Рішення

від 01.02.2024 по справі 906/771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/771/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Олексюк М.М. - адвокат, довіреність № 398/21-Н від 06.07.2021 (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк "

до 1) Фізичної особи-підприємця Ященка Юрія Григоровича

2) ОСОБА_1

про стягнення 194100,66 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 011/61704/497686 від 28.01.2019 в сумі 194 100,66 грн., з яких: 140853,66 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 53247,00 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена - 52274,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фізична особа-підприємець Ященко Ю.Г. в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Ященко Ю.Г. кредитного договору №011/61704/497686 від 28.01.2019, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 28.01.2019 № 011/61704/497686/П1, укладеним між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. У зв`язку з зазначеним вище, позивач просить суд стягнути з позичальника та поручителя наявну заборгованість в солідарному порядку.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В послідуючому ухвалою від 07.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.12.2023 на адресу суду повернулися примірники ухвал від 02.11.2023, що надсилались на поштові адреси відповідачів.

05.01.2024 до суду повернувся примірник ухвали від 07.12.2023, що надсилався на адресу відповідача-2.

08.01.2024 до суду повернувся примірник ухвали від 07.12.2023, що надсилався на адресу відповідача-1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 14.07.2023, 26.09.2023, 02.11.2023, 07.12.2023, які належним чином направлялися на адресу відповідачів відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, наведені вище ухвали господарського суду по справі № 906/771/23 відповідачами не отримано.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-1 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідачів про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/771/23 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ященком Юрієм Григоровичем (позичальник, 1-ий відповідач) укладено кредитний договір №011/61704/497686 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 400000,00 грн., а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з Додатком 1 до договору.

Кінцевий термін надання кредиту - 28.03.2019 (останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора із заявою про отримання траншу кредиту) (п.1.2 Кредитного договору).

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 28.01.2022 або інша дата, визначена відповідно до п.5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором) (п.1.3 Кредитного договору).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних, в т.ч. за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п.1.3 договору.

Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Згідно п.2.3 Кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

За умовами п.5.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення позичальником кредитору суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафу та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору.

У відповідності до п.5.3 Кредитного договору позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 27 числа (далі - дата платежу) та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку.

За змістом п.8.1.3 Кредитного договору в разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договір) вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов`язань за договором.

Відповідно до п.11.1 Кредитного договору в разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та положеннями договору.

До всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років (п.11.4 Кредитного договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору (п.12.1 Кредитного договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

22.10.2020 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно умов якої, сторони досягли згоди про зміну умов погашення кредиту. Також, сторони домовились п. 1.3. ст. 1 "Предмет договору" викласти в новій редакцій, у зв`язку з чим. кінцевий термін погашення кредиту - 28.09.2022 або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або ст. 8 договору.

За змістом п.4.1 Кредитного договору виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечуються порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору між кредитором і ОСОБА_1 (поручитель, 2-ий відповідач). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті оформлюється відповідним договором поруки.

Так, 28.01.2019 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, 2-ий відповідач) укладено договір поруки №011/6170/497686/П1 (далі - Договір поруки) (а.с. 42-45).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають зі змісту кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит в розмірі 400000,00 грн., в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 28.01.2022, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору (п.1.1.1); сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором (п.1.1.2); сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1.3); сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (п.1.1.4).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у т.ч. при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (п.1.2 Договору поруки).

Відповідно до п.1.3 Договору поруки у випадку внесення змін до Кредитного договору внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя та/або які не передбачені п.1.4, 1.5 цього договору, сторони встановили наступний порядок отримання згоди поручителя на такі зміни:

1.3.1 кредитор направляє поручителю письмове повідомлення із зазначенням умов, що підлягають зміні у забезпечених зобов`язаннях та збільшують осяг відповідальності поручителя;

1.3.2 поручитель зобов`язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання зазначеного в п.1.3.1 договору письмового повідомлення надіслати кредитору письмову згоду на зміну забезпечених зобов`язань або письмово повідомити кредитора про непогодження змін;

1.3.3 у разі неотримання кредитором письмової відповіді від поручителя у встановлений п.1.3.2 договору строк, зміни до забезпечених зобов`язань, зазначені у повідомленні кредитора, вважаються погодженими поручителем та забезпечуються порукою відповідно до умов цього договору у зміненому розмірі без укладання додаткової угоди до договору.

Згідно п.1.4 Договору поруки без додаткового отримання попередньої згоди поручителя, у т.ч. без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору, порукою за цим договором також забезпечуються у повному обсязі забезпечені зобов`язання, які виникнуть (зміняться) внаслідок внесення змін до кредитного договору, зокрема внаслідок: внесення змін до кредитного договору щодо продовження на будь-які строки користування кредитом (його частинами) та/або будь-яку зміну строків виконання всіх або окремих забезпечених зобов`язань, що призводять до збільшення періоду, за який нараховуються проценти, та/або до збільшення суми нарахованих процентів; збільшення заборгованості за кредитом на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів); будь-якого збільшення розміру процентів за кредитним договором, відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором; зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом; доповнення зобов`язань позичальника зі сплати комісії та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору, та/або збільшення їх видів та розмірів; розширенні змісту забезпеченого зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Підписанням договору поручитель погоджується на збільшення обсягу його відповідальності внаслідок внесення вищенаведених змін до кредитного договору та підтверджує, що порука за цим договором забезпечує збільшення внаслідок таких змін забезпечені зобов`язання без отримання його додаткової згоди, у т.ч. без додаткового повідомлення та без укладання додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п.2.1 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом 2.2 Договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язаннями становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п.7.2 Договору поруки).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печаткою банку.

Додатком №1 до кредитного договору №011/617048497686 від 28.01.2019 сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (а.с. 23-24).

Згідно банківської виписки від 07.03.2023 банком видано позичальнику кредит у розмірі 400000,00 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідач-1 частково повернув суму кредиту та частково сплатив нараховану суму відсотків. Проте, допустив прострочення щомісячного погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, внаслідок чого в нього виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 140853,66.грн. та борг по відсотках у сумі 53247,00 грн. (а.с. 10-12).

10.03.2023 позивачем направлено відповідачам вимоги № 114/5-К-291186, № 114/5-К-291188, № 114-5-К-291189 від 09.02.2023 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, у яких банк проінформував про припинення 1-им відповідачем належного виконання зобов`язань за кредитним договором та наявну заборгованість у розмірі 193128,19грн станом на 08.03.2023 та вимагав не більш, ніж протягом 30-ти календарних днів з дня отримання цієї вимоги банку (для 1-го відповідача) та не пізніше 15 календарних днів з дати направлення вимоги (для 2-го відповідача), погасити вищезазначену заборгованість шляхом переказу коштів на рахунки банку (а.с. 47-52). Вказані вимоги відповідачі отримали особисто, про що свідчать роздруківки трекінгу з офіційного сайту "Укрпошта" (а.с. 53-55).

Проте, зазначені вище вимоги залишились відповідачами без відповіді та без задоволення.

З огляду за зазначене, позивач звернувся із позовом до суду та просить солідарно стягнути з відповідачів 140853,66 грн. заборгованості за кредитом та 53247,00 грн. боргу за відсотками.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч. 3 ст. 173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору №011/61704/497686 від 28.01.2019 та договору поруки №011/61704/497686/П1 від 28.01.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як судом зазначалося вище, позивач свої зобов`язання за кредитним договором №011/61704/497686 від 28.01.2019 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-й кредит у сумі 400000,00грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується останнім.

У свою чергу, відповідач-1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду утворилась заборгованість із повернення кредиту в розмірі 140853,66 грн. та відсотків за його користування в сумі 53247,00 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами позовні вимоги про стягнення 140853,66 грн. та відсотків за його користування в сумі 53247,00 грн. боргу за відсотками.

Окрім того, варто зазначити, що відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Як вище зазначалося судом, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №011/61704/497686 від 28.01.2019, між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №011/61704/497686/П1 від 28.01.2019, згідно п.1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають зі змісту кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит в розмірі 400000,00 грн., в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 28.01.2022, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору (п.1.1.1); сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором (п.1.1.2); сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1.3); сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (п.1.1.4).

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не додано доказів на підтвердження повернення кредитних коштів і відсотків за кредитним договором №011/61704/497686 від 28.01.2019 у розмірі 140853,66 грн. (за кредитом) та 53247,00 грн. (за відсотками).

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, відповідачі в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договорів, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений кредитним договором строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 140853,66 грн. заборгованості за кредитом та 53247,00 грн. боргу за відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір слід покласти солідарно на відповідачів.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Фізичної особи-підприємця Ященка Юрія Григоровича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

- на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а, ід. код 14305909) заборгованість за кредитним договором № 011/61704/497686 від 28.01.2019 в сумі 194 100,66 грн., з яких: 140853,66 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 53247,00 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена - 52274,53 грн., а також 2911,51 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.02.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - позивачу в Електронний кабінет

+ представнику - адвокату Олексюк М.М. в Електронний кабінет

2 - відповідачу Ященко Ю.Г. (рек. з повід.)

+ на електронну адресу представника - адвоката Києнко Д.О. : kienkodo@ukr.net

3 - відповідачу ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 (рек. з повід.)