Рішення

від 28.04.2023 по справі 757/9175/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9175/22-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 12733,50 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування і участі у витратах з утримання підземної автостоянки і прилеглої території, 493,05 грн. інфляційних втрат, 111,90 грн. три проценти річних, 297,92 грн. пені, а також 2481,00 грн. судового збору.

06.10.2022 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, враховуючи, що відповідачем і надалі не сплачує кошти за надані послуги. Просить суд стягнути заборгованість за період з 01.11.2020 по 01.09.2022 у розмірі 47833,35 грн. основного боргу, 1983,49 грн. інфляційних втрат, 483,09 грн. 3 проценти річних, 826,82 грн. пені та 2481,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником парко місць: НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 19.12.2002.

01.11.2020 відповідачу була надіслана пропозиція укласти договір №01-11-20-16-Н-16АН-17Н-17АН-18Н/ЛУ30Б про надання послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.

Згідно з додатковою угодою до договору, яка була надіслана позивачу як оферта та яку відповідач прийняв у силу ст. 641-643 ЦК України, щомісячна плата за утримання автостоянки становить 780,00 грн за обслуговування одного машиномісця, а за п`ять машиномісць 3900,00 грн.

З 01.11.2020 відповідач не сплачує витрати за обслуговування машиномісця, не приймає участі у витратах з утримання підземної автостоянки та прилеглої території, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 47833,35 грн.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі Правил зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, ст. 322, 526, 530, 629, 641-643, 625, 901, 977 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2022 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками, ухвалу суду та судову повістку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

На виконання вимог ст. 187 ЦПК України суд витребував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, однак з отриманої на запит суду відповіді компетентного державного органу не вбачається за можливе встановити місце перебування відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2023 витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію щодо реєстрації права власності на парко місця № НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 .

Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції, до суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим повідомленням без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позов та клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником парко місць: НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 19.12.2002, що підтверджується свідоцтвами про право власності на підземну автостоянку та інформацією Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

01.11.2020 позивач направив відповідачу пропозицію укласти договір № 01-11-20-16Н-16АН-17Н-17АН-18Н/ЛУ30Б про надання послуг з експлуатації та участі у витратах з утримання підземної автостоянки і прилеглої території, за умовами якого власник передав, а виконавець прийняв в експлуатацію місця НОМЕР_2 розташовані на першому поверсі підземної стоянки за адресою: АДРЕСА_1 , належні власнику на праві приватної власності.

Відповідно до умов вказаного договору власник машиномісця зобов`язався сплачувати послуги виконавця по експлуатації та приймати участь у витратах по її утриманню, а виконавець ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС», зобов`язався забезпечувати експлуатацію та обслуговування стоянки та прилеглої території, зберігання транспортного засобу власника на стоянці. Умовами вказаного договору визначені зобов`язання кожної із сторін.

Так, у відповідності до п. 2.2.4 вказаного договору відповідач зобов`язується своєчасно сплачувати виконавцю - позивачу ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» свою частку у витратах по утриманню та експлуатації стоянки на умовах вказаного договору, а позивач забезпечити умови експлуатації стоянки, охорону, цілодобовий пропускний та внутрішній режим, здійснювати комплекс робіт по утриманню стоянки та прилеглої території в належному технічному та санітарному стані, а також інші послуги.

Згідно з п. 7.1. цього договору строк його дії до 01.11.2025 включно.

14.07.2021 позивачем була надіслана відповідачу Додаткова угода, відповідно до якої з 01.08.2021 щомісячна плата за утримання автостоянки складає 780,00 грн за обслуговування одного машиномісця, а за п`ять машиномісць 3900,00 грн., та запропонував відповідачу підписати Додаткову угоду до договору від 01.01.2020.

Однак, договір про надання послуг з утримання підземного паркінгу між сторонами не укладений.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 901 цього Кодексу встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тариф на утримання автопаркінгів відноситься до третьої групи - житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на які визначаються виключно за домовленістю сторін на підставі економічно обґрунтованих витрат виконавцем послуг і не вимагають затвердження органами місцевого самоврядування.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору або чинного законодавства.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки.

У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Так, відсутність договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання машиномісця, оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв`язку із специфікацією їх надання (прибирання, охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення тощо, які здійснюються для власників усіх машиномісць одночасно.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц (провадження № 61-14819св2), від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц (провадження № 61-20523св19), від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17 (провадження № 61-13603св19).

В силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, незважаючи на відсутність письмового договору між сторонами про відшкодування витрат на утримання автостоянки, із фактичних правовідносин, що склалися між сторонами, вбачається, що такі договірні відносини між ними існують, оскільки позивачем надавалися у встановленому законом порядку послуги з утримання і обслуговування паркінгу відповідачу, у зв`язку з цим товариство несло витрати, а тому відповідач повинен також нести зобов`язання по їх сплаті, як власник машиномісць.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останньою не надано.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (законним користувачем) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Відповідач допустила невиконання вимог закону щодо належної оплати вартості послуги з утримання та обслуговування автостоянки (паркінгу) в установлений строк та у визначеній сумі вартості цієї послуги, що є підставою для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за надані та спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Отже, власник нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку у вигляді машиномісця у паркінгу також несе обов`язок з витрат на утримання цієї автостоянки.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини по утриманню машиномісць, ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» у встановленому законом порядку послуги з обслуговування машиномісць відповідачу надаються, у зв`язку з цим несе витрати, а тому останній повинен також нести зобов`язання по їх сплаті, як власник паркомісць.

Крім того, суд враховує правову позицію викладену у Постанові ВСУ від 14.11.2018 у справі №756/11308/15, де зазначено, що відсутність договору на утримання паркомісця не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати наданих послуг.

Так, оскільки судом встановлено, що за період з 01.11.2020 по 01.09.2022 відповідач не сплачував витрати за обслуговування машиномісць та не приймав участі у витратах по утриманню підземної автостоянки та прилеглої території, заборгованість відповідача перед позивачем складає 47833,35 грн. основного боргу, 1983,49 грн. інфляційних втрат, 483,09 грн. 3 проценти річних, 826,82 грн. пені, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.

При цьому суд враховує, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, є обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 2481,00 грн. та 878,00 грн. витрат за надання інформації про право власності на підземну автостоянку підлягає стягненню із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» заборгованість за надані послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території в розмірі 47833,35 грн - основного боргу, інфляційної складової боргу - 1983,49 грн, 3 % річних - 483,09 грн, пені - 826,82 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» судовий збір у розмірі 2481,00 грн. та 878,00 грн. витрат за надання інформації про право власності.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС», адреса: вул. Срібнокільська, 14-а, м. Київ, 02095, код ЄДРПОУ 33994474.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю. Г. Головко