Рішення

від 09.02.2024 по справі 380/5765/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 рокусправа № 380/5765/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА РВК» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА РВК» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1541 від 08 липня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1616 від 19 липня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

- виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.07.2022 року позивачем було отримано Рішення податкового органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 1541 за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач стверджує, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено ризиковість здійснення господарських операції. Вказав, що позивачем 11.07.2022 року подано пакет документів щодо виключення підприємства з переліку ризикових, однак 19.07.2022 року позивачем отримано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1616 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Позивач зазначив, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. При цьому вказав, що рядок «Податкова інформація» в оскаржуваних рішеннях містить лише формулювання п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунок коригування. Однак, як стверджує позивач, рішення № 1541 від 08.07.2022 та рішення № 1616 від 19.07.2022 не містять жодного обґрунтування та вмотивованих підстав та причин віднесення платника податків до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення Позивача до переліку ризикових платників податків, не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Однак оскаржуване рішення № 1541 від 08.07.2022 та рішення № 1616 від 19.07.2022 не містить жодних обґрунтованих та вмотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відтак, вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 17.04.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 30.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи № 380/5765/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 06.09.2023 допущено заміну відповідача в адміністративній справі № 380/5765/23 - Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039), його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/5765/23.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 39250 від 29.05.2023). В обґрунтування зазначив, що ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ЄДРПОУ 43634332) перебувало на обліку в ГУ ДПС у Львівській області. Стан платника 0- платник податків за основним місцем обліку. Податкова адреса: Львiвська область, Туркiвський район, с. Ісаї, вул. Загірська буд. 8. Основний вид діяльності: Виробництво інших видiв електронних i електричних проводiв та кабелів. Засновник - ОСОБА_1 , керівник Глубіш Олег Андрійович. Має відкриті рахунки у банківських установах. Платник ПДВ з 26.05.2021. Остання подана звітність з ПДВ за травень 2022 року. Чисельність працюючих 23 особи (звітність з ЄСВ за І квартал 2022 року). Подано ПНП та фінансову звітність за 2021 рік. Подано звіт 20-ОПП щодо використання об`єктів оподаткування в господарській діяльності: офісне приміщення, складське приміщення та ін. Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС Податковий блок, даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання, прийнято рішення від 08.07.2022 № 1541 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ТОВ «Торгова Фірма РВК») критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків. Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) 08.07.2022 прийнято рішення № 1541 про відповідність ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ЄДРПОУ 43634332) п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ від 13.12.2019 № 1165, оскільки встановлено взаємодію з ризиковими СГД, що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Так, встановлено придбання ТМЦ у ризикових СГД, а саме: ПП Александр А. Синенко, ТОВ Буд-Еліт Форм (ЄДРПОУ 42589698), ТОВ Геліос Електро (ЄДРПОУ 38733027), ТОВ Сан Лайт (ЄДРПОУ 32022177). Вказав, що позивачем 11.07.2022 направлено до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення та копії підтверджуючих документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією 19.07.2022 проаналізовано копії підтверджуючих документів, наданих платником, а також інформацію, отриману від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області. У результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного підприємства встановлено, що платником не спростовано відповідність ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ЄДРПОУ 43634332) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2019 року № 1165. Стверджує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказав, що відповідно до повідомлення ТОВ «Торгова Фірма РВК» про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, Позивачем не надано підтверджуючих документів, необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників по взаємодії з ризиковим СГД. Зазначив, що позивач і до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ТОВ «Торгова Фірма РВК» до переліку ризикових. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, на думку відповідача, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей виключення такого з переліку ризикових, при цьому враховуючи п. 6 Порядку № 1165, який містить перелік документів, які подаються з метою виключення СГД з переліку ризикових платників податків. Крім того, позивач має реальну можливість подати запит та з`ясувати у контролюючого органу усю незрозумілу/недостатню інформацію для належної підготовки пояснень з відповідними підтверджуючими документами.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача із переліку ризикових, на його думку, є передчасною, оскільки нормами постанови № 1165 передбачено, що таке виключення здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ" з 27.05.2020 перебуває на обліку як платник податків та платник єдиного внеску в Головному управлінні ДПС у Львівській області. Основним видом економічної діяльності ТзОВ "ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ" є виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів. Іншими видами економічної діяльності товариства є: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, відновлення відсортованих відходів, оптова торгівля відходами та брухтом, оптова торгівля металами та металевими рудами, неспеціалізована оптова торгівля, виробництво міді, лиття інших кольорових металів.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС Податковий блок, даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання, прийнято рішення від 08.07.2022 № 1541 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ТОВ «Торгова Фірма РВК») критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Позивачем 11.07.2022 року було подано пакет документів щодо виключення підприємства з переліку ризикових, а саме: лист, щодо виключення підприємства з переліку ризикових від 11.07.2022, повідомлення про подання інформації та копій документів , щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 від 11.07.2022, копія виписки з ЄДР, копія Договору оренди № 01/10/21-ор від 01.10.2021, копія Договору оренди № 20/12/21 від 20.12.2021, копія Договору оренди устаткування № 05/01 від 05.01.2022, копія Договору оренди обладнання № 04/01 від 04.02.2022, копія Договору № 1 від 04.01.2022 року, копія видаткової накладної № 260 від 14.01.2022, копія видаткової накладної № 1019 від 16.02.2022, копія договору № 14 від 05.01.2022 року, копія платіжного доручення № 6090 від 17.02.2022, копія видаткової накладної № 3 від 23.02.2022, копія товарно-транспортної накладної № Р3 від 23.02.2022.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.07.2022 проаналізовано копії підтверджуючих документів, наданих платником, а також інформацію, отриману від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області. У результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного підприємства встановлено, що платником не спростовано відповідність ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ЄДРПОУ 43634332) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2019 року № 1165.

Так, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення № 1616 від 19.07.2022 про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У цьому рішенні вказано, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Вказане рішення прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 11.07.2022 № 1.

ОСОБА_2 12 грудня 2022 року придбано частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ», що підтверджується актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ" від 12.12.2022.

Рішенням єдиного учасника товариства від 26 грудня 2022 року № 1 змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА РВК», а також призначено на посаду директора ОСОБА_2 .

Позивач вважає рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 1541 від 08.07.2022 та № 1616 від 19.07.2022 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ», критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відтак звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно з п. 42 Порядку № 1165 рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (п. 44 Порядку № 1165).

Згідно з п. 45 Порядку № 1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. 46 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 47 Порядку № 1165 особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.

Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) (п. 48 Порядку № 1165).

Пунктом 19-1.1. статті 19 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.40. організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

19-1.1.41. організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами;

19-1.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в статті 41 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу дає стаття 71 ПК України. Так, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.5. за наслідками податкового контролю.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд звертає увагу на таке.

З огляду на правове регулювання, характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення комісії, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку № 1165).

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Відповідно до абз. 7-19 п. 6 Порядку № 1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Водночас комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд враховує, що комісією регіонального рівня 08.07.2022 прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість у зв`язку із висновком контролюючого органу про те, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій за основним місцем обліку встановлено взаємодію з ризиковими СГД, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Вказані обставини підтверджуються витягом з протоколу засідання Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 11.07.2022 року було подано пакет документів щодо виключення підприємства з переліку ризикових, а саме: лист, щодо виключення підприємства з переліку ризикових від 11.07.2022, повідомлення про подання інформації та копій документів , щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 від 11.07.2022, копія виписки з ЄДР, копія Договору оренди № 01/10/21-ор від 01.10.2021, копія Договору оренди № 20/12/21 від 20.12.2021, копія Договору оренди устаткування №05/01 від 05.01.2022, копія Договору оренди обладнання № 04/01 від 04.02.2022, копія Договору № 1 від 04.01.2022 року, копія видаткової накладної № 260 від 14.01.2022, копія видаткової накладної № 1019 від 16.02.2022, копія договору № 14 від 05.01.2022 року, копія платіжного доручення № 6090 від 17.02.2022, копія видаткової накладної № 3 від 23.02.2022, копія товарно-транспортної накладної № Р3 від 23.02.2022.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.07.2022 проаналізовано копії підтверджуючих документів, наданих платником, а також інформацію, отриману від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області. У результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного підприємства встановлено, що платником не спростовано відповідність ТОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (ЄДРПОУ 43634332) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2019 року № 1165.

