Рішення

від 09.02.2024 по справі 922/5145/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5145/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ до Комунального некомерційного підприємства Безлюдівської селищної ради "Центр первинної медичної допомоги №3 Харківського району", смт Васищеве Харківської області про стягнення 96 215,91грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Безлюдівської селищної ради "Центр первинної медичної допомоги №3 Харківського району" (надалі- відповідач) про стягнення 96215,91грн., з яких: 64053,13грн. основного боргу, 9458,81грн. пені, 3037,70грн. 3% річних, 19666,27грн. інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати природного газу, спожитого у листопаді та грудні 2021 року. При цьому, позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем в листопаді та грудні 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Ухвалою від 11.12.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

В той же час учасники справи скористалися своїм правом на подання наступних заяв по суті справи.

26 грудня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача частково заперечив та просив у задоволенні позову відмовити в частині стягнення трьох відсотків річних, інфляційних витрат та пені, оскільки позивач, в порушення вимог 4.3 договору, протягом 10 терміну встановленого умовами договору строку не надав рахунок на оплату природного газу, а тільки на 17 день зазначений рахунок було надано УКРПОШТІ для відправки Споживачу.

02.01.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив. Зазначив, що обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статті 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки товару. Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом ст. 692 ЦК України та пункту 4.4. Типового договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку.

08 січня 2024 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому він зауважив, що Додатком до Методичних рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів, затверджених Наказом Державної казначейської служби України 29.04.2013 № 68 передбачено, що документами, які надаються при оплаті природного газу є: договір; рахунок-фактура; акт наданих послуг/акт приймання-передавання товарної продукції. Не надання ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" первинних документів, що підтверджують факт поставки природного газу протягом 1-8 грудня 2021 року унеможливило проведення оплати КНП Безлюдівської селищної ради "ЦПМД №3 Харківського району" за даним договором. Таким чином, в порушення вимог ст. 666 ЦК України ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до теперішнього часу не надані первинні документи на поставлений у грудні 2021 року КНП Безлюдівської селищної ради "ЦПМД №3 Харківського району" товар (природний газ), в зв`язку з чим відсутні правові підставі для нарахування трьох відсотків річних, інфляційних витрат та пені.

Вищевказані заяви сторін по суті справи були подані у строки, встановлені ухвалою від 11.12.2023, а тому прийняті судом та долучені до справи.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальне некомерційне підприємство Безлюдівської селищної ради "Центр первинної медичної допомоги №3 Харківського району" (надалі - відповідач, споживач) є закладом охорони здоров`я комунальної власності.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем в листопаді та грудні 2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - "Кодекс ГТС").

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС від 27.09.2023 № ТОВВИХ-23-13599 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001208PX006;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Протягом листопада та грудня 2021 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 156259,43грн.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем 19.01.2022 направлялись на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рахунки на оплату поставленого природного газу у №32814 за період 1-30 листопада 2021 року на суму 92206,30грн. та №1802 за період 1-31 грудня 2021 року на суму 64053,13грн.

Слід зауважити, що пунктом 4.4 Договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідач свої зобов`язання перед позивачем виконав лише частково, сплативши 28.12.2021 грошові кошти в розмірі 92206,30грн., що підтверджується Інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача.

У зв`язку з цим, у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 64053,13 грн. (156259,43грн. - 92206,30грн.)

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач, як постачальник останньої надії, протягом листопада-грудня 2021 року, поставив відповідачу, як споживачу, природний газ на загальну суму 156259,43грн., який відповідно до умов пункту 4.4 Договору мав бути оплачений до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Отже природний газ на суму 92206,30грн., який був поставлений позивачем у листопаді 2021 року, мав бути оплачений відповідачем не пізніше 31.12.2021, а природний газ на суму 64053,13грн., який був поставлений у грудні 2021 року, мав бути оплачений відповідачем не пізніше 31.01.2022.

Матеріали справи свідчать, що відповідач своєчасно оплатив природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, сплативши його повну вартість 18.12.2021, проте обсяг природного газу, який було спожито у грудні 2021 року і який мав бути оплачений не пізніше 31.01.2022, відповідачем в порушення умов Договору оплачений не був.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати відповідачем залишку заборгованості за спожитий природний газ на суму 64053,13грн.

Відповідач факт наявності даної заборгованості не заперечує.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 64053,13грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач за період з 01.02.2022 по 31.07.2023 здійснив нарахування відповідачу 9458,81грн. пені, 3037,70грн. 3% річних, 19666,27грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача проти нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідач вказує, що він має бути звільнений від сплати вищевказаних сум, оскільки позивач несвоєчасно направив йому рахунки на оплату спожитого природного газу.

Суд зазначає, що за умовами пункту 4.3 Договору постачальник має обов`язок надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Проте позивач даний обов`язок виконав несвоєчасно та направив відповідачу рахунки за листопад та грудень 2021 року лише 19.01.2022.

В той же час, умови Договору не передбачають будь-яких наслідків за невиконання постачальником вищевказаного обов`язку, у тому числі у вигляді звільнення відповідача від обов`язку здійснення оплати спожитого природного газу до моменту отримання такого рахунку.

Також, необхідно відзначити, що відповідачем не надано доказів неотримання даного рахунку від відповідача, або отримання його після 31.01.2022, що унеможливлювало б його своєчасну оплату.

Натомість, пунктом 4.4 Договору чітко передбачено граничний строк для виконання споживачем свого зобов`язання з оплатити вартості спожитого ним природного газу, а саме: до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Отже несвоєчасне направлення позивачем рахунку за грудень 2021 року не вплинуло на обов`язок відповідача здійснити оплату вартості природного газу, спожитого у грудні 2021 року, до 31.01.2022 (включно).

Також необхідно відзначити, що відповідачем не надано доказів неотримання даного рахунку від відповідача, або отримання його після 31.01.2022, що унеможливлювало б його своєчасну оплату.

Крім того, виходячи з умов пунктів 4.1, 4.2 Договору відповідач не був позбавлений можливості самостійно визначити вартість спожитого природного газу. Також суд враховує, що відповідач, з огляду на положення пункту 5.1 Договору, мав можливість реалізувати своє право на отримання інформації про ціну природного газу, його обсягу та інших показників споживання природного газу з метою належного виконання своїх зобов`язань щодо оплати спожитого природного газу.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що відповідач до моменту отримання від позивача рахунку №32814 за період 1-30 листопада 2021 року на суму 92206,30грн., який також був направлений позивачем лише 19.01.2022, своєчасно (28.12.2021) та у повному обсязі (92206,30грн.) здійснив оплату природного газу, який був ним спожитий у листопаді 2021 року.

Отже, у даному випадку відсутність рахунку від позивача не вплинула на можливість своєчасної оплати природного газу, спожитого у листопаді 2021 року.

Також суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки товар отриманий відповідачем у грудні 2021 року, що підтверджується листом оператора ГТС від 27.09.2023 № ТОВВИХ-23-13599, тому, відповідно, строк оплати за товар у відповідача настав, і отримання, але не здійснення відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов`язань. Тобто, обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статті 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки товару.

Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом ст. 692 ЦК України та пункту 4.4. Типового договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за наданий товар, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду 29.04.2020 у справі № 915/641/196, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Не погоджується суд і з доводами відповідача про те, що позивач до моменту здійснення оплати був зобов`язаний надати йому акт наданих послуг/акт приймання-передавання товарної продукції, оскільки така вимога відповідача не ґрунтується на умовах Договору.

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що видатки на оплату за спожитий природний газ були передбачені бюджетом Безлюдівська селищної ради на 2021 рік і, враховуючи відсутність кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, відсутні правові підстави для планування потреби на погашення заборгованості за грудень 2021 рік у видатках бюджету Безлюдівської селищної ради на 2022 рік.

Так, частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків відповідних бюджетів.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Безлюдівської селищної ради "Центр первинної медичної допомоги №3 Харківського району" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, вул. Зелена, буд.36, код 38008933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальнакомпанія "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код 40121452) 64053,13грн. основного боргу, 9458,81грн. пені, 3037,70грн. 3% річних, 19666,27грн. інфляційних втрат, 2147,20грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" лютого 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай