Рішення

від 15.01.2024 по справі 160/28814/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/28814/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фреш" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 року № 0289170408 на суму штрафу в розмірі 43462, 11 грн., прийняте (винесене) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відношенні ТОВ «Компанія «Фреш».

В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно і протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції, оскільки податкові накладні були відправлені на реєстрацію своєчасно, протягом операційного часу, без порушення строків їх подання на реєстрацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року відкрито провадження у справі №160/28814/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

29.11.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрінкопії екрану комп`ютера) електронної програми «М.Е.Dос» не є належними і достатніми доказами виконання позивачем обов`язку з направлення на реєстрацію податкових накладних.

Робота програмного забезпечення з використанням якого платники податків направляють на реєстрацію податкові накладні (електронні документи), не контролюється ДПС.

ГУ ДПС зазначає, що відповідно до інформації/роз`яснень наданих ТОВ «М.Е.Dос», дата та час направлення електронного документу, що фіксується КП «М.Е.Dос», залежить від системних налаштувань, дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу. Тобто, якщо з будь-якої причини на комп`ютері користувача налаштовано дату та час, які не відповідають реальному, то і в Протоколі по документу, який формується КП «М.Е.Dос», буде відображено таку нереальну дату і час.

Електронною поштою від позивача 06.12.2023 надійшла відповідь на відзив.

Позивач не згоден із аргументами відповідача, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, яким вказано, що комп`ютерна програма «М.Е.Dос» є достатнім доказом успішного відправлення податкових накладних до контролюючого органу, а також відправка та отримання відповідних квитанцій.

Відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправниість застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діяння платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» (код ЕДРПОУ 37374534) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Компанія «Фреш» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, складено акт камеральної перевірки від 29.08.2023 №3117/04-36-04-08/37374534 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації в ЕРПН 30-ти податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Затримка реєстрації в ЄРПН зазначених податкових накладних склала в 1 день.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 11.10.2023 року №0289170408 на суму штрафу в розмірі 43462, 11 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПК Україниконтролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом75.1 ст. 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначенимпунктами 2,3частини першої тапунктом 10частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимогстатті 39-3цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначенихстаттею 39-3цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимогпункту 44-1.2статті 44-1цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбаченихстаттею 44-2цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно допункту 44-1.3статті 44-1,підпунктів 6-8підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно допункту 141.13статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом201.1 ст. 201 ПК України на платника податку покладено обов`язок на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10 ст. 201 ПК Українивстановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198та пунктом199.1 статті 199цьогоКодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Зап. 120-1.1 ст.120 ПК Українипорушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановленихстаттею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей192та201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 1 0 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже,ПК Українивизначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246(Порядок № 1246).

Згідно п.5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуваннямЗаконів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п.11-15 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг`та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, за приписами п.3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно п.14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до п.15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З викладеного слідує, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 820/6330/16.

З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 03.04.2020 р. у справі № 160/5380/19.

У цьому контексті встановлена нормою п.120-1.1 ст.120-1 ПК Українивідповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексудля реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 р. у справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 р. у справі № 0940/1600/18.

В матеріалах справи містяться протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ними повідомлень/квитанцій, з яких вбачається, що податкові накладні за липень 2022 року подані позивачем на реєстрацію та надіслані до контролюючого органу 15.08.2022 з 14:53 год.-15:15 год., тобто протягом операційного дня, у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом позивачу протягом операційного дня не була надіслана квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки квитанції про отримання податкових накладних від податкового органу не надійшли, позивач повторно 15.08.2022 відправив податкові накладні на реєстрацію вже після закінчення операційного часу, які були отримані Державною податковою службою України 16.08.2022.

Позивачем також надані копії роздруківок ХМL файлів, сформованих при відправленні податкових накладних, копії роздруківок з log файлів поштового серверу zvit net, сформованих при відправленні податкових накладних, та копії скріншотів з програми «М.Е.Doc», з яких також вбачається відправлення податкових накладних на реєстрацію 15.08.2022.

Суд зазначає, що доводи Головного управління ДПС в Дніпропетровській області щодо того, що скриншоти з комп`ютерної програми «М.Е.Dос» не є належним доказом, оскільки їх створення теоретично можливе при відповідному налаштуванні комп`ютера, є лише припущенням та не спростовує висновків суду.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19 вказав, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми "M.E.Doc" є належним засобом доказування.

Враховуючи те, що позивачем податкові накладні подані на реєстрацію у строк, встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування відповідальності до платника податків.

За приписамист. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №960 від 31.10.2023.

Суд, керуючись положеннямист. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» (вул. Молодогвардійська, буд. 6, корп. 29, кв. (офіс) 212, м. Дніпро, 49022, код ЄДРПОУ 37374534) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 року № 0289170408 на суму штрафу в розмірі 43462, 11 грн., прийняте (винесене) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відношенні ТОВ «Компанія «Фреш».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» (вул. Молодогвардійська, буд. 6, корп. 29, кв. (офіс) 212, м. Дніпро, 49022, код ЄДРПОУ 37374534) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона