Рішення

від 09.02.2024 по справі 753/9582/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9582/23

провадження № 2/753/21/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Гусак О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

у червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Гусак О.С.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

29 червня 2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, щовін проживає та є власником 1/2 частини квартири, за вказаною адресою, та є членом ОСББ «КУТ». З травня місяця 2018 року, комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - відповідач), надає йому послугу з постачання теплової енергії для опалення квартири та приготування гарячої води в індивідуальному тепловому пункті (бойлерній) будинку. Аналогічно до приготування гарячої води, в квартирному бойлері. Його особовий рахунок у відповідача - № НОМЕР_1 . Спожита теплова енергія обліковується загальнобудинковим лічильником тепла та витрачається на опалення квартир та підігрів води в бойлерній будинку. Квартири в будинку не обладнані квартирними лічильниками спожитої теплової енергії. Спожита теплова енергія, яка обрахована загальнобудинковим лічильником тепла, розподіляється між всіма квартирами, пропорційно до площі опалення квартири. Щомісяця, відповідач, надає йому рахунок-повідомлення, за опалення квартири та за централізоване постачання гарячої води. Вважає, що оплативши за опалення квартири, він вже сплатив, відповідачу, й за теплову енергію яка йде на приготування гарячої води в бойлерній будинку. Рішенням господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року, за позовом ОСББ "КУТ" до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", зобов`язано КП "Київтеплоенерго" зробити перерахунок вартості комунальних послуг, вказавши: «Наведене збільшення обсягу наданих відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_1 (шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку) у подальшому відбувалося кожного місяця за весь опалювальний період 2018-2019 років, протягом якого надавалася послуга опалення будинку - з 26 жовтня 2018 року по 6 квітня 2019 року, а відтак протягом означеного періоду відповідачем завищено плату за вказану послугу. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року у справі № 753/16392/21 та постановою Київського апеляційного суду, від 16 березня 2023 року його позов до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживача задоволено частково. Визнано дії відповідача у частині нарахування вартості опалення квартири такими, що порушують права споживача та зобов`язано відповідача зробити перерахунок вартості послуги з опалення його квартири по особовому рахунку № НОМЕР_1 з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. Відповідач не бажає виконувати рішення суду у справі № 753/16392/21 у добровільному порядку. Поки розглядалася справа № 753/16392/21 пройшло ще два опалювальні періоди: з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, з жовтня 2022 року по квітень 2023 року. Але, нічого не змінилося в рахунках на опалення квартир. Такі дії відповідача завдали йому моральної шкоди.

Посилаючись на наведені обставини, просив:

- визнати дії комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» такими, що порушують його права, як споживача комунальних послуг;

- зобов`язати комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , яка надавалася йому, з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири № 105 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести йому перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, з жовтня 2022 року по квітень 2023 року;

- стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на його користь 48 000 грн компенсації за завдану моральну шкоду;

5 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що згідно із даними програмного комплексу для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги в період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року систему централізованого опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було оснащено будинковим засобом обліку теплової енергії зав. № 17622 марки СА, діапазон розповсюдження - всі квартири будинку, який встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води. У червні 2020 року систему централізованого опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було оснащено будинковим засобом обліку теплової енергії зав. № 70211289 марки ULTRAHEAT, діапазон розповсюдження - всі квартири будинку, який встановлено на системі централізованого опалення будинку. Оскільки будинковим засобом обліку теплової енергії зав. № 70211289 безпосередньо обліковується обсяг теплової енергії, витраченої на послугу з централізованого опалення будинку потреба у відніманні обсягу теплової енергії затраченої на послугу з постачання гарячої води для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на послугу з централізованого опалення будинку відсутня. З травня 2022 року обсяги теплової енергії затраченої на послугу з постачання гарячої води визначаються відповідно до п.1 розділу V Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства Регіонального розвитку ЖКГ України № 315 від 22 листопада 2018 року. Витрата теплоти Гкал/м3 в опалювальному сезоні (з жовтня по квітень) становить 0,049, в міжопалювальному сезоні (з травня по вересень) - 0,039. Враховуючи вищезазначене та те що, обсяги теплової енергії затраченої на послугу з постачання гарячої води визначається в Гкал та жодним чином не впливають на обсяг гарячої води спожитої приміщеннями будинку, так звана «переплата» за послугу з опалення, про яку йде мова в позовній заяві є надуманою та не може бути врахована як переплата за послугу з централізованого опалення по квартирі. У рішенні Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 у справі № 910/9855/19 було зазначено про зобов`язання КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" здійснити перерахунок для приміщень які належать ОСББ «КУТ» за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року за послугу з постачання теплової енергії. Квартира № 105 Позивача ОСОБА_1 не входила в перелік приміщень, які належать ОСББ «КУТ», однак підприємство вимушено було на виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 у справі № 753/16392/21 здійснити перерахунок нарахувань за послугу з централізованого опалення за період листопад 2018 - квітень 2019 та жовтень 2019 - квітень 2020 у бік зменшення на суму 2135,63 грн позивачу. Перерахунок для позивача було здійснено на підставі проведеного перерахунку для приміщень, які належать ОСББ «КУТ» за період з листопада 2018 по квітень 2019 року перерахунку за теплову енергії, з врахуванням опалювальної площі кв. № 105 , яка належить ОСОБА_1 . Довідкою від 12 травня 2023 року підприємство повідомило позивача, що у вересні 2019 року в програмному комплексі підприємства було проведено перерахунок послуги з централізованого опалення квартир будинку АДРЕСА_1 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначення фактичної вартості послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року. Суми, отримані в результаті перерахунку було відображено в рахунках для сплати за послугу з централізованого опалення за вересень 2019 року. Таким чином, підприємством ще у 2019 році проведено перерахунок за послугу з централізованого опалення квартир будинку АДРЕСА_1 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначено фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року. У травні 2023 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснено перерахунок послуги постачання теплової енергії на опалення кв. АДРЕСА_1 окремо від послуги постачання гарячої води за період листопад 2018 - квітень 2019 та жовтень 2019 - квітень 2020 у бік зменшення на суму 2135,63 грн, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21. Даний перерахунок виконаний з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/10 посилання на яке зазначено у вищезазначеній Постанові. Починаючи з опалювального періоду 2020/2021 нарахування за послугу з централізованого опалення для мешканців будинку на АДРЕСА_1 проводяться відповідно до фактичного спожитого обсягу теплової енергії безпосередньо на потреби опалення будинку відповідно до показань будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії № 70211289 який у листопаді 2020 було встановлено на системі опалення будинку та прийнято на комерційний облік до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Обсяг споживання гарячої води визначається окремим вузлом комерційного обліку № 61174862, який встановлено на системі постачання гарячої води перед водопідігрівачем з березня 2017 року. Обсяг споживання гарячої води визначається окремим вузлом комерційного обліку № 61174862, який встановлено на системі постачання гарячої води перед водопідігрівачем з березня 2017 року. З огляду на вищезазначене, постанова Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі №753/16392/21 була виконана КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у повному обсязі. Період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, жовтень 2022 року по квітень 2023 року не входить в резолютивну частину виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 у справі № 753/16392/21, а тому підстави для проведення такого перерахунку відсутні. Підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не зазначено жодного доказу, який би підтверджував ступінь завданої моральної шкоди.

Посилаючись на наведені обставини, просив відмовити у позові.

9 жовтня 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він посилався на те, що КП "Київтеплоенерго" не бажає виконувати рішення суду, відповідач, намагається шляхом обману уникнути виконання рішення суду.

9, 30 жовтня та 8 листопада 2023 року від позивача до суду надійшли клопотання про долучення доказів.

Вивчивши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

За ч. 1 ст. 13 цього Закону договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 8 вищевказаних Правил передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

ОСОБА_1 з 11 серпня 2015 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

28 березня 2018 року у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085), розміщено оголошення про те, що КП «Київтеплоенерго» стає виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Отже, між ОСОБА_1 та комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Підприємство) існують правовідносини, відповідно до яких відповідач надає позивачу як споживачу послуги щодо постачання теплової енергії для централізованого опалення та постачання гарячої води.

Між позивачем та відповідачем укладено договір-приєднання про надання послуги постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень, індивідуальний засіб обліку гарячої води, встановлений в зазначеній квартирі, обліковує два особових рахунки, один з яких належить позивачу - о/р НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що він протягом спірного періоду сплачує за спожиту теплову енергію, кількість якої відповідач визначає за загальнобудинковим лічильником тепла, і тому у нього відсутня заборгованість як за опалення, так і за централізоване постачання гарячої води. Тому, на думку позивача, з жовтня 2018 року відповідач безпідставно збільшує вартість споживання теплової енергії на обігрів будинку за рахунок додавання споживання теплової енергії на постачання гарячої води, що, зокрема, відображається у рахунках-повідомленнях, які виставляє йому для оплати відповідач, в яких окремим рядком зазначено суму боргу за послугу з постачання гарячої води, яку позивач не повинен сплачувати, оскільки відповідач її вже врахував у вартості спожитої позивачем теплової енергії, що вираховувалась пропорційно площі частини квартири, яка є у власності позивача.

Судом встановлено (та не заперечувалося сторонами у заявах по суті справи), що відповідач здійснює постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 через інженерне обладнання ОСББ «КУТ», облік якої здійснюється за допомогою одного загальнобудинкового теплового лічильника, який встановлено в індивідуальному тепловому пункті (ІТП) цього будинку.

Підставою звільнення від доказування факту є преюдиціальність обставин, існування або неіснування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, обставини встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді інших справ, в яких бере участь особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до висновків у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/1683/17-ц, від 31 березня 2021 року справі № 725/2577/17, преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені в резолютивній частині рішення.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/9855/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов`язання вчинити дії вбачається наступне.

Позивач ОСББ «КУТ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про зобов`язання відповідача провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку АДРЕСА_1 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року як для мешканців зазначеного будинку, так і для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ". Також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року у справі №910/9855/19 позов задоволено та щодо відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» встановлено наступні обставини :

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» створено співвласниками 15-17 поверхового будинку АДРЕСА_4 .

- Відповідач здійснює постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 через інженерне обладнання ОСББ «КУТ», облік якої здійснюється за допомогою одного загальнобудинкового теплового лічильника, який установлено в індивідуальному тепловому пункті (ІТП) цього будинку.

- Після початку опалювального періоду та по завершенню жовтня 2018 року відповідач склав відомість обліку споживання теплової енергії ОСББ «КУТ», яка має загальне визначення споживання теплової енергії (Гкал) за жовтень 2018 року, в яку враховується споживання теплової енергії у формі гарячої води (за весь жовтень) та у формі теплової енергії на обігрів житлового будинку (з 26 по 31 жовтня 2018 року).

- Наведеною відомістю підтверджується, що до початку опалювального періоду (до 26 жовтня 2018 року) встановлений на території будинку ОСББ «КУТ» лічильник тепла обліковував теплову енергію, яка обумовлена проходженням гарячої води як послуги централізованого постачання гарячої води.

- Споживачі означеної послуги (у тому числі ОСББ «КУТ») сплачують за вказану послугу не за показниками теплового лічильника (в одиницях виміру Гкал), а залежно від об`єму використаної води за визначеним тарифом (80,59 грн/1м3), який установлено розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1294 від 23 липня 2018 року.

- На першому аркуші відомості обліку споживання теплової енергії будинком за жовтень 2018 року указано показники теплового лічильника з 1 по 25 жовтня 2018 року до початку опалювального періоду, тобто цей лічильник за вказаний період обліковував теплову енергію в гарячій воді, а саме: 47,325 Гкал, яка проходила через прилад обліку як послуга централізованого постачання гарячої води і за яку оплата здійснюється окремо за кожен спожитий кубічний метр і, відповідно, без урахування теплового носія в одиницях виміру Гкал. Середній показник за день з 1 по 25 жовтня 2018 року за означеною відомістю становить 1,8928 Гкал (47,32 : 25 = 1,8928 Гкал).

- На другому аркуші відомості обліку споживання теплової енергії будинком за жовтень 2018 року зазначено показники теплового лічильника з 26 по 31 жовтня 2018 року (з першого дня фактичного початку опалювального періоду). На вказаному аркуші відомості у таблиці зазначено показники теплового лічильника з 26 по 29 жовтня 2018 року - середній показник за день складає 6,3075 Гкал (25,23 : 4 = 6,3075 Гкал). Крім того, за змістом вказаної працівником відповідача у цій відомості інформації, за 30 та 31 жовтня 2018 року споживання теплової енергії визначено за середніми показниками - 6,3 Гкал на день.

- Оскільки згідно з цією відомістю, з 1 по 25 жовтня 2018 року до початку опалювального періоду (до 26 жовтня 2018 року) лічильником тепла обліковувалась теплова енергія, яка сумарно становить 47,32 Гкал, відтак означений розмір теплової енергії не повинен враховуватися під час визначення вартості послуги з опалення будинку, враховуючи те, що опалювальний період розпочато лише 26 жовтня 2018 року, а централізоване постачання гарячої води є окремою послугою, яка оплачується за об`ємом (кубічний метр) по тарифу без врахування одиниць виміру Гкал (незважаючи на те, що облік обох послуг з постачання теплової енергії для опалення будинку та централізованого постачання гарячої води здійснюється одним і тим же приладом обліку).

- У той же час після початку опалювального сезону (починаючи з 26 жовтня 2018 року) після надання окремої послуги з опалення будинку відповідач до показників теплової енергії у розмірі 47,32 Гкал (які обумовлені проходженням гарячої води та наданням послуги з централізованого постачання гарячої води) додав показники теплової енергії, обрахованої за надання послуги централізованого опалення будинку. Указані обставини підтверджуються відповідним записом уповноваженої особи відповідача на другому аркуші вищенаведеній відомості "25,07 + 47,325"; "ср. в день 6,3 Гкал"; "+ 12,6 авансом…с 30.10-31.10", а також свідчать про безпідставне збільшення Підприємством об`єму споживання послуги з опалення будинку.

- У період надання послуги з опалення будинку (з 26 по 31 жовтня 2018 року) відповідачем у середньоденний показник обліку тепла в розмірі 6,3 Гкал на опалення будинку також враховано середньоденний показник обліку теплоносія за проходження гарячої води через прилад обліку, який становить 1,8928 Гкал/день.

- Обсяг послуги постачання теплової енергії на опалення будинку (в якому знаходяться, у тому числі, належні позивачу квартири № 73 та № 137 ) за 6 днів опалювального періоду (з 26 по 31 жовтня 2018 року включно) фактично завищено на 31,1126 Гкал.

- Наведене збільшення обсягу наданих відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_1 (шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку) у подальшому відбувалося кожного місяця за весь опалювальний період 2018-2019 років, протягом якого надавалася послуга опалення будинку - з 26 жовтня 2018 року по 6 квітня 2019 року, а відтак протягом означеного періоду відповідачем завищено плату за вказану послугу.

- Крім того, відповідачем протягом опалювального сезону 2018-2019 років у відповідних документах (відомостях обліку споживання Об`єднанням теплової енергії) постійно змінювалися розрахунки показників, а також площа приміщень будинку (тоді як площа приміщень означеного будинку, щодо яких надаються комунальні послуги, є сталою та становить 13 883,21 м2), що в свою чергу вплинуло на механізм визначення вартості послуги централізованого опалення будинку, зокрема, для позивача, як власника приміщень у вказаному будинку, оскільки у належних останньому квартирах будинку АДРЕСА_1 не установлено квартирних приладів обліку споживання теплової енергії.

Вказаним рішенням Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/9855/19, ухвалено комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку АДРЕСА_1 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» (02068, місто Київ, проспект Григоренка, будинок 15; код ЄДРПОУ 26051532), а також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року для ОСББ «КУТ» .

Із рахунків-повідомлень від 1 грудня 2021 року, 1 лютого 2022 року, 1 грудня 2022 року, 1 лютого 2023 року, які надані ОСОБА_1 , вбачається збільшення обсягу наданих відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_1 (шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку.

Таким чином, враховуючи що зазначеним рішенням господарського суду вищевказані обставини встановлено щодо надання відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходиться квартира, співвласником якої є позивач ОСОБА_1 , доводи представника відповідача про те, щоперіод з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, жовтень 2022 року по квітень 2023 року не входить в резолютивну частину виконання постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 у справі № 753/16392/21, а тому підстави для проведення такого перерахунку відсутні, суд відхиляє.

У мотивувальній частині рішення Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року було встановлено обставини щодо завищення відповідачем саме плати за послугу з централізованого опалення будинку - шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири № 105 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, з жовтня 2022 року по квітень 2023 року.

Щодо вирішення вимог щодо зобов`язаннякомунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , яка надавалася йому, з урахуванням рішень Господарського суду міста Києва від 16 березня 2021 року у справі № 910/9855/19, Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі № 753/16392/21, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири № 105 , яка належить споживачу ОСОБА_1 то суд звертає увагу, що невиконання судового рішення у справі №753/16392/21 є підставою для відповідальності, встановленої законом, а не підставою для звернення до суду в порядку позовного провадження із аналогічними вимогами, які вказаними рішеннями вже вирішено.

Таким чином, в цій частині позовних вимог суд вирішив відмовити.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного.

Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які виражені у тому що змінився звичайний ритм життя. Позивач втратив душевний спокій, рівновагу та звичайний спосіб життя, знаходився у стані пригнічення та дискомфорту. Був змушений прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичного ритму життя. Його звичайний ритм життя змінився, відповідач не бажає добровільно виконувати рішення суду та він змушений, протягом тривалого часу, стояти в чергах у виконавчій службі, звертатися до адвокатів, витрачати свій час та нерви, звертатися до суду, перебувати у судовому процесі, у душевних і моральних стражданнях, нервових стресах та погіршенні самопочуття. Все це викликає моральні страждання від неможливості добитись справедливості та задоволення вимог, які присуджені судом. Позивач був змушений прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя.

На вказані обставини (підстави) для задоволення позовних вимог позивач частково посилався і в позовній заяві у справі № 753/8342/23 за його позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди (а.с. 49-52).

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

У спорах про захист прав споживачів відшкодування моральної шкоди прямо встановлено спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів.

Статті 4 та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зауважує, що відповідно до ч.ч 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 48 000 грн, оскільки заподіяння такої шкоди відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позові заявлено дві немайнові вимоги і одну майнову вимогу.

Оскільки позов задоволено частково задоволено одну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 81, 141, 209, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Зобов`язати комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири № 105 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, з жовтня 2022 року по квітень 2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ: 40538421, адреса: 01001,м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Гусак