Судом з відзиву на позовну заяву встановлено, що висновки контролюючого органу про взаємодію позивача з ризиковими СГД, пов`язані із здійсненню ТзОВ ТОРГОВА ФІРМА РВК» (ТзОВ «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ») господарської діяльності із ПП Александр А. Синенко, ТОВ Буд-Еліт Форм (ЄДРПОУ 42589698), ТОВ Геліос Електро (ЄДРПОУ 38733027), ТОВ Сан Лайт (ЄДРПОУ 32022177).

Судом із наданих до відзиву доказів встановлено, що стосовно контрагентів позивача винесеного рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податків ризиковими:

- ТзОВ «САН ЛАЙТ» - рішення від 08.07.2022 № 29018 (взаємодія позивача із вказаним СГД підтверджується копією податкової накладної № 12 від 11.02.2022);

- ТзОВ «ГЕЛІОС-ЕЛЕКТРО» - рішення від 09.08.2022 № 3939 (взаємодія позивача із вказаним СГД підтверджується копією податкової накладної № 11 від 15.02.2022);

- ПП «Александр А. Синенко» - рішення від 08.07.2022 № 680 (взаємодія позивача із вказаним СГД підтверджується копією податкової накладної № 160301 від 16.03.2022);

- ТзОВ «БУД-ЕЛІТ ФОРМ» - рішення від 06.07.2022 № 60419 (взаємодія позивача із вказаним СГД підтверджується копією податкової накладної № 220405 від 22.04.2022).

Також контролюючий орган дійшов висновку про те, що у позивача немає відповідних трудових ресурсів для здійснення господарської операції.

Суд вважає такі висновки обґрунтованими, оскільки надані платником податку документи не спростовують фактів здійснення господарських операцій з придбання та реалізації ТМЦ з контрагентами, котрі були визнане такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку. Отже, позивач не спростував фактів, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. При цьому слід зазначити, що предметом дослідження у цій справі є питання правомірності віднесення платника податку на додану вартість до ризикових, а не встановлення реальності здійснення конкретних господарських операцій позивача та його контрагентами.

Отже, за результатами опрацювання отриманої від платника документів інформації та документів, а також наявної податкової інформації комісія оскаржені обґрунтовано прийняла рішення від 08.07.2022, від 19.07.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд також зазначає, що жодних пояснень щодо взаємодії з ризиковими суб`єктами господарювання позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржені рішення відповідача не містять жодного обґрунтування та вмотивованих підстав та причин віднесення платника податків до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Про використання такої інформації зазначено у спірних рішеннях.

При цьому, конкретні підстави відповідності платника податків критеріям ризиковості відображені у витягах з протоколу Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які містяться у справі.

Суд також зазначає, що вичерпного переліку документів, які може подати платник для виключення з переліку ризикових платників, не існує. Пункт 6 Порядку № 1165 містить приблизний перелік документів, на який платник податків може орієнтуватися при оскарженні рішення про віднесення його до переліку ризикових. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності його господарської діяльності не є універсальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Суд вважає, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей припинення реєстрації позивача як ризикового. Суд також вважає, що позивач мав реальну можливість подати запит та з`ясувати у контролюючого органу всю незрозумілу/недостатню інформацію для належної підготовки пояснень.

Віднесення платників податків до ризикових по суті є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Законодавче регулювання спірних правовідносин передбачає баланс обов`язків податкового органу та прав платника податків. Порядок № 1165 передбачає процедуру виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, для чого платник податків надає Комісії документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У цій ситуації опрацьована відповідачем податкова інформація є достатньою для реагування на неї шляхом прийняття оскарженого рішення.

Крім того, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Позивач вправі належними документами довести реальність здійснення ним фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі проходження моніторингу по цих операціях розраховувати на прийняття позитивного рішення про реєстрацію виданих ним податкових накладних/розрахунків коригування.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення в часині визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1541 від 08 липня 2022 року та № 1616 від 19 липня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що така є похідною від вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень від 08.07.2022 № 1541 та від 19.07.2022 № 1616. З огляду на висновки суду про відмову у задоволення вищевказаних позовних вимог, у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку слід також відмовити.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА РВК» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Судові витрати не розподіляються.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА РВК» (79024 м. Львів вул. Промислова 50/52; код ЄДРПОУ 43634332).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Суддя Р.П. Качур