлять 15000 грн. Просить у позові відмовити, судові витрати покласти на позивача.

1.3. Представником позивача - адвокатом Лопухович А.О. подано відповідь на відзив, в якому вказує, що позиція відповідача є способом уникнення відповідальності за завдану шкоду внаслідок ДТП. Щодо посилання відповідача на те, що висновок експерта є неналежним доказом зазначила, що відповідач не позбавлений права заявити клопотання про призначення експертизи судом та провести її оплату, однак цього не зробив, а взагалі самоусунувся від відповідальності за завданні збитки. Крім того, представник заперечує щодо заявленої відповідачем суми витрат на правову допомогу.

1.4. Відповідачем ТОВ «КМС «Логістика» було подано заперечення на відповідь на відзив, згідно якого просить відповідь на відзив позивача залишити без розгляду, у задоволені позову відмовити.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 27 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам строки для подачі заяв по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 є власником т/з «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.11).

Як встановлено судом, 08.08.2023 о 14 год. 30 хв. в м. Дубно по вул. Мостова, 44, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 , допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з т/з «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 , з 2-ох осьовим бортовим причепом «Антор-4», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Дубенського міськрайонного суду від 01.09.2023 у справі №559/2806/23 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 12.09.2023 (а.с.12-13).

Згідно полісу №АТ/2894697, цивільно правова відповідальність автомобіля «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «УПСК» (а.с.21).

Водій автомобіля «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «КМС «Логістика», що вбачається зі змісту постанови Дубенського міськрайонного суду від 01.09.2023 та не оспорюється стороною відповідача у справі.

Власником т/з «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Діамант Девелопмент», що підтверджується Страховим актом №30/71751/3.2.29 та відповіддю від НПУ (а.с.22-25).

Згідно інформації, наданої АТ «СК «Країна» №8622/23 від 12.12.2023, на момент ДТП т/з «Mercedes-Benz 818», н.з. НОМЕР_1 був забезпечений АТ «СК «Країна» Полісом №213354507 (а.с.14).

Відповідно до висновку експертного дослідження №ЕД-19/118-23/10497-АВ від 24.10.2023, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 37 441,25 грн. Також, у висновку зазначено, що вартість відновлюваного ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля (а.с.28-32).

За проведення експертного товарознавчого дослідження згідно рахунку - фактури №1607 від 03.10.2023 та квитанції від 03.10.2023 позивачем сплачено 2868,00 грн. (а.с.40,41).

АТ «СК «Країна» було складено страховий акт №30/71751/3.2.29 на суму 24 354,69 грн. В подальшому АТ «СК «Країна» було сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування на суму 24 354,69 грн, (а.с.25,26).

Також, позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_3 3000 грн. за послуги крана - маніпулятора, про що свідчить акт виконаних робіт №0116 від 08.08.2023 про навантаження, перевезення, розвантаження транспортного засобу після ДТП (а.с. 42).

На адресу ТОВ «КМС «Логістика» було надіслано вимогу про відшкодування шкоди, яка залишена відповідачем без належного реагування (а.с.44-46).

Крім того, судом встановлено, що на утриманні позивача є двоє неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно довідки МСЕК від 22.06.2018 року є інвалідом першої «Б» групи. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , мати дітей померла (а.с.47-52)

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За положеннями ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані, серед іншого, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частина 1 ст. 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, до загальних підстав відповідальності, встановлених ст.1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної (немайнової) шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 08.08.2023 року, відбулась внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 . Між його неправомірними діями та шкодою завданою позивачу є безпосередній причинний зв`язок. Також, матеріалами справи доведено, що водій ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, тому шкода завдана внаслідок ДТП із вини водія підлягає відшкодуванню саме ТОВ «КМС «Логістика». На переконання суду, позивачем доведено розмір завданих йому збитків у сумі 37 441,25 грн., частина яких була сплачена страховою компанією в межах страхового ліміту на суму 24 354,69 грн., тому відповідно різницю завданих збитків у розмірі 13 086,56 грн. зобов`язаний відшкодувати відповідач. Крім того, стягненню з відповідача підлягають витрати по оплаті експертизи у розмірі 2868,00 грн. та витрати по оплаті послуг з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 3000 грн.

5.2. Посилання відповідача на те, що висновок експерта є неналежним доказом, не приймається судом до уваги з огляду на те, що відповідач, заперечуючи проти висновку експерта, не надав доказів на його спростування, не скористався правом на подання клопотання про призначення судом відповідної експертизи у цій справі, не ставив перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу.

5.3. Також суду доведено, що внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем, позивачу ОСОБА_1 завдано моральних страждань, адже був порушений звичний спосіб його життя. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд враховує характер правопорушення, глибину і тривалість його душевних страждань, ступінь вини відповідача, а також те, що на утриманні позивача знаходиться двоє малолвтніх дітей та непрацездатний батько. Тому, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, на переконання суду достатньою компенсацію буде розмір моральної шкоди 10 000 грн.

5.4. Щодо розподілу між сторонами судових витрат, оскільки позивачем було сплачено судовий збір у мінімальному розмірі за кожну позовну вимогу, зважаючи, що суд прийшов до висновку про фактичне задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума сплаченого судового збору у розмірі 2 147,20 грн. (а.с.7,7а). Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (а.с.53-56).

На підставі викладеного, керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.. 1166,1187, 1172, 1191, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС «Логістика» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 18 954 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 56 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС Логістика» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС Логістика» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу, а разом 5 147 (п`ять тисяч сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Лопухович Алла Олександрівна, адреса вул. Д.Галицького, 12, м. Дубно, Рівненської області, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КМС «Логістика», код ЄДРПОУ 41759472, адреса вул. Гвардійська, 80-А, м. Київ, 03022

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент», код ЄДРПОУ 41231950, адреса вул. Васильківська, 9/14, кв. 15, м. Київ, 03040.

Суддя О.Ю. Жуковська