Справа № 420/29648/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясо України про стягнення податкового боргу, та накладення арешту на кошти та інші цінності, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ТОВ М`ясо України (Код ЄДРПОУ: 41441674), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 5631307,85 грн., на бюджетний рахунок - банк UA358999980313090029000015001, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 14010100, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область; суму заборгованості по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники - 4023 615,48 грн., на бюджетний рахунок - UA238999980333159318000015688, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 11021000, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Фонтанська сільська ТГ; накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ М`ясо України (Код ЄДРПОУ: 41441674), що знаходяться у банках, що обслуговуючих підприємство.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника податків, податкова заборгованість ТОВ «М`ясо України» перед бюджетом складає 9 654 923 грн. 33 коп. При цьому, позивачем наголошено, що станом на момент звернення до суду з даною позовною заявою, податковий борг ТОВ «М`ясо України» не сплачений. Також, податковим органом зазначено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - у ТОВ «М`ясо України» відсутнє будь-яке майно. Оскільки, у підприємства відсутнє майно платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у контролюючого органу наявні всі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясо України про стягнення податкового боргу, та накладення арешту на кошти та інші цінності, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 23.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29648/23 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясо України про стягнення податкового боргу, та накладення арешту на кошти та інші цінності.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясо України належним чином та своєчасно повідомлялось про встановлений Ухвалою суду від 23.11.2023 р. строк для подання відзиву на позовну заяву, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу поштового зв`язку - адресат відсутній за вказаною адресою.
При цьому, як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясо України» є, зокрема, 67571, Одеська область, с. Фонтанка, Олександрівська дорога, буд. 12.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
Разом з цим, 17.01.2024 року судом опубліковано оголошення на сайті Одеського окружного адміністративного суду про призначення судового засідання у справі №420/29648/23, а отже, судом вжито усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача щодо знаходження у провадженні Одеського окружного адміністративного суду даної справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясо України (код ЄДРПОУ 41441674) перебуває на обліку в Головному управлінню ДПС в Одеській області та є платником податків за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Приписами п. 36.5 ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ «М`ясо України» перед бюджетом становить 9 654 923 грн. 33 коп., а саме:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в загальній сумі 5 631 307,85 грн.
- по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники, в загальній сумі 4023 615,48 грн.
Зокерема, заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), виникла в результаті:
- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0043941401 від 13.09.2019 року в сумі 9 985,00 грн.;
- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0043951401 від 13.09.2019 року в сумі 2 926 630.00 грн.;
- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0043951401 від 13.09.2019 року в сумі 731 658,00 грн.
- нарахування пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, в сумі 1 963 044.85 грн.
Заборгованість по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники, виникла в результаті:
- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0043931401 від 13.09.2019 року в сумі 2 616012,00 грн.;
- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0043931401 від 13.09.2019 року в сумі 654 003,00 грн.
- нарахування пені, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, в сумі 753 600,48 грн.
Відповідно дост.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ю від 29.08.2023 року № 0020504-1309-1532, яку було направлено засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (відправлення № 0600043077187) на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясо України: Одеська обл.., с. Фонтанка, Олександрівська дорога, 2 А,6
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ТОВ М`ясо України (Код ЄДРПОУ: 41441674), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 5631307,85 грн., на бюджетний рахунок - банк UA358999980313090029000015001, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 14010100, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область; суму заборгованості по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники - 4023 615,48 грн., на бюджетний рахунок - UA238999980333159318000015688, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 11021000, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Фонтанська сільська ТГ, - є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, та, відповідно, підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ М`ясо України (Код ЄДРПОУ: 41441674), що знаходяться у банках, що обслуговуючих підприємство, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Згідно з п. 94.4 ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь- якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Відповідно до п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
При цьому, Податковим кодексом України передбачені й інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім визначених статтею 94 цього Кодексу.
Так, у розумінні пп.20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.
Як зауважив Верховний Суд у Постанові від 17.09.2019 у справі №804/4273/13-а, норма пункту 20.1 статті 20 є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 16 квітня 2020 року по справі №804/7201/16 (адміністративне провадження №К/9901/32747/18).
Суд зазначає, що приписи підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлюють одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Так, на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів відповідача позивачем надано до суду відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо відсутності у позивача будь-якого майна.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності у відповідача іншого майна, на яке може бути накладено арешт.
Також, позивачем не надано до суду доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та, що його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, зокрема, контролюючий орган не надав та не довів належними та допустимими доказами відсутності у відповідача іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, в тому числі не досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від нерухомого майна та транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо).
Суд зауважує, що сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, та яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як підстава для звернення до суду із позовом згідно п.п. 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України має бути доведена не лише наявністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про зареєстровані (зняті з обліку) транспортні засоби, про відсутність таких відомостей, а й передбаченими законодавчо способами, оскільки можливим є наявність у платника податків достатнього для погашення податкового боргу майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу, але інформація про яке в зазначених реєстрах відсутня.
Таким чином, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовна вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банках обслуговуючих такого платника, є передчасними, та відповідно задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясо України про стягнення податкового боргу, та накладення арешту на кошти та інші цінності, є такими, що підлягають задоволенню частково, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст.72-76, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясо України про стягнення податкового боргу, та накладення арешту на кошти та інші цінності, задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ М`ясо України (Код ЄДРПОУ: 41441674), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 5631307,85 грн., на бюджетний рахунок - банк UA358999980313090029000015001, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 14010100, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська область; суму заборгованості по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники - 4023 615,48грн., на бюджетний рахунок - UA238999980333159318000015688, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 11021000, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Фонтанська сільська ТГ.
3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 07.02.2024 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період часу з 08.01.2024 р. по 22.01.2024 р., включно.
СуддяЮ.В. Харченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 12.02.2024 |
Номер документу | 116894909 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Харченко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні