Рішення

від 09.02.2024 по справі 460/18261/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2024 року м. Рівне№460/18261/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000083 та №UA204020/2023/000084 та визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000010/2 та №UA204020/2023/000011/2 від 02.02.2023.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подані до митного органу декларації з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за резервним методом визначення митної вартості, є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржувані рішення та картку відмови, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірними та обґрунтованими. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Інших заяв по суті учасниками справи не подано.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ототрак здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний вид діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів).

09.05.2022 ТОВ Ототрак укладено з ТОВ Мартекс (MARTEX Sp. Z O O) контракт №09/05/ЕХР/2022 на поставку автозапчастин, хімії і аксесуарів до вантажних автомобілів (товару).

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД №23UA204020004318U0 від 02.02.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: контракт №09/05/EXP/2022 від 09.05.2022, додаткову угоду №1МО від 11.07.2022 до контракту №09/05/EXP/2022 від 09.05.2022, специфікацію №15V1 від 23.01.2023, рахунок фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №9/FAE/2023/00032 від 23.01.2023, декларацію про походження товару (Declaration of origin) №9/FAE/2023/00032 від 23.01.2023, CMR №АМТ01/101210 від 26.01.2023, відвантажувальну специфікацію від 23.01.2023, прайс лист за період з 03.01.2023 по 31.01.2023, митна декларація країни відправлення MRN23PL331020Е0075883 від 26.01.2023, квитанцію SWIFT №279 від 25.01.2023, заключну виписку з АТ КБ Приватбанк за 25.01.2023, лист вих.№0202-1 від 02.02.2023, лист-опис товару від 23.01.2023, договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019, договір №2601-23 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2023, заявка №26/01 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 26.01.2023, рахунок на оплату №20 від 01.02.2023, довідка до рахунку на оплату №20 від 01.02.2023, витяги з сайту продавця, що підтверджують цінову інформацію про товар, прибуткова накладна №155 від 28.12.2022, видаткова накладна №578 від 30.12.2022.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2023 №UA204020/20232/000010/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товарів №1,58,66,84,89 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994.

2. Подані до митного оформлення документи, в т.ч. додатково надані, містять неточності:

- в рахунку-фактурі від 23.02.2023 №9/FAE/2023/00032 зазначено умови поставки товару FCA без прив`язки до географічного пункту;

- в митній декларації країни відправника товару відсутні відомості щодо умов поставки товару та географічного пункту пропуску;

II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Так, митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за:

№1 за МД UA403020/2022 026386 від 13.12.2022 за ціною 4,21 дол. США за кг;

№58 за МД UA209190/2022 037217 від 06.10.2022 за ціною 8,01 дол. США за кг;

№66 за МД UA100330/2022/448381 від 09.11.2022 за ціною 48,69 дол. США за кг;

№84 МД UA403020/2022/026386 від 13.12.2022 за ціною 4,21 дол. США за кг;

№89 за МД UA100230/2022 621219 від 05.12.2022 за ціною 6,16 дол. США за кг

III. У відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МК України.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості і стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №1 - (МД UA403020/2022/026386 від 13.12.2022 за ціною 4,21 дол.США за кг), числове значення митної вартості товару становить 303817,9601 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 7627,4269 EUR;

товар №58 - (МД UA209190/2022/037217 від 06.10.2022 за ціною 8,01 дол. США за кг), числове значення митної вартості товару становить 8547,2534 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 214,5809 EUR;

товар №66 - (МД UA100330/20221 448381 від 09.11.2022 за ціною 48,65 дол. США за кг), числове значення митної вартості товару становить 24408,7290 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 612,7873 EUR;

товар №84 - (UA403020/2022/026386 від 13.12.2022 за ціною 4,21 дол. США за кг;), числове значення митної вартості товару становить 97761,9474 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 2454,3385 EUR;

товар №89 - (МД UA100230/2022/ 621219 від 05.12.2022 за ціною 6,16 дол. США за кг;), числове значення митної вартості товару становить 40250,1012 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 1010,4890 EUR.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000083, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №23UA204020004318U0 від 02.02.2023.

Також судом встановлено, що 14.10.2022 ТОВ Ототрак укладено з PW AUTOS SP.Z.O.O. контракт №14102022/ЕХ на поставку автозапчастин та аксесуарів до вантажного транспорту (товару).

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД №23UA204020004446U2 від 02.02.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: контракт №14102022/ЕХ від 14.10.2022, специфікацію №2V1 від 15.01.2023, специфікація №3V1 від 15.01.2023, рахунок-проформу (Proforma invoice) №16626/CN/2023 від 15.01.2023, рахунок-проформу (Proforma invoice) №16629/CN/2023 від 25.01.2023, рахунок фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №000033/FEX/CN/2023 від 23.01.2023, сертифікат походження товару №PL/MF/AS0085019 від 23.01.2023, сертифікат походження товару №PL/MF/AS0085021 від 23.01.2023, відвантажувальну специфікацію від 23.01.2023, прайс лист з 03.01.2023 по 31.01.2023, митну декларацію країни відправлення MRN23PL431020Е0035811 від 23.01.2023, квитанцію SWIFT №277 від 20.01.2023, заключну виписку з АТ КБ Приватбанк за 20.01.2023, договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019, договір №2601-23 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2023, заявка №26/01 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 26.01.2023, рахунок на оплату №20 від 01.02.2023, довідка до рахунку на оплату №20 від 01.02.2023, витяги з сайту продавця, що підтверджують цінову інформацію про товар, прибуткова накладна №135 від 27.12.2022, видаткова накладна №578 від 30.12.2022.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2023 №UA204020/2023/000011/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товару №27, №29 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994.

2. В рахунку-фактурі від 21.11.2022 №FE/00000007/2022 від 21.11.2022 зазначено посилання на складські документи та номери замовлення клієнта, які не надано до митного оформлення.

II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Так, митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за:

№27 за МД UA10019/2022/034109 від 06.12.2022 за ціною 3,85 дол. США за кг;

№29 за МД UA209170/2022/092959 від 22.11.2022 за ціною 4,21 дол. США за кг;

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці. У відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МК України.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості і стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №27 за МД UA100190/2022/034109 від 06.12.2022 за ціною 3,85 дол. США за кг; числове значення митної вартості товару становить 2897,4839 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 72,7420 EUR;

товар №29 за МД UA209170/2022/092959 від 22.11.2022 за ціною 4,21 дол. США за кг; числове значення митної вартості товару становить 8929,4377 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 224,1758 EUR.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000084, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №23UA204020004446U2 від 02.02.2023.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000010/2 та №UA204020/2023/000011/2 від 02.02.2023 та карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000083 та №UA204020/2023/000084 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами ч.1 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.1, ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 8 11 ст.52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи.

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

Щодо тверджень митного органу про відсутність в рахунку-фактурі від 23.02.2023 №9/FAE/2023/00032 умов поставки товару FCA без прив`язки до географічного пункту, то такі повністю спростовуються долученими до митної декларації документами. Так, відповідно до п.5.1 контракту №09/05/ЕХР/2022 від 09.05.2022 постачання товару здійснюється на умовах EXW, Martex ІНКОТЕРМС 2010 (відвантаження товару Walentego Rozdzienskiego 19, 41-308 Dabrowa Gornicza). Поряд з цим, сторони погодили додаткову угоду №1MO від 11.07.2022, згідно з якою поставка товару здійснюється на умовах EXW чи FCA, Martex ІНКОТЕРМС 2010 року (відвантаження товару Walentego Rozdzienskiego 19, 41-308 Dabrowa Gornicza). В рахунку-фактурі №9/FAE/2023/00032 від 23.01.2023 вказано умови поставки, зокрема - FCA. Також у специфікації №15V1 від 23.01.2023 вказано умови поставки - FCA-Dabrowa Gornicza/Poland та маршрут перевезення Дарова Горніца/Польща - Рівне/Україна; у відвантажувальній специфікації від 23.01.2023, а також в прайс листі з 03.01.2023 по 31.01.2023, вказано умови поставки - FCA-Dabrowa Gornicza/Poland, у CMR №AMT01/101210 від 26.01.2023 вказано місце завантаження товару Dabrowa Gornicza. У Заявці №26/01 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 26.01.2023 вказано пункт завантаження: Dabrowa Gornicza-Польща і Solec Kujawski-Польща та пункт митного переходу Ягодин.

Стосовно зауважень відповідача щодо відсутності в митній декларації країни відправника товару відомостей про умови поставки товару та географічного пункту пропуску, то суд зазначає, що такі обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару, та до уваги не беруться.

Водночас, митному органу були надані всі необхідні для визначення митної вартості товарів документи.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржувані рішення №UA204020/2023/000010/2 та №UA204020/2023/000011/2 від 02.02.2023 не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000083 та №UA204020/2023/000084 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000010/2 та №UA204020/2023/000011/2 від 02.02.2023, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути витрати, пов`язані із розглядом справи (перекладу долучених до позову документів), розмірі 7125 грн.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження понесення додаткових витрат позивачем долучено договір про надання послуг усного та письмового перекладу №106-23 від 27.02.2023, укладеного між ТОВ "Ототрак" і ПП "Альфа переклад", акт надання послуг №92 від 28.03.2023 та платіжну інструкцію №ОТ00000352 від 28.03.2023.

Судом встановлено, що на українську мову з іноземної (польської) перекладалися долучені до позову документи, які подавалися декларантом позивача до митного оформлення. Отже, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що переклад документів здійснено позивачем для належного розгляду справи з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат пов`язаних з перекладом дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №160/7049/19.

Крім того, суд враховує й те, що відповідачем не надано заперечень з приводу того, що такий переклад здійснювався з інших мотивів.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору та витрати пов`язані з підготовкою до розгляду справи підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ототрак до Рівненської митниці про визнання протиправними і скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000083 та №UA204020/2023/000084 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000010/2 та №UA204020/2023/000011/2 від 02.02.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ототрак за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 8052 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ототрак за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані з перекладом документів, у розмірі 7125 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104, м.Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.С. Гудима