Рішення

від 30.01.2024 по справі 910/8361/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 910/8361/23

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив", просп. Степана Бандери, буд. 21, м. Київ, 04655, код - 40307604

до: Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21001, код - 30684913

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС", Запорізьке шосе, буд. 37, м. Дніпро, 49040 та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001

про стягнення 123 146,45 грн

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третьої особи (Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА): Дєдушев Ілля Володимирович

третьої особи (ТОВ "КРАЙТЕКС0СЕРВІС"): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" до Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" про стягнення 123 146,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з прибирання від 28.12.2017 року, у встановлений строк не розрахувався за отриманні послуги, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 97 146,00 грн, 3% річних у розмірі 2 690,81 грн та інфляційні втрати у розмірі 23 309,64 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 05.06.2023 року (суддя Васильченко Т.В.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" до Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" про стягнення 123 146,45 грн разом з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України.

22.08.2023 року матеріали справи № 910/8361/23 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 28.08.2023 року відкрито провадження у справі № 910/8361/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.03.2023 року.

12.09.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 11.09.2023 року), в якому останній просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача за наявними матеріалами.

18.09.2023 року до суду засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 11.09.2023 року).

У судовому засіданні 19.09.2023 року постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді у справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останніх.

За результатами судового засідання 19.09.2023 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.10.2023 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.09.2023 року повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

12.10.2023 року до суду від представника третьої особи (ТОВ "Крайтекс-Сервіс") надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 12.10.2023 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.11.2023 року.

Ухвалою суду від 20.10.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

06.11.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява (вих. № 23/02 від 02.11.2023 року) щодо надіслання позовної заяви третім особам.

06.11.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вих. № 11/02 від 02.11.2023 року) про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 07.11.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/8361/23 до судового розгляду по суті на 04.12.2023 року.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

04.12.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшов лист (вх.канц. № 01-34/11565/23 від 04.12.2023 року).

Ухвалою суду від 08.12.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

14.12.2023 року судове засідання у справі № 910/8361/23 не відбулось, в зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 11.01.2024 року.

У судовому засіданні 11.01.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 30.01.2024 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.01.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Також, судом забезпечено участь представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" та представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Дєдушева І.В. та ТОВ "Крайтекс-Сервіс" адвоката Шпакової Т.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

30.01.2024 року на адресу суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (б/н від 25.01.2024 року) (вх.канц. № 01-34/1066/24).

У судовому засіданні 30.01.2024 року прийняв участь представник третьої особи (Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Представники позивача, відповідача та третьої особи (ТОВ "КРАЙТЕКС-СЕРВІС") правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, шляхом направлення ухвали учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони належно користуватись процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, однак до суду не прибув.

З огляду на правовий статус відповідача, до якого застосовано санкції, судом повідомлено ТОВ «Крайтекс-Сервіс», як переможця конкурсу з відбору управителя для арештованих активів ПрАТ «Вінницяпобутхім».

Ухвалу суду від 11.01.2024 року доставлено до електронних кабінетів позивача та ТОВ "Крайтекс-Сервіс", що підтверджено довідками про доставку електронного листа, які долучено до матеріалів справи.

Отже, в розумінні п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, позивач, відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату судового розгляду справи.

Судом забезпечено участь представників позивача та третьої особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомлених позивача, відповідача та третьої особи.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" та Приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" договору про надання послуг з прибирання від 28.12.2017 року.

Відповідачем належним чином не виконано умови договору про надання послуг з прибирання від 28.12.2017 року.

Враховуючи викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" 97 146,00 грн основного боргу, 2 690,81 грн 3% річних та 23 309,64 грн інфляційних втрат.

07.11.2023 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), згідно яких висловлено заперечення щодо наданих позивачем доказів.

Третьою особою зазначено, що укладений сторонами договір не містив положень про автоматичну пролонгацію, термін дії договору не продовжено до лютого 2022 року.

Також, позивачем не надано доказів зміни вартості наданих послуг з 61 000,00 грн до 97 146,00 грн на місяць.

