Рішення

від 09.02.2024 по справі 679/1197/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 679/1197/23

РІШЕННЯ

іменем України

09 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, оформленої повідомленням від 19.09.2023р. №К/02-01-115/2023 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01:5082-9372-2151-4260);

- зобов`язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,1332 га, кадастровий номер 6823987300:01:034:0039, яка розташована в с. Старий Кривин Шепетівського району, Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що протиправними є дії відповідача щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,1332 га, кадастровий номер 6823987300:01:034:0039, через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, державним будівельним стандартам та правилам, а саме, земельна ділянка, що планується під забудову належить території, що визначаються і використовуються для відпочинку населення. Позивач зазначає, що цільовим призначенням належної йому на праві приватної власності земельної ділянки є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Тому відповідач порушує права позивача, як власника земельної ділянки.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відповідно до Плану зонування території, затвердженого рішенням Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області від 13.07.2018 №4, земельна ділянка, що планується під забудову знаходиться у зоні Р-5 (рекреаційні зони озеленених територій обмеженого використання). У цій зоні не передбачається житлове будівництво.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач є власником земельної ділянки площею земельної ділянки площею 0,1332 га, кадастровий номер 6823987300:01:034:0039, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.08.2023, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9928242892023 від 19.09.2023, витяг з Державного реєстру речових прав №344093770 від 24.08.2023). Цільове призначення земельної ділянки, зазначене у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9928242892023 від 19.09.2023, визначено як "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Позивач 06.09.2023 звернувся до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 6823987300:01:034:0039 на об`єкт будівництва Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі на АДРЕСА_1 .

Повідомленням від 19.09.2023 №К/02-01-115/2023 (А3195082937204737042) (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01:5082-9372-2151-4260) Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради повідомив про відмову в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, державним будівельним нормам стандартам і правилам. У примітці зазначено, що відповідно до Плану зонування території, затвердженого рішенням Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області "Про затвердження Генеральних планів сіл Старий Кривин та Новий Кривин" від 13.07.2018 № 4, земельна ділянка, що планується під забудову знаходиться в зоні Р-5 (рекреаційні зони озеленених територій обмеженого використання), у даній зоні не передбачається житлове будівництво. Відповідно до ДБН Б.1.1.-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території", до рекреаційних зон "Р" належать території, що визначаються і використовуються для відпочинку населення. Крім рекреаційних, ці території можуть виконувати функції охоронні, захисні, санітарно-гігієнічні і мати історико культурний потенціал.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з статтями 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується, зокрема, на таких принципах: невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Відповідно до частини 4 статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (частина 1 статті 375 Цивільного кодексу України).

Зі змісту наведеного слідує, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.

Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Положеннями частини 2 статті 8 Закону №3038-VI визначено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Таким чином, норми Закону №3038-VI також передбачають обов`язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 у справі 826/1732/18.

Відповідно до змісту статті 29 Закону №3038-VI підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У відмові від 19.09.2023 №К/02-01-115/2023 (А3195082937204737042) у наданні дозволу (будівельного паспорту) на забудову земельної ділянки для будівництва позивачу відмовлено, оскільки земельна ділянка з вказаним кадастровим номером знаходиться в зоні Р-5 (рекреаційні зони озеленених територій обмеженого використання), а наміри позивача, що зазначені у його зверненні, не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, державним будівельним нормам стандартам і правилам.

Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №640/23893/19 вже звертав увагу на той факт, що "цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)" та "функціональне призначення території" не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин.

Так, стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Як встановив суд, та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру, цільове призначення належної позивачу на праві власності земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

При цьому суд зазначає, що положення Закону №3038-VI, Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну силу, ніж План зонування території, затверджений рішенням Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області "Про затвердження Генеральних планів сіл Старий Кривин та Новий Кривин" від 13.07.2018 №4.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, вирішуючи цей спір, належить застосовувати положення Закону №3038-VI, Цивільного кодексу України, як акти вищої юридичної сили.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом у постановах від 23.11.2021 у справі №815/1373/18, від 21.02.2022 у справі №826/1732/18.

Враховуючи новедене, суд дійшов висновку, що відмова у видачі позивачу будівельного паспорта перешкоджає реалізації позивачу права власності на використання належної йому земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, така відмова є протиправною.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тому, належним способом захисту у спірних правовідносинах суд вважає зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1332 га, кадастровий номер 6823987300:01:034:0039, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Таким чином, адміністративний позов належить частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, оформленої повідомленням від 19.09.2023 №К/02-01-115/2023 (А3195082937204737042) (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ВР01:5082-9372-2151-4260).

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1332 га, кадастровий номер 6823987300:01:034:0039, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради (вул. Шевченка 1, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100 , код ЄДРПОУ - 34256751) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк