Рішення

від 09.02.2024 по справі 910/9649/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2024Справа № 910/9649/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літораль"

доПриватного підприємства "Радос КР"

про стягнення 43 080,52 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літораль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Радос КР" про стягнення 43 080,52 грн, з яких 35381,52 грн заборгованості, 1169,04 грн 3% річних та 6529,96 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди № 420 нежитлових приміщень від 08.02.2022 в частині своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9649/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9649/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494672088 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 05.08.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням терміну зберігання".

Крім того, 15.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494672088, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: " За закінченням терміну зберігання ".

Станом на поточну дату інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Літораль" (далі -позивач/орендодавець) та Приватним підприємством"Радос КР"(далі - відповідач/орендар) укладено Договір оренди № 420 нежитлових приміщень (далі - Договір), відповідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 375,6 кв.м (далі - Приміщення/Об`єкт оренди), що знаходиться в корпусі Р, відновна вартість якого складає п`ять мільйонів двісті п`ятдесят вісім тисяч чотириста грн, (далі - Будівля), за адресою: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, для використання під склад згідно з планом розміщення 419-109-848 (Додаток А) (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договоруприміщення передається орендарю в оренду з інженерними комунікаціями та іншими технічними системами відповідно до умов цього Договору. Передача Приміщення орендареві оформляється Актом прийняття-здачі (Додаток Б), підписаним сторонами цього Договору. В Акті прийняття-здачі вказується стан Приміщення, наявні інженерні комунікації та інші технічні системи. Приміщення вважається переданим в оренду після підписання Акта прийняття-здачі.

Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати за користування 1 кв.м площі Приміщення за місяць за цим Договором складає 120,00 грн, включаючи ПДВ. Розмір ПДВ обчислюється згідно з чинним законодавством України. Орендна плата нараховується з дати передачі Приміщення в оренду згідно з Актом прийняття-здачі. Орендар самостійно сплачує свої банківські витрати. Загальна сума Договору складається з сум щомісячних платежів за Договором.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що встановлену орендну плату, відшкодування вартості комунальних послуг та сплату вартості інших послуг, передбачених Договором, за поточний місяць орендар зобов`язується перераховувати на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Розмір відшкодування орендарем вартості комунальних послуг за поточний місяць визначається виходячи з розміру фактичного споживання енергоносіїв у попередньому місяці або розрахунково у вигляді передоплати, за перший місяць - розрахунково. У наступному місяці орендодавець здійснює коригування розміру відшкодування вартості комунальних послуг, виходячи з розміру фактичного споживання енергоносіїв орендарем у поточному місяці, визначених відповідно до розділу 4 Договору. Орендна плата, відшкодування вартості комунальних послуг та вартість інших послуг, передбачених Договором, за перший місяць оренди сплачуються орендарем протягом п`яти робочих днів з дати підписання Акту прийняття-здачі Приміщення.

Відповідно до пункту 4.1 Договору орендар відшкодовує орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення), якими він користується в об`єкті оренди. Відшкодування витрат за комунальні послуги відбувається на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур у відповідності до методик, наведених у Договорі.

Згідно з пунктом 4.4 Договору орендар сплачує орендодавцю вартість експлуатаційних послуг. До експлуатаційних послуг входить: а)утримання в належному стані загальної території - прибирання доріг та тротуарів від снігу, льоду та сміття, посипка доріг, тротуарів сіллю від ожеледиці, вивіз побутових відходів, освітлення території, озеленення, косіння газонів;б)утримання прибудинкової території - прибирання, озеленення, забезпечення роботи систем освітлення; в)утримання загальних місць будівлі, в якій знаходиться Об`єкт оренди (вхідні холи, коридори, сходи, туалети) - прибирання, ремонт; г)утримання спеціально відведених місць для розміщення автомобілів (за зверненням орендаря).Вартість експлуатаційних послуг складає 10,20 грн, включаючи ПДВ, в місяць з одного квадратного метра орендованого Приміщення. Вартість експлуатаційних послуг може бути змінена орендодавцем в період строку дії Договору у разі збільшення його витрат на надання цих послуг, про що письмово повідомляє орендаря.

Пунктами 9.1 та 9.2 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 28.02.2023 включно. Строк оренди у відповідності до умов цього Договору встановлюється з дати підписання Акта прийняття-здачі Приміщення до дати повернення Приміщення, що засвідчується Актом прийняття-здачі. Сторони зобов`язуються підписати Акт прийняття-здачі Приміщення не пізніше 01.03.2022.

За Актом прийняття-здачі приміщень від 31.05.2022 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 375,6 кв.м, згідно з планом розміщення 419-109-848, за адресою: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 67.

На виконання умов Договору, за травень 2022 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № ЛІ000002057 від 01.05.2022на загальну суму 35 381,52 грн за орендну плату та експлуатаційні витрати.

За Актом прийняття-здачі приміщень від 31.05.2022 орендодавець прийняв, а орендар передав орендоване нежитлове приміщення загальною площею 375,6 кв.м, згідно з планом розміщення 419-109-848, за адресою: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 67.

Як зазначає позивач, відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендної плати та експлуатаційних витрат за травень 2022 року не виконав, відтак відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за Договором у розмірі 35 381,52 грн.

Крім того, за порушення строків оплати орендної плати та експлуатаційних витрат позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 6529,96 грн та 3% річних у розмірі 1169,04 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося судом вище, умовами Договору передбачено обов`язок відповідача сплачувати орендну плату, відшкодовувати вартість комунальних послуг та сплачувати вартість інших послуг, передбачених Договором, один раз на місяць не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць, починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі (пункти 3.1, 3.2 Договору). Крім того, умовами Договору на орендаря покладено обов`язок сплачувати експлуатаційні послуги не пізніше 10-го числа поточного місяця (пункти3.2, 4.4 Договору).

На орендаря покладено обов`язок щомісячно одержувати створений та відправлений орендодавцем в електронній формі рахунок-фактуру на оплату орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та сплату вартості інших послуг, передбачених Договором (пункт 3.4 Договору).

Не одержання створеного та відправленого орендодавцем рахунку-фактури не є підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати, відшкодування вартості комунальних та сплати вартості інших послуг, передбачених Договором (пункт 3.5Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за травень 2022 року нараховано орендну плату та виставлено відповідачу рахунок на оплату № ЛІ000002057 від 01.05.2022 на загальну суму 35 381,52 грн.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 року в справі № 910/17876/19, від 31.03.2021 року в справі № 910/17881/19, від 08.12.2021 року в справі № 910/5953/17 та від 15.12.2021 року в справі № 910/4908/21).

Також одним із принципів цивільного права є принцип заборони суперечливої поведінки. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року в справі № 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі № 390/34/17 та від 30.11.2021 року в справі № 910/4224/21).

Добросовісність поведінки орендаря визначається виконанням обов`язку, передбаченого договором, в тому числі у вигляді сплати суми орендної плати та інших платежів.

Отже, виходячи з умов пункту 3.2. Договору, строк виконання зобов`язання по сплаті орендної плати та експлуатаційних витрат за травень 2022 року є таким, що настав 10.05.2022.

Відповідач заборгованість з орендної плати та експлуатаційних витрат у розмірі 35 381,52 грн не сплатив, зворотного судом не встановлено.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача -35 381,52 грн, а також настання строку виконання обов`язку зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат не були спростовані відповідачем.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав.

З урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов Договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 420 нежитлових приміщень від 08.02.2022у розмірі 35 381,52 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 6529,96 грн та 3% річних у розмірі 1169,04 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію за знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Як вже зазначалося судом вище, строк виконання зобов`язання зі сплати орендної плати та експлуатаційних витрат за травень 2022 року є таким, що настав 10.05.2022 року, отже відповідач є таким що прострочив виконання зобов`язання з 11.05.2022 року.

З доданих до позовної заяви розрахунків інфляційних втрат та 3% річних вбачається, що позивач здійснює відповідні нарахування з 10.05.2022 року.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що в частині нарахування 3% річних було допущено помилку при обчисленні.За розрахунком суду суми інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становлять: 6529,96 грн інфляційних втрат та 1166,14 грн 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючивищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволеннюв розмірі 43077,62 грн, з яких 35381,52 грн заборгованості, 1166,14 грн 3% річних та 6529,96 грн інфляційних втрат.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 683,00 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 1,00 грн залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Літораль" до Приватного підприємства "Радос КР" про стягнення 43 080,52 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Радос КР" (50011, місто Кривий Ріг, вулиця Світлогірська, будинок 74; ідентифікаційний код: 39878943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літораль" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 8; ідентифікаційний код: 31723443) 35 381 (тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят одну) грн 52 коп. заборгованості, 1 166 (одну тисячу сто шістдесят шість) грн 14 коп. 3% річних, 6 529 (шість тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн 96 коп. інфляційних втрат та 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1,00 грн покласти на позивача.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2024.

Суддя О.В. Нечай