Рішення

від 29.11.2023 по справі 911/1174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1174/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЄВРОТРУБПЛАСТ

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЦК КИЇВБУД

про стягнення 704 785,56 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Нагірняк Я.В (довіреність б/д від 28.11.2023 року);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЄВРОТРУБПЛАСТ (далі позивач, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЄВРОТРУБПЛАСТ) до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 , поручитель) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЦК КИЇВБУД (далі третя особа, ТОВ ЦК КИЇВБУД, боржник) про стягнення 704 785,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1174/23, справу призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.06.2023 року.

У зв`язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 12.06.2023 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2023 року підготовче засідання призначено на 24.07.2023 року.

24.07.2023 року представником позивача через канцелярію Господарського суду подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 року підготовче засідання відкладено на 16.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2023 року підготовче засідання відкладено на 06.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2023 року підготовче засідання відкладено на 27.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2023 року підготовче засідання відкладено на 25.10.2023 року.

В підготовчому засіданні 25.10.2023 року позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач в підготовче засіданні 25.10.2023 року не з`явився, відзив не надав.

Третя особа в підготовче засіданні 25.10.2023 року не з`явилась, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року не виконала.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2023 року закрито підготовче провадження у справі 911/1174/23 та призначено до судового розгляду по суті на 15.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2023 року розгляд справи по суті відкладено на 29.11.2023 року.

У судовому засіданні 29.11.2023 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач у судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 29.11.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2018 року між Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЄВРОТРУБПЛАСТ (далі - постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю ЦК КИЇВБУД (далі - покупець) Договір № 533 (далі Договір 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору 1 постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - «товар»), партіями в кількості, асортименті та за цінами. узгодженими сторонами в рахунках - фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з п. 4.7. Договору 1 датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю. При цьому обов`язок постачальника поставити товар Покупцю вважається виконаним у момент передачі товару перевізнику для поставки покупцю або з моменту забезпечення наявності товару на складі постачальника (допускається інформування про це в телефонному режимі), якщо специфікацією передбачена вибірка товару зі складу постачальника.

Пунктом 5.1. Договору 1 унормовано, що оплата Товару шляхом покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахункі-фактурі або Специфікації в порядку передбаченому даним договором, за отримання грошових коштів від замовника.

Відповідно до п. п. 5.4.- 5.4.1. Договору 1 сторони зобов`язані щоквартально не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа наступного місяця складати та підписувати Акт звірки взаєморозрахунків в двох екземплярах та на підтвердження належного виконання зобов?язань щодо поставки товару по Договору підписувати відповідні акти підтвердження приймання-передачі товару за певний період. Для цього покупець зобов?язаний провести звірку взаєморозрахунків, підписати надані постачальником Акт звірки взаєморозрахунків та відповідний акт підтвердження приймання-передачі товару, після цього направити їх до Постачальника. Якщо протягом 3 (трьох) банківських днів жодна зі сторін не надала письмових заперечень щодо підписання Акту звірки взаєморозрахунків, Сторона, якій був надісланий Акт звірки взаєморозрахунків - за умовчуванням погоджується з даними зазначеними в ньому.

Сторони домовились, що Акт звірки взаєморозрахунків є неоспорюваним фактом підтвердження здійсненної господарської операції між Сторонами, а саме с фактом поставки, передачі, прийняття, оплати Товару.

Згідно з п. 8.3. Договору 1 у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Позивач право нарахувати та стягнути з Боржника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України Сторони домовились, що нарахування пені припиняється через три роки від дня коли оплата мала бути здійснена.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до «31» грудня 2018 року, а в частині виконання зобов?язань, що виникли в період дії Договору - до їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу Сторону про своє бажання розірвати Договір, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 12.1 Договору 1).

Як вбачається з матеріалів справи позивач, на виконання своїх договірних зобов`язань за Договором 1 поставив ТОВ ЦК КИЇВБУД товар на загальну суму 371 409,20 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: № ЕТП КВ1608/012 від 16.08.2018 року та № ЕТП КВ2208/022 від 22.08.2018 року (копії наявні в матеріалах справи).

Судом враховується, що надані первинні документи підписані повноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

У постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17 викладено правову позицію, відповідно до якої юридичний аналіз положень статей 6-7 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що цивільні відносини між сторонами договору можуть регулюватися звичаєм ділового обороту, яким є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов`язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні. Відповідно до ст. 3, 5, 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, електронні документи вже давно стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства, тому є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року, який належним чином підписаний та скріплений печатками сторін, в якому зазначена загальна заборгованість ТОВ ЦК КИЇВБУД перед позивачем в сумі 247 884,58 грн.

Однак, ТОВ ЦК КИЇВБУД в порушення п. 5.1 Договору 1 своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав, розрахувався частково, відтак за ТОВ ЦК КИЇВБУД рахується заборгованість за отриманий товар за видатковими накладними: № ЕТП КВ1608/012 від 16.08.2018 року та № ЕТП КВ2208/022 від 22.08.2018 року на суму 247 884,58 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 655, 692, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду зазначеного вище, з урахуванням умов договору поставки, суд дійшов висновку, що підписання ТОВ ЦК КИЇВБУД вказаних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття останнім цього товару згідно умов Договору 1 та, відповідно, породжує для ТОВ ЦК КИЇВБУД обов`язок по сплаті вартості такого товару в повному обсязі за вказаними видатковими накладними у вказані Договором 1 строки.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Вказане вище свідчить, що ТОВ ЦК КИЇВБУД покладений на нього Договором 1 обов`язок щодо сплати у передбачені строки вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 247 884,58 грн. не виконав, доказів протилежного суду не надав.

У зв`язку з простроченням ТОВ ЦК КИЇВБУД виконання грошового зобов`язання з оплати товару, позивач просить стягнути 284 449,23 грн. пені відповідно до п. 8.3 Договору нарахованої від сум заборгованості по кожній спірній накладній та з урахуванням часткових проплат, за загальний період з 16.12.2018 року по 20.01.2022 року, 140 729,75 грн. інфляційних втрат та 31 722,00 грн. 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що строк на оплату є таким, що настав, зокрема за видатковою накладною № ЕТП КВ1608/012 від 16.08.2018 року та за видатковою накладною № ЕТП КВ2208/022 від 22.08.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 8.3. Договору 1 у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару позивач має право нарахувати та стягнути з Боржника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування пені припиняється через три роки від дня коли оплата мала бути здійснена.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, нарахованої на суму боргу по спірних накладних, суд встановив що відповідні нарахування проведено за фактичні періоди існування заборгованості на фактичні суми заборгованості, з врахуванням часткових оплат, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в межами трьох річного строку передбаченого 8.3. Договору 1.

Відтак, враховуючи, що надані розрахунки є арифметично вірними, пеня підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані 3% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості ТОВ ЦК КИЇВБУД та факту прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму боргу по спірних накладних, суд встановив що відповідні нарахування проведено за фактичні періоди існування заборгованості на фактичні суми заборгованості, тому підлягають задоволенню в заявлених розмірах 140 729,75 грн. інфляційних втрат за період січень 2019 року по березень 2023 року та 31 722,00 грн. 3 % річних за період з 16.12.2018 року по 19.04.2023 року.

Поряд із цим, 14.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ЄВРОТРУБПЛАСТ» (далі кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено Договір поруки № 533- ПР (далі Договір 2).

Відповідно до п. 1.1. Договору 2 поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ТОВ «ЦК «КИЇВБУД», код за ЄДРПОУ 39538465 щодо оплати товару за Договором, передбаченим ст. 2 цього Договору (надалі іменується основний договір).

Пунктом 1.2. Договору 2 встановлено, що порукою забезпечується виконання зобов`язань Боржника у повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. Договору 2 поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором, що передбачений п. 1.1. Договору, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбаченим основним договором.

Згідно з п. 4.1. Договору 2 він набуває чинності з моменту його підписання і втрачає чинність через п`ять років з моменту укладання, але в будь-якому разі не раніше закінчення строку дії основного договору.

Договір поруки підписаний поручителем та кредитором (копія наявна в матеріалах справи).

Договір поруки № 533- ПР від 14.08.2018 року, укладений між сторонами, вчинено в письмовій формі, як це передбачено законом.

20.05.2019 року на підставі п. 3.1. Договору 2 на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про сплату грошових коштів по Договору поруки № 533-ПР від 14.08.2018 року вих. № 794/2019 (копія вимоги наявна в матеріалах справи), однак вона залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Згідно зі ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки ТОВ ЦК КИЇВБУД зобов`язання за Договором 1 не були виконані своєчасно та в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся з даним позовом до поручителя, оскільки п. 3.1 Договору 2 унормовано правомірність такого звернення та стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних за Договором 1, саме з відповідача.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено прострочену заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі 704 785,56 грн., що відповідачем в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано

Згідно із ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 704 785,56 грн. з яких 247 884,58 грн. основного боргу, 284 449,23 грн. пені, 140 729,75 грн. інфляційних втрат та 31 722,00 грн. 3 % річних.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 14 192,87 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 231, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЄВРОТРУБПЛАСТ (77300, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Промислова, будинок 7, код 33090871) 247 884 (двісті сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 58 коп. основного боргу 284 449 (двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок дев`ять) грн. 23 копійки пені, 140 729 (сто сорок тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 75 коп. інфляційних, 31 722 (тридцять одну тисячу сімсот двадцять дві) грн. 00 коп. 3% річних та 14 192 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто дві) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно дост.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.02.2024 р.

Суддя Т.П. Карпечкін