Рішення

від 09.02.2024 по справі 460/109/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2024 року м. Рівне№460/109/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Зарічненської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

доЗарічненський ліцей №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Зарічненської селищної ради до Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання протиправної бездіяльності Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради щодо не нарахування та не виплати випускникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"; зобов`язання Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розмірі, встановленому Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік - в сумі 16998 грн (2833 грн х 6) ОСОБА_1 та 14304 грн. (2684 х 6) ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про те, що в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було вивчено стан додержання відповідачем вимог чинного законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та встановлено порушення вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в частині не нарахування та не виплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, а саме таким дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Враховуючи положення чинного законодавства та усталену судову практику відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити вказаним дітям одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" з розміру, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Позивач вказав зокрема, що він, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства та враховуючи відсутність органу, до компетенції якого саме належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 09.01.2024 позовну заяву Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Зарічненської селищної ради до Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області прийнято до розгляду. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №460/109/24. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Від відповідача надійшла заява про визнання позову.

Від третіх осіб пояснень не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

За результатами вивчення прокуратурою встановлено неналежне виконання Зарічненським ліцеєм №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області вимог ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон № 23 42-1V) щодо нарахування та виплати випускникам навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Згідно з інформацією Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області, випускникам закладу 2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (дитина-сирота) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (дитина, позбавлена батьківського піклування), одноразова грошова допомога передбачена ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» не виплачена у зв`язку із відсутністю заяв від вказаних випускників закладу. Будь-які заходи щодо здійснення вказаних виплат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Зарічненським ліцеєм №2 Зарічненської селищної ради не вживались.

Наказом по навчальному закладу №8 від 31.05.2023 «Про відрахування здобувачів освіти 11 класів та видачу свідоцтв про здобуття повної середньої освіти» підтверджено, що вказані випускники 31.05.2023 відраховані зі складу учнів, у зв`язку з випуском.

Крім того, на запит окружної прокуратури службою у справах дітей Зарічненської селищної ради листом №2566 від 27.11.2023 надано документи на підтвердження наявності статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування у вищезазначених осіб.

Вважаючи протиправною бездіяльність Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради щодо не нарахування та не виплати випускникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Зарічненської селищної ради звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З преамбули Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) передбачено, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно із статтею 1 Закону № 2402-III забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

При цьому, статтею 2 вищевказаного Закону визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Відповідно до статті 4 Закону № 2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.

Згідно із статтею 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до приписів статей 24, 25 Закону № 2402-III утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (надалі - Закон № 2342-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 2342-IV статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Згідно із статтею 4 Закону № 2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно з частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Частина 7 статті 8 Закону встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Відповідно до частин 8, 9 статті 8 Закону № 2342-IV вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".

Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Статтею 9 Закону № 2342-IV передбачено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Статтею 25 Закону № 2342-IV визначено, що порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (надалі - Постанова).

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Тобто, порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги згідно із Постановою.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнятий 13.01.2005 та набрав чинності 02.02.2005, тоді як Постанова Кабінету Міністрів України № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнята 05.04.1994.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови прийняті до набрання чинності Законом та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV, згідно із яким одноразова грошова допомога підлягає виплаті випускникам вказаної категорії у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV не конкретизовано, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, для отримання одноразової допомоги, у зв`язку із чим за змістом наведеної норми - право на отримання одноразової допомоги мають усі випускники усіх навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з чим встановлене право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку без обмеження будь-яких умов.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Правові висновки щодо того, що всі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а.

Обов`язок щодо нарахування та виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантований частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку покладено на Зарічненський ліцей №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області, як розпорядника бюджетних коштів.

Однак, Зарічненським ліцеєм №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області всупереч вимогам законодавства України не нараховано та не виплачено випускникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що статтею 51 Конституції України визначено, що дитинство охороняється державною, захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є обов`язком держави.

Реалізація на відповідній території державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень є головним завданням служби у справах дітей територіального органу місцевого самоврядування.

Отже, у даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних порушених інтересів держави, оскільки захист цих інтересів не здійснено Службою у справах дітей Зарічненської селищної ради, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження.

Таким чином, адміністративний позов Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Зарічненської селищної ради до Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області є обґрунтованим та належить до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, у даній справі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Ползов Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Зарічненської селищної ради до Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Зарічненського ліцею №2 Зарічненської селищної ради щодо не нарахування та не виплати випускникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Зобов`язати Зарічненський ліцей №2 Зарічненської селищної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави (м-р Вараш, 1,м. Вараш,Рівненська обл., Вараський р-н,34403. ЄДРПОУ/РНОКПП 02910077)

Відповідач - Зарічненський ліцей №2 Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області (вул. 1 Грудня, 19,смт Зарічне,Рівненська обл., Вараський р-н,34000. ЄДРПОУ/РНОКПП 24172734)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

Повний текст рішення складений 09.02.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО