Рішення

від 08.02.2024 по справі 380/10520/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 рокусправа № 380/10520/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фландрія» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фландрія» (далі позивач, ТзОВ «Фландрія») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.04.2023 № ПШ015554, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позову зазначено те, що спірну постанову винесено у зв`язку з порушення позивачем ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, в частині не надання водієм транспортного засобу заповненої тахокартки водія за 06.03.2023. Вказав, що позивач в даному перевізником не був, а відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту здійснення позивачем перевезення вантажу в час встановлення нібито порушення. Вважає, що тахограф повинен мати водій, у разі якщо такий автомобіль використовується для перевезень пасажирів та/або вантажів суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Додатково вказав, що згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону, є надання суб`єктом господарювання послуги з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Суб`єктами відповідальності за статтею 60 Закону є автомобільні перевізники суб`єкти господарювання, які надають послуги з перевезень пасажирів та вантажів. Натомість, жодних доказів здійснення позивачем перевезень вантажу станом на час складення акту відповідачем не додано. Також повідомив, що відповідно до п. 3.1, Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті розроблена відповідно до вимог, зокрема, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). При цьому актом Відповідача № 355702 від 06.03.2023 встановлено, що місцем перевірки є автомобільна дорога М30, під час проведення внутрішніх вантажних перевезень, хоча такі, як стверджує позивач, і не здійснювались.

Ухвалою суду від 19.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 41161 від 05.06.2023), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що посадовими особами відповідача 06.03.2023 зупинений транспортний засіб RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого надав вказаним особам посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію причепа бортового марки SAMRO, тахокарту за НОМЕР_2 , товарно-транспортну накладну № Р633 від 04.03.2023. Відповідач зазначив, що водієм вказаного транспортного засобу не надано заповненої тахокартки водія за 06.03.2023. З урахуванням наведених обставин, відповідачем прийнято оскаржувану постанову. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 014507 від 03.03.2023 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить на праві власності ТзОВ «Фландрія».

За результатами перевірки, зокрема, складено: акт № 353702 від 06.03.2023 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Актом № 353702 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.03.2023, встановлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», в частині того, що перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня заповнена тахокарта водія ОСОБА_1 за 06.03.2023, чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня заповнена тахокарта водія ОСОБА_1 за 06.03.2023. Т/з обладнано аналоговим тахографом. Пояснення водія про причини порушень: «не поставив, бо закінчилися попередні карти в мене є всі».

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТзОВ «Фландрія», 26.04.2023 винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ015554 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та порушення вимог Наказу № 385 від 24.06.2010.

Відповідно приписів статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення регулярних пасажирських перевезень для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Зі змісту вказаної норми слідує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Отже, приписами ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено наявність спеціального суб`єкта відповідальності - автомобільного перевізника.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Згідно з визначеннями, наведеними у главі 1 Правил № 363, перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як видно із копії товарно-транспортної накладної № Р633 від 04.03.2023, яка є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, водій ОСОБА_1 на автомобілі RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу з м. Золотоноша (Черкаська область) до м. Слов`янськ (Донецька область), вантажовідправником якого вказано ФОП ТзОВ «ФЕС УКР».

Із аналізу змісту такого письмового доказу судом встановлено, що в графі товаротранспортної накладної № Р633 від 04.03.2023 автомобільним перевізником зазначено ПТЕП «Автотрансекспедиція».

Разом з тим, 29.03.2023 одночасно з направленням повідомлення про розгляд справи позивачу, відповідачем направлено повідомлення № 20294/31/24-23 від 29.03.2023 про такий розгляд ПТЕП «Автотрансекспедиція», яке зазначено у графі «автомобільний перевізник».

Листом від 30.03.2023 вих. № 0056 ПТЕП «Автотрансекспедиція» повідомило відповідача про те, що ПТЕП «Автотрансекспедиція» здійснює транспортно-експедиційну діяльність, тобто є Експедитором, і відповідно до цього організовує перевезення вантажів для своїх Замовників шляхом залучення транспортних засобів третіх осіб, а саме перевізників. ПТЕП «Автотрансекспедиція» повідомило відповідача, що для організації даного перевезення підписали з перевізником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фландрія» (код ЄДРПОУ 23273692 юр. адреса: вул. Довженка, буд. 5 м. Львів 79070) Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 736/23 від 03.03.2023 р. та Заявку про надання транспортних послуг № 01716 - Т від 03.03.2023 р. На виконання умов даної Заявки, ТОВ «Фландрія» надала транспортний засіб д.н. НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , який виконав перевезення по напрямку м. Золотоноша (Черкаська область) - м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) - м. Дніпро (Дніпропетровська область).

Вищезазначеним листом також повідомлено відповідача по те, що транспортний засіб, який виконував дане перевезення є власністю перевізника ТОВ «Фландрія», що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Водій, який виконував дане перевезення, а саме ОСОБА_1 є найманим працівником Перевізника ТОВ «Фландрія»». Окрім того, до вказано листа ПТЕП «Автотрансекспедиція» долучено договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 736/23 від 03.03.2023, заявку про надання транспортних послуг №01716-Т від 03.03.2023, ТТН № Р643 від 04.03.2023.

Суд зазначає, що позивачем жодним чином не пояснюється використання його ж транспортних засобів згідно долучених свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_4 та марки SAMRO, номерний знак НОМЕР_6 .

Отже, на момент розгляду справи про порушення у Відділі державного нагляду (контролю) у Львівській області були наявні усі матеріали, що підтверджують здійснення вантажних перевезень позивачем. Отже, враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що автомобільним перевізником є позивач, а отже останній є належним суб`єктом відповідальності за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Таким чином доводи позивача про те, що він не є перевізником за спірних правовідносин суд відхиляє.

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Суд критично оцінює доводи позивача про неможливість притягнення до відповідальності за відсутність тахокарти при здійсненні внутрішніх перевезень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Вищенаведене свідчить про помилковість доводів позивача про те, що вимоги Інструкції № 385 не розповсюджуються на внутрішні перевезення. Отже твердження позивача про неможливість притягнення його до відповідальності є безпідставними, а такий документ як тахокарта є «іншим документом» в контексті статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та повинна бути пред`явлена особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

У даному випадку у водія автомобіля RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 на момент проведення перевірки була відсутня заповнена тахокарта водія ОСОБА_1 за 06.03.2023.

Крім того позивачем не надано доказів того, що водій позивача на дату перевірки мав у наявності таку картку.

Суд також зазначає, що позивачем у позовній заяві не заперечуються висновки відповідача про відсутність заповненої тахокарти водія ОСОБА_1 за 06.03.2023.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій ОСОБА_1 посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги автомобільного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відтак позовні вимог ТзОВ «Фландрія» є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фландрія» (79070 м. Львів вул. Довженка 5; код ЄДРПОУ 23273692) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150 м. Київ вул. Антоновича 51; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур