Постанова

від 08.02.2024 по справі 369/6284/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/6284/23 Головуючий в суді І інстанції Лисенко В.В.

Провадження № 33/824/4466/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2023 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої директором в Центральній випробувальній державній лабораторії Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 11 вересня 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Горошинський О.О. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинський районний суд Київської області від 14 серпня 2023 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права, оскільки ОСОБА_1 не була присутня при винесенні постанови та в період з 14 серпня 2023 року по 16 серпня 23 року перебувала на лікуванні, що підтверджується витягом з листа непрацездатності, сформованого Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинно медико-санітариої допомоги № 1 Оболонського району м. Києва».

Вказує, що судом першої інстанції не перевірено наявність жодної з обставини, визначених ст. 280 КУпАП, а також не вказано які саме докази з адміністративних матеріалів вказують на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Зазначає, що судом першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватою, не враховано положення ст. 29 Закону України «Про запобігання корупції», а саме те, що особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу.

Вважає, що судом першої інстанції, враховуючи вищенаведені обставини не перевірено чи дійсно в діях ОСОБА_1 наявний конфлікт інтересів. Зокрема суд першої інстанції не перевірив, які саме обставини стали причиною укладення наведеного договору, а також чи призвело це до настання негативних наслідків для Лабораторії.

Вказує, що ОСОБА_2 для ОСОБА_1 є близькою особою, а не членом сім`ї, а тому укладення договорів між Центральною випробувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві та ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини» не є порушенням вимог ст. 28 Закону (щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) та ст. 36 Закону (щодо запобігання конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав).

Також просить поновити строк на оскарження постанови Києво-Святошинський районний суд Київської області від 14 серпня 2023 року, оскільки ОСОБА_1 не була присутня при розгляді справи та отримала текст оскаржуваної постанови тільки 11 вересня 2023 року.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустила з поважних причин, оскільки розгляд справи відбувся за її відсутності; з копією постанови ОСОБА_1 ознайомлена 11 вересня 2023 року, тобто в розумний строк, який не перевищує десяти днів, подано апеляційну скаргу.

За наведених обставин апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник адвокат - Горошинський О.О. повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст. 172-7 КУпАП . Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1 ч. 1ст. 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, підпункті "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Згідно з п.п. 1-3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1533 від 27 квітня 2023 року, складеного начальником 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Київській області ДСР Національної поліції України підполковником поліції - Кравченко Д., ОСОБА_1 , будучи директором ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, в порушення вимог пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила визначений законом орган управління - Головне управління про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, який виник перед підписанням договору про надання послуг від 26 січня 2023 року №77-Д із ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини», в якому її матір - ОСОБА_2 є співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1534 від 27 квітня 2023 року, складеного начальником 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Київській області ДСР Національної поліції України підполковником поліції - Кравченко Д., ОСОБА_1 , будучи директором ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №l700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши договір про надання послуг від 26 січня 2023 року №77-Д з ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини», в якому її матір - ОСОБА_2 є співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.ОСОБА_3 в судове засідання з`явилася, вину у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнала в повному обсязі.

Так, відповідно до п. 1 положення про ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 25 червня 2021 року №406, лабораторія є державною установою, яка підпорядковується Головному правлінню та належить до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держспоживслужба).

Згідно з п. 16 положення ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві є юридичною особою публічного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Отже, ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві є юридичною особою публічного права.

Згідно з п. 9 положення ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві очолює директор, який призначається на посаду на умовах контракту головою Держспоживслужби за поданням начальника Головного управління на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Слід зазначити, що на офіційному веб-сайті НАЗК в розділі «Декларування» розміщено роз`яснення щодо того, хто вважається посадовою особою юридичної особи публічного права відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово- господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, контрактом від 26 квітня 2021 року №6/2021 між Держспоживслужбою в особі її голови ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, останню призначено на посаду директора ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві на термін з 27 квітня 2021 року по 26 квітня 2024 року (а.с.23-27).

Встановлено, що ОСОБА_1 згідно з положенням лабораторії та контрактом, як директор ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Тобто, ОСОБА_1 є посадовою особою, яку наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-УІІ посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи публічного права є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700- VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-УІІ особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700- VII, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-УІІ, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

У відповідності до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 14 березня 2023 року №00038846163 матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28-19).

Згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 14 березня 2023 року №00038846049 після реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання взяла прізвище ОСОБА_7 (а.с. 30-31).

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII «близькі особи» - це особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є близькими особами у розумінні абз. 4 ч. 1 cm. 1 Закону №1700-VII, оскільки є дочкою та матір`ю.

Слід зазначити, що сімейні/родинні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону №1700-VII, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових (представницьких) повноважень, пов`язаних із вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових (представницьких) повноважень стосовно близької особи -- реальний конфлікт інтересів.

Встановлено, що 26 січня 2023 року між ТОВ «Рефернс-центр профілактичної медицини» (код ЄДРПОУ 39821074) в особі директора ОСОБА_8 , з однієї сторони, та ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, в особі директора ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено договір про надання послуг №77-Д (а.с.35-37).

Згідно з умовами цього договору ТОВ «Рефернс-центр профілактичної медицини» приймає на себе зобов`язання надати послуги згідно ДК 021:2015 90920000-2 :Послуги із санітарно-гігієнічної обробки приміщень ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві (з дезінфекції, дератизації та дезінсекції), а лабораторія зобов`язується оплатити вартість наданих послуг на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

У відповідності до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13 березня 2023 року ОСОБА_2 є співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини» (а.с. 32-34).

Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII визначено, що учасники товариства, одним з яких у ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини» є ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та отримати, у разі його ліквідації, частину майна або його вартість. Також, учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок нерозподіленого прибутку товариства та утримувати виплату дивідендів за рахунок чистого прибутку товариства.

Таким чином, із викладеного вбачається, що під час укладання договору про надання послуг від 26 січня 2023 року №77-Д між ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини» та ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві у ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес, зумовлений наявністю у власності матері ОСОБА_1 - ОСОБА_9 корпоративних прав ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини», а також бажанням сприяти в укладенні договору із вказаним товариством з метою отримання матір`ю надалі матеріальної вигоди. Тобто, зазначене свідчить про особистий немайновий інтерес ОСОБА_1 , зумовлений сприянням матеріальному інтересу близької особи - матері.

Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень обумовлена тим, що вона будучи директором (керівником) ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, наділена у межах компетенції, повноваженнями на самостійне вирішення ряду питань діяльності лабораторії, зокрема, з укладання договорів.

Наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як директор ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві, уповноважена на прийняття рішень, у тому числі й стосовно укладення договорів, будучи зацікавленою особою у сприянні матеріальним інтересам близької особи (матері), маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізувала таке повноваження шляхом прийняття рішення щодо укладання (підписання) договору про надання послуг від 26 січня 2023 року №77-Д з подальшим виконанням його умов.

Таким чином, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання поліпшити матеріальне становище своєї матері, реально зіткнувся з її службовими повноваженнями, як директора (керівника), що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а саме - під час укладання (підписання) договору про надання послуг від 26 січня 2023 року №77-Д.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

З огляду на те, що директор ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві не має безпосереднього керівника, то при виникненні конфлікту інтересів він повинен повідомляти визначений законом орган управління. У даному випадку органом управління ЦВДЛ Держспоживслужби в Київській області та м. Києві є Головне управління.

Однак, згідно з листом Головного управління від 18 квітня 2023 року №16.0/3212 повідомлень від ОСОБА_1 про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів за період з 1 травня 2021 року по теперішній час на адресу Головного управління не надходило (а.с.39-40).

Доводи апеляційної скарги щодо крайньої необхідності для укладення відповідного договору від 26 січня 2023 року № 77-Д про надання послуг укладеного між Центральною випробувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві та ТОВ «Референс-центр профілактичної медицини» могли бути предметом повідомлення до Головного управління або до НАЗК з метою дотримання вимог ст. 28 Закону (щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) та ст. 36 Закону (щодо запобігання конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав).

У цьому випадку ОСОБА_1 повинна була утриматись від підписання даного договору, а також повідомити Головне управління про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Тобто, ОСОБА_1 була зобов`язана вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого нею не було здійснено.

Тобто, вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які апелянт не спростовує.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були б підставами для скасування постанови районного суду та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову судді суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана