Рішення

від 09.02.2024 по справі 480/7181/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року Справа № 480/7181/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7181/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанські лани" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанські Лани» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду контролю у Сумській області Укртрансбезпеки від 20.02.2023 № 342319 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 12.01.2023 здійснено перевірку транспортного засобу, марка DAF, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт від 12.01.2023 № 349204 в якому зазначено про порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу та роздруківка з цифрового тахографа за 12.01.2023.

За результатами розгляду 20.02.2023 Акту, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 342319 від 20.02.2023 та відповідно за порушення вимог ст. 48 Закону постановлено рішення про стягнення з позивача на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону адміністративно господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Позивач зазначає, що Товариство не приймало участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства, оскільки не отримувало повідомлень про наявність вищезазначеного Акту та необхідності прийняття такої участі.

Позивач вважає зазначене рішення відповідача необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного:

Товариство здійснює діяльність в сфері транспортно-експедиційних послуг, в тому числі як експедитор, залучаючи до перевезень інших суб`єктів господарської діяльності, які займаються вантажними перевезеннями та укладаючи з ними відповідні договори на перевезення вантажів. При цьому, перевезення як автомобільний перевізник, здійснює залучене підприємство, або фізична особа-підприємець, що є власниками, або наймачами відповідних вантажних автомобілів.

Автомобіль марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп, номерний знак НОМЕР_2 не належить та ніколи не належав Товариству. Зазначений вантажний автомобіль та напівпричіп відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Балкан Транс».

Крім того, водій ОСОБА_1 ніколи не працював у Товаристві ні на умовах цивільного, ні трудового договору. На балансі Товариства не має власних вантажних автомобілів, а також Товариство не орендує вантажні автомобілі. Також, Товариство не має ні власних водіїв автотранспортних засобів у штаті, ні залучених зі сторони.

Так, Товариством був укладений договір транспортного експедирування № 13/07/21 від 13.07.2021 з ТОВ «Балкан Транс». Крім того, Товариством був укладений договір-заявка № 10/01-01 від 10.01.2023 про надання транспортних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Кривбас». На виконання умов вищевказаного договору Товариством був укладений договір- заявка -№ 10/01/2023-01 від 10.01.2023 з ТОВ «Балкан Транс» та складено акт надання послуг № 12 від 13.01.2023.

Таким чином, фактичним перевізником, який здійснював перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної № 12 від 11.01.2023 є ТОВ «Балкан Транс».

Крім того, позивач вважає, що товарно-транспортна накладна № 12 від 11.01.2023 в якій зазначено автомобільного перевізника Товариство не є достатнім доказом того, що конкретна юридична особа була автомобільним перевізником під час перевезення вантажу при перевірці.

Судом відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що відсутність необхідних документів, визначених положеннями ст. 48 Закону України № 2344-ІІІ та Порядку № 1567, на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в Акті від № 349204, де зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: «водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно з ТТН №12 від 11.01.2023, на момент проведення перевірки встановлено, що ТЗ обладнано цифровим тахографом, але у водія ОСОБА_1 відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та роздруківка з цифрового тахографа за 12.01.2023, що порушує вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При здійсненні перевірки водієм було надано для перевірки товарно-транспортну накладну №12 від 11.01.2023 де зазначено автомобільного перевізника - ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКІ ЛАНИ», автомобіль DAF НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

Листом від 31.01.2023 N 6141/38/24-23 позивачу було направлено запрошення для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується чеком поштового відправлення. Позивач не з`явився на розгляд справи, доказів про те, що в контексті даного правопорушення перевізником було забезпечено водія протоколом перевірки та адаптації тахографа не надавалося.

Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 20.02.2023 № 342319.

Відповідач звертає увагу, що надання матеріалів згодом (а саме документів, що мають бути пред`явлені водієм у момент перевірки), навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Надані позивачем до позову матеріали не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який є первинним носієм доказової інформації.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах.

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив, не скористався.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено 12.01.2023 інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі направлення на рейдову перевірку від 06.01.2023 №004362, здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт від 12.01.2023 № 349204 (далі - Акт) в якому зазначено про те, що під час перевірки вищезазначеного транспортного засобу виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу та роздруківка з цифрового тахографа за 12.01.2023 (а.с. 7).

За результатами розгляду зазначеного Акту, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті 20.02.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342319 від 20.02.2023 та відповідно за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанські Лани» на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність на момент перевірки документів, передбачених положеннями статті 48 цього Закону протоколу перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу та роздруківка з цифрового тахографа за 12.01.2023.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також -Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі - Закон №2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

На виконання вимог Закону №2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).

За правилами пунктів1.2 - 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4.Інструкції №385

- адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування";

- перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

- технічне обслуговування тахографа - технічні операції з приведення тахографа у робочий стан відповідно до інструкції його виробника, які включають активацію, зчитування даних цифрового тахографа, періодичні перевірки, ремонт, заміну тахографа або пов`язаного з ним устаткування, адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Пунктами 2.6. 2.7 Інструкції №385 передбачено, що ПСТ (пункт сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема:

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Пунктом 3.5. Інстркції №385 визначено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Також відповідно до п.3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340), вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення №340).

За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

У постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Таким чином, що для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими документами є, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, завдяки яким здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Своєю чергою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, зокрема, вантажів документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Законув розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас спірним у цій справі є питання чи є ТОВ "Слобожанські Лани" автомобільним перевізником у розумінні положень Закону № 2344-III та відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог статті 48 цього Закону в частині наявності при перевезенні вантажу документів, передбачених Інструкцією № 385 (протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або роздруківкі даних роботи тахографа).

Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-IIIавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 норми законодавства, що врегульовують спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.

Аналогічні правові висновки також викладені у постанові Верховного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22.

Із обсягу встановлених судом обставин цієї справи слідує, що під час перевірки ТЗ DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу ТТН №12 від 11.01.2023, де автомобільним перевізником було зазначено ТОВ "Слобожанські Лани», яке здійснювало перевезення гранульованого вапняка для ТОВ «Агро Кривбас» (а.с. 13).

Вказані обставини свідчать, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу (вапняка) на замовлення іншої особи (покупця) автомобільним транспортом, тобто надавалася транспортна послуга.

Необхідно також зазначити, що за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в ТТН про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов`язковими при її оформленні.

Такий правовий висновок також викладений у постанові Верховного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час перевірки ТЗ DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 водієм не було надано перевіряючим будь яких інших документів, крім ТТН, з яких можливо б було встановити автомобільного перевізника.

У аспекті наведеного суд вважає, помилковим твердження позивача щодо безпідставного врахування контролюючим органом ТТН, що була надана під час перевірки водієм, як документу яким підтверджено відомості щодо автомобільного перевізника.

Як вже зазначалося судом вище, будь-яких інших документів на спростування відомостей, що саме ТОВ "Слобожанські Лани" було автомобільним перевізником згідно ТТН, наданої водієм транспортного засобу під час його перевірки, позивачем контролюючому органу не надано.

Суд повторно зауважує, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи зазначене, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що ТОВ «Слобожанські Лани» був укладений договір транспортного експедирування № 13/07/21 від 13.07.2021 з ТОВ «Балкан Транс», якому і належить ТЗ DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 і який здійснював вказане перевезення вантажу на підставі договору - заявки -№ 10/01/2023-01 від 10.01.2023 між позивачем та ТОВ «Балкан Транс» та договору-заявки № 10/01-01 від 10.01.2023 між позивачем та ТОВ «Агро Кривбас» (а.с. 28 32).

Як вже неодноразово зазначалося судом вище, жодного із перелічених документів не було надано контролюючому органу.

Суд також враховує, що відповідач листом від 31.01.2023 №6141/38/24-23 направив позивачу запрошення для участі у розгляді справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті на 10год.30 хв. 20.02.2023 та акт перевірки №349204 від 12.01.2023 (а.с. 53). Вказаний лист направлено на юридичну адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення (а.с. 76-77), ця ж адреса зазначена позивачем у позові, але позивач свої правом не скористався та вказаний лист не отримав, відповідно не скористався своїм правом щодо надання відповідачу додаткових документів для їх врахування під час розгляду справи про про порушення законодавства на автомобільному транспорті.

В свою чергу, суд вважає, що відповідач вжив всі залежні від нього дії щодо з`ясування обставин вказаного порушення законодавства на автомобільному транспорті.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи суд вважає, що ТОВ "Слобожанські Лани" є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність, визначену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Отже позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанські лани" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду контролю у Сумській області Укртрансбезпеки від 20.02.2023 № 342319 про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек