Справа № 307/419/24
Провадження № 1-кс/307/59/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року м.Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024071160000078 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.02.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024071160000078 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.02.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 02.02.2024 року під час виїзду СОГ за адресою АДРЕСА_1 , було встановлено, що в ході перевірки проведеної внутрішньою безпекою ДП Ліси України, на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_6 , наявна лісопродукція на якій відсутні номерні бирки обліку деревини, зі слів власника вищевказаної земельної ділянки виявлена лісопродукція належить філії Брусторянське ЛМГ, в якій саме кількості останньому не відомо. Крім цього зі слів ОСОБА_6 було встановлено, що на даній земельній ділянці знаходиться деревина, яка була виграна ним під час аукціону, кількість деревини, яка належить останньому підтверджується відповідними документами, які наявні у ОСОБА_6 .
Слідчий зазначає, що у зв?язку з вищенаведеним слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області 02.02.2024 року проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_1 , де в ході огляду було виявлено лісопродукцію породи «Ялина» в загальній кількості 287 шт. та загальною масою 135, 80 м3, яку вилучено та поміщено на територію Кедринського лісництвава філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України та передано на зберігання згідно розписки лісничому Кедринського лісництва ОСОБА_7 .
Окрім цього, слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області 03.02.2024 року додатково проведено огляд місця події за адресою смт. Усть Чорна, вул. Лісна, 16, Тячівського району, де в ході огляду було виявлено лісопродукцію породи «Ялина» в загальній кількості 248 шт. та загальною масою 87,76 м3 та деревину для промислового використання породи «Ялина» загальною масою 128,56 м3, яку вилучено та поміщено на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України та передано на зберігання згідно розписки лісничому Кедринського лісництва ОСОБА_7 .
Слідчий стверджує, що в ході проведення огляду вище зазначеної деревини породи «Ялина» встановлено загальну її кількість 535 шт. масою 223,56 м3 (з якої не облікованої 73 шт. масою 18,06 м3) та деревину для промислового використання породи «Ялина» загальною масою 128,56 м3. Вказане майно 03.02.2024 року постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12024071160000078 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.02.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити. Разом з цим, посилаючись на проведений органом досудового розслідування протокол огляду предмета від 6.02.2024 вказали, що виявлені на деревині бирки, вказують на законність зрубаної диривини. Вказуючи на невідповідність об`єму частини цієї деревини в розмірі 15 кум.м., не спромоглися вказати, яка саме деревина, що позначена бирками, має невіповідність відомостям наявни в сервісі перевірки та походження деревини "ЛІАЦ".
Представник власника майна представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Пояснив, що накладення арешту на зазначену у клопотання деревину, зупинить роботу державного підприємства та завдасть значних збитків. Зауважив, що деревина є повністю законною. Фактів незаконної рубки зафіксовано не було. При цьому, вся деревина має биркові позначення та її законність підтверджується можливістю ідентифікації за доступним сервісом "ЛІАЦ". Відсутність бирок на частині деревини, породи "Ялина" в кількості 73 (сімдесят три) стовбури, загальною кубомасою 18,06 куб.м., пяснив можливістю їх втрати під час транспортування. Стосовно розташування деревини на земельній ділянці, що належить ОСОБА_8 пояснив, що з вказаною особою укладено договір оренди земельної ділянки, однак такий на даний час ще не затверджений у встановленому порядку. Однак розміщення цієї деревини на цій земельній ділянці не може свідчити про її незаконне походження. Також додав, що виклик працівником лісового господарства, поліції за наказом працівника внутрішньої безпеки, вказує на наявність у діях останнього ознак адміністративного правопорушення пов`язаного з хибним викликом поліції.
Заслухавши прокурора, слідчого та представника власника майна, розглянувши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12024071160000078, сформованим станом на 04.02.2024 року підтверджено, що органом досудового розслідування слідчим відділом Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 02.02.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України (а.с.5).
Постановою слідчого Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 03.02.2024 року тимчасово вилучене майно, а саме: лісопродукцію породи «Ялина» загальною кількістю 535 шт. масою 223,56 м3 (з якої не облікованої 73 шт. масою 18,06 м3) та деревину для промислового використання породи «Ялина» загальною масою 128,56 м3, яку поміщено на зберігання на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.8-9).
З протоколу огляду місця події від 02.02.2024 року вбачається, що огляд було проведено на земельних ділянках з кадастровими номерами 214456500:01:001:0206 та 2124456500:01:001:0205, в ході проведення якого виявлено лісо продукцію породи «Ялина» в загальній кількості 287 шт. та загальною масою 135,80 м3, яку вилучено та поміщено на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України. До вказаного протоколу огляду долучено таблицю в якій наведено перелік вилучених стовбурів з зазначенням інформації про їх довжину, товщину, сорт та кубомасу. Вказаний перелік містить також відомості про наявність бирки з зазначенням номеру. При цьому частина деревини не містить відповідних бирок.(а.с. 16-27).
З протоколу огляду місця події від 03.02.2024 року вбачається, що огляд було проведено за адресою смт. Усть Чорна, вул. Лісна, 16, Тячівського району, Закарпатської області, в ході проведення якого виявлено лісопродукцію породи «Ялина» в загальній кількості 248 шт. та загальною масою 87,76 м3 та деревину для промислового використання породи «Ялина» загальною масою 128,56 м3, яку вилучено та поміщено на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України. До вказаного протоколу огляду долучено таблицю в якій наведено перелік вилучених стовбурів з зазначенням інформації про їх довжину, товщину, сорт та кубомасу. Вказаний перелік містить також відомості про наявність бирки з зазначенням номеру. При цьому частина деревини не містить відповідних бирок. (а.с. 46-49).
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306990726 та №306987479 земельні ділянки з кадастровими номерами 214456500:01:001:0206 та 2124456500:01:001:0205 на яких було проведено огляд належать ОСОБА_6 (а.с. 33-34).
В обґрунтування клопотання про накладення арешту слідчим додано також пояснення ОСОБА_10 від 02.02.2024 року (а.с. 28), пояснення ОСОБА_6 (а.с. 29), пояснення ОСОБА_11 від 02.02.2024 року (а.с. 30), пояснення ОСОБА_10 від 02.02.2024 року (а.с. 31-32), договір суборенди земельної ділянки №390 від. 01.11.2021 року (а.с. 76-78), копія наказу директора філії Брустурянське лісомисливське господарство ОСОБА_11 №59-К від 18.01.2023 року (а.с. 79), копія наказу директора Брустурянського ЛМГ ОСОБА_12 №242/к від 28.10.2013 року (а.с. 80), звіт по рахунку 26.3.К (а.с. 83-99).
Згідно протоколу огляду предмету від 06.02.2024 року вбачається, що слідчим за допомогою інформаційної системи, а саме: сервісу легальності походження деревини https://open.ukrforest.com шляхом співставлення закріплених на вилученій деревині номерів (чипів) було виявлено розбіжність у масі деревини. Разом з цим, слідчий стверджуючи про невідповідність кубомаси деревини не спромігся пояснити, яка саме деревина має різницю в кубомасі згідно відомостей інформаційної системи ДП «ЛІАЦ». При цьому визнав, що переважна частина ідентифікованої ним деревини, повністю відповідає відомостям наявним в ДП "ЛІАЦ", а тому не може пояснити підстави для накладення на неї арешту. (а.с.105-139).
Під час розгляду справи, слідчим суддею також за випадковим методом, шляхом вибіркового співставлення номерного позначення наявної на вилученій деревині бирки з інформацією, що наявна в інтернет доступі сервісу перевірки локальності та походження деревини ДАЛРУ ЛІАЦ, зокрема бирки №369044060 та №369050662 (а.с. 74-75), встановлено відповідність цієї деревини та законість її походження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором під час розгляду клопотання відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, не доведено необхідність накладення такого арешту на деревину, яка мала відповідне цифрове позначення, а відтак приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання в цій частині вимог. При цьому відповідно до положень п.6 ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя враховує ту обставину, що вказана деревина, незаконність походження якої, слідчим та прокурором не доведено є деревиною , що використовується Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" та відсутність відомостей про факт незаконної рубки. Відтак доводи представника цього підприємства про те, що накладення арешту на цю деревину, завдасть підприємству значної матеріальної шкоди, заслуговують на увагу.
Разоми з цим під час розгляду клопотання встановлено, що частина лісопродукції породи "Ялина" в кількості 73 (сімдесят три) стовбурів, загальною кубомасою 18,06 куб. м., яку поміщено на зберігання на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП "Ліси України" та яка перебуває у власності філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України, виявлена необлікованою та не містила відповідного биркового бозначення. Відтак слідчий суддя, приходить до висновку, що обставини законності походження цієї деревини, підлягають відповідній перевірці, під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а відтак в цій частині, клопотання підлягає до задоволення.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди абомістять іншівідомості, які можуть бути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальнопротиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що майно, яке було вилучено в ході огляду місця події проведеного 02.02.2024 року на земельних ділянках з кадастровими номерами 214456500:01:001:0206 та 2124456500:01:001:0205, а саме: частину необлікованої лісопродукції, що без бирок породи "Ялина" в кількості 73 (сімдесят три) стовбури, загальною кубомасою 18,06 куб. м. є доказом злочину, оскільки таке майно є предметом кримінального правопорушення та може містити інші відомості, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що прокурором доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на частину вказаного майна, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення поданого клопотання про арешт цього майна з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та накладення на нього арешту шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Водночас слідчий суддя констатує, що положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 року) та Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950 року), учасником яких є Україна. Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як стаття 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року).
У своїх висновках Європейського суду з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження є накладення арешту, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, на вилучену під час огляду місця події частину необлікованої лісопродукції, що без бирок породи "Ялина" в кількості 73 (сімдесят три) стовбури, загальною кубомасою 18,06 куб. м., яку поміщено на зберігання на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП "Ліси України" та яка перебуває у власності філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України, яка може мати значення для кримінального провадження, оскільки вони є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя зазначає, що клопотання у частині вимог про накладення арешту на решту облікованої деревини не підлягає задоволенню, оскільки слідчим та прокурором не доведено необхідність накладення такого арешту.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка, серед іншого, зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного та враховуючи вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, внесене клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024071160000078 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.02.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт на частину майна, яке було вилучено в ході огляду місця події проведеного 02.02.2024 року на земельних ділянках з кадастровими номерами 214456500:01:001:0206 та 2124456500:01:001:0205, які згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306990726 та №306987479 належать ОСОБА_6 НОМЕР_1 , а саме: частину необлікованої лісопродукції, що без бирок породи "Ялина" в кількості 73 (сімдесят три) стовбури, загальною кубомасою 18,06 куб. м., яку поміщено на зберігання на територію Кедринського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП "Ліси України" та яка перебуває у власності філії «Брустурянське ЛМГ» ДСГП Ліси України, обов`язки директора якої виконує ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_2 , шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження, вказаним майном.
У задоволенні решти вимог клопотання про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 12 лютого 2024 року о 8 год. 50 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Тячівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 116902082 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Тячівський районний суд Закарпатської області
Бряник М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні