Ухвала

від 08.02.2024 по справі 380/2957/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2957/24

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

08 лютого 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача від 06 лютого 2024 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 380/2957/24 за позовом Приватного підприємства «Азов-Галичина» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Азов-Галичина» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 січня 2024 року № ПШ017812 Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті;

- стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір на користь позивача.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву від 06 лютого 2024 року про забезпечення адміністративного позову.

Указана заява мотивована тим, що згідно з постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10 січня 2024 року № ПШ017812 про застосування адміністративно-господарського штрафу відкрито виконавче провадження на загальну суму 17000,00 грн. З огляду на наявність відкритого виконавчого провадження можливий арешт поточних рахунків позивача, що унеможливить виплату заробітної плати працівникам Приватного підприємства «Азов-Галичина», сплату податків та інших обов`язкових платежів, проведення розрахунків з контрагентами. Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав та інтересів Приватного підприємства «Азов-Галичина», а разі задоволення заяви про забезпечення позову буде зупинено процедуру можливого примусового стягнення штрафу, а не вирішено питання про законність оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене просить суд прийняти рішення про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ017812, винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Чиженко Д. Державної служби України з безпеки на транспорті 10 січня 2023 року до набрання чинності рішенням суду.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, суд враховує наступне.

Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою-шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти таких висновків.

Під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 КАС України.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Оцінюючи аргументи позивача про наявність підстав для забезпечення позову, які викладені у заяві 06 лютого 2024 року, суд враховує наступне.

Під час вирішення питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову суд повинен досліджувати достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе заявник їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З системного аналізу наведених вище процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18, від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21.

Так, предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10 січня 2024 року № ПШ017812 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватного підприємства «Азов-Галичина» у сумі 17000,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач покликається на те, що згідно з оскаржуваною постановою відкрито виконавче провадження на загальну суму 17000,00 грн. З огляду на наявність відкритого виконавчого провадження можливий арешт поточних рахунків позивача, що унеможливить виплату заробітної плати працівникам Приватного підприємства «Азов-Галичина», сплату податків та інших обов`язкових платежів, проведення розрахунків з контрагентами. Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав та інтересів Приватного підприємства «Азов-Галичина».

Однак позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Так, у матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10 січня 2024 року № ПШ017812 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватного підприємства «Азов-Галичина» у сумі 17000,00 грн та, як наслідок, звернення стягнення на майно чи кошти позивача або ж вчинення виконавцем інших заходів примусового характеру, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у рамках такого виконавчого провадження.

Беручи до уваги викладене, суд підсумовує, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а тому суд доходить висновку, що в задоволенні заяви позивача від 06 лютого 2024 року про забезпечення адміністративного позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача від 06 лютого 2024 року про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 08 лютого 2024 року.

Суддя Клименко О.М.