Рішення

від 09.02.2024 по справі 280/9533/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року Справа № 280/9533/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» (далі - ТОВ «ЗМТ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач ), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.09.2023 №Ю-58235-0829, прийняту відповідачем.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що на жодні акти перевірок або інші документи, як того передбачає ч. 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у Вимозі посилання відсутні, про жодні перевірки ТОВ «ЗМТ» не повідомляли і про такі нічого невідомо. Вказує, що враховуючи, що у другому кварталі 2023 року ТОВ «ЗМТ» задекларувало зобов`язання з ЄСВ в сумі 67573,80 грн., сума 530385,16 грн., вказана у Вимозі, не є новою заборгованістю, а є похідною від суми 563270,73 грн., яка визначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 12.06.2023 № Ю-58235-0829, законність якої оскаржено в судовому порядку. Таким чином, вважає, що ГУ ДПС в Запорізькій області намагається двічі стягнути з позивача одну і ту ж заборгованість по різним виконавчим документам. На думку позивача, прийнявши відносно ТОВ «ЗМТ» дві вимоги про сплату боргу (недоїмки), з яких одна поглинається іншою, ГУ ДПС у Запорізькій області зобов`язує підприємство двічі сплатити одні і ті ж суми. Вважає, такі дії протиправними. Ураховуючи викладене, зауважує що приймаючи оскаржувану Вимогу відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, що призвело до значного завищення зобов`язань ТОВ «ЗМТ» із сплати єдиного внеску, спричиняє накладення неправомірних штрафів цим порушується право на сплату податків і зборів в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Ухвалою суду від 17.11.2023 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою судді від 21.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, на адресу суду подав відзив (вх. №1902 від 12.01.2024), в якому із посиланням на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначає, що станом на 31.08.2023 в ІПК ТОВ «ЗМТ» по коду класифікації бюджету 71010000 обліковувалась заборгованість у сумі 530385,16 грн., із яких 458950,82 грн. залишок несплаченого боргу за 2022 рік + 135225,90 грн. нарахування за 4 квартал 2022 року + 106094,01 грн. нарахування за 1 квартал 2023 року 100459,44 грн. сплачені позивачем нарахування за період з 01.06.2023 по 31.08.2023 + 67573,87 грн. нарахування за 2 квартал 2023 року. Таким чином, керуючись чинним законодавством, у зв`язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.09.2023 №Ю-58235-0829. З огляду на викладене, вважає відсутні жодні правові підстави для визнання протиправною та скасування спірної вимоги, у зв`язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.

30.01.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій додатково наголошує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про правомірність зарахування поточних платежів ТОВ «ЗМТ» з єдиного внеску в сумі 21491,58 грн. в рахунок штрафних санкцій, нарахованих згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0197902406 від 22.12.2021, при цьому, відповідач не враховує, що для погашення штрафних санкцій і пені, нарахованих відповідним рішенням органів податкової служби, існує окремий порядок - через отримання коштів від органів виконавчої служби. Стверджує, що діюче законодавство встановлює, що обов`язок платника єдиного внеску щодо сплати штрафних санкцій і пені, нарахованих відповідним рішенням органів податкової служби, виникає протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення, а стягнення відбувається шляхом звернення до органів державної виконавчої служби. При цьому, ТОВ «ЗМТ» не одержувало рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0197902406 від 22.12.2021, і, відповідно, зобов`язання зі сплати штрафних санкції і пені, які нараховані вказаним рішенням, у позивача не виникли. Підкреслює, що відповідач не звертався до органів державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0197902406 від 22.12.2021, в добровільному порядку ТОВ «ЗМТ» штрафні санкції та пеню, нараховані рішенням № 0197902406 від 22.12.2021, не сплачувало і, навіть, не знало про їх нарахування. Позивач вказує, що на сьогоднішній день рішення № 0197902406 від 22.12.2021 не втратило статус виконавчого документу і може бути звернене до виконання в будь-який момент. Включивши суму 21491,58 грн. в розмір заборгованості з єдиного внеску, яка стягується оскаржуваною вимогою, відповідач одержує право стягнути її за кількома різними виконавчими документами, що є неправомірним.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 14.11.2000. Видами діяльності позивача є: 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії (основний); 28.24 Виробництво ручних електромеханічних і пневматичних інструментів; 28.49 Виробництво інших верстатів; 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2023 №Ю-58235-0829, відповідно до якої повідомлено, що станом на 31.05.2023 ТОВ «ЗМТ» має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 563270,73 грн, у тому числі, недоїмка 563270,73 грн, штрафи 0,00 грн, пеня 0,00 грн.

Позивач вважаючи, що до суми недоїмки безпідставно включено суму 21491,58 грн, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

Так., рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі №280/4903/23 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЗМТ» до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) вирішено відмовити. Вказане рішення суду на даний час не набрало законної сили, оскільки оскаржене у апеляційному порядку.

При цьому, оскільки за даними облікової картки платника податків станом на 31.08.2023 за позивачем обліковувалась недоїмка із сплати єдиного внеску на суму 530385,16 грн., 08.09.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-58235-0829 на вказану суму.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач оскаржив її в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19.10.2023 №31222/6/99-00-06-02-01-06 вирішено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.09.2023 №Ю-58235-0829 залишити без змін, скаргу без задоволення.

Вважаючи вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно із абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Права та обов`язки платника єдиного внеску встановлено у ст. 6 Закону № 2464-VI. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), ч. 1 ст.4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок..

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абз. 3 та 4 п. 1 частини першої ст. 1 ст. 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв`язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до положень ч. 1 - 4 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, врегульована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 року № 469), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до п. 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За приписами п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що вимога про сплату єдиного соціального внеску приймається лише на підставі документальної перевірки, за результатами якої складається акт та приймається рішення, оскільки чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки.

Як підтверджується матеріалами адміністративної справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.09.2023 №Ю-58235-0829 сформована на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів (відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI).

Одночасно, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).

Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції №449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи податкового органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції № 449).

У рішенні вказується період виникнення недоїмки (проставляється з картки інтегрованої картки платника, формується після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, тобто дата від виникнення боргу до дати зарахування суми єдиного внеску, сплаченого на відповідні розрахункові рахунки, та погашення у повному обсязі недоїмки).

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що юридичні особи є платниками єдиного внеску та мають обов`язок сплачувати єдиний внесок в порядку та строки, передбачені Законом №2464-VI. У випадку несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, до платника застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня за період з дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно, щодо яких строк давності не застосовується.

Стосовно розрахунку суми недоїмки судом встановлено наступне.

З інтегрованої картки платника єдиного внеску ТОВ «ЗМТ» вбачається таке:

- станом на 08.11.2021 обліковувалась переплата в сумі 187 191,50 грн;

- 09.11.2021 нараховано єдиний внесок за 3 квартал 2021 року в сумі 423871,33 грн, самостійно задекларований позивачем;

- за період з 09.11.2021 по 30 11.2021 позивачем сплачено єдиний внесок на загальну суму 40850,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості становить 195829,83 грн;

- за період з 01.12.2021 по 23.12.2021 позивачем сплачено єдиний внесок на загальну суму 45150,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості становить 150679,83 грн;

- за період з 24.12.2021 по 31.12.2021 позивачем сплачено єдиний внесок на загальну суму 43900,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості становить 106779,83 грн;

- 09.02.2022 нараховано єдиний внесок за 4 квартал 2021 року в сумі 268871,31 грн, самостійно задекларований позивачем;

- 09.02.2022 нараховано штрафні санкції в розмірі 21070,18 грн та пеню в розмірі 421,40 грн на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0197902406 від 22.12.2021;

- 10.05.2022 нараховано єдиний внесок за 1 квартал 2022 року єдиний внесок в сумі 199765,28 грн, самостійно задекларований позивачем;

- 09.08.2022 нараховано єдиний внесок за 2 квартал 2022 року в сумі 166597,26 грн, самостійно задекларований позивачем;

- 09.11.2022 нараховано єдиний внесок за 3 квартал 2022 року в сумі 157767,39 грн, самостійно задекларований позивачем;

- протягом 2022 року позивачем сплачено єдиний внесок на загальну суму 311642,00 грн та зараховано кошти у загальній сумі 150679,83 грн за наслідками примусового стягнення. Станом на 31.12.2022 заборгованість становить 458950,82 грн;

- 09.02.2023 нараховано єдиний внесок за 4 квартал 2022 року в сумі 135225,90 грн, самостійно задекларований позивачем;

- 10.05.2023 нараховано єдиний внесок за 1 квартал 2023 року в сумі 106094,01 грн, самостійно задекларований позивачем;

- за період з 01.01.2023 по 31.05.2023 позивачем сплачено єдиний внесок на загальну суму 137000,00 грн. Станом на 31.05.2023 заборгованість становить 563270,73 грн.

- 03.08.2023 нараховано єдиний внесок за 2 квартал 2023 року в сумі 67573,87 грн, самостійно задекларований позивачем;

- за період з 01.06.2023 по 31.08.2023 позивачем сплачено єдиний внесок на загальну суму 100459,44 грн. Станом на 31.08.2023 заборгованість становить 530385,16 грн.

Частиною 6 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Оскільки за позивачем обліковувалась недоїмка, штрафні санкції та пеня на час перерахування позивачем сум поточних платежів, податковий орган відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI погашав суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, що мало наслідком порушення строків сплати єдиного внеску.

Суд зазначає, що правовим наслідком несвоєчасної сплати сум єдиного внеску для платника податків є застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.

При цьому, суд наголошує, що до суми заборгованості ТОВ «ЗМТ» із сплати єдиного внеску по оскарженій вимозі від 08.09.2023 №Ю-58235-0829 не увійшли суми штрафу у розмірі 21070,18 грн. та пені у розмірі 421,40 грн. за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0197902406 від 22.12.2021 за несвоєчасну із порушенням строків, встановлених Закону № 2464-VI, у відповідній редакції, сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, питання правомірності відображення в інтегрованих картках зобов`язань по такому рішенням та порядок їх погашення не охоплюється предметом цього позову, оскільки їх аналіз (у разі непогодження) має здійснюватися в рамках окремої справи з іншими позовними вимогами.

Окрім цього, при ухваленні рішення судом також враховано, що вказане рішення позивачем не оскаржено, доказів протилежного сторонами не надано.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №813/753/18 та від 05.05.2020 у справі №813/933/17 висловлено позицію, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску.

З матеріалів справи вбачається, що сума недоїмки з єдиного внеску, визначена оскаржуваною вимогою, відповідає даним інтегрованої картки платника.

Жодних посилань на невірний розрахунок відповідачем суди недоїмки, зазначений у оскаржуваній вимозі, позовна заява не містить, жодного контррозрахунку позивачем суду не надано та не наведено. Жодних доказів сплати недоїмки позивачем суду також не надано.

Щодо твердження позивача про те, що нарахування недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у спірній вимозі від 08.09.2023 № Ю-58235-0829 в розмірі 530385,16 грн., законність якої розглядається судом у межах справи №280/4903/23 є передчасним, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом вище, п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Отже, сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою.

У випадках, передбачених абз. 3 та/або 4 п. 3 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у п. 1 с. 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

З цього слідує, що вимога про сплату недоїмки надсилається платнику у випадку наявності на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати ЄСВ. При цьому, у такому випадку вимога формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Слід вказати, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску містить у собі вже нараховану та наявну суму недоїмки з єдиного внеску, сама по собі вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску не є документом, на підставі якого нараховується сума недоїмки з ЄСВ. Оскарження чи відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) не свідчить про відсутність боргу з єдиного внеску.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не виконав обов`язок зі сплати єдиного податку, відтак, ГУ ДПС у Запорізькій області правомірно сформувало та надіслало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.09.2023 №Ю-58235-0829, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 29, кв. 6, код ЄДРПОУ 31230458) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак