Рішення

від 09.02.2024 по справі 592/17351/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/17351/23

Провадження №2/592/310/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря судового засідання Стеценко Є.О.,

представника позивача Бундюк Т.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

14.11.2023Сумський обласнийцентр зайнятостів особіСумської філіїСумського обласногоцентру зайнятості(далі позивач)звернувся зпозовом іпросить стягнутиз ОСОБА_1 (далі відповідачка)незаконно отриманудопомогу побезробіттю уперіод з06.06.2022по 03.08.2022в сумі11153грн.33 коп. Судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 27.04.2022 по 03.08.2022 ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна у Сумському міському центрі зайнятості, з 27.04.2022 отримувала допомогу по безробіттю. Відповідачці під розпис роз`яснено права та обов`язки зареєстрованих безробітних, зокрема попереджено про відповідальність за несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та про обов`язковість повернення службі зайнятості коштів, незаконно отриманих у разі не повідомлення або несвоєчасного повідомлення даних, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття. 05.05.2022 кар`єрним радником було узгоджено з відповідачкою дату відвідування центру зайнятості - 01.06.2022, проте в цей день вона не прибула і на зв`язок не вийшла. 13.06.2022 кар`єрним радником у телефонному режимі надані послуги із працевлаштування.

Наказом №НТ220804 від 04.08.2022 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з початком зайнятості особи та припинено реєстрацію як безробітної. 20.12.2022 отримано інформацію від Державної прикордонної служби України про перебування відповідачки за кордоном з 07.05.2022 до 08.06.2022 (більше 30 календарних днів). Ці обставини підтверджено актом розслідування № 44. Згідно з наказом Сумського міського центру зайнятості 23.02.20023 №НТ230223 прийнято рішення про повернення незаконно отриманих ОСОБА_1 коштів у сумі 11153,33 грн.

Вказують, що вона не мала права на отримання допомоги по безробіттю внаслідок умисного невиконання своїх обов`язків та зловживання ними. Зазначають, що перетин державного кордону та перебування поза ним понад 30 календарних днів, особою яка має статус безробітної, є обставиною що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.

13.12.2023 відповідачка ОСОБА_1 подала відзив і у задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень посилалася на те, що доводи позивача про невихід її на зв`язок 01.06.2022 спростовуються самим позивачем. На момент перетину нею кордону 05.05.2022 була відсутня (не набрала чинності) норма закону про припинення виплати допомоги по безробіттю, у випадку перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів. Перебуваючи за кордоном у неї були обмежені можливості користуватися Інтернетом, а її батьки проходять службу в Збройних Силах України та не мали можливості проводити аналіз змін до чинного законодавства та повідомляти її. Виходячи із принципу незворотної дії в часі є неприпустимим застосування до спірних правовідносин норм законодавчого акту, що набрав чинності після перетину нею кордону.

У запереченнях ОСОБА_1 додатково зазначила, що 08.06.2022 повернулася до України із-за кордону, 09.06. і 10.06 не мала можливості прибути до центру зайнятості, у зв`язку з поганим самопочуттям, пов`язаним з довготривалим та складним переїздом, що вважає поважною причиною, яка унеможливлювала прибуття до центру.

У судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала і просила задовольнити. Вказала, що відповідачка у період з 05.05.2022 по 13.06.2022 не зв`язувалася зі спеціалістами центру.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула через «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без її участі і у задоволенні позову просила відмовити.

Заяви, клопотання.

27.11.2023 від позивача надійшла заява про приєднання доказів.

13.12.2023 від відповідачки надійшов відзив на позов.

14.12.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення судового розгляду.

29.12.2023 представником позивача подано додаткові пояснення.

22.01.2024 відповідачкою подано заперечення на відповідь на відзив.

07.02.2024 відповідачкою подано заяву про розгляд справи без її участі.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.11.2023 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін на 14.12.2023.

14.12.2023 по клопотанню представника позивача розгляд справи відкладено на 23.01.2024 .

23.01.2024 розгляд справи відкладено на 09.02.2024, визнано явку представника позивача обов`язковою.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши представника позивача, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

27.04.2022 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до Сумського міського центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного. На підставі її заяви заведена персональна картка № 185022042700015. З 27.04.2022 ОСОБА_1 надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с. 17-20, 22).

13.06.2022 ОСОБА_1 направила заяву Сумському міському центру зайнятості про виплату грошової допомоги за вказаними нею реквізитами (а.с. 20).

Відповідачка ОСОБА_1 05.05.2022 перетнула державний кордон України і повернулася в Україну 08.06.2022, тобто з 07.05.2022 перебувала за кордоном з цієї дати 32 дні (а.с. 35, 62).

Наказом від 04.08.2022 №НТ220804 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» у зв`язку з початком зайнятості (а.с. 22).

У період з 06.06.2022 по 03.08.2022 позивач виплатив ОСОБА_1 11153,33 грн. (червень 5049,68, липень 5580,89, серпень 522,76) (а.с. 39).

20.02.2023 провідним фахівцем з питань зайнятості населення відділу рекрутингу ОСОБА_3 . Сумського міського центру зайнятості складено Акт №44 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого підставою перевірки зазначено дані про перебування особи за кордоном, отримані з ДПСУ. При опрацюванні виявлено, що ОСОБА_1 перебувала за кордоном з 07.05.2022 по 08.06.2022 (більше ніж 30 календарних днів). Розслідуванням підтверджено перебування ОСОБА_1 за кордоном більше ніж 30 календарних днів (з 05.05.2022 по 08.06.2022) (а.с. 23).

23.02.2023 позивачем видано наказ від 23.02.2023 №НТ23022023 про повернення ОСОБА_1 в установленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 06.06.2022 суму боргу 11153,33 грн. по 03.08.2022 (а.с. 21).

23.02.2023, 07.04.2023, 15.08.2023, 09.08.2023, 28.08.2023 позивач направив відповідачці ОСОБА_1 листи про повернення коштів, в яких вказував, що з 06.06.2022 остання не мала права на допомогу по безробіттю, тому просили повернути незаконно отриману суму у розмірі 11153,33 грн. (а.с. 24-25, 26 -30).

Відповідачка направила письмові пояснення на претензію позивача (отримані 25.08.2023) та вказувала про неправомірність застосування до неї норми закону, яка була прийнята після перетину нею кордону 05.05.2022 (а.с. 34).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 з 27.04.2022 по 03.08.2022 перебувала на обліку як безробітна у Сумському міському центрі зайнятості і їй здійснювалася виплата допомоги по безробіттю.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220-IX, який набрав чинності 07.05.2022 (далі Закон від 21.04.2022 № 2220-IX):

1)розділ VIII «Прикінцеві положення» ЗаконуУкраїни «Прозагальнообов`язкове державнесоціальне страхуванняна випадокбезробіття» доповнено пунктом 3-3, яким установлено, що під час дії воєнного стану: допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного; виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів; виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів;

2) розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» доповнено пунктом 5-2, яким установлено, що під час дії воєнного стану: реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначених частиною першою статті 45 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.

Аналіз наведенихнорм Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення» вказує на те, що перебування з 07.05.2022 безробітного за кордоном понад 30 календарних днів є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю, а також є підставою для припинення реєстрації безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно ізчастинами 2,3статті 36Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття»(уредакції якадіяла успірний період)застраховані особи,зареєстровані вустановленому порядкуяк безробітні,зобов`язані своєчасноподавати відомостіпро обставини,що впливаютьна умовивиплати їмзабезпечення танадання соціальнихпослуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов`язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно частини 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 по справі № 6-91цс14 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17, які враховує суд на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.

Судом такожустановлено,що відповідачка ОСОБА_1 05.05.2022перетнула державнийкордон Україниі повернуласяв Україну08.06.2022,отже з07.05.2022-моменту набуттячинності пунктом3-3розділу VIII«Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктом 5-2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції законів від 21.04.2022 № 2220-IX), перебувала за кордоном з цієї дати 32 дні, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Починаючи з 31 дня перебування за кордоном, тобто з 06.06.2022 по 03.08.2022 ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 11153,33 грн.

Перебування за межами України у спірний період відповідачка визнала у відзиві.

Неповідомлення про перебування за межами України свідчить про невиконання безробітним обов`язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 , що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон від 21.04.2022 № 2220-IX. Законодавцем визначено строк перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів, що є триваючою подією.

У статті 58 Конституції України проголошено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Так, 07.05.2022 набув чинності Закон від 21.04.2022 № 2220-IX, який регулює відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і з 07.05.2022 підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Виїзд ОСОБА_1 05.05.2022 за межі України, тобто до набрання чинності Законом не є обставиною, яка скасовує цивільну відповідальність особи.

Саме починаючи з 07.05.2022 позивач обліковує строк перебування відповідачки за межами України, який становить понад 30 календарних днів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у період з 07.05.2022 по 08.06.2022 не мала доступу до мережі Інтернет суду відповідачкою не надано.

Не є обставинами, які скасовують цивільну відповідальність особи обмежені можливості користування Інтернетом та проходження батьками служби в Збройних Силах України, оскільки відповідачка будучи повнолітньою особою набула статусу безробітної, який наділяє її, окрім прав, і обов`язками, передбаченими Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення».

Саме по собі незнання норм закону не звільняє від відповідальності за невиконання його вимог.

Доводи позову про те, що 05.05.2022 кар`єрним радником було узгоджено з відповідачкою дату відвідування центру зайнятості - 01.06.2022, проте в цей день ОСОБА_1 не прибула і на зв`язок не вийшла, на увагу не заслуговують, оскільки окрім відмітки у Додатку до Персональної карти «відс. зщв`язок з особою» належними доказами не підтверджені і самі по собі не стали підставою для вжиття позивачем будь-яких заходів.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що перебування ОСОБА_1 , яка мала статус безробітної за кордоном з 06.06.2022, тобто з 31 дня було підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю. Отже виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю у період з 06.06.2022 по 03.08.2022 у розмірі 11153,33 грн. є незаконно отриманою і підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач сплатив 2684 грн. судового збору.

За приписами частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

Оскільки позов задоволено судовий збір покладається на відповідачку.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у період з 06.06.2022 по 03.08.2022 в сумі 11153 (одинадцять тисяч сто п`ятдесят три) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491406) у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 2684 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Сумський обласний центр зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості м. Суми, вул. Степана Бандери, 45, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 45013622.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судоверішення складено12лютого 2024року.

Суддя М.М. Косолап