Сторонами також не узгоджено технологічної програми прибирання, отже не узгоджено усіх істотних умов договору; у акті наданих послуг не зазначено їх надання у лютому 2022 року, акт звірки розрахунків не є належним доказом здійснення господарських операцій (т. 1 а.с. 136-204)

Матеріали справи не містять ні відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, 28.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Вінницяпобутхім" (Замовник) укладено договір про надання послуг з прибирання.

Відповідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати послуги із щоденного прибирання приміщень, території Замовника (послуги0, за адресою м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 4, на об`єкті Замовника Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (об`єкт), а Замовник зобов`язується приймати і в разі відсутності недоліків в роботі Виконавця оплатити ці послуги.

Обсяги послуг, порядок і строки їх надання, а також вартість послуг вказуються сторонами у договорі та в Додатках до договору.

Датою початку надання послуг/виконання робіт за договором є дата 01.01.2018 року (п. 1.8 Договору).

Виконавець зобов`язується надавати послуги/виконувати роботи з належною якістю в обсязі й строки, передбачені в даному договорі й додатках до нього, і здавати їх результат Замовникові (п. 2.1.1 Договору).

Надавати послуги/виконувати роботи зазначені у п. п. 1.1 Договору, персоналом, який пройшов відповідне навчання й інструктаж з питань охорони праці, якості послуг/робіт, застосування миючих засобів, установлених санітарних норм та правил (п. 2.1.2 Договору).

За змістом п. 3.2.1 Замовник зобов`язується вчасно, у відповідності до умов цього Договору оплачувати надані послуги.

Виконавець вважається таким, що виконав свої обов`язки за цим договором з моменту підписання Замовником актів приймання-передачі, а також у випадку передбаченому п.п. 4.3. Договору (п. 4.1 Договору).

Виконавець протягом 5 робочих днів місяця, що слідкує за місяцем надання послуг надає Замовнику акти приймання-передачі. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання двох примірників акту приймання-передачі підписати їх, або надати письмову мотивовану відмову у підписанні актів приймання-передачі. Один із примірників акту приймання-передачі передається Виконавцю (п. 4.2 Договору).

Відповідно п. 5.1 Договору вартість послуг визначено сторонами 61 000,00 грн по даному договору у національній валюті України, включаючи всі можливі податки та збори.

Замовник оплачує послуги, надані Виконавцем, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця в безготівковому порядку (п. 5.2 Договору).

Замовник оплачує надані послуги щомісяця протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг згідно п. 4.2. Договору, або а той самий строк з моменту настання п. 4.3 Договору. Оплата вважається зробленою в день перерахунку коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 5.3 Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України (п. 7.1 Договору).

Договір набуває чинності з 01.01.2018 року та діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 12.1 Договору).

Також до договору сторонами підписано ряд Додатків, а саме:

- Додаток № 1 "Опис об`єкта. Графік надання послуг. Штат. Вартість Послуг";

- Додаток № 2 "Технологічна програма прибирання";

- Додаток № 3 "Устаткування й матеріали для прибирання";

- Додаток № 4 "Строки початку надання послуг";

- Додаток № 5 " Бланк перевірки якості. Шаблон";

- Додаток № 6 "Мета та порядок використання бланку зворотного зв`язку (БЗЗ)" (т. 1, а.с. 21-27).

На виконання мов укладеного договору позивачем у лютому 2022 року надано послуги відповідачу на загальну суму 97 146,00 грн, що підтверджується Актом на приймання виконаних робіт № 101/02066 від 28.02.2022 року на суму 97 146,00 грн (т. 1, а.с. 28).

З метою оплати наданих послуг позивачем на адресу відповідача за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dос, направлено рахунок № 101/02066 від 23.02.2022 року, акт на приймання виконаних робіт № 101/02066 від 28.02.2022 року на суму 97 146,00 грн та акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 року - 31.05.2022 року (т. 1 а.с. 29-35).

Зазначені документи були отримані відповідачем, та скріплені електронним підписом за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dос.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідача щодо сплати суми боргу триває, оскільки не виконано останнім.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України, передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Судом надано сукупну оцінку наданим позивачем доказам, а також проаналізовано заперечення третьої особи щодо їх належності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.4);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

На суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

У разі дефектів первинних документів та невизнання постачання спірного, сторони не позбавлені можливості доводити постачання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів відповідає приписам процесуального законодавства (Постанова КГС ВС від 25 червня 2020 у справі №924/233/18).

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

Висновок щодо підтвердження факту господарської операції саме первинними документами викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19, від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19, від 18.11.2020 у справі № 920/61/19.

З огляду на викладене, всі господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами. Саме вказані документи розкривають внутрішню суть господарської операції, її справжність, економічну вигоду, ділову мету. Якщо таких документів немає у матеріалах справи, то тоді неможливо підтвердити реальність та товарність спірної господарської операції.

Обґрунтованість вимог позивача підтверджено умовами укладеного сторонами договору про надання послуг з прибирання від 28.12.2017 року, дійсність якого не оспорено.

Сторонами у п. 5.1. Договору узгоджено фіксовану ціну послуг на місяць, з урахуванням податків та зборів, а також незалежно від площі прибирання та кількості приміщень.

Технологічною програмою прибирання є документ, у якому описані усі види послуг та їх періодичність.

Судом встановлено, що у підписаних обома сторонами додатках до договору визначено площу об`єкта прибирання (9 448,00 м.кв.), кількість персоналу (8 осіб), кількість змін, вартість послуг, устаткування та матеріали для прибирання (миючі машини, інше обладнання у кількості 11 одиниць) (т. 1 а.с. 21-23).

Тому, суд відхиляє заперечення представника третьої особи щодо не узгодження усіх істотних умов договору, оскільки такі умови, зокрема технологічна програма прибирання, зафіксовану у кількох письмових документах.

Акт надання послуг №101/02066 від 28.02.2022 року, рахунок на оплату №101/02066 від 23.02.2022 року (т. 1 а.с. 28) містять відомості про його скріплення електронним цифровим підписом та печаткою ТОВ "Чистий світ актив", а також направлення засобами електронного документообігу ПрАТ "Вінницяпобутхім" (т. 1 а.с. 29, 30, 32,33).

Накладення електронних цифрових підписів із сторони директора позивача, а також отримання відповідних документів через документообіг з контрагентом підтверджено наданими позивачем протоколами руху документів (т. 1 а.с. 220, 221).

Процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами (Постанови КГС ВС від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Отже, суд вважає належними надані позивачем докази щодо підписання відповідних документів, скріплення їх електронними цифровими підписами, отримання відповідачем рахунку на оплату та акту наданих послуг, а також підписання уповноваженими керівниками обох сторін Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2022 року (т. 1 а.с. 34), який скріплено електронними печатками та цифровими підписами обох сторін 30.06.2022 року (т. 1 а.с. 222).

З приводу відсутності у акті періоду надання послуг суд зазначає, що відповідний акт містить дату складання станом на 28.02.2022 року, вартість послуг узгоджено сторонами щомісяця, тому суд не вбачає протиправності у складенні акта за відповідний місяць у останній день місяця.

Підсумовуючи суд вважає доведеними вірогідними доказами обставини надання послуг, складання первинних документів, а також їх отримання відповідачем.

З приводу доводів представника третьої особи стосовно не узгодження сторонами продовження строку дії договору після 31.12.2018 року, не підвищення вартості послуг до 97 146,00 грн на місяць, суд зауважує наступне.

Згідно ч. 5 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року, зобов`язано позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" для огляду у судовому засіданні оригінали електронних доказів, зокрема: Акт надання послуг № 101/02066 від 28.02.2022 року на суму 97146,00 грн; Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2022 року; Лист ПрАТ "Вінниціпобутхім" про визнання кредиторської заборгованості в сумі 97 146,00 грн станом на 15.03.2022 року.

Будучи присутнім у приміщенні іншої судової установи, керівником ТОВ "Чистий Світ Актив" надано для огляду у судовому засіданні оригінал Листа ПрАТ "Вінниціпобутхім" про визнання кредиторської заборгованості в сумі 97 146,00 грн станом на 15.03.2022 року, а також Додаткову угоду №7 від 04.01.2022 року, згідно умов якої сторони прийшли згоди визначити вартість послуг в сумі 97 146,00 грн.

Крім того, сторонами затверджено новий Додаток №1, у якому також підтверджено вартість послуг з прибирання в місяць 97 146,00 грн, кількість персоналу (5 осіб), площу приміщень 9 448,00 м.кв (т. 1 а.с. 214-216).

Відскановані відповідальним працівником суду оригінали відповідних документів містяться у електронному примірнику судової справи.

Тому, суд не вбачає порушень у порядку долучення відповідних документів до матеріалів справи, а також сумнівів у їх достовірності.

Водночас, судом не враховано надіслані позивачем докази 25.01.2024 року (вх. №01-34/1066/24 від 30.01.2024 року) в силу положень ч. 8 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутнє клопотання про поновлення процесуальних строків на їх подачу, а також обґрунтувань їх не надання з подачею позовної заяви.

Таким чином, долученими до справи доказами підтверджено досягнення сторонами згоди на збільшення вартості послуг на місяць до 97 146,00 грн, що зафіксовано принаймні у двох підписаних 04.01.2022 року сторонами документах Додатковій угоді №7 від 04.01.2022 року та Додатку №1 "Опис об`єкта. Графік надання послуг. Штат. Вартість послуг".

Щодо продовження строку дії договору суд звертає увагу, що усі надані докази містять посилання на Договір від 28.12.2017 року, відомості про наявність інших договорів у матеріалах справи відсутні.

Підписання сторонами у травні 2022 року акту звірки розрахунків, який містить інформацію про щомісячне надання послуг з січня 2021 по лютий 2022 рр., отримання відповідачем акту наданих послуг та рахунку на оплату у лютому 2022 року, підписання у січні 2022 року додаткової угоди до Договору від 28.12.2017 року підтверджує продовження сторонами виконання умов відповідного договору.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Тому, сукупність підписаних сторонами документів підтверджує продовження строку дії договору та надання у лютому 2022 року послуг у межах виконання Договору про надання послуг з прибирання від 28.12.2017 року.

Не спростовано також достовірності Листа ПрАТ "Вінниціпобутхім" про визнання кредиторської заборгованості в сумі 97 146,00 грн станом на 15.03.2022 року (т. 1 а.с. 215), відсканований оригінал якого наявний у електронному примірнику судової справи.

Відсутність реквізитів документа (вихідного номера, дати підписання) не спростовує його дійсність, з огляду на наявність печатки та зазначення дати підтвердження заборгованості 15.03.2022 року.

Акт звіряння може доказом підтвердження обставин наявності заборгованості, її розміру, визнання боржником такої заборгованості за умови, що інформація, відображена акті, підтверджена первинними містить підписи уповноважених його підписання осіб.

Акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються підписуються контрагентів підтверджують остаточні розрахунки сторін певну .

Відповідно ч. 8 ст. 8 Закону України « бухгалтерський облік фінансову звітність Україні», головний бухгалтер, зокрема, організує контроль за відображенням рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою боржника, та підтвердження наявності первинними свідчить визнання боржником (правові висновки Постанови КГС ВС від від 25 2020 924/233/18).

Таким чином, досліджені судом вірогідні докази у їх сукупності (договір з узгодженої помісячної оплатою, площею приміщень, кількістю співробітників та обладнання, додаткова угоди про збільшення ціни послуг, додаток №1. який містить узгодження збільшеної вартості послуг на місяць, акт надання послуг та рахунок на оплату, які отримані відповідачем, підписаний електронними підписами акт звіряння розрахунків з графіком наданих послуг та оплат за попередні періоди, лист про підтвердження заборгованості), підтверджують обставини надання відповідних послуг, прийняття їх відповідачем, не висловлення заперечень проти змісту та обсягу наданих послуг, що є підставою для проведення розрахунку.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 97 146,00 грн основного боргу за Договором про надання послуг з прибирання від 28.12.2017 року правомірною та обґрунтованою вірогідними доказами.

Судом також надано правову оцінку статусу відповідача, як юридичної особи, заснованої суб`єктом Російської Федерації, відносно якої державною УКраїна застосовано санкції.

Так, в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передано значну кількість активів, арештованих ПрАТ "Вінницяпобутхім" в рамках кримінальних проваджень.

У грудні 2022 року АРМА визначило переможця конкурсу з відбору управителя для арештованих активів ПрАТ «Вінницяпобутхім», управителем обрано ТОВ «Крайтекс-Сервіс».

07.04.2023 року між АРМА та ТОВ "Крайтекс-Сервіс" укладено договір управління активами (т. 1 а.с. 140).

Відповідно до п. 10(2) Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Тобто, законодавцем введено обмеження на задоволення вимог стягувачів, які є суб`єктами Російської Федерації, створені таким суб`єктами або пов`язані з ними.

При цьому, обмежень на задоволення вимог резидентів України до боржників, які віднесені до переліку таких суб`єктів не встановлено.

Третіми особами також не надано відомостей щодо наявності заборон на стягнення грошових коштів з ПрАТ "Вінницяпобутхім".

ТОВ "Чистий світ актив" є резидентом України, засновником та кінцевими бенефіціарними власниками товариства є громадяни України, згідно відомостей ЄДРЮОФОПГФ.

Заборгованість перед товариством зі сторони відповідача виникла та вчинення дій з підтвердження обставин виникнення цієї заборгованості мали місце до моменту припинення повноважень органів управління та введення обмежень здійснення господарської діяльності, що підтверджено також представником АРМА.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, законодавчі обмеження не впливають на можливість задоволення вимог позивача.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 2 690,81 грн 3% річних та 23 309,64 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

В той же час, детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановлено наявність помилок при здійснені їх нарахування.

Акти надання послуг №101/02066 від 28.02.022 року отримано відповідачем 10.03.2022 року, що підтверджується повідомлення про доставку документа адресату (одержувач: ПрАТ "Вінницяпобутхім") (т. 1 а.с. 220).

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі (Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Тому, судом прийнято до уваги електронне листування між сторонами в якості належного доказу, який підтверджує отримання відповідачем акту надання послуг № 101/02066 від 28.02.2022 року на суму 97 146,00 грн.

Відповідно п. 5.3 Договору Замовник оплачує надані послуги щомісяця протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг згідно п. 4.2. Договору, або в той самий строк з моменту настання п. 4.3 Договору. Оплата вважається зробленою в день перерахунку коштів на поточний рахунок Виконавця.

На підставі п. 4.3. Договору, у разі неповернення акта приймання-передачі чи відсутності мотивованої відмови у підписанні зазначеного акта у терміни, передбачені п.п. 4.2 Договору, вважається, що Замовник прийняв надані послуги, не має претензій щодо їх якості (п. 4.3 Договору).

Отже, протягом спливу 10 робочих днів з дати отримання акта 24.03.2022 року, акт вважається підписаним, а відповідач - таким, що прийняв надані послуги, не має претензій щодо їх якості.

В силу положень п. 4.2. Договору, розрахунок мав бути проведений не пізніше 07.04.2022 року, отже прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг за лютий 2022 року в сумі 97 146,00 грн мало місце, починаючи з 08.04.2022 року.

У межах вірного періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з 08.04.2022 по 15.02.2023 рр., судом визначено 3% річних в сумі 2 507,17 грн та 18 122,55 грн - інфляційних втрат.

Тому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 183,64 грн - 3% річних та 5 187,09 грн - інфляційних втрат.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" підлягає частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2 566,94 грн. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 117,06 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21001, код - 30684913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" (просп. Степана Бандери, буд. 21, м. Київ, 04655, код - 40307604) 97 146,00 грн основного боргу, 18 122,55 грн - інфляційних втрат, 2 507,17 грн - 3% річних, нарахованих за період з 08.04.2022 по 15.02.2023 рр. та 2 566,94 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий Світ Актив" в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" 5 187,09 грн - інфляційних втрат та 183,64 грн - 3% річних.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 117,06 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідачу - office@vn.lotos.ua, третій особі - АРМА - info@arma.gov.ua, vn.office@arma.gov.ua, представнику третьої особи Дедушеву І.В.- ІНФОРМАЦІЯ_1 , третій особі ТОВ "Крайтекс-Сервіс" - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (просп. Степана Бандери, буд. 21, м. Київ, 04655)

3 - відповідачу (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21001)

4 - ТОВ "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" (Запорізьке шосе, буд. 37, м. Дніпро, 49040)

5 - Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001)

6 - Центрально-західне міжрегіональне територіальне управління АРМА (вул. 600-річчя, 25, м. Вінниця, 21027)