Ухвала

від 08.02.2024 по справі 759/29525/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/29525/21

У Х В А Л А

08 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Костюк Л.О., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2022 позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті 21.12.2023 направила до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 31.01.2024, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

При цьому, у межах встановленого строку скаржник подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків.

Відповідно до частин першої та другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суд вправі продовжити лише строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження строку встановленого законом, норми КАС не передбачають.

Як зазначалося, скаржнику було встановлено строк у п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання документа про сплату судового збору у встановлену законом розмірі.

На переконання колегії суддів, за даних обставин вказаного строку цілком достатньо для ініціювання відповідного питання, сплати судового збору та надання до суду документу про таку сплату.

Запровадження суб`єктом владних повноважень власних внутрішніх процедур, дотримання яких не дозволяє виконати вимоги закону у встановлений законом чи судом строк, не може бути визнане поважною причиною, яка унеможливлює виконання таких вимог.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги у даному випадку відсутні.

Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

При вирішенні питання дотримання скаржником строку апеляційного оскарження та наявності підстав для його поновлення, колегія суддів встановила, що апеляційну скаргу подано більш як через один рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 КАС рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Частиною першою статті 295 КАС передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Водночас колегія суддів зауважує, що встановлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС передбачають обов`язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

Це правило стосується виключно випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень та має виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

При цьому, законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено або ж його реєстрації у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом (постанови від 29.09.2022 у справі №260/3936/20, від 19.10.2022 у справі №214/63/20, від 21.03.2023 у справі №640/896/21, від 11.04.2023 у справі №640/4783/19, від 28.06.2023 у справі №520/9904/20, від 14.09.2023 у справі №240/6538/20 та ін.)

Як вбачається із матеріалів справи, Державна служба України з безпеки на транспорті була у встановленому законом порядку повідомлена про наявність провадження у справі. Більше того, відповідач був обізнаний про призначення розгляду даної справу у відкритому судовому засіданні 29.06.2022 (а.с. 88).

Зважаючи на наявність всіх сукупних умов, передбачених частиною другою статті 299 КАС, суд апеляційної інстанції не перевіряючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження, зобов`язаний відмовити у відкритті даного апеляційного провадження.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання поновлення строку апеляційного оскарження, продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2022.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2022 повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Л.О. Костюк

Суддя Є.В. Чаку