Рішення

від 08.02.2024 по справі 420/33287/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33287/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2023 р. № 24210/15-32-04-08-20 про застосування до ТОВ "ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ" штрафу на загальну суму 83 056,78 (вісімдесят три тисячі п`ятдесят шість) грн. 78 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, щоштрафні санкції за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, - не застосовуються, а отже, винесене податкове рішення від 22.09.2023 р. № 24210/15-32-04-08-20 про застосування до ТОВ "ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ" штрафу на загальну суму 83 056,78 (вісімдесят три тисячі п`ятдесят шість) грн. 78 коп., є протиправним, та підлягає скасуванню.

Відповідачем - Головним управління ДПС у Одеській області до суду надано відзив (вхід. № ЕС/20145/23 від 25.12.2023 р.), та наголошено на безпідставність позовних вимог, з огляду на те, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 підпункт 69.2 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ викладено у новій редакції, якою передбачено поновлення відповідальності платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому нормами цього підпункту скасовується дія мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всієї території України з метою запобігання поширення короно вірусної хвороби (COVID-19). Обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень викладені у статті 112 та статті 1121 ПКУ. Головне управління ДПС в Одеській області на дату складання Акта, та винесення ППР не отримувало від Товариства інформації щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/33287/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» здійснює господарську діяльність, за основним кодом КВЕД 93.19 Інша діяльність у сфері спорту (основний).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу II пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб за квітень-грудень 2022 року та січень-березень 2023 року.

09.08.2023 року, за результатами зазначеної перевірки ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ», ГУ ДПС в Одеській області складено Акт № 21499/15-32-04-08-17 «Про результати камеральної перевірки щодо порушенням термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб», у висновках котрого встановлено порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за квітень-грудень 2022 року та січень-березень 2023 року.

22.09.2023 року, на підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24210/15-32-04-08-20 про застосування до ТОВ "ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ" штрафу на загальну суму 83 056,78 (вісімдесят три тисячі п`ятдесят шість) грн. 78 коп.

Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДПС в Одеській області податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2023 р. № 24210/15-32-04-08-20, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» звернулось до суду з даною позовною заявою щодо визнання їх протиправними та скасування.

Так, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, та достовірність, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, контролюючий орган з підстав та у порядку, визначених Податковим кодексом України, правомірно провів камеральну перевірку ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» з питань порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб за квітень-грудень 2022 року та січень-березень 2023 року.

Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, наявним письмовим доказам, у контексті вище окреслених положень чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 38.2 статті 38 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (пункт 31.2 статті 31 ПКУ).

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених ПКУ (пункт 31.3 статті 31 ПКУ).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкових зобов`язань, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідно граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПКУ встановлено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, та з висновків Акта перевірки від 09.08.2023 року № № 21499/15-32-04-08-17, вбачається, що кошти з земельного податку за період квітень 2022 року березень 2023 року на загальну суму 83 056,78 гривень ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» зараховані в рахунок погашення боргу 08.05.2023, 09.06.2023 та 14.07.2023, відповідно, тобто з порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб.

Вказані обставини послугували підставою для прийняття ГУ ДПС в Одеській області, враховуючи висновки Акта перевірки, податкового повідомлення-рішення № 24210/15-32-04-08-20 від 22.09.2023 року про застосування до ТОВ "ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ" штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 83 056,78 грн. 78 коп.

При цьому, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що штрафні санкції за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Так, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містить чітку вказівку на застосування його положень з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Також, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судом за наслідками дослідження висновків Акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за квітень-грудень 2022 року та січень-березень 2023 року, адже кошти з земельного податку за період квітень 2022 року березень 2023 року на загальну суму 83 056,78 гривень, ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» зараховано в рахунок погашення боргу 08.05.2023, 09.06.2023 та 14.07.2023. Отже, правовідносини виникли вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, та яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб.

При цьому, порушення термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ, а отже, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» порушено терміни сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб за квітень-грудень 2022 року та січень-березень 2023 року, та відповідно податковим органом спірну суму штрафних (фінансових) санкцій до позивача застосовано цілком правомірно.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПКУ передбачено у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 124.2 статті 124 ПКУ встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 статті 124 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункт 124.3 статті 124 ПКУ).

При цьому, судом відхиляються та не приймаються до уваги як не спроможні посилання позивача, у тому числі, на запровадження воєнного стану в Україні, позаяк Верховний Суд неодноразово акцентував, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, та, унеможливили здійснення, зокрема, учасником судового процесу відповідних дій протягом установленого законом строку.

Таким чином, зважаючи на вище окреслене, встановлені судом фактичні обставини, та наявні у матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.09.2023 р. № 24210/15-32-04-08-20, та, як наслідок, відсутності законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.

Вищевикладене спростовує твердження ТОВ «ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ», наведені у позовній заяві, а інші доводи, аргументи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ТЕНІС КЛАБ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, не є правомірними, а отже не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ-АГРО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2023 р. № 24210/15-32-04-08-20,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко